Ухвала

від 23.12.2024 по справі 464/5485/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/5485/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1236/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2024 року,

за участю захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),

в с т а н о в и л а:

вищевказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 лютого 2025 року.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 09 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 .

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що стороною обвинувачення не надано вагомих доказів, які підтверджують наявності хоча б одного з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а наведені у клопотанні доводи є не більше ніж припущеннями, які носять абстрактний характер.

Наголошує, що при розгляді клопотання щодо продовження строку тримання під вартою суду необхідно було врахувати ряд обставин, котрі характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, має професійно-технічну освіту та потребує постійного лікування у зв`язку з хронічними захворюванням епілепсія.

Вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави без достатніх на це підстав порушує конституційні права обвинуваченого та права людини на можливість повноцінного лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали контрольного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно достатті 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.121 КК України.

У межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 15 серпня 2024 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів 11 жовтня 2024 року без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2024.

Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками в справі.

Суд першої інстанції, із врахуванням вищенавеного, не знайшов підстав для застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, як таких, що не достатні для запобігання ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим та вмотивованим, мотиви прийнятого рішення є такими, що відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, має професійно-технічну освіту, потребує постійного лікування у зв`язку з хронічними захворюванням, то такі обставини, на думку колегії суддів, не є визначальними, які давали б можливість змінити запобіжний захід.

Також належить врахувати, що наявність таких відомостей не стали стримуючим фактором під час вчинення дій, які йому інкримінуються.

Окрім того, матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи особу обвинуваченого, приходить до висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 і виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Оскільки доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскарженої ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, та до обвинуваченого на даний час не можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки він може виявитися не здатним забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.376, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 09 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді