Рішення

від 18.12.2024 по справі 920/378/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.2024м. СумиСправа № 920/378/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/378/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» (вулиця Вишнева, будинок 1А, село Северинівка, Сумський район, Сумська область, Україна, 42301, код за ЄДРПОУ 30879975),

до відповідачаРосійської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вулиця Житня, будинок 14, будівля 1, місто Москва, Російська Федерація, 119991),

про стягнення 7710919,66 грн

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув,

установив:

05.04.2024 позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 7710919,66 грн (сім мільйонів сімсот десять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять грн 66 коп.) майнової шкоди у вигляді реальних збитків, з якої: 7531750,00 грн (сім мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят грн 00 коп.) майнової шкоди, завданої пошкодженням нерухомого майна, 118946,70 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 70 коп.) майнової шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна, та 60222,96 грн (шістдесят тисяч двісті двадцять дві грн 96 коп.) коштів, сплачених за експертну оцінку пошкодженого майна; а також стягнути з відповідача судові витрати.

05.04.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/378/24 призначено судді Заєць С.В.

Ухвалою від 08.04.2024 у справі №920/378/24 заявлено та задоволено самовідвід судді Заєць С.В. у справі № 920/378/24; справу передано для повторного автоматичного розподілу відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

09.04.2024 згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/378/24 призначено судді Котельницькій В.Л.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і РФ, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58).

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Листом від 11.05.2022 № 101.003.006.-2014-22 АТ "Укрпошта" повідомила, що з 24.02.2022 припинила відправлення поштових відправлень та грошових переказів до РФ та припинила прийом поштових відправлень та грошових переказів з РФ.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відповідно до Закону України від 01.12.2022 № 2783-IX України вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання процесуальних документів у даній справі на адресу відповідача, повідомлення відповідача про місце, дату і час розгляду справи суд здійснював через оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також на офіційному вебпорталі Судова влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст.122 ГПК України.

Ухвалою від 15.04.2024 у справі №920/378/24 залишено без руху позовну заяву від 05.04.2024 №36 Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» до Російської Федерації про стягнення 7710919,66 грн (вх №1788 від 05.04.2024); установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом уточнення правового статусу відповідача у справі з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 та ст. 365 ГПК України.

17.04.2024 представник позивача подав заяву про усунення недоліків (вх №2193), за якою відповідачем у справі визначив Російську Федерацію (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вулиця Житня, будинок 14, будівля 1, місто Москва, Російська Федерація, 119991). Заяву долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/378/24 в порядку загального позовного провадження; відповідно до ч. 1 ст. 10 ГПК України господарське судочинство у справі постановлено здійснювати державною мовою українською; роз`яснено, що відповідно до ст. 72 ГПК України відповідач має право подати заяву про допуск до участі у справі перекладача; призначено підготовче судове засідання у справі №920/378/24 на 27.05.2024, 12:30, з повідомленням учасників справи; повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення 23.04.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 22.04.2024 на офіційному вебпорталі Судова влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст.122 ГПК України.

Ухвалою від 27.05.2024 у справі №920/378/24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.07.2024; відкладено підготовче судове засідання у справі на 10.07.2024, 11:00; повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення 29.05.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 28.05.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

У підготовчому судовому засіданні 10.07.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 07.08.2024, 11:00.

Ухвалою від 11.07.2024 у справі №920/378/24 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 07.08.2024, 11:00. Повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи по суті шляхом розміщення відповідного оголошення 11.07.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 12.07.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

07.08.2024 розгляд справи, призначений в судове засідання на 11:00, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 07.08.2024 у справі №920/378/24.

Ухвалою від 08.08.2024 у справі №920/378/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 09.09.2024, 14:30. Повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи по суті шляхом розміщення відповідного оголошення 09.08.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 08.08.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Ухвалою від 09.09.2024 у справі №920/378/24 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (вх №5128/24 від 09.09.2024); відкладено розгляд справи по суті в судове засідання на 09.10.2024, 10:30. Повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи по суті шляхом розміщення відповідного оголошення 12.09.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 11.09.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

09.10.2024 розгляд справи, призначений в судове засідання на 10:30, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/378/24.

Ухвалою від 10.10.2024 у справі №920/378/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 11.11.2024, 10:30. Повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи по суті шляхом розміщення відповідного оголошення 10.10.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 10.10.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

08.11.2024 позивач подав клопотання (вх. № 6263/24), відповідно до якого надав докази направлення позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у даній справі, ухвал про призначення справи до судового розгляду 17.09.2024 на адресу електронної пошти Міністерства Юстиції РФ info@minjust.gov.ua, а також докази направлення 23.09.2024 позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку на адресу Посольства РФ в Республіці Польща. Зазначені докази долучено до матеріалів справи.

11.11.2024 розгляд справи, призначений в судове засідання на 10:30, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 11.11.2024 у справі №920/378/24.

Ухвалою від 12.11.2024 у справі №920/378/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 18.12.2024, 10:00. Повідомлено відповідача про місце, дату та час розгляду справи по суті шляхом розміщення відповідного оголошення 12.11.2024 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/, а також 12.11.2024 на офіційному вебпорталі Судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ відповідно в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

16.12.2024 позивач подав заяву щодо визначення розміру збитків в еквіваленті в іноземній валюті (вх. № 7117), в якій просить визначити у рішенні суду еквівалент завданої позивачу матеріальної шкоди в доларах США за курсом Національного банку України на дату обстеження (дату оцінки), а саме: 7531750,00 грн майнової шкоди завданої пошкодженням нерухомого майна, що складає 205962,22 доларів США станом на 03.08.2023 (дата обстеження, дата оцінки); 118946,70 грн майнової шкоди завданої пошкодженням рухомого майна, що складає 3252,70 доларів США станом на 08.06.2023 (дата оцінки).

18.12.2024 позивач подав заяву (вх. № 7147), в якій просить розглянути справу без участі представника позивача; позовні вимоги, з урахуванням клопотання про визначення розміру збитків у еквіваленті в доларах США на дату оцінки (дату заподіяння шкоди), підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.12.2024 судом встановлено:

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Відповідно до поданої позивачем заяви (вх №7147 від 18.12.2024), заявник просить здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Будь-яких заяв та/або клопотань не подав, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Підстави для відкладення розгляду справи та/або оголошення перерви в судовому засіданні відповідно до ст. 216 ГПК України відсутні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 18.12.2024 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Згідно з приписами ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України Про міжнародне приватне право пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Водночас міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету (явно виражена відмова від імунітету на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або відмова від імунітету, яка передбачається, коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди, завданої його майну в результаті збройної агресії Російської Федерації, місце завдання шкоди - територія суверенної держави Україна за адресою: Сумська область, Сумський район, с.Северинівка, вул. Вишнева, буд. 1Б.

Згідно із висновком Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У цій категорії спорів іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ.

В таких висновках Верховний Суд керується тим, що дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну.

У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосування судового імунітету Російської Федерації (зокрема, частини першої статті 79 Закону України Про міжнародне приватне право) у справі про відшкодування майнової шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України не буде узгоджуватися із обов`язком України як держави і суду зокрема забезпечити реалізацію права позивача на справедливий суд. З огляду на відсутність інших ефективних засобів судового захисту порушеного права позивача, застосування судового імунітету РФ буде порушенням самої сутності права на справедливий суд. Також, зважаючи на військову агресію Російської Федерації, якою порушується державний суверенітет України, застосування судового імунітету РФ буде непропорційним до своєї мети.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на завдання збройними силами РФ шкоди майну позивача, що є винятком до судового імунітету держави відповідно до звичаєвого міжнародного права.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права від 14.02.2013 №499828 та технічного паспорту на нежитлове приміщення по вул. Гагаріна, буд. 1б, Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» (ідентифікаційний код юридичної особи за даними ЄДРПОУ 30879975, місцезнаходження юридичної особи: 42301, Сумська обл., Сумський р-н, вул. Вишнева, 1А) (далі по тексту - ТОВ АФ «Северинівська» або позивач) на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, с.Северинівка, вул. Гагаріна (перейменовано на вул. Вишнева), буд. 1б. Зазначений об`єкт нерухомого майна складається з наступних частин: критий тік під літерою А-1 площею 5613,5 кв.м., домік на току під літерою Б площею 12,3 кв.м, вбиральня під літерою В.

10.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Кобзаренка» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №423, відповідно до п. 1 якого продавець зобов`язується продати покупцю Перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20-2, в кількості 1(одна) одиниця, Машина для пакування зерна ЗПМ-180 в кількості 1 (одна) одиниця, Машина для розпакування зерна ЗРМ-180 в кількості 1 (одна) одиниця, Рукав гнучкий поліетиленовий безшовний Silox для зберіг.зерна (230 мкрн, 2,74 м, 60 м) 50 (п`ятдесят) шт., згідно специфікації, (надалі - товар), а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно до специфікації, що є додатком №1 до договору від 10.08.2020 №423 03.09.2020 за видатковою накладною №2706 ТОВ «Завод Кобзаренка» (продавець) поставив, а ТОВ АФ «Северинівська» (покупець) придбав Перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20-2 в кількості 1 шт. та комплект додаткових опцій до ПБН-20-2 в кількості 1 шт. загальною вартістю 662557,50 грн з ПДВ.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2020 №423/301, специфікації, що є додатком №1 до цього договору від 10.08.2020 №423/301, видаткової накладної від 03.09.2023 № 2706 Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» належить Перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20-2.

08.06.2023 орієнтовно о 2 год. 30 хв. ночі відбулось влучання безпілотного летального апарату (БпЛА) типу Shahed, випущеного Російською Федерацією, відбувся вибух та пожежа, в наслідок чого було пошкоджено наступне майно позивача:

- нежитлове приміщення критий тік під літерою А-1 площею 5613,5 кв.м, що знаходиться за адресою : Сумська обл., Сумський р-н, с. Северинівка, вул. Гагаріна (перейменовано на вул. Вишнева), буд. 1б. (далі нерухоме майно),

- рухоме майно - Перевантажувальний бункер-накопичувач (ПБН-20-2) (далі рухоме майно).

08.06.2023 ТОВ АФ Северинівська звернулось до Головного управління Національної поліції в Сумській області із заявою про вчинений злочин щодо влучання безпілотного летального апарату (БпЛА) типу Shahed у нерухоме та рухоме майно товариства, внаслідок чого завдано руйнувань та пошкоджень майну позивача, в тому числі: нерухомому та рухомому майну, що є предметом спору уданій справі.

08.06.2023 відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначена заява була прийнята до розгляду та зареєстровано кримінальне провадження №22023200000000135.

08.06.2023 слідчим СУ ГУНП у Сумській області було здійснено огляд місця події (обстрілів), про що складено відповідний протокол.

08.06.2023 комісією у складі начальника відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Сумському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, директорів ТОВ АФ Северинівська, ТОВ СІЕЙТІ складено акт про пожежу за адресою Сумський р-н, с. Северинівка, вул. Вишнева, буд. 1б. у даному акті причиною пожежі зазначено: потрапляння боєприпасів та їх уламків внаслідок бойових дій.

08.06.2023 комісією з обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ, створеною ТОВ АФ «Северинівська», складено акт №2 обстеження технічного стану об`єкта, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ, в якому, у зв`язку із збройною агресією РФ, зафіксовані пошкодження (в тому числі з фотофіксацією) перевантажувального бункера накопичувача ПБН-20-2, який знаходився за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Северинівка, вул. Гагаріна (Вишнева), буд. 1б, та власником якого є позивач.

19.06.2023 за актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, комісією, утвореною Миколаївською сільською радою Сумського району Сумської області здійснено обстеження об`єкта критий тік, 1271.9-Будівлі сільськогосподарського призначення, розташованого за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, с. Северинівка, вул. Гагаріна (Вишнева), буд. 1б, та встановлено: орієнтовну дату пошкодження - 08.06.2023, 02:39 год.; причину пошкодження збройна агресія Російської Федерації, обстріл зі сторони Російської Федерації відбулось влучання БпЛА типу «Shahed»; зафіксовано пошкодження (в тому числі з фотофіксацією) та зроблено висновок, що нежитлове приміщення критий тік, отримало значні пошкодження внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що привело до погіршення технічного та функціонального стану та його знецінення: на момент огляду пошкоджені конструктивні елементи знаходяться в незадовільному стані, що унеможливлює використання об`єкта за призначенням.

Нерухоме майно - критий тік, розташований за адресою: Сумська обл.. Сумський р-н, с. Северинівка, вул. Гагаріна (Вишнева), буд. 1б включно до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за реєстраційним номером ОНМ-22.06.2023-136374, що підтверджено витягом від 26.06.2023 із зазначеного реєстру.

05.07.2023 між позивачем та Сумським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України укладено договори про надання послуг по проведенню будівельно-технічного експертного дослідження №197 і автотоварознавчого експертного дослідження № 204.

04.10.2023 експертом Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за заявою виконавчого директора ТОВ АФ «Северинівська» Олександра Сітака для проведення експертного будівельно-технічного дослідження, за фактом пошкодження нежитлового приміщення -критий тік, в результаті обстрілу з боку Російської Федерації та влучання вибухового пристрою за результатами проведення будівельно-технічного дослідження складено висновок №1320.

Відповідно до висновку експерта №1320 розмір матеріальної шкоди, завданої власнику нерухомого майна унаслідок збройної агресії Російської Федерації нежитловим приміщенням за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Северинівка, вул. Вишнева (Гагаріна), 1Б, на дату проведення обстеження станом на 03.08.2023 року, дорівнює вартості ремонтно-будівельних робіт і становить 7531750,00 грн (сім мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят грн ).

За експертне дослідження відповідно до платіжної інструкції №3830 від 07.07.2023 позивач сплатив експертній установі 48751,92 грн.

06.12.2023 експертом Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за заявою виконавчого директора ТОВ АФ «Северинівська» Олександра Сітака проведено автотоварознавче дослідження за фактом пошкодження рухомого майна (Перевантажувального бункеру-накопичувача ПБН-20- 2), про що складений висновок №1711.

Згідно з висновком експерта №117 розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ АФ «Северинівська» внаслідок пошкодження в результаті збройної агресії РФ не наданого на дослідження рухомого майна, Перевантажувального бункера-накопичувача марки (моделі) - ПБН-20-2, серійний номер 700097, 2020 року випуску, бувшого в експлуатації, згідно наданих відомостей щодо нього станом на 08.06.2023 складає: 118946,70 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 70 коп.).

За експертне дослідження відповідно до платіжної інструкції №3896 від 27.07.2023 позивач сплатив експертній установі 11471,04 грн.

Враховуючи зазначені обставини позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 1, 3 ст. 386 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У п. 4 ч. 1 ст. 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

У Меморандумі про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. Продовження строку дії воєнного стану в Україні здійснювалося відповідними Указами Президента України; воєнний стан наразі триває.

Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнано, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН. Від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв`язку з агресією проти України визнається, зокрема, що Російська Федерація повинна нести правову відповідальність за наслідки всіх її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти України, включаючи відшкодування шкоди та будь-яких збитків, завданих такими діями.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

За приписами ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України та Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів.

Суд зазначає, що загальновідомим також є факт атак РФ цивільних об`єктів на території України БпЛА «Shahed».

Факт пошкодження майна позивача внаслідок влучання 08.06.2023 БпЛА збройних сил РФ у нерухоме та рухоме майно позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема заявою про вчинений злочин ТОВ АФ Северинівська, протоколом огляду місця події (обстрілів) від 08.06.2023, актом про пожежу від 08.06.2023, актом обстеження технічного стану об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ №2 від 08.06.2023, актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 19.06.2023.

Суд дійшов висновку, що майно позивача (критий тік та перевантажувальний бункер-накопичувач ПБН-20- 2) за всіх розумних обставин не могло бути використано для військових цілей. Відтак, дії відповідача щодо удару БПЛА типу «Shahed» були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, Російська Федерація несе повну відповідальність як за відповідний удар, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивача.

Процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року встановлює Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951).

Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом як економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств. Напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

До основних показників, які оцінюються, належить вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання застосовується Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 р. за № 1522/38858.

Відповідно до п. 7 Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України Про судову експертизу, з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Наявність матеріальної шкоди, її розмір внаслідок пошкодження майна позивача підтверджується висновками №1320 від 04.10.2023 та №1711 від 06.12.2023 експертів Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України. Загальний розмір шкоди, встановлений експертами, становить 7650696,70 грн.

Відповідно до п. 9 розділу І Методики, за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Таким чином, на дату оцінки судовим експертом:

- 03.08.2023 нерухомого майна, визначена майнова шкода в розмірі 7531750,00 грн, що складає 205962,22 доларів США (курс долара до гривні за 1 долар 36,5686),

- 08.06.2023 рухомого майна визначена майнова шкода в розмірі 118946,70 грн, що складає 3252,70 доларів США (курс долара до гривні за 1 долар 36,5686).

За експертні дослідження, які є обов`язковим для визначення розміру збитків відповідно до Методики, позивач сплатив експертній установі згідно з платіжними інструкціями від 07.07.2023 № 3830 - 48751,92 грн, та від 27.07.2023 №3896 11471,04 грн.

За встановлених судом обставин, викладених вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності шкоди, протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом шкодою, а також наявність вини заподіювача шкоди. Відтак, суд дійшов висновку про виникнення у РФ зобов`язання з відшкодування шкоди в повному обсязі та визнання позовних вимог законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем у позовній заяві на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків, останнім вина не спростована, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Російської Федерації 7531750,00 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням нерухомого майна, що на дату оцінки 03.08.2023 становить 205962,22 доларів США, 118946,70 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна, що на дату оцінки 08.06.2023 становить 3252,70 доларів США, 60222,96 грн збитків, завданих витратами, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права, через обов`язковість визначення розміру збитків шляхом проведення експертного дослідження відповідно до Методики.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовом до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової шкоди та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, згідно з ч. 2 ст. 129 ГПК України з Російської Федерації в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 115663,79 грн (7710919,66 грн х 1,5%).

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Северинівська» (вулиця Вишнева, будинок 1А, село Северинівка, Сумський район, Сумська область, Україна, 42301, код за ЄДРПОУ 30879975) 7531750,00 грн (сім мільйонів п`ятсот тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят грн) майнової шкоди, завданої пошкодженням нерухомого майна, що складає 205962,22 доларів США (двісті п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят два долари США 22 центи) на дату оцінки 03.08.2023; 118946,70 грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 70 коп.) майнової шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна, що складає 3252,70 доларів США (три тисячі двісті п`ятдесят два долари США 70 центів) на дату оцінки 08.06.2023; 60222,96 грн (шістдесят тисяч двісті двадцять дві грн 96 коп.) коштів, сплачених за експертну оцінку пошкодженого майна.

4.Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в дохід Державного бюджету України 115663,79 грн (сто п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят три грн 79 коп.) судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька