Постанова

від 27.12.2024 по справі 201/11513/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11540/24 Справа № 201/11513/24 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від20вересня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 до охорони праці Дніпровського метрополітена про правильну атестацію робочого місця, роз`єднання професій прибиральника територій та професію двірника та прибиральника окремо, перегляд штатного розпису, доплату за професію двірника чи за дільницю,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до охорони праці Дніпровського метрополітена про правильну атестацію робочого місця, роз`єднання професій прибиральника територій та професію двірника та прибиральника окремо, перегляд штатного розпису, доплату за професію двірника чи за дільницю.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачці.

Ухвала суду мотивована тим, що поданий рукописний позов ОСОБА_1 не підписаний останньою, та завершується лише переліком додатків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність вказаної ухвали суду просила задовольнити її позовні вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що поданий рукописний позов ОСОБА_1 не підписаний останньою, та завершується лише переліком додатків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, як конституційні гарантії права на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ в справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Також у низці рішень ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається судом, зокрема у випадку, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Керуючись вказаними нормами права, а також встановивши факт непідписання ОСОБА_1 позовної заяви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позову останній.

Доводи апелянта в скарзі не впливають на законність оскаржуваної ухвали, так як провадження у справі не відкрите та справа по суті не розглядається. Більш того, викладені доводи не вказують на незаконність оскаржуваної ухвали та не є підставою для її скасування.

Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права, оскаржувана ухвала як законна підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова