Рішення

від 27.12.2024 по справі 619/6940/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/6940/24

провадження № 2/619/1719/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової Компанії «Фінрайт», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луніна Тетяна Анатоліївна про відновлення становища, яке існувало до порушення права,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доТОВ «ФК «Фінрайт»третя особа-приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуЛуніна Т.А.,яким післяуточнення просилапоновити їїправа власника на житловийбудинок,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасуваннярішення приватногонотаріуса Харківськогоміського нотаріальногоокругу ЛуніноїН.А.за індекснимномером 54645596від 19.10.2020року продержавну реєстраціюправа власностіна цейбудинок заТОВ «ФК«ФІНРАЙТ» та повернутиїй вищевказанийбудинок ізчужого незаконноговолодіння ТОВ«Фінансова компанія«ФІНРАЙТ»;визнати недійснимдоговір провідступлення праввимоги №GL3N217214від 29.04.2020в частиніукладеного кредитногодоговору від28.04.2007року було№6/4/20/2007/840-К/1138;а такожіпотечного договорувід 28.04.2007№ 6/4/20/2007/980-1/1139,укладений міжПАТ «КБ«НАДРА» таТОВ «ФК«Фінрайт»,посвідчений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Макаровою О.П. за реєстраційним №90 стосовно житлового будинку літ. А2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимогиобгрунтовані тим,що 28.04.2007між неюта АТКБ «Надра»укладено кредитнийдоговір №6/4/20/2007/840-К/1138 виданий кредит у сумі 103 200 (сто три тисячі двісті) доларів США на купівлю будинку в АДРЕСА_2 .

28.04.2007 укладено іпотечний договір №6/4/20/2007/980-1/1139 як забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту між ВАТ КБ «НАДРА» та нею, відповідно до умов якого в іпотеку передано житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2008році відбувсяіпотечний кризис,в результатічого почалися збої в оплаті кредиту.

02.11.2013 Жовтневий районнийсуд м.Харкова винісзаочне рішенняпро стягненняз ОСОБА_1 на користьПАТ «КБ«НАДРА» сумуборгу закредитом урозмірі 1336152(один мільонтриста тридцятьшість тисячсто пятдесятдві)гривні,яке ухвалою27.12.2013 Жовтневого районного суду м. Харкова було скасоване.

ОСОБА_1 вказує, що нею було укладено договір оренди цього будинку з Громадською Організацією «УКРАЇНА та ВСЕСВІТ», у відповідності з законом про іпотеку яким, дозволяється, облаштовувати та покращувати обьєкт нерухомості, який знаходиться в іпотеці.

29.04.2020 року відбулися електронні торги з продажу права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 , переможцем яких визнано ТОВ «ФК «Фінрайт». Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів номер не відомий від 29.04.2020 року. Ціна продажу зазначена 10 568 814 гривень.

В подальшому АТ КБ «Надра» відступив ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», відповідно до договору право вимоги за договорами іпотеки в тому числі і до договору №6/4/20/2007/980-1/1139 від 28.04.2007.

ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» звернулося до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луніної Т.А., в результаті чого 19.07.2020 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за відповідачем.

Позивач зазначає, що відступлення права вимоги було здійснене саме в час дії мораторію, який було введено 03.06.2014 відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті», який вступив в дію 07 червня 2014.

В договорі про відступлення прав вимоги чітко зазначено (підстава Постанови Правління Національного банку України №356 від 04.06.2015 року про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «НАДРА», тобто з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії банк втратив право укладати угоди угоди, повязані з відчуженням свого майна. У тому чіслі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам.

Просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 29.04.2020 року № GL3N217214 в частині, що стосується житлового будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що ніяких попереджень про продаж її майна не отримувала, в той час коли її сім`я постійно знаходиться за місцем її реєстрації тому відсутність її за місцем проживання виключається.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 228660031 дата формування 19.10.2020, представник ТОВ ФК «Фінрайт» Чесний А.О., на підставі договору про відступлення права вимоги №GL3N217214 від 29.04.2020 року закріпляють у незаконний спосіб за ТОВ ФК «Фінрайт» 106 м.кв. в житловому будинку.

Вказує, що 106 м.кв. є лише часткою будинку так як за даними технічного паспорту - 200.3 м.кв.

У зв`язку з чим вона звернулася до суду для вирішення спірного питання.

Ухвалою суду відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідачаТОВ «ФК «Фінрайт»надійшов відзивна позовнузаяву,в якомувін просиввідмовити узадоволенні позивнихвимог узв`язкуз тим,що вони необґрунтовані, безпідставні та є незаконними, основаними на припущеннях.

Вказав, що 29.04.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» було укладено Договір №GL3N217214 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором №6/4/20/2007/840-К/1138 від 28.04.2007 року, що укладений між ВАТ «КБ «НАДРА» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА») та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П., в реєстрі за № 90, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №6/4/20/2007/840-К/1138 від 28.04.2007 року та договорами забезпечення перейшло до ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».

До нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» перейшли права вимоги до Позичальника, Іпотекодавця у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» є Новим кредитором та Іпотекодержателем у зазначених зобов`язаннях.

29.04.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «Фінрайт», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-06-000034-b від 01.04.2020 року, складеним ТОВ «Професіонал», укладено договір 29 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» №GL3N217214, про відступлення прав вимоги, з якого вбачається, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або іпотекодавців, заставодавців та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору.

Заборгованість Позичальника визначена первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» на момент відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що відображено у Додатку № 1 до Договору №GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29 квітня 2020 року (копія додається) у розмірі 129 133,91 (сто двадцять дев`ять тисяч сто тридцять три) долари США 91 центів (еквівалент 3 492 878,56 грн.): Основний борг 102 157,41 доларів США (еквівалент 2 763 204,70 грн.); Відсотки 26 976,50 доларів США (еквівалент 729 673,86 грн.).

Договір про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами не оскаржувався позичальницею, цей договір є чинним та в силу статті 204 ЦК України.

05.05.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення права вимоги № 30/04-169 від 30.04.2020 року.

Банк, відповідно до умов п. 3 Договору, також повідомив про укладення цього Договору шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на веб-сайті Банку із дотриманням вимог законодавства України з питань захисту інформації, яка містить банківську таємницю, та захисту персональних даних.

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором між банком та ОСОБА_1 28 квітня 2007 року було укладено Договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-І/1139, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., відповідно до умов якого Іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0800 га.

За умовами іпотечного договору іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем та (або) позичальником зобов`язань за основним зобов`язанням задовольнити звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного зі своїх обов`язків договору, має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем та (або) позичальником зобов`язань за основним зобов`язанням та задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним та іпотечним договором не виконала.

На підставі іпотечного договору, яке містить відповідне застереження державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.11.2013 року у справі №2-2551/11 позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено.

Заочне рішення скасовано, однак на судовій владі відсутня ухвала про скасування заочного рішення.

22.06.2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова ТОВ «ФК «Фінрайт» подано заяву про заміну Позивача та Стягувача у справі № 2-2551/11. Однак, ознайомившись з матеріалами справи, встановлено що заочне рішення скасовано, а позов ПАТ «КБ «Надра» залишено без розгляду.

У зв`язку з чим ТОВ ФК «ФІНРАЙТ» подано заяву про залишення без розгляду заяви про заміну сторони Позивача та Стягувача, судом задоволено.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не визнано недійсними умови кредитного договору та договору іпотеки, не спростовує невиконання ним умов кредитного договору та наявності кредитної заборгованості. Відповідно до умов укладеного іпотечного договору, який не оспорено ні в цілому, ні в частині, передбачено, зокрема, можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтю 37 Закону No 898-IV.

ОСОБА_1 заявляє, що її права порушено державною реєстрацією права власності на нерухоме майно за ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та внесення записів за останнім про державну реєстрацію права власності, не заперечуючи права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, що спричинило наявність заборгованості.

Підстави для застосування до спірних правовідносин вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - відсутні за відсутності підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 у будинку, що є предметом іпотеки.

ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» здійснено відповідну оцінку предмету іпотеки на момент набуття його у власність, що відображено у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 228660031 від 19.10.2020 року та 229487226 від 23.10.2020 року (копії висновків додаються). Оцінку проведено уповноваженим оцінювачем відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Позивачем надано заперечення на відзив, в яких він вказує, що сторона відповідача не мала права укладати угоди про відступлення прав вимоги під час дії мораторію та просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Згідно п.п. 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Матеріали справи свідчать, що 28.04.2007 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/4/20/2007/840-К/1138, відповідно до умов якого банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 103 200 (сто три тисячі двісті) доларів США, а Позичальник зобов`язалася на умовах, визначених Кредитним договором, повернути отримані грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними в строки та розмірах, передбачених кредитним договором. Цільове використання Кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку та зімельної ділянки згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 (далі за текстом також Іпотекодавець) 28 квітня 2007 року було укладено Договір іпотеки № 6/4/20/2007/980-І/1139, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., зареєстрований у реєстрі за № 1226 (далі за текстом Договір іпотеки), відповідно до умов якого Іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 160,20 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0800 га (далі за текстом Предмет іпотеки).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що при непогашенні заборгованості Позичальника перед Банком у повному обсязі за рахунок майна, що обтяжене іпотекою, Банк звертає стягнення на майно позичальника у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 3.3.5 цього договору передбачено право іпотекодежателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання (тієї чи іншої її частини) воно не буде виконане, п. 5.1 - іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частини, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором (а.с. 21-24).

Позичальником порушені умови Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки, передбачені Кредитним договором.

02.11.2013 Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалене заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» суму у розмірі 1 336 152 ( один мільон триста тридцять шість тисяч сто пятдесят дві) гривні, яке ухвалою суду 27.12.2013 скасоване.

29.04.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» було укладено Договір №GL3N217214 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором №6/4/20/2007/840-К/1138 від 28.04.2007 року, що укладений між ВАТ «КБ «НАДРА» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА») та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П., в реєстрі за № 90, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №6/4/20/2007/840-К/1138 від 28.04.2007 року та договорами забезпечення перейшло до ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».

До нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» перейшли права вимоги до Позичальника, Іпотекодавця у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» є Новим кредитором та Іпотекодержателем у зазначених зобов`язаннях.

Заборгованість Позичальника визначена первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» на момент відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що відображено у Додатку № 1 до Договору №GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29 квітня 2020 року у розмірі 129 133,91 (сто двадцять дев`ять тисяч сто тридцять три) долари США 91 центів (еквівалент 3 492 878,56 грн.): Основний борг 102 157,41 доларів США (еквівалент 2 763 204,70 грн.); Відсотки 26 976,50 доларів США (еквівалент 729 673,86 гривень).

Відповідно до п. 3 Договору між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» від 29.04.2020 року № GL3N217214 про відступлення прав вимоги Новий кредитор/іпотекодержатель зобов`язаний повідомити Боржників про відступлення прав вимоги за Основними договорами протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності Договором. На виконання цієї вимоги 05.05.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення права вимоги № 30/04-169 від 30.04.2020.

22.05.2020та 30.06.2020 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» на адресу ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 було направлено Письмові повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з вимогою усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачем надані копії поштових відправлень зареєстрованих АТ «Укрпошта»: за №6100352857307 від 22.05.2020, за вих. № 22/05-03, яка повернулася до відправника із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» та другу трек номер 61003352997362 від 30.04.2020 за вих. №30/04-169, яка повернулася до ТОВ «ФК «Фінрайт» із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Поштове відправлення трек номер № 6100352997354, а саме письмове повідомлення від 30.06.2020 за вих. №30/06-23 «Письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з вимогою усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки» було особисто вручено 09.07.2020 ОСОБА_2 , про що мається копія відповідного повідомлення про вручення.

У пунктах 54-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19), на яку посилається банк у касаційній скарзі, зазначено, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону № 898-IV іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону № 898-IV щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

Такі ж висновки містить постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 490/3505/17 (провадження № 61-5426св19).

В договорі іпотеки сторони не зазначили, який спосіб та за якою адресою направляються будь-які повідомлення іпотекодавцю.

В кредитному договорі (п. 8.3) зазначено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.

Відповідачем надані ксерокопії і самих листів, які направлялися відповідачці, і повернення без вручення, і розписка про вручення. (а.с. 137 140)

При цьому листи направлялися за двома адресами: і в м. Дергачі і в м. Харків, тобто і за місцем знаходження предмета іпотеки, і за місцем реєстрації.

За таких обставин ввжати, що ОСОБА_2 не повідмолялася про вчинення дій не можна.

Що стосується доводів позивачки щодо незаконних дій реєстратора стосовно перереєстрації права власності на житловий будинок за ТОВ «ФК «Фінрайт», то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 3 Закону № 898-IV в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки).

Згідно із частиною першою статті 35 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 36 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Аналогічні положення закріплені в Законі № 898-IV в редакції, чинній на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто законодавством і на момент укладення іпотечного договору, й на момент звернення стягнення на предмет іпотеки передбачавсяспосіб задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулюваннязгідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Аналогічні правові висновки стосовно оцінки застереження в іпотечному договорі як договору про задоволення вимог іпотекодержателя викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22), від 19 травня 2020 року в справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 199/1276/17 (провадження № 14-486цс18), зазначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV. Згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

У цій справі пунктом 53 іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передчу Іпооекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встанволеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права Іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». (зворотний бік а.с. 133)

Отже, як за положеннями Закону № 898-IV, так і за змістом договору, правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки, є не лише окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, але й відповідне застереження в іпотечному договорі.

Таке застереження наявне у договорі іпотеки (п. 5.3).

Що стосується питання про незастосування вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд виходить з наступного.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон № 1304-VII, підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону № 898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Отже, Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачка не надала доказів, що будинок є місцем її постійного проживання.

Сама позивачка зазнчає щодо її реєстрації в АДРЕСА_4 з 25.08.1999 року і по теперішній час (а.с. 17), та знаходження в будинку ГО «Україна та Всесвіт». (а.с. 107)

З наданих відповідачем даних (а.с. 148) вбачається, що станом на 20.07.2020 ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності мала у власності житло, а в спірному будинку в м. Дергачі ніхто не був зареєстрований.

Необгрунтованими є і позовні вимоги щодо недійсності договору про відступлення права вимоги.

Підпунктом 1 пункту 1 статті Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено: «Протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно».

Дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи. А зобов`язання Позивача перед ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» підпадає під дію саме пп. 3 п. 1 цього Закону, оскільки було реалізоване під час здійснення процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що відомо Позивачу.

На час укладення договорів відступлення права вимоги та реєстрації права власності шляхом позасудового врегулювання боргу у цій справі діючий був пункт 7 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», (в редакції що діяла на час реєстрації права власності) яким передбачалося, що дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону, тобто, що кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи.

Проте, дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи. При цьому зобов`язання Позивача перед ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» підпадає під дію саме пп. 3 п. 1 цього Закону, оскільки було реалізоване під час здійснення процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що відомо та не заперечується Позивачем.

Проведено відповідачем і експертну грошову оцінку спірного будинку і будь-яких доказів щодо її недійсності позивачкою не надано.

За таких обставин суд вважає, що позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що в тексті уточнень до позовної заяви (а.с. 101) позивачка зазначає і про свою незгоду та прохання визнати недійсними результати аукціону в електронній формі з реалізації активів ПАТ КБ «Надра», які оформлені протоколом електронних торгів шляхом відступлення прав вимоги за кредитним договором № 6/4/20/2007/840-к/1138 та визнати недійсними за договором іпотеки № 6/4/20/2007/980-1/1139 результати аукціону в електронній формі з реалізації активів Банку, які оформлені протоколом електронних торгів. (а.с. 101)

Між тим, прохальна частина позовних вимог таких вимог не містить, а тому судом не обговорюється.

Судові витрати покладаються на позивачку, оскільки у позові відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 23, 81, 82, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263, 265, 268, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 71, 209, 215, 216, 224, 236, 330, 388, 391,292,638,658 ЦКУ, постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17,-

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової Компанії «Фінрайт», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луніна Тетяна Анатоліївна про відновлення становища, яке існувало до порушення права відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В. С. Овсянніков