Ухвала

від 27.12.2024 по справі 336/10477/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10477/24

Провадження №: 2-ві/336/10/24

УХВАЛА

іменем України

27 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зарютіну Павлу Вікторовичу у цивільній справі ЄУН 336/10477/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, в теперішній час особа, яка є правонаступником: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, Запорізький обласний державний нотаріальний архів про звільнення майна з під арешту,-

встановив:

В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютіна П.В. перебуває цивільна справа ЄУН 336/10477/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, в теперішній час особа, яка є правонаступником: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, Запорізький обласний державний нотаріальний архів про звільнення майна з під арешту.

27 грудня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява відповідача, в якій він просить відвести суддю Зарютіна П.В., оскільки вважає, що рішення, яке буде прийняте в рамках розгляду цієї справи буде необґрунтоване і упереджене, і викликають сумніви у неупередженості судді при розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зарютіну П.В. у цивільній справі ЄУН 336/10477/24, визначена суддя Звєздова Н.С.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зарютіну П.В., дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до такого висновку.

Порядок вирішення питання про відвід судді регламентується ст. 40 ЦПК України. Відповідно до частин 3, 7, 8, 11 цієї статті якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу судді визначені у ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Вимоги до заяв про відводи встановлені ст. 39 ЦПК України, зокрема, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідач зобов`язаний надати докази упередженості судді Зарютіна П.В. для цілей відводу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі Веттштайн проти Швейцарії).

Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя Зарютін П.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Із тексту заяви слідує, що суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В. приймав рішення в іншій цивільній справі між тими ж сторонами не дає достатніх підстав для висновку про упередженість судді.

Аналіз змісту заяви про відвід судді Зарютіна П.В. дає підстави для висновку, що відповідач не погоджується з процесуальним рішеннями судді в іншій справі, що не доводить існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в упередженості або об`єктивності судді Зарютіна П.В., а тому в задоволенні цієї заяви необхідно відмовити.

Такого висновку суд дійшов керуючись тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі усі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могло б бути добросовісно сприйнято та оцінено судом.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Доказів, що свідчать про упередженість судді Зарютіна П.В. не надано, у зв`язку з чим заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід є не вмотивованим.

Таким чином, незгода сторони з процесуальними рішеннями суду в іншій справі, що прийняте в межах його повноважень, не може слугувати підставою для відводу судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Розглянувши питання про відвід судді Зарютіна П.В. в порядку, визначеному ч.8 ст. 40 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

Керуючись ст.36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зарютіну Павлу Вікторовичу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова