Рішення

від 23.12.2024 по справі 920/1251/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2024м. СумиСправа № 920/1251/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1251/24

за позовомКерівника Роменської окружної прокуратури Сумської області (вул. Соборна, буд. 43, м. Ромни, Сумська область, 42000) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Державної екологічної інспекції в Сумській області (вул. Магістратська, буд. 29, м. Суми, 40000),

2) Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Київський шлях, буд. 1а, с. Вільшана, Роменський район, Сумська область, 42127)

до відповідача Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Недригайлівський лісгосп (вул. Будівельна, буд. 22, с. Засулля, Роменський район, Сумська область, 42107)

про стягнення 161 570 грн 59 коп.,

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 161 570 грн 59 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України (48 471 грн 18 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 32 314 грн 12 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 80 785 грн 30 коп. - до спеціального фонду бюджету Вільшанської сільської ради).

Ухвалою від 21.10.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1251/24; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.10.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 21.10.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що встановив порушення інтересів держави, внаслідок протиправної бездіяльності Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Недригайлівський лісгосп» у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу. Внаслідок такої бездіяльності невстановленими особами здійснено незаконну рубку 42 дерев, у тому числі 38 сироростучих та 4 сухостійних дерев породи Ясен поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області на території лісового масиву квартал 97 виділ 27, що перебуває у користуванні ДП «Недригайлівський лісгосп». Внаслідок незаконного порубу 38 сироростучих та 4 сухостійних дерев породи Ясен навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду, яка повинна бути відшкодована на користь Вільшанської сільської ради з подальшим перерозподілом до бюджетів інших рівнів. Внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області, яка відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 43, уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Також, з урахуванням положень ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Вільшанська сільська рада є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин, оскільки місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, можуть бути позивачем у судах, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації їх повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Роменською окружною прокуратурою було спрямовано до Державної екологічної інспекції у Сумській області та до Вільшанської сільської ради листи № 53/2-3784ВИХ-24 від 01.07.2024, № 53/2-5233ВИХ-24 від 24.09.2024 щодо виявлених прокурором порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з метою встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Відповідно до листа-відповіді від 18.07.2024 № 2046/10-22 Державна екологічна інспекція у Сумській області повідомила прокуратуру, що не буде вживати самостійних заходів щодо стягнення збитків, заподіяних порушенням вимог природоохоронного законодавства. Відповідно до листа-відповіді від 25.09.2024 № 02-26/982 Вільшанська сільська рада Роменського району Сумської області повідомила прокуратуру, що не має практичної можливості щодо оперативної підготовки та подання позовної заяви до суду, у зв`язку з відсутністю головного спеціаліста-юрисконсульта сільської ради. Листами від 10.10.2024 за № 53/2-5650ВИХ-24, № 53/2-5649ВИХ-24 прокурор повідомив позивачів про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області та Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 161 570 грн 59 коп.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області та Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до матеріалів справи, рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, в тому числі Недригайлівському агролісгоспу 6240,3 га, з них 5573,9 га лісів та інших лісовкритих площ.

Відповідно до наказу Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 10.04.2023 № 54 Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Недригайлівський агролісгосп» (код ЄДРПОУ 23637214) припинене шляхом реорганізації приєднання до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Недригайлівський лісгосп» (код ЄДРПОУ 45021979).

Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення у користуванні ДП «Недригайлівський лісгосп» для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг перебувають землі, розташовані на території Козельненського старостинського округу Вільшанської сільської територіальної громади Роменського району Сумської області.

05.05.2021 головним інженером ДП «Недригайлівський агролісгосп» було виявлено лісопорушення, а саме самовільний поруб 42 дерев, поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області на території лісового масиву обхід № 7 квартал 97 виділ 27 на загальну суму збитків 165 003,85 грн., про що складений протокол про лісопорушення від 05.05.2021.

Згідно з Планом лісонасаджень ДП «Недригайлівський агролісгосп» по Козельненській сільській раді Сумської області ділянка, де здійснено незаконний поруб, а саме квартал 97 виділ 27 знаходиться у користуванні ДП «Недригайлівський агролісгосп».

06.05.2021 на підставі повідомлення відповідача до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення - незаконний поруб лісу (кримінального провадження №12021200470000239 за ч. 1 ст. 246 КК України).

Незаконну порубку лісу підтверджено виїздом на місце події та проведеним оглядом. Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.05.2021, складеного заступником начальника СВ Краснопільського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, місцем проведення огляду є ділянка території ДП «Недригайлівський агролісгосп», що розташована з правого боку від автомобільної дороги між с. Білоярське та с. Козельне Роменського району Сумської області, а саме квадрат № 97 виділ № 27 обхід № 7. В ході огляду ділянки виявлено спиляні дерева, а саме пні, які від них залишилися. Всі пні знаходяться зі сторони поля, яке прилягає до даного виділу з лівого боку по ходу від с. Козельне до с. Білоярське та знаходяться на відстані менше 12 м. від правого краю насаджень. В ході огляду всі пні пронумеровано в напрямку від с. Козельне до с. Білоярське та виміряно діаметр, а саме: 1 - діаметром 44 см, порода ясен, сироростуче; 2 - діаметром 43 см, порода ясен, сироростуче; 3- діаметром 23 см, порода ясен, сироростуче; 4 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 5 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 6 - діаметром 16 см, порода ясен, сухе; 7 - діаметром 17 см, порода ясен, сироростуче; 8- діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 9 - діаметром 25 см, порода ясен, сироростуче; 10- діаметром 29 см, порода ясен, сироростуче; 11- діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 12- діаметром 19 см, порода ясен, сироростуче; 13 - діаметром 18 см, порода ясен, сухе; 14- діаметром 20 см, порода ясен, сироростуче; 15- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 16 - діаметром 55 см, порода ясен, сироростуче; 17 - діаметром 36 см, порода ясен, сироростуче; 18 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 19 - діаметром 27 см, порода ясен, сухе; 20 - діаметром 49 см, порода ясен, сироростуче; 21- діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 22 - діаметром 27 см, порода ясен, сухе; 23 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 24 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 25- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 26 - діаметром 13 см, порода ясен, сироростуче; 27- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 28 - діаметром 17 см, порода ясен, сироростуче; 29 - діаметром 28 см, порода ясен, сироростуче; 30 - діаметром 13 см, порода ясен, сироростуче; 31 - діаметром 12 см, порода ясен, сироростуче; 32 - діаметром 28 см, порода ясен, сироростуче; 33 - діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 34 - діаметром 46 см, порода ясен, сироростуче; 35 - діаметром 36 см, порода ясен, сироростуче; 36 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 37 - діаметром 50 см, порода ясен, сироростуче; 38 - діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 39 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 40 - діаметром 45 см, порода ясен, сироростуче; 41 - діаметром 26 см, порода ясен, сироростуче; 42 - діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче.

09.06.2021 Державна екологічна інспекція у Сумській області, на виконання постанови про доручення призначити спеціаліста від 12.05.2021, надала розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 42 дерев на землях лісового фонду ДП «Недригайлівський агролісгосп» у кварталі 97 виділ 27, відповідно до якого загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев становить 165 418 грн 88 коп.

Відповідно до висновку судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19/119-24/2202-ФХЕД від 04.04.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021200470000239, розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, становить 161 570,59 грн.

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 19.06.2024, складеного старшим слідчим СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, всі 42 пні мають трухлявості та почорніння, з деяких пнів вже зростають чагарники та невеликі дерева, всі пні знаходяться у великому і густому чагарнику та рослинності.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до Статуту Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Недригайлівський лісгосп», підприємство набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України (п. 2.10 статуту). Основною метою діяльності підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства, раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності Дочірнього підприємства для реалізації зазначеної мети є, зокрема, спеціалізоване ведення лісового господарства у районі (п. 3.1., 3.2. Статуту).

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно зі ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України визначено права та обов`язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, серед іншого, здійснювати охорону лісів від незаконних рубок (п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України).

Статтею 86 Лісового кодексу України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 68 вказаного Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 зазначеного Закону).

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Виходячи з викладеного, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22.

Суд встановив, що земельна ділянка, на якій було виявлено незаконну порубку дерев, перебуває у постійному користуванні відповідача, до основної мети діяльності якого належить раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів.

Отже, саме на відповідача, як на постійного користувача, серед іншого, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Суд встановив, що факт незаконної порубки дерев підтверджується протоколом лісопорушення від 05.05.2021, складеним ДП «Недригайлівський агролісгосп», протоколом огляду місця події від 06.05.2021, складеним заступником начальника СВ Краснопільського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, протоколом додаткового огляду місця події від 19.06.2024, складним старшим слідчим СВ Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Ці докази у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні підприємством належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

У пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог ч. 2 ст. 19, ст. 63 і 86 ЛК України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зважаючи на встановлені судом обставини та з огляду на те, що відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих відповідачу в постійне користування земельних ділянках, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення.

Розмір шкоди, заявлений прокурором до стягнення, підтверджується висновком судового експерта № СЕ 19/119-24/2202-ФХЕД від 04.04.2024. Загальний розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, становить 161 570,59 грн.

За викладених обставин суд задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 161 570 грн 59 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Недригайлівський лісгосп (вул. Будівельна, буд. 22, с. Засулля, Роменський район, Сумська область, 42107, код ЄДРПОУ 45021979) 161 570 грн 59 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Київський шлях, буд. 1а, с. Вільшана, Роменський район, Сумська область, 42127, код ЄДРПОУ 04388478) UA078999980333189331000018496, отримувач: ГУК Сум обл/Вільшанська СТГ/24062100, банк отримувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37970404, бюджетна класифікація: 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 48471 грн 17 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 32314 грн 12 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 80785 грн 30 коп. до спеціального фонду бюджету Вільшанської сільської ради (50%).

3. Стягнути з Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Недригайлівський лісгосп (вул. Будівельна, буд. 22, с. Засулля, Роменський район, Сумська область, 42107, код ЄДРПОУ 45021979) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 27.12.2024.

СуддяД.В. Вдовенко