Ухвала

від 13.01.2025 по справі 910/15898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

13.01.2025Справа № 910/15898/24 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150)

до Державного концерну «Ядерне паливо» (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01601)

про стягнення 117 814,29 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Державного концерну «Ядерне паливо» про стягнення 117 814,29 грн, з яких: 97 813,75 грн заборгованості, 51,21 грн пені, 4 408,80 грн 3% річних та 15 540,53 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про відкриття рахунку в цінних паперах від 17.11.2011 № 39-Д, який в подальшому змінено на договір про обслуговування рахунку в цінних паперах відповідно до договору про внесення змін № 1 від 10.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

07.01.2025 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку із воєнним станом в Україні, перебуванням уповноваженого представника позивача у відпустці з 30.12.2024 по 03.01.2025 та на лікарняному з 03.01.2025 по 06.01.2025, що унеможливило своєчасне усунення недоліків позовної заяви в установлений в ухвалі суду від 26.12.2024 строк.

08.01.2025 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Розглянувши подані позивачем матеріали та клопотання про продовження строку на усунення недоліків, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 була доставлена позивачу в його електронний кабінет 27.12.2024 о 17:06 год.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, оскільки ухвалу суду від 26.12.2024 доставлено позивачу до електронного кабінету 27.12.2024 пізніше 17 години, а наступний день (28.12.2024) був вихідним, то вважається, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 30.12.2024.

Відтак, встановлений судом семиденний строк для усунення недоліків тривав до 06.01.2025 включно.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Оскільки позивач звернувся до суду із заявою про продовження процесуального строку на усунення недоліків після закінчення цього строку, відтак, вказаний процесуальний строк не може бути продовжений.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, у даному випадку, пропущений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви підлягає поновленню, а не продовженню.

Розглянувши наведені позивачем обставини неможливості усунення недоліків у визначений судом строк та подані на підтвердження таких обставин докази, з огляду на те, що відповідний процесуальний строк був пропущений лише на один день, суд, з метою забезпечення доступу до правосуддя та з метою сприяння позивачу у реалізації ним процесуальних прав, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частинами 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справи незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи предмет та підстави позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд визнає цю справу малозначною та такою, що підлягає одноособовому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачем, в свою чергу, не наведено відповідного обґрунтування необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

За таких обставин, суд не вбачає за доцільне здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим відповідне клопотання позивача, викладене у позові, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Судом встановлено, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 6212146 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, сформованою за відповідним запитом суду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача про наявність у нього обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Керуючись статтями 6, 119, 176, 233-235, 247, 249, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку для усунення недоліків позовної заяви та поновити вказаний процесуальний строк.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

4. Звернути увагу Державного концерну «Ядерне паливо» про наявність у нього обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

5. Встановити відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України.

6. Встановити позивачу строк - п`ять днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.ст. 166, 251 ГПК України.

7. Встановити відповідачу строк - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог ст.ст. 167, 251 ГПК України.

8. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

9. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, мають бути подані у строк до 12.02.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

10. Звернути увагу сторін, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

11. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко