Рішення

від 26.12.2024 по справі 188/1836/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1836/23

Провадження № 2/188/306/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року с.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/1836/23

позивач : ОСОБА_1

представник ОСОБА_2

відповідач: Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову зазначено, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у на приватної власності належав будинок що знаходився в АДРЕСА_1 .

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України позивач вимушена була покинути місце свого постійного проживання та переміститись до м.Рівне Рівненської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.03,2022 № 5612-5000714500.

У червні 2023 року позивач звернулась до нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Сохацької О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 .

Нотаріусом було відкрито спадкову справу № 08/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71449416 від 13.02.2023 року та визнано позивача спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Однак, нотаріусом ОСОБА_4 було відмовлено у видачі позивачу свідоцтва право на спадщину за законом з підстав відсутності усіх документів, а саме документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

У квітні 1987 року ОСОБА_3 придбав будинок у АДРЕСА_1 у особисту власність, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24 квітня 1987 року посвідченим державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Дятловою В.І. (зареєстровано в реєстрі за номером 2-1535), а також відміткою про реєстрацією будинку (права власності) Лисичанським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 29 червня 1987 року № 1311.

У період з 1988 року по 1991 рік ОСОБА_3 здійснив будівництво нового дому замість старого на підставі рішення Лисичанською міської ради від 16.02.1988 № 54, про що зроблено запис у Акті розбивки в натурі червоних ліній ділянки та осей будівлі (Акт разбивки в натурі червоних ліній).

У 1994 році Лисичанським БТІ було виготовлено Технічний паспорт № 2369 на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, у технічному паспорті № 2369, реєстровий номер 1311, на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 , не містить відмітки про самочинне будівництво та власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 вказано ОСОБА_3 .

Таким чином, право власності ОСОБА_3 на будинок з господарськими та побутовими спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_2 виникло 24 квітня 1987 року на законних підставах та будівництво нового будинку замість старого було проведено на законних на той час підставах.

Виходячи з викладеного, на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_3 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 , позначений в технічному паспорті літерою «А-1, а» 1994 року забудови(загальна площа- 91,2м2, житлова - 50,7 м2) господарськими та побутовими спорудами: «Ж» - сарай 1973 року забудови площею 4,3м2, «Д» сарай 1975 року забудови, площею 3,4 м2, «П»- погріб 1994 року забудови площею 12,3 м2.

Позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння.

Позивач подала до суду заяву про розгляд позову у її відсутність, просить позов задовольнити, судові витрати не стягувати з відповідача.

Від представника відповідача заяв, клопотань та відзиву до суду не надійшло, про час дату та місце розгляду справи строна відповідача належним чином повідомлена.

Вивчивши позов та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до матеріалів спадкової справи позивач прийняла спадщину після смерті її чоловіка, ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Лисичанськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Позивач відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу є дружиною померлого.

Довідкою зі Спадкового реєстру підтверджується, що померлий заповіту не складав.

Позивач, на момент смерті спадкодавця, проживала з ним за однією адресою, є такою, що прийняла спадщину.

Довідкою від 19.01.2024 року №11/02-14 виданою приватним нотаріусом підтверджуться, що позивач є спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.12.2023 року, спадкова справа №08/2023, підтверджується, позивач успадкувала грошові кошти після смерті ОСОБА_3 .

Договором купівлі-продажу від 24.04.1987 року зареєстрованого за №2-1535 підтверджується, що померлий ОСОБА_3 був належним власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічним паспортом, складеним 18.06.1994 року підтверджується об`єм спадкового майна у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно, право власності на спадкове домоволодіння станом на 19.09.2023 року відомості щодо зареєстрованого права власності і заборон у реєстрах відсутні.

Матеріалами справи підтверджується право позивача на спадкування за законом нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.2ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою, чи застереженням.

Згідно ч.2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивач спадщину прийняв.

Відповідно до вивчених доказів, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері .

Отже в сукупності всі вищенаведені належні, допустимі, письмові докази підтверджують належність житлового будинку із господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . та після його смерті було успадковано позивачем.

Відповідно до Правового висновку викладеному у Постанові КЦС ВС від 03.06.2020 у справі № 160/224/18, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивача, надані ним на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач просить залишити їх за ним і не стягувати сплачений судовий збір з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 264- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2

До Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 право власності на спадкове майно за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на домоволодіння згідно технічного паспорту від 18.06.1994 року, а сааме: будинок з господарськими та побутовими спорудами позначений літерою «А-1, а» 1994 року забудови (загальна площа- 91,2м2, житлова - 50,7 м2) господарськими та побутовими спорудами: «Ж» сарай 1973 року площею 4,3м2, «Д» сарай 1975 р. забудови площею 3,4 м2, «П» погреб 1994 року забудови площею 12,3 м2 розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна