Рішення

від 25.12.2024 по справі 147/558/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/558/23

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань Олексієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Вінниці цивільну справу за позовною заявою Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,-

встановив:

03 травня 2023 року Комунальна організація «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» звернулася до Тростянецького районного суду Вінницької області суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

10 травня 2023 ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі за позовом Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та повернення раніше отриманого кредиту та кредитної заборгованості, в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року вказану справу направлено за підсудністю до Вінницького районного суду вінницької області.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області суду від 20 липня 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу за вказаною позовною заявою.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10 лютого 2017 року між Комунальною організацією «Обласний фонд сприяв інвестиціям та будівництву» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3-14-50 на будівництво житлового будинку (квартири). Відповідно до п.1.1. Договору Фонд надає Позичальнику кредит на будівництво індивідуального житлового будинку (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 15 років, на суму 300 000,00 грн.

Відповідно до Договору Позичальник зобов`язується повертати кредит грошовими коштами згідно з графіком повернення кредиту в строк до 30 листопада кожного року. Внесення річних платежів проводиться частинами або однією сумою і в строк обумовлені договором. Першу частку повернути в строк до 30 грудня 2017 року. Повернути кредит в строк до 30 листопада 2031 року, але не пізніше строку зазначеного в графі повернення кредиту. Окрім того, Відповідач зобов`язується повертати разом з основним боргом відсотки за користування кредитом, як залишився до повернення та компенсувати витрати Фонду по оформленню та супроводжені договору згідно калькуляції.

Свої зобов`язання по Договору Позивачем було виконано шляхом перерахував відповідно до платіжних доручень №12 від 27 березня 2017 року 100 000,00 грн., №49 від 29 червня 2020 року 100000,00 грн. та №60 від 16 серпня 2017 року 100000, 00 грн., що відповідає умовам кредитного договору № 3-14-50 від 10 лютого 2017 року. В свою чергу, Відповідач виконав свої зобов`язання перед Фондом частково, сплативши лише 113657,00 грн.

Станом на 26 квітня 2023 року за Відповідачем рахується кредитна заборгованість у розмірі 40000,00 грн. суми основного боргу, 11928,00 грн. 3% за користування кредитом та 417,00 грн. витрат по оформленню та супроводженню договору.

Відповідач повинен сплатити суму борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, що в даному випадку становить 4 295,63 грн. - інфляційних витрат та 1 377 - 3% річних.

Таким чином загальна сума позову, з урахуванням основної заборгованості, витрат по оформленню та супроводженню договору, 3% за користування кредитом, 3% річних; інфляційних - становить 40000,00 + 417,00 + 11 928,00 + 1 377,88 + 4 295,63 = 58 018,51 грн.

Окрім того, внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань, позивач бажає розірвати з Відповідачем договір № 3-14-50 та достроково повернути 180000,00 грн. - суми основного кредиту, 27 000,00 грн. - 3% користування кредитом та 3 753,00 грн. - витрат по оформленню та супроводженню договору.

З наведеного вбачається, що Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором щодо погашення позики та відсотків за користування ним, чим порушив законні інтереси Позивача.

Представником позивача 1 жовтня 2024 року надано суду заяву з уточненими позовними вимогами, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % від основної суми боргу 1377,88 грн., інфляційні нарахування 4295,63 грн.; достоково розірвати кредитний договір № 3-14-50 від 10 лютого 2017 року та стягнути з відповідача на користь позивача кошти раніше отриманого кредиту у сумі 158748 грн., також стягнути суму судового збору 4031,57 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач в остаточно уточнених позовних вимогах 1 жовтня 2024 року просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кошти в сумі 58 018,51 грн., з яких основний борг - 40 000,00 грн., витрати за обслуговування та супроводження договору - 417,00 грн., 3% за користування кредитом - 11 928,00 грн., 3% від основної су боргу - 1377,88 грн., інфляційні нарахування - 4 295,63 грн. Достроково розірвати кредитний договір № 3-14-50 від 10 лютого 2017 року та стягнути з відповідача кошти раніше отриманого кредиту в сумі 210753,00 грн. на свою користь, та кошти в сумі - 4031,57 у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала. При цьому посилалась на те, що вимоги позивача в частині стягн інфляційних нарахувань у сумі 4 295,63 грн. та 3% від основної суми боргу у 1 377,88 грн. є безпідставними та не грунтуються на вимогах чинного законодавства. Повернення коштів у сумі 300 000.00 грн. самим позивачем під час підписання кредитного договору було розраховано до 30.11.2031 року згідно графіку внесення платежів, а тому враховуючи, що відповідачем на даний час усі необхідні платежі сплачені, підстав стверджувати, що КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» завдано істотної шкоди несвоєчасним виконанням зобов`язання немає, оскільки відповідач наразі отримав усе те, на що розраховував при укладенні договору. Вона на тривалий час втратила роботу, що позбавило можливості своєчасно вносити кредитні платежі згідно умов договору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст.627ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право громадян вступати чи утримуватись від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

Відповідно дост. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 10 лютого 2017 року між Комунальною організацією «Обласний фонд сприяв інвестиціям та будівництву» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3-14-50 на будівництво житлового будинку (квартири). Відповідно до п.1.1. Договору Фонд надає Позичальнику кредит на будівництво індивідуального житлового будинку (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 15 років, на суму 300 000,00 грн.

Відповідно до Договору Позичальник зобов`язується повертати кредит грошовими коштами згідно з графіком повернення кредиту в строк до 30 листопада кожного року. Внесення річних платежів проводиться частинами або однією сумою і в строк обумовлені договором. Першу частку повернути в строк до 30 грудня 2017 року. Повернути кредит в строк до 30 листопада 2031 року, але не пізніше строку зазначеного в графі повернення кредиту. Окрім того, Відповідач зобов`язується повертати разом з основним боргом відсотки за користування кредитом, як залишився до повернення та компенсувати витрати Фонду по оформленню та супроводжені договору згідно калькуляції.

З матеріалів справи вбачається, що договір містить всі суттєві умови передбаченізакономдля договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладання договору та погодження відповідачем на укладання такого договору.

Як вбачається з п. 6.2. кредитного договору № 3-14-50 від 10 лютого 2017 року дострокове розірвання цього договору в односторонньому порядку з ініціативи Фонду можливе у випадку ненадання (або відмови у наданні) Позичальником відповідного забезпечення (п.3.1., 4.1.5. цього договору) кредиту протягом 10 календарних днів з моменту реєстрації права власності на житло.

Відповідно до п.6.3. кредитного договору № 3-14-50 від 10 лютого 2017 року дострокове розірвання цього договору з ініціативи Позичальника можливе тільки за умови повного повернення наданого Фондом кредиту, відсотків за користуваня ним, пені (якщо таке має місце) та компенсації витрат Фонду по оформленню та супроводженню довогору.

Вимоги пунктів 3.1 та 4.1.5 договору щодо забезпечення виконання договору кредиту відповідачкою виконані, а отже відсутні підстави передбачені договором для його дострокового розірвання за ініціативи Фонду.

Відповідно до частини першоїстатті 652 ЦК Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У даному випадку, надаючи оцінку доводам позивача, суд вважає, що розірвання (зміна) договору у зв`язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов`язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першійстатті 651 ЦК України.

Необхідно звернути увагу на те, що ч. 2ст. 652 ЦК Українипередбачено те, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другоїстатті 652 ЦКі виходити з того, щозаконпов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Вимоги пунктів 3.1 та 4.1.5 договору щодо забезпечення виконання договору кредиту відповідачкою виконані, а отже відсутні підстави передбачені договором для його дострокового розірвання за ініціативи Фонду.

Суд вважає, що позивачем не надано доказів в обґрунтування наявності підстав для дострокового розірвання договору.

Крім цього, представником позивача не надано доказів наявності у відповідачки заборгованості зі сплати 3% річних від основної суми договору в сумі 1377,88 грн та інфляційних нарахувань в сумі 4295,63 грн.

Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що сплачені відповідачкою суми на виконання договору були спрямовані в тому числі на погашення заборгованості вже за 2024, 2025 роки.

З позовом позивач звернувся в травні 2023 року.

З врахуванням вищезазначеного, жодних належних та допустимих доказів наявності у відповідачки заборгованості за 2023 рік позивачем не надано.

З огляду на викладене вище та оцінюючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого позову, а тому підстав для його задоволення не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.207,626-628,631,638,639,651,652,1054 ЦК України, ст.ст.3,4,5,12,13,76-81,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та повернення раніше отриманого кредиту та кредитної заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальна організація «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» (м. Вінниця, вул. Замостянська/просп. Коцюбинського, 26/58, ЄДРПОУ: 24893824).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 року.

Суддя О.А. Фанда