Рішення

від 18.12.2024 по справі 915/268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Справа № 915/268/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18) в інтересах держави

до відповідача-1: Синюхино-Брідської сільської ради (55243, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд. 14; ідентифікаційний код 04376951)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути гідротехнічну споруду,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Дзюбан О.В., прокурор за посвідченням,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Зотіков С.Є., адвокат за ордером,

Суть спору:

14.03.2024 Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.03.2024 (вх. № 3025/24) (з додатками), в якій просить суд:

1 Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 11.05.2023 № 9 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради».

2. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсними результатів електронного аукціону від 26.06.2023, проведеного Синюхино-Брідською сільською радою на електронному майданчику ТОВ «Укрінвестенергокансалт», що оформлені протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252.

3. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27.07.2023 № 12 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону».

4. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.07.2023, укладеного між Синюхино-Брідською сільською радою (код ЄДРПОУ 04376951) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо продажу об`єкту малої приватизації гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, розташованої по АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Мовчаном А.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1356.

5. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом зобов`язання Галімона Юрія Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376951) гідротехнічну споруду дамби ставка площею 2,7800 га, розташованої по вул. Березневій, 7, в с. Довга Пристань Первомайського району, яка складається: із земляної греблі № 1 довжиною 58,9 м, максимальною висотою 4,2 м; водоспуску № 2 пропускною здатністю 3,31 м3/с; сторожки (літ. А-1) загальною площею 18,4 м2; гаража (літ. Б); сараю (літ. В); вбиральні (літ. Г); двох навісів (літ. Д, Е).

6. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову.

7. Про час і місце розгляду справи повідомити Первомайську окружну прокуратуру та Миколаївську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у справі.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: рішень Синюхино-Брідської сільської ради № 10 від 04.04.2023, № 9 від 11.05.2023, розпоряджень сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради № 31-р від 15.05.2023, № 42-р від 04.08.2023; листа ОСОБА_1 б/н та без дати (вх. № Г-58 від 02.05.2023) про намір приватизації; протоколу № 1 від 22.05.2023 засідання аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради, з рішенням Виконавчого комітету Синюхино-Брідської сільської ради № 39 від 25.05.2023; протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252, з рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 12 від 27.07.2023; Договору від 31.07.2023 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, шляхом викупу (зареєстровано в реєстрі за № 1356), з актом прийому-передачі № 1 від 01.08.2023 до нього; Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 341312028 від 02.08.2023, № 357526131 від 07.12.2023, № 369214352 від 11.03.2024; листування учасників справи; застосування норм статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», статей 1, 14 Закону України «про аквакультуру», статей 2, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 4 Водного кодексу України, статей 58, 59, 83, 84, 120, 134 Земельного кодексу України, статей 178, 181, 183, 186-188, 190, 203, 215, 316, 377, 391, 656 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що Первомайською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні об`єктами нерухомого майна комунальної власності на території Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади Первомайського району Миколаївської області виявлено порушення вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» при укладенні договору купівлі-продажу гідротехнічної споруди.

Так, прокурор посилається на те, що рішенням Синюхино-Брідської сільської ради від 04.04.2023 № 10 затверджено перелік об`єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради та підлягають приватизації, до якого включено гідротехнічну споруду - дамбу ставка площею 2,7800 га, розміщену на земельній ділянці з кадастровим номером 4825481200:03:000:0144 за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням сільської ради від 11.05.2023 № 9 ухвалено здійснити приватизацію об`єкта малої приватизації гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом продажу такого об`єкта на аукціоні. З метою реалізації вказаного вище рішення сільською радою 26.056.2023 на електронному майданчику ТОВ «Укрінвестенергокансалт» проведено відповідний електронний аукціон. Рішенням Синюхино-Брідської сільської ради від 27.07.2023 № 12 затверджено протокол проведення аукціону з продажу гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано переможцем. За результатами проведеного аукціону 31.07.2023 між Синюхино-Брідською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за п. п. 1.1, 1.2 якого останнім придбано у власність за 3 000 грн об`єкт малої приватизації - гідротехнічну споруду (дамбу ставка) площею 2,7800 га, розташовану по АДРЕСА_2 , що складається: із земляної греблі № 1 довжиною 58,9 м, максимальною висотою 4,2 м; водоспуску № 2 пропускною здатністю 3,31 м3/с; сторожки (літ. А-1) загальною площею 18,4 м2; гаража (літ. Б); сараю (літ. В); вбиральні (літ. Г); двох навісів (літ. Д, Е). Відповідне право власності цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 51200648.

На переконання прокурора набуття відповідачем речового права на вказану гідроспоруду є незаконним, здійснене з метою, що суперечить інтересам територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради.

Так, прокурор зауважує, що спірна гідроспоруда в силу ст. ст. 181-187 ЦК України нерозривно пов`язана з водним об`єктом, є приналежною річчю вищевказаної водойми, тобто головної речі, та, з огляду на специфіку водних ресурсів, не може бути відокремлена від водного об`єкту, а отже не може бути окремим об`єктом права власності. З огляду на викладене перебування гідротехнічної споруди у приватній власності суперечить вимогам діючого законодавства.

Набуття ОСОБА_1 у приватну власність гідротехнічної споруди створило передумови для протиправного використання (завуальованого набуття у фактично безстрокове користування) землі під такою спорудою, чим грубо порушено вищевказані норми законодавства та інтереси держави в особі територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради. За таких умов, на переконання прокурора, рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 11.05.2023 № 9 щодо здійснення приватизації гідротехнічної споруди шляхом продажу на аукціоні суперечить вимогам чинного законодавства. Вказаний електронний аукціон було проведено на підставі рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 11.05.2023 № 9 про приватизацію гідротехнічної споруди (дамби ставка) площею 2,78 га, яке ухвалено з чисельними порушеннями вимог закону, що, в силу положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання його результатів недійсними. Оскільки рішення сільської ради від 27.07.2023 № 12 прийнято на затвердження результатів електронного аукціону, який підлягає визнанню недійсним, то таке рішення, з урахуванням положень ст. ст. 16, 21 ЦК України, також підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Крім того, Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації шляхом викупу від 01.07.2023 укладений на виконання рішень сільської ради від 11.05.2023 № 9 та від 27.07.2023 № 12, що є незаконними та підлягають скасуванню, та за наслідками електронного аукціону, який підлягає визнанню недійсним, а тому є підстави для визнання такого договору недійсним.

Таким чином, прокурор зазначає, що власник і законний володілець земельної ділянки водного фонду та приналежної їй гідротехнічної споруди може вимагати усунення порушення його права власності на це майно, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таке майно.

Ухвалою суду від 20.03.2024 (суддя Ткаченко О.В.) позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/268/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02 травня 2024 року о 10:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

16.04.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 16.04.2024 (вх. № 4576/24) про застосування позовної давності, мотивована посиланням на ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», та аргументована тим, що у прокурора було всього три місяці на подання позову, які він пропустив. Відповідач-2 наголошує, що позов прокурора не є негаторним і прокурор не усуває ніякі перешкоди, прокурор визнає договір недійсним, скасовує інші рішення, які він вважає незаконними.

Також 16.04.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив б/н від 16.04.2024 (вх. № 4582/24) на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача, викладені у відзиві, ґрунтуються, зокрема, на такому:

- позов прокурора не є негаторним і відповідач-2 заявляє про пропуск прокурором строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові;

- позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин. На переконання відповідача-2 органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Прокуратурою не надано ніяких доказів стосовно того, що вони звертались до відповідного структурного підрозділу Держгеокадастру;

- в абзаці сороковому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» мова йде про гідротехнічні споруди, які віднесені до акваторії морських портів, портової інфраструктури та не має жодного відношення до гідротехнічних споруд, що розміщенні на ставках. Гідротехнічна споруда, яка належить відповідачу-2 на праві власності не знаходиться в акваторії морських портів, а тому на неї не розповсюджуються обмеження закону;

- спірна гідротехнічна споруда ніяк не забезпечувала виконання сільською радою встановлених законодавством завдань, а тому цілком може бути об`єктом приватизації;

- відповідач-2 вважає помилковим трактування прокурором ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», зазначаючи що те, що в законі прописана детальна процедура оренди гідротехнічної споруди, не свідчить про те, що такі споруди не можуть перебувати у власності;

- Закон України «Про агрокультуру» вважає гідротехнічні споруди об`єктом нерухомого майна. Тому передання у власність відповідачу-2 гідротехнічної споруди відбулося цілком законно і при цьому жодних водойм останній не відібрав;

- серед позовних вимог прокурор зазначає позовні вимоги, які по своїй суті не є ефективним способом захисту та не можуть бути з цих підстав задоволені. Це вимога № 2 та вимога № 3. У вимозі № 2 прокурор просить визнати недійсним електронні торги, у вимозі № 3 визнати незаконним рішення про затвердження протоколу електронних торгів. У постанові ВП ВС від 15.09.2022 р. справа № 910/12525/20 суд зазначив, що «отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту». З цих підстав має бути відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. Також це у стосується позовної вимоги № 1. ЇЇ задоволення не призведе до відновлення порушеного права, так як це акт індивідуальної дії, про що ВП ВС неодноразово наголошувало у тому числі у справі № 816/228/17.

22.04.2024 до суду від Синюхино-Брідської сільської ради надійшов відзив б/н від 19.04.2024 (вх. № 4745/24) на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача, викладені у відзиві, аналогічні вищенаведеним запереченням ОСОБА_1 .

22.04.2024 та 23.04.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли заяви б/н від 22.04.2024 (вх. № 4811/24) та б/н від 23.04.2024 (вх. № 4864/24) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на які суд відреагував відповідною ухвалою від 23.04.2024.

23.04.2024 до суду від Первомайської окружної прокуратури надійшла така кореспонденція:

- заперечення б/н від 22.04.2024 (вх. № 4833/24) на заяву ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності;

- відповідь б/н від 23.04.2024 (вх. № 4849/24) на відзив ОСОБА_1 , в якому прокурор заперечує проти доводів відповідача-2, викладених у відзиві, та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.04.2024 до суду від Синюхино-Брідської сільської ради надійшла заява б/н від 24.04.2024 (вх. № 4908/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.04.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н від 26.04.2024 (вх. № 5039/24) на відповідь на відзив, в яких відповідач-2 просить суд відмовити прокурору в його позові.

30.04.2024 до суду від Первомайської окружної прокуратури надійшла відповідь б/н від 29.04.2024 (вх. № 5142/24) на відзив Синюхино-Брідської сільської ради, в якому прокурор заперечує проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві, та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.05.2024 до суду від Синюхино-Брідської сільської ради надійшла заява б/н від 01.05.2024 (вх. № 5231/24) про розгляд справи без участі представника відповідача-1.

В підготовчому засіданні, проведеному 02.05.2024 за участю прокурора у справі та відповідача-2, судом (суддя Ткаченко О.В.) було постановлено ухвалу, з занесенням її до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду по суті на 03 червня 2024 року о 13:00.

30.05.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення б/н від 29.05.2024 (вх. № 6411/24), з якими суду надано:

- пояснення адвоката, що вступає у справу як представник відповідача;

- клопотання про залишення позову без руху.

30.05.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 30.05.2024 (вх. № 6425/24) про направлення клопотання про залишення позову без руху.

06.05.2024 до суду від адвоката Зотікова С.Є. надійшла заява б/н від 06.05.2024 (вх. № 5385/24) про вступ у справу як представника ОСОБА_1 .

05.06.2024 до суду від Первомайської окружної прокуратури надійшли заперечення б/н від 04.06.2024 (вх. № 6631/24) на клопотання про залишення позову без руху.

07.06.2024 до суду від Первомайської окружної прокуратури надійшли заперечення б/н від 06.06.2024 (вх. № 6742/24) на пояснення представника відповідача адвоката Зотікова С.Є.

Господарська справа № 915/268/24 перебувала у провадженні судді ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 06.06.2024 № 1766/0/15-24 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Господарського суду Миколаївської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 73 від 18.06.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу, зокрема, судової справи № 915/268/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 головуючим у справі № 915/268/24 визначено суддю Смородінову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2024 справу № 915/268/24 було прийнято до провадження судді Смородінової О.Г.; повторно розпочато розгляд справи № 915/268/24 по суті; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06 серпня 2024 року о 12:30.

06.08.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 06.08.2024 (вх. № 9425/24) про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорту на гідротехнічну споруду (станом на 23.06.2018).

В засіданні 06.08.2024, проведеному за участю прокурора у справі та представника відповідача-2, судом було розглянуто клопотання представника ОСОБА_1 б/н від 30.05.2024 (вх. № 6425/24 від 30.05.2024) про залишення позову без руху та зазначено про відсутність підстав для його задоволення.

Після наведеного, судом заслухано вступні слова прокурора та представника відповідача-2, а також розпочато з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Ухвалою суду від 06.08.2024 розгляд справи № 915/268/24 по суті було відкладено на 01 жовтня 2024 року о 12:20.

За результатами проведеного 01.10.2024 засідання, суд, у зв`язку з оголошенням у Миколаївській області повітряної тривоги, дійшов висновку про оголошення перерви до 29 жовтня 2024 року о 12:20.

Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 29 жовтня 2024 року о 12:20, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 29.10.2024 судове засідання у справі № 915/268/24 було призначено на 26 листопада 2024 року о 12:45.

У зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024, ухвалою суду від 11.11.2024 розгляд справи № 915/268/24 по суті було відкладено на 17 грудня 2024 року о 12:45.

Станом на момент проведення підготовчого засідання від учасників інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

В судове засідання 17.12.2024 з`явився прокурор у справі та представник відповідача-2, яких суд заслухав. Інші учасники справи своїх представників в засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника відповідача-1.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 17.12.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників учасників справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Як зазначено у позові, підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом став факт прийняття і реалізації рішень сільської ради, внаслідок чого таким органом проведено електронний аукціон та протиправно відчужено спірне майно комунальної форми власності в приватну власність Галімона Ю.В. Передача у приватну власність складової частини обмеженого у оборотоздатності об`єкту, що фактично може перебувати у власності виключно відповідної територіальної громади, створює передумови для фактичного незаконного отримання відповідачем у позаконкурентному, пільговому порядку речових прав на водний об`єкт та земельну ділянку, спричиняє ризики безпідставного вибуття таких об`єктів з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади.

Суд також зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в якості самостійного позивача, прокурор у позовній заяві стверджує, що з урахуванням наявних порушень закону при приватизації гідротехнічної споруди прокурор у спірних правовідносинах в першу чергу захищає інтереси територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради, пов`язані із захистом права комунальної власності, поза волею та всупереч інтересів якої діяла Синюхино-Брідська сільська рада, що згідно з п. 5 ст. 16, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повинна діяти від імені та в інтересах територіальної громади.

Синюхино-Брідська сільська рада є органом, який мав би захищати інтереси держави (суспільства) від неправомірних діянь в суді, проте не може здійснити такий захист, оскільки являється порушником у спірних правовідносинах, а порушення інтересів держави стали наслідком дій та рішень зазначеного уповноваженого органу, у зв`язку з чим останній визначено відповідачем за позовом.

Звернення до суду з даним позовом у відповідній процесуальній ролі прокурор обґрунтовує відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави як самостійним позивачем (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18).

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час проведення процедури приватизації об`єктів нерухомості комунальної власності, також направлене на захист інтересів територіальної громади, як власника комунального майна.

З урахуванням наведеного, судом по суті спірних правовідносин встановлені такі обставини:

17.12.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та суб`єктом підприємницької діяльності Галімоном В.І. було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого останньому передано в строкове платне користування строком на 25 років для здійснення товарного риборозведення із земель запасу (землі водного фонду) земельну ділянку загальною площею 5,29 га, в тому числі 0,04 га під гідротехнічними спорудами, 2,68 га під ставками, розташовану в межах території Довгопристанської сільської ради (на даний час Синюхино-Брідської сільської ради).

Право оренди вищевказаної земельної ділянки 30.05.2008 зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Довгопристанській сільській раді за № 040802200013.

Додатковою угодою від 13.09.2021 внесено зміни до вказаного договору оренди у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 та орендаря змінено на його правонаступника ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.10.2021 внесено дані за № 44563711.

У подальшому, рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 10 від 04.04.2023 «Про затвердження переліку об`єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Синюхіно-Брідської сільської ради та підлягають приватизації» було затверджено перелік об`єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради та підлягають приватизації, до якого включено гідротехнічну споруду дамбу ставка площею 2,7800 га, розміщену на земельній ділянці з кадастровим номером 4825481200:03:000:0144 за адресою вул. Березнева, 7, с. Довга Пристань, Первомайський район.

Рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 9 від 11.05.2023 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність аукціону комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхіно-Брідської сільської ради» ухвалено здійснити приватизацію об`єкта малої приватизації гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом продажу такого об`єкта на аукціоні.

З метою реалізації вказаного вище рішення, розпорядженням сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради № 31-р від 15.05.2023 було затверджено склад аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності.

Протоколом № 1 від 22.05.2023 засідання аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради (затверджений рішенням Виконавчого комітету Синюхино-Брідської сільської ради № 39 від 25.05.2023) було зокрема, визначено умови продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності гідротехнічної споруди, дамби ставка (Довгопристанський старостинський округ), визначено стартову ціну об`єкта малої приватизації комунальної власності та розроблено Інформаційне повідомлення про проведення аукціону з продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності.

У підсумку, 26.06.2023 на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестенергокансалт» Синюхино-Брідською сільською радою проведено відповідний електронний аукціон з продажу об`єкту малої приватизації гідротехнічної споруди (дамби ставка) площею 2,78 га, розташованого по АДРЕСА_2 , в якому участь прийнято двома учасниками: ОСОБА_4 з ціновою пропозицією 2 500 грн та ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 3 000 грн. За результатами торгів зміна цінових пропозицій учасників не відбулась, у зв`язку із чим переможцем електронного аукціону визнано ОСОБА_1 , що оформлено протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252.

Рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 12 від 27.07.2023 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону» було затверджено протокол проведення аукціону з продажу гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано переможцем.

За результатами проведеного аукціону 31.07.2023 між Синюхино-Брідською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого останнім придбано у власність за 3 000 грн об`єкт малої приватизації гідротехнічну споруду (дамбу ставка) площею 2,7800 га, розташовану по АДРЕСА_2 , що складається: із земляної греблі № 1 довжиною 58,9 м, максимальною висотою 4,2 м; водоспуску № 2 пропускною здатністю 3,31 м3/с; сторожки (літ. А-1) загальною площею 18,4 м2; гаража (літ. Б); сараю (літ. В); вбиральні (літ. Г); двох навісів (літ. Д, Е).

Відповідне право власності цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 51200648.

Згідно з актом прийому-передачі № 1 від 01.08.2023 до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації посвідчено факт передачі Синюхино-Брідською сільською радою у власність ОСОБА_1 об`єкту малої приватизації гідротехнічну споруду, дамбу ставка 2,7800 га, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1591477748254).

Прокурор наголошує, що набуття відповідачем речового права на вказану гідроспоруду є незаконним та здійснене з метою, що суперечить інтересам територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради.

З урахуванням наведеного, предметом даного позову виступають негаторні вимоги прокурора в інтересах держави про усунення перешкод власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути гідротехнічну споруду.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини щодо встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень відповідача-1, а також наявності підстав для набуття відповідачем-2 речового права на спірну гідроспоруду.

Прокурор підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- рішення Синюхино-Брідської сільської ради: № 10 від 04.04.2023 «Про затвердження переліку об`єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Синюхіно-Брідської сільської ради та підлягають приватизації», № 9 від 11.05.2023 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність аукціону комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхіно-Брідської сільської ради»;

- розпорядження сільського голови Синюхино-Брідської сільської ради № 31-р від 15.05.2023 «Про затвердження складу аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності», № 42-р від 04.08.2023 «Про припинення діяльності аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності»;

- лист Галімона Ю.В. б/н та без дати (вх. № Г-58 від 02.05.2023) про намір приватизації;

- довідка по об`єкту гідротехнічної споруди дамби ставка по вул. Березнева, 7 с. Довга Притань, Первомайський р-н, Миколаївська область (реєстраційний № 1591477748254);

- протокол № 1 від 22.05.2023 засідання аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради, з рішенням Виконавчого комітету Синюхино-Брідської сільської ради № 39 від 25.05.2023 «Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради»;

- протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252, з рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 12 від 27.07.2023 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону»;

- Договір від 31.07.2023 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, шляхом викупу (зареєстровано в реєстрі за № 1356);

- акт прийому-передачі № 1 від 01.08.2023 до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації;

- Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 341312028 від 02.08.2023, № 357526131 від 07.12.2023, № 369214352 від 11.03.2024;

- Технічний паспорт гідротехнічних споруд ставка площею 2,7800 га розташованого на території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (2016 рік);

- Паспорт водного об`єкта «Ставок площею 2,6839 га, розташований в межах Синюхинобрідської сільської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області» (погоджено Державним агентством водних ресурсів України 17.06.2021), з листом Державного агентства водних ресурсів України № 3681/3/6/11-21 від 17.06.2021;

- Договір оренди земельної ділянки від 17.12.2007, з додатками та додатковою угодою до нього;

- листи Первомайської окружної прокуратури № 54-5656вих-23 від 03.11.2023, № 54-6395вих-23 від 18.12.2023

- листи Синюхино-Брідської сільської ради № 954 від 13.11.2023

- листи Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області № 2712/10 від 21.12.2023, № 2736/10 від 22.12.2023.

Відповідач-1 на підтвердження власної правової позиції доказів суду не надавав.

Відповідач-2 на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Технічний паспорт на гідротехнічну споруду станом на 23.06.2018 (інвентаризаційна справа № 311).

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Однак, на переконання прокурора, гідротехнічна споруда перейшла у приватну власність відповідача всупереч вимогам чинного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів, що не підлягають приватизації, віднесено, зокрема, акваторії морських портів, гідротехнічні споруди (крім річкових причальних споруд), об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і внутрішніх водних шляхів, системи управління рухом суден, об`єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на внутрішніх водних шляхах.

Статтею 14 Закону України «Про аквакультуру» передбачається надання гідротехнічних споруд в користування фізичних та юридичних осіб лише на умовах оренди.

Згідно ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Ставок площею 2,6839 га, на якому розміщена спірна гідротехнічна споруда, відповідно до паспортних даних водного об`єкту розташований на річці без назви, яка є лівою притокою р. Південний Буг, а тому такий об`єкт не належить до замкнених природних водойм.

До водних об`єктів загальнодержавного значення належать поверхневі води (річки), що знаходяться і використовуються на території більш однієї області, а також їх притоки всіх порядків (п. 3 ст. 5 ВК України). Оскільки річка Південний Буг протікає на території п`яти областей, то її ліва притока річка без назви, - також відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Статтею 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Водночас, відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 83, п. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такі випадки передбачені ч. 2 ст. 59 ЗК України, за приписами якої можлива безоплатна передача у власність лише замкнених природних водойм загальною площею до 3 га.

У той же час, ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) віднесено земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Системним аналізом ст. 181 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» встановлено, що земляні греблі, шлюзи-регулятори (водонапуски та водовипуски) не можуть бути відокремлені від відповідної земельної ділянки та штучно створеного ними водного об`єкту без зміни призначення та шкоди такому об`єкту.

Нормою ст. 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною яку не можна поділити без втрати такого призначення.

Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України).

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч. 1 ст. 187 ЦК України).

Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони, у відповідності до ч. 1 ст. 188 ЦК України, вважаються однією річчю (складна річ).

У свою чергу згідно зі ст. 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

З вищевикладених положень ст. ст. 186, 190, 316 ЦК України вбачається, що право власності особи виникає на окрему, самостійну річ, тоді як приналежність не може бути окремим об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, не можуть бути самостійними об`єктами права власності окремі складові частини речі, які при переході права на річ не підлягають відокремленню (ст. 187 ЦК України).

Згідно із ДСТУ 3517-97 «Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять» гідротехнічна споруда це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи щодо використання водних ресурсів. ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» визначає, що гідротехнічні споруди це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів.

Також визначення гідротехнічних споруд закріплено в Законі України «Про аквакультуру», що встановлює принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.

Цим Законом введено поняття гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди), а саме в ст. 1 Закону дано останнім визначення як об`єктам нерухомого майна (земляним греблям та дамбам, водозабірним спорудам, поверхневим водоскидам, донним водовипускам, водопостачальним, скидним та рибозбірноосушувальним каналам, рибовловлювачам, камерам облову, причалам, водоскидам, бистротокам, перепадам, перегороджувальним рибозахисним та іншим порудам), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовкою, постачанням, збереженням, транспортуванням води та водовідведенням).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 року за № 625/1650 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Отже, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Проаналізувавши вказані норми законодавства суд дійшов висновку, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерно спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення. Спірна гідротехнічна споруда, яка складається із земляної греблі та водоспуску, призначена для існування ставка на земельній ділянці водного фонду та, як вбачається зі змісту Технічного паспорту недопущення переливу води через греблю при проходженні повені і паводків.

Спірна гідротехнічна споруда є єдиним комплексом водного об`єкту ставка, площею 2,6839 га, розташованого в межах Синюхинобрідської сільської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області на річці без назв, лівій притоці річки Південний Буг, та вони не можуть бути розділені без його знищення та зміни призначення.

Зважаючи на те, що утворена спірною гідротехнічною спорудою водойма (ставок) розташована на природному водному об`єкті (річці без назви, притоці р. Південний Буг) і включає греблю та водоспускну споруду, вона забезпечує використання водного об`єкта шляхом формування та наповнення ставка, а саме забезпечення підтримання нормального підпірного рівня води. Водоспускна споруда є невід`ємною частиною водойми і греблі.

Отже, суд дійшов висновку про те, що спірна гідроспоруда, яка відповідно до Паспорту водного об`єкта обліковується у складі водного об`єкта, є його конструктивним елементом та не може існувати окремо від такого водного об`єкта.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.08.2023 у справі № 911/30/22.

За таких обставин, суд погоджується з доводами прокурора про те, що спірна гідроспоруда в силу ст. ст. 181-187 ЦК України нерозривно пов`язана з водним об`єктом, є приналежною річчю вищевказаної водойми, тобто головної речі, та, з огляду на специфіку водних ресурсів, не може бути відокремлена від водного об`єкту, а отже не може бути окремим об`єктом права власності.

З огляду на викладене перебування гідротехнічної споруди у приватній власності суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, судом враховано, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Відповідно до цих статей до особи, яка набула право власності на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об`єктів до набувача таких об`єктів, без зміни її цільового призначення.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Також істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Водночас, договір купівлі продажу гідроспоруди від 31.07.2023 кадастрового номеру земельної ділянки не містить.

Крім того, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Більш того, хоча норми ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЗК України закріплюють конкурентний порядок набуття права користування землями комунальної власності (на земельних торгах), проте виключенням із цього правила є випадки розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

В силу положень ст. 178 ЦК України земельні ділянки водного фонду є обмежено оборотоздатним об`єктами цивільних правовідносин і можуть перебувати лише у державній та комунальній власності, за винятком випадку, передбаченого ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 111/2457/13-ц, від 05.12.2018 у справі № 359/2253/15-ц, від 17.08.2023 у справі № 911/30/22, якими констатовано, що землі, зайняті водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами не можуть передаватися у приватну власність.

Таким чином, набуття ОСОБА_1 у приватну власність гідротехнічної споруди створило передумови для протиправного використання (завуальованого набуття у фактично безстрокове користування) землі під такою спорудою, чим дійсно порушено вищевказані норми законодавства та інтереси держави в особі територіальної громади Синюхино-Брідської сільської ради.

З огляду на викладене вище, суд вважає підставними та обґрунтованими доводи прокурора про те, рішення Синюхино-Брідської сільської ради № 9 від 11.05.2023 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради» щодо здійснення приватизації гідротехнічної споруди шляхом продажу на аукціоні суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи, що оскаржуване рішення сільської ради стосується гідротехнічної споруди, яка не може передаватись у приватну власність внаслідок приналежності такого об`єкту до складної речі відповідної земельної ділянки водного фонду та водного об`єкту, - на відчуження якої у приватну власність існує законодавча заборона, а також положенням Цивільного, Земельного та Водного кодексів України, порушує інтереси держави, то згідно із ст. ст. 16, 21 ЦК України є підставою для усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні вказаним майном шляхом визнання рішення сільської ради № 9 від 11.05.2023 незаконним та його скасування.

Доводи відповідача про неефективність способу захисту у відповідній частині позовних вимог, з посиланням на те, що спірне рішення є актом індивідуальної дії відхиляються судом.

Так, суд вважає слушним посилання прокурора та те, що не скасований у судовому порядку акт породжує негативні правові наслідки щодо приватизації обмеженого в обороті майна гідротехнічної споруди. Тому оскарження прокурором рішення, з огляду на його невідповідність вимогам закону, спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення), тому його можна оскаржити упродовж усього часу тривання порушення згаданого інтересу (п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 11.05.2023 № 9 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради» є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Щодо позовних вимог в частині усунення власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсними результатів електронного аукціону від 26.06.2023, проведеного Синюхино-Брідською сільською радою на електронному майданчику ТОВ «Укрінвестенергокансалт», що оформлені протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252 та шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27.07.2023 № 12 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону», суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідні вимоги обґрунтовані прокурором із посиланням на те, що на підставі зазначеного вище рішення 26.06.2023 на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестенергоконсалт» Синюхино-Брідською сільською радою проведено аукціон з продажу об`єкту малої приватизації гідротехнічної споруди (дамби ставка) площею 2,78 га, розташованого по вул. Березневій, 7, в с. Довга Пристань Первомайського району, за результатами якого переможцем визнано Галімона Ю.В., що оформлено протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252, затвердженим рішенням Синюхино-Брідської сільської ради № 12 від 27.07.2023.

Прокурор зазначає, що оскільки правова природа електронних аукціонів полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків між органом приватизації та учасниками аукціону в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», електронний аукціон є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, відповідно до частини 1 якої, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припиненням цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Вказаний електронний аукціон було проведено на підставі рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 11.05.2023 № 9 про приватизацію гідротехнічної споруди (дамби ставка) площею 2,78 га, яке ухвалено з порушеннями вимог закону, що, в силу положень ст. ст. 203, 215 ЦК України, на переконання прокурора, є підставою для визнання його результатів недійсними.

Крім того, оскільки рішення сільської ради № 12 від 27.07.2023 прийнято на затвердження результатів електронного аукціону, який підлягає визнанню недійсним, то прокурор зазначає, що таке рішення, з урахуванням положень ст. ст. 16, 21 ЦК України, також підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Водночас, при розгляді справи судом взято до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

За такого, судом враховано, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)). Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21).

Вказане свідчить про обґрунтованість доводів відповідача-2 про те, що заявлені у позовній заяві 2 та 3 позовні вимоги не є ефективним способом захисту, а, отже, про наявність підстав для відмови прокурору в задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.07.2023, та зобов`язання Галімона Юрія Васильовича повернути у власність Синюхино-Брідської сільської ради гідротехнічну споруду, суд зауважує таке.

Як уже вище було наведено, 31.07.2023 між Синюхино-Брідською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого останнім придбано у власність за 3 000 грн об`єкт малої приватизації гідротехнічну споруду (дамбу ставка) площею 2,7800 га, розташовану по АДРЕСА_2 , що складається: із земляної греблі № 1 довжиною 58,9 м, максимальною висотою 4,2 м; водоспуску № 2 пропускною здатністю 3,31 м3/с; сторожки (літ. А-1) загальною площею 18,4 м2; гаража (літ. Б); сараю (літ. В); вбиральні (літ. Г); двох навісів (літ. Д, Е).

При цьому, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів, як передбачено ч. 4 ст. 656 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

В силу приписів ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, правочин, який суперечить положенням цього Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави та суспільства підлягає визнанню недійсним.

Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації шляхом викупу від 01.07.2023 укладений на виконання рішення Синюхино-Брідської сільської ради № 9 від 11.05.2023 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради», що є незаконним та підлягає скасуванню, та за наслідками електронного аукціону, проведеного на виконання такого незаконного рішення, а тому, суд погоджується з доводами прокурора про те, що у спірних правовідносинах наявні підстави для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності (оренди) на нерухоме майно є, таким чином, визнання з боку держави публічно-правового інтересу у встановленні належності нерухомо майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість.

Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб`єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об`єкта.

Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Приписами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за результатами розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження припиняються (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За такого визнання судом недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації шляхом викупу від 01.07.2023, укладеного між Синюхино-Брідською сільською радою та ОСОБА_1 , призведе до припинення права приватної власності останнього на незаконно приватизований об`єкт гідротехнічну споруду (дамбу ставка) площею 2,78 га, розташовану по АДРЕСА_2 .

Оцінюючи ефективність обраного прокурором способу захисту порушеного права у відповідній частині вимог судом враховано, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майно.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості його використати, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями), стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування, всупереч вимог Земельного, Водного кодексів України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 ЗК України (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, п. п. 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 359/33732/16-ц).

Тому протиправне зайняття таких земельних ділянок або державна реєстрація права власності на них, в тому числі на частину складного неподільного об`єкту, яку становить розміщена на такій земельній ділянці гідротехнічна споруда, за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушенням права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути майно потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також п. п. 81, 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3579/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3897/17, від 05.02.2020 у справі № 911/3310/17, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок та розміщених на них об`єктів особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, відповідні гідротехнічні споруди є їх приналежністю, а тому набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду та приналежним їй об`єктом гідротехнічною спорудою не приводять до заволодіння порушником такими ділянкою та спорудою.

При цьому, при визначенні законного володільця спірного майна необхідно враховувати, що право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

Таким чином, власник і законний володілець земельної ділянки водного фонду та приналежної їй гідротехнічної споруди може вимагати усунення порушення його права власності на це майно, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таке майно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 презюмувала, що рішення суду про витребування з володіння відповідача чи повернення позивачу нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно (п. 57 постанови).

Аналогічні висновки містяться і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (п. п. 95-98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п. п. 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (п. 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п. 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц п. 146).

Отже, задоволення позову про повернення гідротехнічної споруди призведе до припинення права приватної власності на спірний об`єкт та реєстрації прав на нього належного власника народу України в особі Синюхино-Брідської сільської ради, що забезпечить ефективний захист порушених прав.

Таким чином, з огляду на вище викладе, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених у даній справі позовних вимог.

Слід зауважити, що відповідачі у даній справі також заявляли про застосування строків позовної давності, зазначаючи, зокрема, що у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» вказано, що строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону. А отже, у прокурора було всього три місяці на подання позову, які він пропустив.

Прокурор, заперечуючи проти застосування позовної давності зазначав про те, що заявлені прокурором позовні вимоги, маючи негаторну правову природу, не мають строку позовної давності для пред`явлення, можуть бути звернуті протягом всього часу існування порушення, а тому підстави вважати строк позовної давності у них пропущеним відсутні.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Суд також зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

З огляду на викладене, суд зобов`язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла відмовити в позові у зв`язку зі її закінчення за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння.

Так, як уже було наведено вище, з огляду на правовий режим спірної гідроспоруди та законодавчі обмеження щодо обороту відповідного майна, належним способом захисту є пред`явлення негаторного позову в порядку, визначеному ст.391 ЦК України і саме з таким позовом прокурор звернувся до суду в інтересах держави. При цьому, як вже зазначалось, такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника (володільця).

Аналогічний правовий висновок наведений у пункті 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння, у зв`язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний позов може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав держави на захисну споруду цивільного захисту, а не з часу, коли держава довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідачів про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що за приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 11.05.2023 № 9 «Про продаж об`єкту малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Синюхино-Брідської сільської ради».

3. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.07.2023, укладеного між Синюхино-Брідською сільською радою (ідентифікаційний код 04376951) та ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щодо продажу об`єкту малої приватизації гідротехнічної споруди дамби ставка площею 2,7800 га, розташованої по вул. Березневій, 7, в с. Довга Пристань Первомайського району, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Мовчаном А.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1356.

4. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом зобов`язання Галімона Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути у власність Синюхино-Брідської сільської ради (55243, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд. 14; ідентифікаційний код 04376951) гідротехнічну споруду дамби ставка площею 2,7800 га, розташованої по вул. Березневій, 7, в с. Довга Пристань Первомайського району, яка складається: із земляної греблі № 1 довжиною 58,9 м, максимальною висотою 4,2 м; водоспуску № 2 пропускною здатністю 3,31 м3/с; сторожки (літ. А-1) загальною площею 18,4 м2; гаража (літ. Б); сараю (літ. В); вбиральні (літ. Г); двох навісів (літ. Д, Е).

5. В задоволенні решти позовних вимог в частині усунення власнику територіальній громаді Синюхино-Брідської об`єднаної територіальної громади у користуванні та розпорядженні об`єктом комунальної власності шляхом визнання недійсними результатів електронного аукціону від 26.06.2023, проведеного Синюхино-Брідською сільською радою на електронному майданчику ТОВ «Укрінвестенергокансалт», що оформлені протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230601-32252 та шляхом визнання незаконним та скасування рішення Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27.07.2023 № 12 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону» - відмовити позивачу.

6. Стягнути з Синюхино-Брідської сільської ради (55243, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд. 14; ідентифікаційний код 04376951) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Спаська, будинок 28; ідентифікаційний код 02910048; Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) 3 633,60 грн судового збору.

7. Стягнути з Галімона Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Спаська, будинок 28; ідентифікаційний код 02910048; Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) 3 633,60 грн судового збору.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18);

Відповідач-1: Синюхино-Брідська сільська рада (55243, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, буд. 14; ідентифікаційний код 04376951);

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено та підписано судом 27.12.2024.

Суддя О.Г. Смородінова