Ухвала

від 26.12.2024 по справі 910/15898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.12.2024Справа № 910/15898/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Державного концерну «Ядерне паливо»

про стягнення 117 814,29 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Державного концерну «Ядерне паливо» про стягнення 117 814,29 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 6, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Оскільки позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підписана його представником - адвокатом Гуйван Тетяною Петрівною, на останню поширюється визначений статтею 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.

Втім, суд позбавлений можливості перевірити наявність електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд» представника позивача - адвоката Гуйван Т.П., оскільки у позовній заяві не було зазначено РНОКПП вказаної особи, а доказів такої реєстрації (створення електронного кабінету) до позовної заяви не долучено.

Вищенаведене свідчить про недодержання позивачем вимог статей 6, 162 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, позивачем визначено ціну даного позову в розмірі 117 814,29 грн, яку, відповідно, заявлено до стягнення з відповідача згідно з прохальною частиною позовної заяви.

Однак, по тексту позовної заяви позивач зазначає, що вказана сума заборгованості відповідача складається із основного боргу у розмірі 97 813,00 грн, пені за невиконання зобов`язань у розмірі 51,21 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 4408,80 грн та втрат від інфляції у розмірі 15 540,53 грн, що в підсумку за підрахунком суду складає 117 813,54 грн, а не 117 814,29 грн як визначено позивачем.

Водночас, у долученому до позову розрахунку заявлених до стягнення сум визначено суму основного боргу в розмірі 97 813,75 грн, а не 97 813,00 грн, як зазначається позивачем у тексті позову.

Відтак, з огляду на наведене, існує необхідність в уточненні позивачем заявлених до стягнення з відповідача сум, а також їх конкретизації у прохальній частині позовної заяви (визначенням окремо сум основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних).

Слід звернути увагу позивача, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- заяви, що містить коректні ціну позову та зміст позовних вимог із точним зазначенням сум основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, які заявлено до стягнення з відповідача;

- доказів реєстрації (створення електронного кабінету) представника позивача - адвоката Гуйван Т.П. в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко