Рішення

від 24.12.2024 по справі 926/1768/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

24 грудня 2024 року Справа № 926/1768/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/1768/24

За позовом Фізичної особи-підприємця Семенова Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Акціонерного товариства Чернівціобленерго (58008, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А)

про визнання рішення комісії, оформлене протоколом про нарахування заборгованості за не обліковану енергію, недійсним та його скасування

За участю представників:

Від позивача: Браілко А.М. (ордер №1087137 від 24.06.2024р.)

Від відповідача: Сондей Я.А. (ордер №1084021 від 03.06.2024р.)

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Семенов Сергій Євгенович звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства Чернівціобленерго про визнання рішення комісії, оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року про нарахування заборгованості за необліковану енергію, недійсним та його скасування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 20.06.2022 року працівниками АТ "Чернівціобленерго" проведено перевірку приладу обліку електричної енергії на об`єкті споживача, під час якої встановлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, за результатами якої складено акт про порушення №СV1187 від 20.06.2022 року та після проведеної експертизи, винесено протокол №126 від 30.08.2023 року, яким позивачу нараховано заборгованість за необліковану електричну енергію.

Проте, перевірка проведена з порушеннями ПРРЕЕ, без складання акту тимчасового зберігання речових доказів, відсутня фотофіксація порушення, не повідомлено позивачу про його права, не зрозуміло який акт про порушення було розглянуто на комісії, рішення якої оформлено протоколом №99, копія якого не направлена позивачу; порушено строки відправлення лічильника на експертизу; висновок експерта №2994/23-46 від 06.07.2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства; розрахунок за необліковану електроенергію є арифметично невірним, а відтак позивач просить суд визнати рішення комісії, оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року про нарахування заборгованості за необліковану енергію, недійсним та скасувати його.

03.07.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1768.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 року позовну заяву за вх.№1768 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.07.2024 року.

24.07.2024 року від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2168), в якому останній заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що акт про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року складений у присутності споживача, примірник акту був отриманий споживачем під розпис; зауважень до акту споживач не надав, Правилами роздрібного ринку електричної енергії не передбачено вимог щодо фото або відео фіксування порушення, споживач не звертався до нього про надання йому на зберігання лічильника; споживач не з`явився на засідання комісії з розгляду акту про порушення, рішення комісії оформлено протоколом №99 від 20.07.2022 року, яким вирішено направити лічильник на експертизу; Правилами не встановлено строк в межах яких повинен бути направлений засіб вимірювальної техніки на експертизу; експертиза лічильника проведена спеціалізованою та акредитованою організацією; факт пошкодження засобу вимірювальної техніки встановлено висновком експерта (том 1, а.с.63-100).

Від представниці відповідача, надійшли клопотання про долучення доказів (вх.вх.№№2190, 2195), а саме: фото лічильника НІК 2301 АП1 (т.1, а.с.101-105), копію протоколу засідання комісії №126, розрахунок обсягу та вартості електричної енергії та рахунок №126 від 20.06.2022 року (том 1, а.с.106-115).

У підготовчому засідання 25.07.2024 року оголошено перерву до 26.08.2024 року.

12.08.2024 року представницею позивача надіслано відповідь на відзив (вх.№2377) в якому зазначено, що перевірку здійснювали двоє представників АТ Чернівціобленерго, тоді як в акті було зазначено трьох, протокол №99 не був направлений позивачу; висновок експерта є неналежним доказом; акт тимчасового збереження речового доказу, не був оформлений, що є грубим порушенням законодавства України (том 1, а.с.120-138) та надано нотаріально засвідчені пояснення позивача (вх.№2378) щодо питання роз`яснення постачальником його право для надання зауважень щодо акту та проведення перевірки.

22.08.2024 року від представниці відповідача надійшли письмові пояснення у справі (вх.№2519), в яких він заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що акт про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року складено у відповідності до вимог Правил.

26.08.2024 року представниця позивача надала додаткові пояснення (вх.№2534) (том 1, а.с.151-162).

Ухвалою суду від 26.08.2024 року відкладено підготовче засідання на 03.09.2024 року.

Від представниці відповідача 30.08.2024 року надійшли додаткові заперечення (вх.№2602) з яких вбачається, відповідач діяв виключно згідно норм ПРРЕЕ, а відсутність споживача на засіданні комісії, за умов його належного повідомлення, не перешкоджає розгляду Акту про порушення та прийняття відповідного рішення (том 1, а.с.178-184).

До початку підготовчого засідання від представниці позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2639), в яких вважає, що без наявності лічильника, без проведення саме експертизи (не експертного дослідження) по ньому, рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії є безпідставним (том 1, а.с.185-194).

Ухвалою суду від 03.09.2024 року продовжено строк підготовчого засідання та відкладено його на 24.09.2024 року.

19.09.2024 року від представниці позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2805), в яких вона стверджує, що позивач був присутній на другому засіданні комісії від 30.08.2023 року по розгляду акта про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року та заперечував свою провину, а тому оскаржив дії АТ Чернівціобленерго до НКРЕКП, з висновками експерта ФОП Семенов С.Є. не погоджується (том 1, а.с. 204-213).

Від представниці відповідача 23.09.2024 року надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2844), в яких остання зазначає, що експертне дослідження було здійснене в рамках розгляду акту про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року та є документом необхідним для прийняття рішення комісією ОСР по розгляду акту (том 1, а.с.214-219).

У підготовчому засіданні 24.09.2024 року оголошено перерву до 30.09.2024 року.

24.09.2024 року від представниці позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№2857) (т.1 а.с.225-230).

До початку судового засідання, 30.09.2024 року, від представниці відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№2920) (т.1. а.с.231-236).

Ухвалою суду від 30.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.10.2024 року.

За клопотаннями сторін (вх.вх.№№2643, 2645) розгляд справи відкладено на 24.10.2024 року (т.2 а.с.1-6, 7-9).

В судовому засіданні 24.10.2024 року оголошено перерву до 31.10.2024 року.

З метою з`ясування всіх обставин та надання додаткових доказів, суд ухвалою від 31.10.2024 року повернувся на стадію підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 18.11.2024 року.

31.10.2024 року представницею відповідача подано клопотання про долучення доказів (вх.№3318) (т.2, а.с. 37-67).

Від представниці відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№3503 від 15.11.2024р.) та від представника позивача письмові пояснення у справі (вх.№3519 від 18.11.2024р.) (т.2, а.с.68-74, 75-85).

У судовому засіданні 18.11.2024 року оголошено перерву до 26.11.2024 року.

Від представників сторін надійшли заяви про відкладення судового засідання та закриття підготовчого засідання (вх.вх.№№2998, 3621, 3631) (т.2 а.с.90-95, 96-105, 106-110).

Ухвалою суду від 26.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.12.2024 року.

У зв`язку із неявкою сторін у судовому засіданні ухвалою суду від 10.12.2024 року відкладено розгляд справи на 17.12.2024 року.

У судовому засіданні 17.12.2024 судом оголошено про перерву до 24.12.2024 року.

У судовому засіданні 24.12.2024 року суд оголосив про перехід до судових дебатів, в яких представниця позивача наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В свою чергу, уповноважена представниця відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Слід зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року і набула чинності в Україні 11.09.1997р. 3 прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що кореспондується із ст.129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Справа розглянута судом в межах розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

В С Т А Н О В И В :

24.04.2007 року між Фізичною особою-підприємцем Семеновим С.Є. та (далі споживач) та Акціонерним товариством Чернівціобленерго (далі постачальник) укладено договір №0731/8 про постачання електричної енергії на об`єкт «Магазин», що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Кармелюка, 23 (далі договір). Договір був переукладений 06.02.2018 року, про що свідчить заява приєднання, відповідно до договору постачальник взяв на себе зобов`язання з постачання позивачу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок позивача, а останній зобов`язується оплатити поставлену електричну енергію (том 1, а.с.25-39, т.2, а.с.65).

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 договору).

Пунктом 1.2 типового договору встановлено, що умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (надалі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з пунктом 2 цієї постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до пункту 6 вказаної Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Відповідно до ПРРЕЕ для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу, про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).

Відповідно п.п.2.1.5 п.2.1 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

У відповідності до п.1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №0731/8 від 24.04.2007 року про постачання електричної енергії на об`єкт «Магазин», що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Кармелюка, 23, який було переукладено 06.02.2018 року, про що свідчить підписана споживачем заява про приєднання (том 1, а.с.25-39, т.2, а.с.65).

В своїх позовних вимогах позивач просить визнати рішення комісії недійсним та скасувати його, як таке, що прийняте з порушеннями ПРРЕЕ, відповідач, в свою чергу, відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що рішення правомірне та відповідає вимогам Правил ПРРЕЕ.

Таки чином, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання чи скасування рішення комісії №1187 складеного 20.06.2022 року, яке оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року, яким донараховано заборгованість за необліковану енергію в сумі 114546,13 грн.

Суд зазначає, що вимога про скасування рішення є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недорахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 року зі справи №910/17955/17.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Судом встановлено, що 20.06.2022 року інспекторами АТ Чернівціобленерго у присутності особи, яка їх допустила на об`єкт споживача Семеновим С.Є., проведено технічну перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті позивача магазин ФОП Семенова С.Є. за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі проведеної перевірки складено акт №CV1187 від 20.06.2022 року, яким встановлено, що під час здійснення спеціалістами АТ Чернівціобленерго технічної перевірки дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії виявлено порушення пп.8. п.5.5.5. - порушено облік електричної енергії в частині пошкодження засобів вимірювальної техніки-лічильника, а саме механічні пошкодження кожуху лічильника, пошкодження внутрішніх елементів лічильника - облікового механізму барабанів з цифрами (том 1, а.с.11-13).

В акті зазначено, що засідання комісії з розгляду акту про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року відбудеться 20.07.2022 року.

Акт про порушення №СV1187 підписано трьома представниками позивача інспекторами АТ Чернівціобленерго Грищенко О.М., Савюк І.І. та Кунчук Р.Д. Зі сторони споживача акт підписано Семеновим С.Є. та зауважень зроблено не було.

На засіданні комісії, яке відбулося 20.07.2022 року прийнято протокол №99 від 20.07.2022 року, вирішено направити лічильник електричної енергії на експертизу, відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ (том 1, а.с.227).

23.01.2023 року АТ Чернівціобленерго надіслано електролічильник типу НІК 2301 АП1, 2009р.в., заводський №0234163 в сейф-пакеті UA00091093 для здійснення експертного дослідження Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі КНДІСЕ) та укладено між ними договір №121/02-23/174ю від 15.02.2023 року на проведення експертного дослідження (том 1, а.с.14-15).

За результатами проведеної експертизи зроблено висновок, про те, що лічильник НІК 2301 АП1 заводський номер 0234163 має механічні пошкодження місця кріплення кожуху до цоколя та елементів кріплення барабанного облікового механізму до цоколя.

24.07.2023 року АТ Чернівціобленерго листом №1/12-02/592 надіслало ФОП Семенову С.Є. запрошення на комісію з розгляду актів про порушення з висновком експерта яка відбудеться 30.08.2023 року.

За результатами розгляду акта від 20.06.2022 року №CV1187 та висновку експерта, винесено протокол засідання комісії №126 від 30.08.2023 року, в якому вирішено здійснити нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ (том 1, а.с.40, 108).

У відповідності до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії за період з 20.06.2021 року по 20.06.2022 року, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, яке зафіксовано актом про порушення №CV1187, обсяг необлікованої електричної енергії становить 21582 кВТ/год., а вартість необлікованої електричної енергії становить 114546,13 грн (том 1, а.с.41, 109-110).

Споживач примірник протоколу, розрахунок та рахунок по акту про порушення №CV1187 отримав, що підтверджується його підписом (том 1, а.с.108-110).

Непогоджуючись з протоколом засідання позивач звернувся до голови комісії НКРЕКП з скаргою (том 1, а.с.47-48).

17.10.2023 року НКРЕКП надало лист-відповідь споживачу, в якому зазначено, що у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії ОСР останній в праві звернутися до суду (а.с.49).

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Із змісту положень ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.20 ГК слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За визначенням ч.2 ст.237 ГК України, у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (ч.2 ст.20 ГК України).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі -Закон) визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ст.77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У відповідності до ч.1 ст.218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п.1.1.1., 1.2.1 ПРРЕЕ, ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

За змістом п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, згідно пп.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до абз. 1, 8, 10 п.8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, яка діяла на час складання акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Відповідно до змісту абз.1, 3, 5, 9 п. 8.2.6 глави 8.2 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Відповідно до п.8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Як визначено в абз.1 та 8 п.8.2.5 Правил ПРЕЕ у разі виявлення порушень на його місці оформлюється акт про порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача, якою підписується акт про порушення.

Згідно з пп.2 п.8.4.2. Правил ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом (абз. 1 п. 8.4.4 Правил ПРРЕЕ).

Згідно з абзацом десятим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1525 від 18.07.2019 року, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до абз.1 п 8.4.1 глави 8.4 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Як встановлено судом, під час технічної перевірки проведеної у споживача 20.06.2022 року представниками оператора системи складено Акт про порушення №CV1187 щодо виявленого порушення споживачем п.п.8 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, в якому визначено, що споживачем порушено облік електричної енергії в частині пошкодження засобів вимірювання техніки-лічильника, а саме механізм пошкодження кожуху лічильника і пошкодження внутрішніх елементів лічильника облікового механізму та барабанів з цифрами.

В акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 20.07.2022 року за адресою: м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а о 11 годині 45 хвилин, акт підписаний ФОП Семеновим С.Є. та вказано про відсутність зауважень. Зазначене свідчить про повідомлення споживача про дату та місце проведення засідання комісії з розгляду даного акту, що зазначено у ньому (том 1, а.с.11-13).

Вищевикладеним спростовуються доводи позивача щодо повідомлення про його права та інше.

Як вже встановлено судом, 20.07.2022 року відбулося засіданні комісії по розгляду акту про порушення, що підтверджено протоколом №99, при цьому, в протоколі зазначено акт про порушення №CV1182 від 11.05.2022 року, проте такого акту, як зазначив відповідач не існує, а номер і дата іншого акту вказана помилково.

Як слідує, на засіданні комісії 20.07.2022 року питання щодо виявленого порушення по акту №CV1187 від 22.06.2022 року не розглядались, але прийнято протокол №99 від 20.07.2022 року, яким вирішено направити лічильник НІК 2301 АП1, 2009р.в., заводський №0234163, який належить ФОП Семенову С.Є. на експертизу.

Відповідач факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки не визнав, а відтак, у відповідності до п.8.4.4. ПРРЕЕ, проведення експертизи є обов`язковим.

Відповідно до положень пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ "експертиза засобу комерційного обліку" - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідного засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Згідно ж з п.8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією.

Експертиза засобу комерційного обліку, мова про яку йде у ПРРЕЕ має на меті встановлення з високим ступенем вірогідності даних, які є істотними для встановлення певних обставин (факт пошкодження пломб, індикаторів, засобів вимірювальної техніки тощо) та в подальшому впливають на рішення комісії з розгляду Актів про порушення в частині визначення вини споживача у порушенні ПРРЕЕ та, відповідно, донарахуванні йому обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Така експертиза готується саме для врахування в межах застосування ПРРЕЕ, а не заздалегідь для подання до суду, оскільки судового спору щодо здійснених нарахувань між сторонами може й не виникнути взагалі.

Як вже зазначалось вище, АТ Чернівціобленерго 23.01.2023 року надіслано електролічильник, який належить ФОП Семенову С.Є. (тип НІК 2301 АП1, 2009р.в., заводський №0234163) для здійснення експертного дослідження на розгляд експерта поставлено питання: 1.Чи перебуває засіб вимірювальної техніки №0234163 типу НІК 2301 АП1, наданий на дослідження, в справному стані, а якщо ні, то які пошкодження на/або в електролічильнику наявні? 2.Чи наявні у представленому на експертизу засобі обліку електричної енергії №0234163 типу НІК 2301 АП1 ознаки втручання в роботу цього засобу вимірювальної техніки, а саме, залишкова намагніченість від впливу постійного магніту та/або пошкодження, які виникли від дії магнітних полів?

06.07.2023 року КНДІСЕ направив АТ Чернівціобленерго висновок експерта, акт здачі-приймання висновку та лічильник НІК 2301 АП1, 2009р.в., заводський №0234163, який упаковано у поліетиленовий пакет та опечатаний (том 1, а.с.16-24).

За результатами проведеного експертного дослідження, експерт зробив висновок про те, що наданий на дослідження електролічильник НІК 2301 АП1 заводський номер 0234163 знаходиться в працездатному стані і здатен обліковувати спожиту електроенергію в повному обсязі. При цьому, він має механічні пошкодження місця кріплення кожуху до цоколя та елементів кріплення барабанного облікового механізму до цоколя. Визначені пошкодження могли утворитись в результаті прикладання до центральної частини лицьової панелі кожуху, потужного магніту, що призвело до руйнування стойок кріплення корпусу барабанного облікового механізму в результаті чого при його зміщенні під дією магнітного поля, відбувався контакт корпусу барабанного облікового механізму із внутрішньою поверхнею лицьового щитка, з утворенням пошкоджень у вигляді потертостей та подряпин.

На підставі експертного дослідження, у відповідності до пункту 8.4.2 комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 30.08.2023 року визначено обсяг недоврахованої електричної енергії по акту №CV1187 від 20.06.2022 року за період з 20.06.2021 року по 20.06.2022 року, у кількості 21582 кВт.год на суму 114546,13 грн. Рішення комісії оформлено проколом від №126 від 30.08.2023 року, яке разом із розрахунком та рахунком на оплату було особисто вручено споживачу, що підтверджує його підпис на примірнику.

Статтею 8 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

У зв`язку з цим Міністерством внутрішніх справ України затверджено Наказ №591 від 17.07.2017 року №591 "Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України" (далі - Інструкція №591), розробленої з метою забезпечення єдиного підходу до проведення та оформлення експертних проваджень Експертною службою у відповідності до ст.ст 7, 8 Закону України "Про судову експертизу", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №878.

За визначенням, наданим терміну "експертне дослідження" Інструкцією №591, "експертне дослідження - дослідження, яке проводиться експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, за зверненням юридичних або фізичних осіб", а об`єктами дослідження є будь-які матеріальні носії інформації (сліди або їх копії, документи, речовини, зображення, вихідні дані тощо) та/або відомості про них та порівняльний матеріал, що надходять до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ з метою дослідження під час проведення судової експертизи або експертного дослідження.

Результат експертного провадження - належно оформлені результати проведених досліджень у вигляді висновку судового експерта, висновку експертного дослідження або повідомлення про неможливість проведення судової експертизи (експертного дослідження) (абз.5 п. 2 даної Інструкції).

Результати проведеного експертного дослідження оформляються висновком експертного дослідження (додаток 2) згідно з вимогами, визначеними цією Інструкцію.

Як викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18, згідно ч.7 ст.98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.5 ст.101 ГПК України).

Разом з тим, у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2994/23-46 від 06.07.2023 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно ст.7 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Як вже було зазначено раніше, у висновку експерта останній зазначив, що визначені пошкодження могли утворитись в результаті прикладання до центральної частини лицьової панелі кожуху, потужного магніту, що призвело до руйнування стойок кріплення корпусу барабанного облікового механізму в результаті чого при його зміщенні під дією магнітного поля, відбувався контакт корпусу барабанного облікового механізму із внутрішньою поверхнею лицьового щитка, з утворенням пошкоджень у вигляді потертостей та подряпин.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що виявлене представниками відповідача порушення якимось чином вплинуло на показники лічильника, що свідчить про неповне дослідження відповідачем всіх обставин правопорушення та передчасність нарахування штрафної санкції.

З огляду на викладене, висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2994/23-46 від 06.07.2023 року не є належним та допустимим доказом, а відтак відповідач не довів факту порушення позивачем використання лічильника, як наслідок рішення комісії, оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року про нарахування заборгованості за необліковану енергію винесено безпідставно.

Щодо аргументів позивача щодо невірно зазначеного в протоколі №99 щодо розгляду акту про порушення невірний номер акту про порушення та дату його складання, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

Суд зазначає, що протокол засідання комісії №99 від 20.07.2024 року по розгляду акту про порушення №CV1187 від 20.06.2022 року оформлено з порушеннями п.8.2.6 ПРРЕЕ, а саме: не зазначено ЕІС код точки/точок комерційного обліку ФОП Семенова С.Є. та невірно зазначено номер акту про порушення, який розглядався комісією, якою запропоновано направити лічильник електричної енергії на експертизу. А відтак, суд доходить висновку, що протокол №99 від 20.07.2022 року складений з порушеннями ПРРЕЕ.

Щодо аргументів позивача про неправомірний розрахунок необлікованої електричної енергії, суд зазначає наступне.

У відповідності до пп.3 п.8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), а саме: якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно п.8.2.6 ПРРЕЕ, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Суд зазначає, що АТ Чернівціобленерго в межах визначеного строку ПРРЕЕ, а саме дванадцяти календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, за об`єктом ФОП Семенова С.Є. не здійснювалося технічної перевірки, розрахунок було здійснено за період з 20.06.2021 року по 20.06.2022 року, отже сам по собі розрахунок зроблено вірно, проте, з врахуванням того, що суд прийшов висновку що протокол №126 від 30.08.2023 року винесено на підставі неналежних доказів, такий рахунок не береться до уваги.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. N3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 (заява № 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у надісланих до суду документах (відзиві на позов, запереченні на відповідь, письмових поясненнях), не спростовують вказаного висновку.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним і скасування рішення комісії АТ Чернівціобленерго по розгляду акту про порушення №СV1187 складеного 20.06.2022 року, що оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року.

Щодо заявленої вимоги адвоката позивача Браілко А.М. про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1 4 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.1 ст.58 ГПК України представником у справі може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як свідчать матеріали справи, правова допомога Фізичній особі-підприємцю Семенову Сергію Євгеновичу у даній справі надавалась адвокатом Браілко Аліною Мирланівною на підставі договору про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги №1/24 від 24.06.2024 року, ордеру серії СЕ №1087137 від 24.06.2024 року. Згідно остаточного розрахунку понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 21.08.2024 року, адвокат виконав, а клієнт прийняв правову допомогу зазначену в п.1.1 договору з розгляду справи №926/1768/24.

Розрахунком понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 21.08.2024 року підтверджено приймання-передавання наданих послуг правої допомоги адвокатом Браілко А.М. ФОП Семенову С.Є. в розмірі 35000,00 грн, пов`язаної із розглядом справи №926/1768/24, зокрема, підготовка позовної заяви (витребування доказів, ознайомлення з матеріалами справи тощо) та участі у суді першої інстанції з виконанням процесуальних прав та обов`язків сторони судового процесу передбачених господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору про надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, провадженнях, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Обсяг послуг з правової допомог що надається адвокатом клієнту: адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, у судах здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ЦПК України, ГПК України, КАС України, КПК України, ЗУ "Про виконавче провадження".

Гонорар адвоката визначається на підставі розрахунку наданих послуг по акту наданих послуг (п.5.1. договору).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється включно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 268, 269).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі №922/445/19, від 22.11.2019 року по справі №910/906/18, від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17, від 04.06.2020 року по справі №906/598/19 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи, участь адвоката в судових засіданнях 25.07.2024 року, 03.09.2024 року, 24.09.2024 року, 30.09.2024 року, 31.10.2024 року, 24.10.2024 року, 18.11.2024 року, 17.12.2024 року та 24.12.2024 року розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування з відповідача судових витрат, підлягає повному задоволенню в сумі 35000,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 238, 240 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Семенова Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Чернівціобленерго (58008, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А) про визнання рішення комісії, оформлене протоколом про нарахування заборгованості за не обліковану енергію, недійсним та його скасування задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії АТ "Чернівціобленерго", оформлене протоколом №126 від 30.08.2023 року.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Чернівціобленерго (58008, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Прутська, 23-А) на користь Фізичної особи-підприємця Семенова Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35000,00 грн.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2024 року

Суддя С.М. Гушилик