Рішення

від 27.12.2024 по справі 910/13067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

27.12.2024Справа № 910/13067/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/13067/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіп-Топ» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату за невиконані роботи зі збирання та встановлення модулів на підставі договору, а також збитки у зв`язку з порушенням відповідачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних. Відтак, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіп-Топ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін», як покупцем, укладено договір №220104 від 04.01.2022 постачання офісно-побутових модулів (далі договір) за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах договору поставити модулі торгівельної марки «Tip-Top» та додаткове обладнання на умовах CPT - Україна, Чернігівська обл., Чернігівський район, с. Малий Листвен; здійснювати на об`єкті покупця установку модулів на основу підготовлену покупцем відповідно до затвердженого плану основи (Додаток №3, який є невід`ємною частиною договору), з`єднати модулі відповідно до затвердженої схеми №211228 (додаток №2); передати модулі покупцеві. Передача оформлюється актом прийому-передачі (п. п. 1.1.,1.1.1.-1.1.3. договору).

2.2. Відповідно до п. п. 1.2., 1.2.1. - 1.2.1.2.5. договору покупець зобов`язується на умовах договору своєчасно, але не 5 робочих днів після передачі прийняти модулі та оформити акт прийому-передачі; здійснити повний розрахунок з постачальником в розмірах та у строках, які передбачені договором; своєчасно до 15.04.2022 перед поставкою модулів на об`єкт підготувати та при потребі передати постачальнику для робіт з вивантаження та збирання модулів рівну суху площадку поруч з місцем їх встановлення на основу для встановлення модулів; підготувати за власні кошти та передати при потребі постачальнику основу для встановлення модулів, виконану згідно з планом мінімальної основи (основа повинна бути виконана в одному рівні з можливою похибкою по всій площині не більше +- 2 м. м. Передача основи для подальшого виконання робіт оформляється актом прийому-передачі); при потребі забезпечити безперешкодний проїзд авто та спецтранспорту, а також представників постачальника до майданчику вивантаження та збирання модулів на об`єкті; забезпечити на об`єкті для представників постачальника перед початком та на весь період виконання робіт наявність можливості підключення і використання електроенергії (220В); забезпечити на об`єкті цілодобову охорону майна постачальника.

2.3. Вартість модулів вказується в специфікації (додаток №1 до договору). Вартість модулів є фіксованою (п. п. 2.1. та 2.2. договору).

2.4. Відповідно до п. п. 2.3.-2.3.3 договору покупець повинен сплатити попередню оплату від вартості модулів вказаної в специфікації №1 згідно затвердженого графіку: 30% з 01 по 05 лютого 2022 року; 30% з 15 по 25 лютого 2022 року; доплата до 100% (решту суми 40% після сплати авансу) до вартості модулів зазначеної в специфікації №1, з 15 по 25 березня 2022 року, після отримання повідомлення про готовність модулів до відвантаження з виробництва.

2.5. Відповідно до п. 2.3.4. договору замовник до 15 квітня 2022 року сплачує 60% вартості робіт по складанню модулів на об`єкті згідно з виставленим рахунком.

2.6. Сплатити 40% від суми вартості збирання модулів зазначеної в специфікації №1 згідно з виставленим рахунком-фактурою протягом двох тижнів після передачі для оформлення акту-прийому-передачі модулів. Покупець має право затримати оплату у разі надання постачальнику вмотивованої відмови від підписання акту прийому-передачі модулів, пов`язаної з претензіями по якості модулів або робіт (п. 2.3.5. договору).

2.7. Відповідно до п. 2.4. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника.

2.8. Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка модулів здійснюється на умовах CPT-Чернігівська область. Чернігівський район, с. Малий Листвен (згідно з правилами «Інкотермс» в редакції 2010 року) до 15 квітня 2022 року, але не раніше ніж покупець виконає розділ 2 договору. Модулі мають бути комплектними згідно з затвердженими схемами та специфікаціями.

2.9. Розвантаження модулів здійснюється за рахунок покупця. Передача модулів за кількістю та якістю здійснюється на складі продавця, якщо інше не вказане у додаткових угодах (п. п. 3.2. та 3.3. договору).

2.10. Відповідно до п. 3.5. договору роботи по встановленню модулів на підготовлену основу, з`єднання модулів, передача покупцю виконуються протягом двох днів. Покупець зобов`язаний заздалегідь підготувати та узгодити спільну роботу з іншими різними підрядниками та виконавцями.

2.11. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку-до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договору (п. 6.1. договору).

2.12. Відповідно до п. 7.5. договору постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі суми податку на додану вартість, яка не була включена до податкового кредиту покупця та/чи на яку покупцю зменшено податковий кредит контролюючим органом чи/та за рішенням суду, у випадках, якщо: відсутній факт реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунку коригування податкових накладних; постачальником порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунок коригування податкових накладних; постачальником порушено порядок заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або розрахунку коригування податкових накладних.

2.13. За умовами п. 7.6. договору у разі не включення постачальником до податкової декларації за поточний період податкових зобов`язань на підставі податкових накладних за цей поточний період, через податковий кредит покупця буде відкоригований чи зменшений, то постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю спричинені цим збитки у розмірі сум податку на додану вартість, що не включені до податкового кредиту, чи виключені з податкового кредиту.

2.14. Специфікацією (додатком №1 до договору) сторони погодили товари/роботи/послуги що поставляються/надаються за договором, а саме: модуль МВ 2X2, торгівельної марки Tip-Top за схемою №211228 вартістю 517 500, 00 грн без ПДВ та збирання модулів на підготовленій основі без під`єднання зовнішніх мереж на суму 23 333, 34 грн без ПДВ, а всього на загальну суму 649 000, 00 грн ПДВ з яких складає 108 166, 66 грн.

2.15. На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату за поставку модулів та їх установку у таких розмірах: (1) 01.02.2022 - 186 300,00 грн (30% вартості модулів), що підтверджується платіжним дорученням № 616 від 01.02.2022 (2) 21.02.2022 - 186 300,00 грн (30% вартості модулів), що підтверджується платіжним дорученням № 629 від 21.02.2022 (3) 19.12.2022 - 200 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №696 від 19.12.2023 (4) 14.03.2023 - 65 200, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №754 від 14.03.2023 (з яких 48 400,00 грн - остаточна оплата вартості модулів до 100%, а 16 800,00 грн - часткова попередня оплата робіт зі збирання та встановлення модулів, передбачених пп. 1.1.3. договору постачання).

2.16. За твердженнями позивача, враховуючи той факт, що відповідач не мав можливості самостійно здійснити доставку модулів до місця їх встановлення, позивач за погодженням з відповідачем 12.07.2023 здійснив таку доставку власними силами та за власний рахунок, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ТН05 від 12.07.2023 з відомостями про вантаж на суму 621 000, 0 грн з ПДВ.

2.17. Разом із цим, на час звернення позивача до суду з даним позовом, в порушення договірних зобов`язань відповідачем не було здійснено встановлення модулів на підготовлену під них основу на об`єкті позивача. Отже, оплаченими, але невиконаними залишились роботи за договором на суму 16 800, 00 грн з ПДВ, розрахованих таким чином: (23 333, 34 грн + 20% ПДВ) X60% = 16 800, 00 грн.

2.18. Крім того, як стверджує позивач, відповідачем не було надано позивачу жодних первинних документів на товар: акт приймання-передачі модулів, видаткова накладна на модулі на загальну вартість 621 000,00 грн з ПДВ, та не було зареєстровано податкові накладні на суму попередньої оплати за модулі.

2.19. Зокрема, за вищевказаними господарськими операціями, лише за фактом здійснення попередньої оплати від 01.02.2022 на суму 186 300,00 грн, відповідачем була складена та зареєстрована податкова накладна № 1 від 01.02.2022, сума ПДВ по якій складає 31 050,00 грн. По іншим господарським операціям відповідачем не складені та не подані на реєстрацію відповідні податкові накладні, загальна сума ПДВ по яким складає 72 450,00 грн.

2.20. У зв`язку з порушенням відповідачем порядку реєстрації податкових накладних позивач не зміг отримати податковий кредит на суму 72 450,00 грн, що, на думку позивача є збитками.

2.21. Позивач зазначає, що ним здійснювались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензії № 29-Ч від 20.11.2023 про повернення попередньої оплати вартості невиконаних робіт по збиранню та встановленню модулів у розмірі 16 800,00 грн, про реєстрацію податкових накладних із загальною сумою ПДВ 72 450, 00 грн та передачу позивачеві видаткових накладних на товар, вимоги якої останнім у добровільному порядку не виконані, і що стало підставою для звернення з указаним позовом до суду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 16 800, 00 грн попередньої оплати та 72 450, 00 грн збитків.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 526, 53, 612, 629, 693 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, 225 Господарського кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем робіт за договором на суму 16 800, 00 грн та бездіяльність щодо реєстрації податкових накладних із загальною сумою ПДВ 72 450, 00 грн.

3.4. У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача про витребування доказів в якому останній просить суд витребувати у Державної податкової служби України, як адміністратора Єдиного реєстру податкових накладних, інформацію про те, чи були складені та зареєстровані ТОВ «Тіп-Топ» в ЄРПН податкові накладні за наступними господарськими операціями з ТОВ «Бета-Енерджі-Грін»: попередня оплата від 21.02.2022 за поставку товару на загальну суму 186 300,00 грн з ПДВ, сума ПДВ - 31 050,00 грн; попередня оплата від 19.12.2022 за поставку товару на загальну суму 200 000, 00 грн з ПДВ, сума ПДВ - 33 333,33 грн; попередня оплата від 14.03.2023 за поставку товару на загальну суму 65 200, 00 грн з ПДВ, сума ПДВ - 10 866,67 грн.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечень щодо позову не подав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про обов`язок зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС та задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від Державної податкової служби України запитувану в ухвалі інформацію.

5.2. На виконання вимог Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідача на поштову адресу (у зв`язку з відсутністю електронного кабінету), зазначену в ЄДРПОУ, однак повернулась до суду «адресат відсутній за вказаною адресою».

5.3. Відповідно до частин 2, 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

5.4. Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про зміну місцезнаходження відповідача, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення на останню відому адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі, а саме: на адресу зазначену в ЄДР.

5.5. Крім того, судом враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, суд зазначає що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

5.6. Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

5.7. Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов/клопотання про продовження строку на подання відзиву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи наявні документи, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

5.8. На виконання вимог ухвали суду, 13.11.2024 до суду від Державної податкової служби України надійшов лист №14141/5/99-00-04-02-01-05 від 08.11.2024.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для стягнення з відповідача суми попередньої оплати за не виконані роботи по збиранню модулів?

- Чи виконано відповідачем, як постачальником, обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, ПДВ за якими складає 72 450, 00 грн? Якщо ні, то чи наявні підстави для стягнення з відповідача збитків?

6.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше питання та негативну на друге, а відповідач навпаки.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ ТА ПРО СТЯГНЕННЯ СУМИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ ЗА НЕВИКОНАНІ РОБОТИ.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

7.2. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частини 1,2 статті 193 Господарського кодексу України).

7.3. Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

7.4. Так, в ухвалі від 14.01.2021 року по справі № 923/1067/19 Верховний Суд вказав, що «предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб. До того ж необхідно звернути увагу на умову про ризик: відповідно до статті 837 ЦК України підрядник зобов`язується виконати певну роботу на власний ризик, а конструкція статті 901 ЦК України такого застереження не містить».

7.5. Враховуючи зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору, який є змішаним та містить у собі елементи поставки, з урахуванням положень про договір купівлі-продажу, та надання послуг.

7.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.7. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

7.8. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

7.9. За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.10. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.11. За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.12. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

7.13. Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та умови, які є обов`язковими згідно з актами цивільного законодавства.

7.14. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.15. Відповідно до п. 3.5. договору роботи по встановленню модулів на підготовлену основу, з`єднання модулів, передача покупцю виконуються протягом двох днів. Покупець зобов`язаний заздалегідь підготувати та узгодити спільну роботу з іншими різними підрядниками та виконавцями.

7.15. Позивач здійснив у строк визначений п. 2.3.5. договору (до 15 квітня 2022) оплату вартості послуг по встановленню модулів (30% - 01.02.2022 та 30% - 21.02.2022) на загальну суму 16 800, 00 грн з ПДВ.

7.16. Поставка модулів здійснена 12.07.2023, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ТН05 від 12.07.2023. Отже, у строк до 14.07.2023 включно мали бути виконані роботи по встановленню модулів.

7.17. Проте, всупереч п. 3.5. договору, відповідач, отримавши від позивача сплачену суму грошових коштів за послуги зі встановлення модулів, не виконав взятих на себе зобов`язань.

7.18. Згідно з частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

7.19. Водночас, згідно положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

7.20. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

7.21. Станом на дату розгляду справи відповідач не заперечив проти сплаченої позивачем суми попередньої оплати, однак доказів її повернення позивачу не надав, роботи не виконав.

7.22. Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов`язаний сплатити (повернути) позивачу попередню плату у сумі 16 800, 00 грн, сплачену на виконання п. 2.3.4. договору.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧА ЗБИТКІВ.

8.1. Позивач зазначає, що відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки, не було зареєстровано податкові накладні по вказаним операціям в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 72 450, 00 грн, що є його збитками.

8.2. Предметом доказування у цій справі є: обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків; обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

8.3. При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (п. 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).

8.4. Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

8.5. Відповідач, у свою чергу, має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).

8.6. Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

8.7. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського Кодексу України).

8.8. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

8.9. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

8.10. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

8.11. У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень сторін стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару. Жодних заперечень з приводу прийняття товару та оплати за платіжними дорученнями сторонами не надано.

8.12. Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання зобов`язань щодо оплати товару на загальну суму 621 000, 00 грн з ПДВ (01.02.2022 сплачено 186 300, 00 грн 20% ПДВ з яких становить 31 050, 00 грн; 21.02.2022 сплачено 186 300, 00 грн 20% ПДВ з яких становить 31 050, 00 грн; 19.12.2022 сплачено 200 000, 00 грн 20% ПДВ з яких становить 33 333, 33 грн та 14.03.2023 48 400, 00 грн 20% ПДВ з яких становить 8 066,67 грн (з вирахуванням вартості робіт, яку має повернути відповідач позивачу - 16 800, 00 грн з ПДВ).

8.13. Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

8.14. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз.19 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

8.15. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. З огляду на положення ст.201 Податкового кодексу України, саме на відповідача покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

8.16. Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

8.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

8.18. З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

8.19. Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

8.20. З матеріалів справи убачається, що, в порушення статті 201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплачених у складі вартості товару сум ПДВ до податкового кредиту в розмірі 72 450, 00 грн (31 050, 00 грн + 33 333, 33 грн + 8 066, 67 грн), тобто позивач поніс збитки.

8.21. Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

8.22. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

8.23. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 Цивільного кодексу України).

8.24. Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

8.25. Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

8.26. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18)

8.27. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

8.28. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіп-Топ» не виконало вимоги статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» було позбавлене можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 72 450, 00 грн.

8.29. При цьому суд зазначає, що відсутність реєстрації податкових накладних підтверджується листом №14141/5/99-00-04-02-01-05 від 08.11.2024 Державної податкової служби України в якому податкова повідомила про факт реєстрації податкової накладної лише із датою виписки 01.02.2022 та загальною сумою коштів, що підлягає сплаті 186 300, 00 грн і сумою ПДВ 31 050, 00 грн. Також, Державна податкова служба України повідомила що інформація щодо інших операцій вказаних в ухвалі відсутня.

8.30. Отже, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Відповідно, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

8.31. Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

8.32. Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21.

8.33. Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22.

8.34. Також судом враховано приписи п. 7.5. договору в яких визначено обов`язок постачальника відшкодувати покупцю збитки в розмірі суми податку на додану вартість, яка не була включена до податкового кредиту покупця та/чи на яку покупцю зменшено податковий кредит контролюючим органом чи/та за рішенням суду, у випадках, якщо відсутній факт реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

8.35. З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для стягнення збитків у розмірі 72 450, 00 грн.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 16 800, 00 грн попередньої оплати та 72 450, 00 грн збитків.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

10.2. Позов пред`явлено в електронному вигляді.

10.3. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за подання в електронному вигляді позовної заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіп-Топ» (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8, код ЄДРПОУ 38404098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Київська, будинок 11, поверх 7, код ЄДРПОУ 41565105) 16 800, 00 грн попередньої оплати, 72 450, 00 грн збитків та 2 422, 40 витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук