Ухвала

від 25.12.2024 по справі 703/667/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/503/24 Справа № 703/667/24 Категорія: ст.171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 секретар учасники справи прокурор представник «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Смілянської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и в:

Слідчий за погодження з прокурором звернулась до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Просила суд накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Захисників України, 7, предмети, а саме: записи на паперових листках, системний блок «Dell Optiplex 3010» серійний номер 5DM857Z1 монітор «LG 22M3», 5 клавіатур «Sven», системний блок «Dell 2014 Hf», 9 клавіатур «Genius», 2 провідні мишки для комп`ютера «В 100», 12 навушників «Plantronics», системний блок «DEO JN^ZZ1», монітор «LG 22М32а», 9 провідних навушників «Jabra», системний блок «DELL», серія JOC 8341, системний блок «DELL», серія 6ММ85Z1, 4 монітори «LG 22М38а», 12 провідних мишок для комп`ютера, 2 монітори «DELL E2014mf», 2 клавіатури «DELL», 4 мишки провідних для комп`ютера «Logitech», системний блок «DELL 3LG7ZZ1», системний блок «DELL 3XB83Y1», монітор «DELL 2014mf, 3 клавіатури «4Тech», системний блок «DELL 9QZG5Y1», системний блок «DELL 5КZ65Y1», монітор «Asus VM192D», мишку для комп`ютера «DELL», системний блок «DELL 8YB83Y», монітор «Philips», системний блок «DELL В9М85Z1», монітор «Асеr, V193L», провідні навушники «Sennheiser», системний блок «DELL 4MZJ5Y1», системний блок «DELL 9RZJ5Y1», монітор «LG 194SPE», клавіатуру «Logietech», монітор «LG 22MP58dp», системний блок «DELL 6KZJ5Y1», монітор «LG W1942», системний блок «DELL 4ZM85zl», системний блок «DELL M1C83Y1», монітор «LG W1942SPFY», системний блок «DELL 68M85Z1», монітор « LG Flatro2w11942st», системний блок «DELL 1MzG5Y1», монітор «Samsung synmaster 943», мишку для комп`ютера «Genius», системний блок «DELL 1MM85Z1», монітор «Асer, G1995MQ», монітор «Асеr, 1003801142», системний блок «DELL 1 Lz65Y1», монітор «LG 22M38AB», монітор «DELL Delle2014», клавіатуру «К120», системний блок «DELL 20C83Y1», 2 маршругизатора інтернет «WiFi» «ТР-Link», 2 маршрутизатора інтернет «Wifi» «МікrоТік», маршрутизатор інтернет «WiFi» « ONU, PL8800 Z», зарядну станцію «ЕсоFlow DELTA рrо», системний блок «DELL, 60С83Y1», монітор «Samsung ВH68007103D00», провідна мишка для комп`ютера «Logi», мобільний телефон «Samsung А52», ноутбук «DELL, YPSP56F», системний блок «DELL, с201hf», мобільний телефон «Iphone13» ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 з картою мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_3 , мобільний телефон «Iphone13рrо» ІМЕІ: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 з картою мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_6 , мобільний телефон «Iphone 11» ІМЕІ: НОМЕР_7 ІМЕІ2: НОМЕР_8 з картою мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_9 , мобільний телефон «Redmi9А» ІМЕІ: НОМЕР_10 ІМЕІ2: НОМЕР_11 з картою мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_12 , з картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_13 , мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_14 ІМЕІ2: НОМЕР_15 з картою мобільного оператора «lifecell» НОМЕР_16 , з картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_17 , із забороною користування ними, розпорядження та відчуження.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасове вилучене майно в кримінальному провадженні № 12024250350000133 від 08.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відмовлено.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що представником ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» було надано копії трудових договорів, укладених між ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» та найманими працівниками, що свідчить про офіційну діяльність ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі».

А тому, накладення арешту на майно призведе до зупинення правомірної господарської діяльності ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі».

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12024250350000133 від 08.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 27.11.2024 року у приміщенні, за адресою: вул. Захисників України, 7 м. Сміла, Черкаського району, Черкаської області, власником якого є ОСОБА_8 , а саме на майно, яке перелічене в клопотанні слідчого.

Прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасування у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Висновок слідчого судді стосовно відсутності правових підстав для накладення арешту на майно, спростовується доданими до справи матеріалами, зокрема, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків.

Вказує, що викладені в клопотанні доводи про необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, є обґрунтованими, оскільки незастосування арешту на вказане майно в цілому може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Про важливість зазначених речових доказів свідчить те, що останні зберегли на собі сліди, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Разом з тим, вилучені мобільні телефони, комп`ютерна техніка є важливими речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, адже за допомогою даної техніки особи могли заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 .

Суд першої інстанції залишив поза увагою необхідність призначення комп`ютерно-технічної експертизи, для проведення якої необхідний огляд експертом вилученої техніки.

24 грудня 2024 року на електронну адресу Черкаського апеляційного суду надійшло заперечення від представника ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» на апеляційну скаргу прокурора.

Вказує, що 27.11.2024 року в одному з підрозділів (колцентрі) ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», що знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Захисників, 7, слідчим ОСОБА_10 проведено обшук з вилученням комп`ютерної техніки, мобільних телефонів та іншого майна, що належить Товариству та його працівникам.

Обшук проведений за наданою суду недостовірної інформації, надуманими підставами, що не відповідають дійсності та суттєвими порушеннями вимог КПК України. Вилучена під час обшуку комп`ютерна техніка, мобільні телефони та інше майно не відповідає критеріям та вимогам речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України.

Відтак 05.12.2024 року слідчим суддею з огляду на відсутність жодних підстав для вилучення майна та накладення на нього арешту обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання слідчого.

Вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтована та законна просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 170 КПК України та не містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Встановлено, що СВ ВП № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024250350000133 від 08.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

27.11.2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Захисників України, 7, було виявлено та вилучено майно, яке перелічене в протоколі обшуку (а.с. 10-18).

28.11.2024 року постановою слідчого вилучені під час обшуку предмети визнано речовими доказами, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (а.с. 19-20).

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» є офіційно зареєстрованою колекторською компанією, що 29.10.2021 року внесена до Реєстру колекторських компаній за № 50, який ведеться Національним Банком України, що підтверджується Витягом з реєстру колекторських компаній та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30-35).

Відповідно до договору оренди приміщення № 01.02-62/23 від 01.09.2023 року ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» здійснює свою діяльність за адресою Черкаська область, м. Сміла, вул. Захисників України, 7 (а.с. 63-65).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із копії протоколу обшуку від 15.11.2024 року (а.с. 36-42), у приміщенні ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» проводився обшук працівниками Головного слідчого управління НПУ, за результатами якого встановлено, що за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Захисників України, 7, виявлено, що у ньому здійснює свою діяльність ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі», яка займається наданням послуг зі стягнення дебіторської заборгованості. Працівники вказаної організації надали копії документів. Було оглянуто робочі місця та комп`ютери, ознак протиправної діяльності не виявлено, під час обшуку нічого не вилучалося.

Представником ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» було надано копії трудових договорів, укладених між ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі» та найманими працівниками, що окремо свідчить про офіційну діяльність ТОВ «Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі».

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Прокурором як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, з яким погоджується і колегія суддів.

У клопотанні про арешт майна не зазначені підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. У постанові слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 28.11.2024 року про визнання предметів речовими доказами взагалі відсутня мотивація про те, чому вищевказане майно визнано речовими доказами.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі лише перелічив про необхідність проведення слідчих дій, а саме: необхідність призначення комп`ютерно-технічної експертизи. У скарзі прокурор посилається виключно на те, що вилучені мобільні телефони, комп`ютерна техніка, сім карти з абонентськими номерами, записи на паперових листках можуть бути знаряддями вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому з метою його збереження як речових доказів, вищевказане майно підлягає арешту.

Слідчий суддя не повинен самостійно визначати, які саме ознаки речового доказу в даному випадку має майно, а також самостійно визначати підстави, мету та необхідність накладення арешту на нього. Обов`язок доказування в цій частині покладено виключно на ініціатора клопотання. Функція слідчого судді зводиться до перевірки обґрунтованості клопотання слідчого та його переконливості.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стандарт доказування при розгляді клопотання про арешт майна передбачає, крім доведення передбачених КПК України підстав для такого арешту, також доведення слідчим та прокурором існування фактів чи інформації, які б переконали стороннього об`єктивного спостерігача, що могло бути вчинено конкретний злочин.

Прокурором не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд мав би прийти до переконання, що такий ступінь втручання держави у права та свободи власника майна відповідає потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах не порушує справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Таких доводів не містить і апеляційна скарга, яка фактично дублює зміст клопотання. З огляду на це апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, належно обґрунтувавши власні висновки щодо прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 168, 171, 392, 404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Смілянської окружної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: