Рішення

від 26.12.2024 по справі 477/133/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/133/22

Провадження №2/477/146/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого у справі судді Глубоченка С.М.

за участі секретаря судових засідань Резуник Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Миколаєві цивільнусправу запозовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Галицинівська сільська рада Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області

про поновлення порушених прав землевласника,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просить припинити право власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004 шляхом скасування рішення державного реєстратора Відділу адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області Бугайової Лариси Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51670617 від 18 березня 2020 року 10:00:47 у зв`язку з чим: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2056710048233 скасувати та вилучити запис про право власності №35986689 від 16 березня 2020 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ; у Державному земельному кадастрі скасувати та вилучити запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.21 га, кадастровий номер 4823380600:05:020:0004, цільове використання: 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 , прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи: ОСОБА_2 , дата державної реєстрації: 16 березня 2020 року; номер запису про право (в державному реєстрі прав): 35986689; орган, що здійснив державну реєстрацію (в державному реєстрі прав) Відділ адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної реєстрації Миколаївської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_4 вказав, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельних ділянок площею 0,25 га та 0,03 га, що розташовані в АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є рідним братом позивача і проживає в сусідньому житловому будинку АДРЕСА_3 ) та належить йому на праві власності.

Після укладення договору з геодезичною компанією про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства та для обслуговування житлового будинку, наприкінці 2020 року позивачу стало відомо, що спірною земельною ділянкою володіє відповідач ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що земельну ділянку ОСОБА_2 передано з порушенням вимог земельного законодавства, тобто без погодження із суміжним землевласником, без закріплення межових знаків у натурі, без повідомлення про проведення цих робіт. В документації із землеустрою відповідачами хоч і зазначено позивача як суміжного землевласника, межі земельної ділянки не погоджені з ним, оскільки підпис на акті встановлення межових знаків не є позивача. Позивачу Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області відмовлено в реєстрації сформованої земельної ділянки, оскільки на межі земельної ділянки позивача накладено земельну ділянку відповідача з присвоєнням кадастрового номеру.

З огляду на викладене позивач просить задовольнити його вимоги і захистити його права як землевласника, оскільки орган, який передав у власність земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 не узгодив з позивачем ОСОБА_4 як з суміжним землевласником місце розташування земельної ділянки і площі, що спричинило перетин земельних ділянок (накладання).

Наприкінці 2020 року позивачу стало відомо про те, що відповідач виготовив технічну документацію на земельну ділянку, на якій розташований належний йому житловий будинок, отримав на свою користь рішення сесії Галицинівської сільської ради Миколаївської області №19 від 28 лютого 2020 року, та присвоїв відповідній земельній ділянці кадастровий номер.

Після затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4823380600:05:020:0004, площею 0,2100 га по АДРЕСА_1 та передання її у власність відповідачу ОСОБА_2 було виявлено, що частина земельної ділянки, власником якої є позивач, і якій він ще не присвоїв кадастровий номер (державний акт старого зразку), з невідомих йому причин передано у власність відповідачу, адже ОСОБА_2 фактично приватизував земельну ділянку з більшою площею (яка на даний час становить 0,210 га або 0,2100 кв. м), аніж та, на яку він мав право та якою користувався.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенової Л.М. від 03 лютого 2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

23 лютого 2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на відсутність доказів порушеного права позивача.

На підставі розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року №25 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», у зв`язку з відрядженням судді Семенової Л.М. до іншого суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2022 року, зазначена цивільна справа розподілена головуючому судді Глубоченку С.М.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2022 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 червня 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Бєлової Р.В. та призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

06 жовтня 2023 року надійшов висновок експерта від 02 жовтня 2023 року№125-077 та повернуто матеріали цивільної справи.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

14 грудня 2023 року позивач уточнив позовні вимоги та змінив суб`єктний склад учасників справи.

29 січня 2024 року від представника позивача адвоката Бєлової Р.В. надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року прийнято позовну заяву в новій редакції від 14 грудня 2023 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області та Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, виключено з числа третіх осіб відділ №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Державного реєстратора відділу адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області Бугайову Ларису Олександрівну.

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бєлова Р.В. підтримала позовні вимоги позивача ОСОБА_4 , просила позов задовольнити повністю, з підстав, що викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кіркоян А.М. заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені в відзиві на позовну заяву, який надійшов 23 лютого 2022 року.

Крім обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідач у судовому засіданні посилався на відсутність технічної документації на земельні ділянки, належні позивачу та наявність підстав для визнання незаконними державні акти, що посвідчують право власності на них.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання свого представника не направила, від представника надійшли пояснення, відповідно до яких представник просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, від представника надійшла заява про розгляд справі за його відсутності.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог Галицинівська сільська рада Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, від представника надійшла заява про розгляд справі за його відсутності.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного рішення судом відкладено до 26 грудня 2024 року.

Заслухавши вступні слова та пояснення по суті справи сторін та їх представників, пояснення експерта, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Позивач ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_1 , що об`єктивно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 січня 2018 року, індексний номер 110460084.

Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, з цільовим призначенням для обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель, якою позивач володіє на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК №06831 від 27 травня 1996 року.

Крім цього, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК №06832 від 27 травня 1996 року, позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 0,03 га, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області від 20 грудня 1999 року за реєстровим №1-716 та договору дарування, посвідченого 02 грудня 2000 року приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П.

На підставі рішення ХХХІ сесії VIII скликання Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 28 лютого 2020 року №19, ОСОБА_2 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4823380600:05:020:0004, площею 0,2100 га по АДРЕСА_1 ; передано в приватну власність земельну ділянку громадянину України ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4823380600:05:020:0004, площею 0,2100 га по АДРЕСА_1 .

23 грудня 2020 року ІІІ сесією VIII скликання Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області прийнято рішення №63 «Про скасування рішення XXXI сесії VIII скликання від 28.02.2020 року», яким скасовано рішення ХХХІ сесії VIII скликання від 28 лютого 2020 року №19 Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення «відновлення» меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області».

Вказане рішення ІІІ сесії VIII скликання Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 23 грудня 2020 року №63, скасовано 13 липня 2023 року рішенням XXІI сесії VIII скликання Галицинівської сільської ради Миколаївської області №36.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру містяться відомості про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,21 га з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004 та цільовим використанням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_1 ; дата державної реєстрації: 16.03.2020; номер запису про право (в державному реєстрі прав): 35986689; орган, що здійснив державну реєстрацію (в державному реєстрі прав): Відділ адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної реєстрації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна також міститься інформація про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,21 га з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056710048233; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка); адреса: АДРЕСА_1 ; підстава для державної реєстрації: витяг з рішення, серія та номер: 19, виданий 28.02.2020, видавник: Галицинівська сільська рада; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51670617 від 18.03.2020 10:00:47, Бугайова Лариса Олександрівна, Відділ адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної адміністрації, Миколаївська область.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2023 року №125-077, виконаною судовим експертом Лесків Світланою Анатоліївною, відповідно до даних Геодезичної зйомки, виконаних сертифікованим інженером землевпорядником ФОП ОСОБА_5 станом на серпень 2023 року: Земельні ділянки №1 по Провулку «А» площею 0,21 га, кадастровий номер 4823380600:05:020:0004 та №3 площею 0,28 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, згідно Державних актів від 27 травня 1996 року встановлено:

- по фасадній межі з боку Провулок «А» по прямій 63,45м.

- по задній торцевій межі з боку земель по АДРЕСА_4 , земель загального користування, АДРЕСА_5 по прямій 53,48м.

- по правій бічній межі з боку земель по Провулок «А», 5 по ламаній з прямих 82,22 м.

- по лівій бічній межі з боку земель по АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 по ламаній з прямих 78,21 м.

Фактична загальна площа земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 станом на серпень 2023 року, складає 4646,0 кв.м. або - 0,4646га., що на 0,0254 га менше від загальної площі 0,49 га, яка встановлена згідно правовстановлюючих документів.

Визначити фактичні площі кожної земельної ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не надається можливим, в зв`язку з відсутністю фізичної межі суміжного землекористування між вказаними земельними ділянками.

Дослідивши фактичну конфігурацію земельної ділянки № НОМЕР_1 по Провулку «А» кадастровий номер 4823380600:05:020:0004 площею 0,21 га, яка належить ОСОБА_2 , встановлена її невідповідність конфігурації та лінійним розмірам, згідно Технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в натурі прав власності громадянину ОСОБА_2 , розробленою КП «Госпрозрахункове проектно вишукувальне бюро» в особі директора Вареницина Д.Ю., а також при накладанні конфігурації земельної ділянки, встановленої по Технічній документації на фактичну конфігурацію земельної ділянки № НОМЕР_1 , спостерігається наявність порушення та накладання меж, а саме:

фасадна межа фактично проходить по земельній ділянці АДРЕСА_8 та проходить по господарським будівлям, розташованим в правій боковій частині вздовж правої бокової межі, ліва бокова межа фактичне накладання на 132,0 кв.м; права бокова межа фактичне накладання 54,0 кв.м; задня торцева межа накладання на 24,0 кв.м.

Конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка визначена згідно Технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в натурі прав власності громадянину ОСОБА_2 , розробленою КП «Госпрозрахункове проектно вишукувальне бюро» в особі директора Вареницина Д.Ю., не відповідає фактичної конфігурації та розмірам лінійних меж з загальною площею накладання - 210,0 кв.м, тобто, при встановленні фізичних меж (огорож), відповідно до розробленої Технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки АДРЕСА_1 в натурі прав власності громадянину ОСОБА_2 , розробленою КП «Госпрозрахункове проектно вишукувальне бюро» в особі директора Вареницина Д.Ю., в`їзд на земельну ділянку №3, яка належить ОСОБА_4 буде обмежений, так як буде знаходитися та належать тільки власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Такі способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Такі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №653/1096/16-ц, постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі №205/4349/16-ц, та в силу положень частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковими для врахування судом при розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частини друга та четверта статті 41 Конституції України передбачають, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої-другої статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина перша статті 126 ЗК України зазначає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до положень частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положення частини першої статті 103 ЗК України вказують, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обрати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 січня 2012 року, визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними. (п. 10 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №3613-VI від 7 липня 2011 року «Про Державний земельний кадастр» у відповідності до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно пунктів 60-61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Частиною п`ятоюстатті 116 ЗК Українитакож передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений статтею 118 ЗК України.

Зазначена норма земельного закону окремо регламентує отримання громадянами земельних ділянок у власність у порядку безоплатної приватизації у межах норм, а саме: які перебувають у користуванні громадян (клопотання оформляється на підставі розроблення відповідно до положеньзакону «Про землеустрій»технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натрі (на місцевості) на замовлення громадянина без надання дозволу на її розроблення; і які не перебувають у користуванні (клопотання оформляється зацікавленим громадянином на підставі подання графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) у порядку розгляду такого клопотання уповноваженим відповідним органом у місячний строк з наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання таким органом мотивованої відмови у наданні.

Пунктом 7 розділуХПерехідних Положень Земельного кодексу Українив редакції закону и № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року передбачено, що громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці земельні ділянки. Пунктом 1 цього ж розділу установлено , що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок , прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно дозакону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Прикінцевими та Перехідними Положеннями закону «Про Державний земельний кадастр»(Розділ VІІ,пунктами 2, 4) визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об`єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у постійне користування зазначеній особі. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Позивачем, як власником суміжної земельної ділянки, не було погоджено жодну межову лінію спірної земельної ділянки, що свідчить про фактичне захоплення Відповідачем частини земельної ділянки, належної позивачу.

Наявність зареєстрованого права власності відповідача на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004 порушує права позивача, що спонукало його звернутися за захистом свого порушеного права до суду, оскільки відповідач позбавлений можливості присвоїти кадастровий номер своїм земельним ділянкам, власником яких він є, оскільки земельні ділянки сторін є накладеними, крім того, при встановлені огорожі та воріт відповідачем, позивач буде позбавлений можливості доступу до своєї земельної ділянки та житлового будинку, що підтверджується висновком судової експертизи.

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 отримав у власність земельні ділянки за рішенням Галицинівської сільської ради як постійний користувач зазначених земельних ділянок ще в 1999 році, тобто на підставах і в порядку, які були визначені в ЗК України в редакції закону від 1991 року.

Позивач ОСОБА_4 оформив право власності на підставі виданого йому державного акту на право приватної власності на землю від 27 травня 1996 року серії МК №03831 та серії МК №06832 в порядку, передбаченому нормами чинного на той час законодавства.

Вказані державні акти зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. Земельні ділянки визначені в натурі (на місцевості) із зазначенням площ, місця розташування, меж земельних ділянок із суміжними землевласниками та землекористувачами.

Отже, земельні ділянки були сформовані як об`єкт цивільних прав у відповідності до чинного на той час законодавства.

Відомості про ці земельні ділянки відповідно до положень вищезазначених норм Закону України «Про Державний земельний кадастр» мали бути внесені до Державного земельного кадастру в порядку інвентаризації земельних ділянок за технічними документаціями із землеустрою та виданими державними актами. Держателями і розпорядниками цієї інформації відповідно до завдань та повноважень, визначених земельним законодавством, є органи Державного земельного кадастру, зокрема Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

На думку суду Галицинівська сільська рада Миколаївської області та орган Державного земельного кадастру, який був розпорядником земельної ділянки і здійснював погодження проекту землеустрою та надавав відповідні висновки відповідачу ОСОБА_2 , не звернув увагу на те, що земельні ділянки по провулку «А» №1 вже передані у власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Галицинівської сільської ради депутатів від 23 травня 1996 року №55 та №58.

Зазначене призвело до порушення прав землевласника ОСОБА_4 , а саме фактично до перетину земельних ділянок (накладанню земельних ділянок за документами згідно Державного земельного кадастру).

Суд вважає, що мало місце порушення вимог статей 19, 20, пункту «а» частини першої статті 22 Закону України «Про землеустрій», не виконання положень пунктів 2.8, 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Указана позиція суду узгоджується з висновком судової земельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2023 року №125-077, виконаною судовим експертом Лесків Світланою Анатоліївною та її поясненнями, наданими у судовому засіданні.

При цьому, наведені у висновку експерта обставини належними, достатніми і достовірними доказами не спростовано.

Статтею 152ЗК України передбачено, що: держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю , навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється ,зокрема шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав , і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою ,такий акт визнається недійсним.

Статтею 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки і речових прав на земельну ділянку на підставі рішення суду.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 неодноразово наголошував на наявності протиріч у висновку експерта, при цьому протягом судового розгляду будь-яких клопотань про призначення повторної експертизи не заявляв, в тому числі, й після неодноразового роз`яснення йому судом процесуальних прав та обов`язків, а також наслідків не вчинення певних процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що відповідач протягом розгляду справи користувався професійною правничою допомогою.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доказування міститься й в приписах статті 81 ЦПК України.

Відповідно до положень, викладених в статті 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та обґрунтованість позову, що є наслідком його задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ураховуючи положення статті 141 ЦПК України та приписи Закону України «Про судовий збір», судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки судом позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 13 576,10 гривень, що складаються з.судового збору 1 073,60 гривень, витрат за проведення судової експертизи в розмірі 7 200, 00 гривень, та проведення кадастрової зйомки в розмірі 5 302, 50 гривень.

Судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу до стягнення не заявлені.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004, площею 0,21 га, з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , зареєстрованого відділом адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області в державному реєстрі речових прав 16 березня 2020 року за №35986689.

Скасувати рішення державного реєстратора відділу адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області Бугайової Лариси Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51670617 від 18 березня 2020 року о 10:00:47 год.

Скасувати та вилучити запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380600:05:020:0004, площею 0,21 га, з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , зареєстрованого відділом адміністративно-дозвільних процедур Вітовської районної державної реєстрації Миколаївської області в державному реєстрі речових прав 16 березня 2020 року за №35986689.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судові витрати в розмірі 13 576,10 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Галицинівська сільська рада Миколаївської області, с. Галицинове Миколаївського району Миколаївської області, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 22440768;

Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області , м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, 18А, код ЄДРПОУ 0456500;

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404.

Повне рішення складено 26 грудня 2024 року.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО