Рішення

від 18.12.2024 по справі 461/4508/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4508/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

в інтересах якого діє адвокат Реус Денис Сергійович

(11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Грушевського, 20;

РНОКПП: НОМЕР_2 )

до

приватного виконавця виконавчого округу Львівської області

Білецького Ігоря Мироновича

(79000, м. Львів, вул. Грабовського П., 11, офіс № 104; РНОКПП: НОМЕР_3 ),

Державного підприємства «СЕТАМ»

(01001, м. Київ, вул. Стрілецька,4-6; ЄДРПОУ: 39958500),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Прайм Альянс»

(04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77; ЄДРПОУ: 41677971);

Акціонерне товариство Комерційний банк «Львів»

(79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ЄДРПОУ: 09801546)

про стягнення коштів,

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом

У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа №461/4508/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реус Денис Сергійович, до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Акціонерне товариство Комерційний банк «Львів».

04.12.2024, за результатами розгляду наведеної справи, судом було ухвалено рішення про задоволення позову, яким вирішено стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь ОСОБА_1 кошти, які були сплачені за придбання майна, лоту №405245 згідно протоколу № 405245, згідно протоколу № 466185 від 07.07.2020 у розмірі 183962 гривні 51 копійки. Крім того, судом вирішено питання про розподіл судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

07.12.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокат Реус Д. С., який діє в інтересах позивача, подав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи.

Суд враховує, що сторони обізнані про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення належної можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду заяви та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони провадження, анеможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II.Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення

Згідно із вимогамист. 452 ЦПК України,судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до резолютивної частини наведеного вище рішення Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2024, позов задоволено. Вирішено стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь ОСОБА_1 кошти, які були сплачені за придбання майна, лоту №405245 згідно протоколу № 405245, згідно протоколу № 466185 від 07.07.2020 у розмірі 183962 гривні 51 копійки. Також, вирішено стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь ОСОБА_1 1839 гривень 62 копійки ? витрат на сплату судового збору та стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок ? витрат на сплату судового збору.

Згідно п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч.1, 2ст. 141 ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8статті 141ЦПК України,встановлено,що розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокат Реусом Денисом Сергійовичем укладено договір про надання юридичної (правової) допомоги від 03.04.2023.

Відповідно до акту надання послуг №1 від 06.12.2024 вартість наданих послуг, які стосуються надання правничої допомоги становить 24000 гривень 00 копійок.

Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін щодо розподілу судових витрат, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для справи, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24000 гривень 00 копійок не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому суд приймає до уваги категорію та складність справи (позов розглянути в порядку загального позовного провадження), часу витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, кількості судових засідань у справі, значення справи для сторони, а також кількість та обсяг задоволених вимог скаржника.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду заявлено по одній вимозі до кожного з відповідачів, тобто одна вимога до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та одна вимога до Державного підприємства «СЕТАМ». Позов задоволено повністю.

Водночас, позивач в процесі судового розгляду відмовився від вимог до відповідача - Державного підприємства «СЕТАМ», у зв`язку із поверненням йому коштів, тобто задоволення відповідної вимоги після звернення до суду. Той факт, що зазначений відповідач добровільно виконав вимоги позивача не звільняє його від відшкодування судових витрат на правову допомогу, адже внаслідок дій та бездіяльності зазначеного відповідача позивач був змушений звернутися до суду. Тобто витрати на правову допомогу прямо пов`язані із захистом у судовому порядку прав та інтересів позивача, які порушив наведений відповідач.

Таким чином, суд вважає, що розподіл судових витрат слід провести у рівних частинах, оскільки до кожного з відповідачів було адресовано по одній вимозі.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву адвоката Реус Денис Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 461/4508/24, слід задовольнити частково та стягнути з кожного з відповідачів по 4000 гривень - витрат сторони на правничу допомогу, що суд вважає адекватним розміром, з врахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для справи.

Керуючись ст. ст.270, 452 ЦПК України,

у х в а л и в :

заяву адвоката Реус Денис Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 461/4508/24 задовольнити частково.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь ОСОБА_1 4000 гривень компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 4000 гривень компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивача ? адвокат Реус Денис Сергійович

(11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Грушевського, 20;

РНОКПП: НОМЕР_2 )

відповідач ? приватний виконавець виконавчого округу Львівської області

Білецький Ігор Миронович

(79000, м. Львів, вул. Грабовського П., 11, офіс № 104; РНОКПП: НОМЕР_3 ),

відповідач ?Державне підприємство «СЕТАМ»

(01001, м. Київ, вул. Стрілецька,4-6; ЄДРПОУ: 39958500),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Прайм Альянс»

(04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77; ЄДРПОУ: 41677971);

Акціонерне товариство Комерційний банк «Львів»

(79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ЄДРПОУ: 09801546)

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький