Постанова

від 12.12.2024 по справі 465/1234/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/1234/22 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/811/2776/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м.Львів

Справа №465/1234/22

Провадження № 22ц/811/2776/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», яка підписана представником Задорожним Антоном Геннадійовичем, на рішення Франківського районного суду міста Львова,ухвалене ум.Львові 26липня 2024року у складі судді Мартинишин М.О. у справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості; зустрічним позовом ОСОБА_3 до АТ «Універсал Банк», про зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань,-

встановив:

24 лютого 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь банку заборгованості за кредитним договором №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року в розмірі 97 253,31 доларів США та судових витрат. В обґрунтування позову посилається на те, що 7 серпня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 200 000 доларів США, строком користування до 6 серпня 2023 року, зі сплатою 11,95 % річних. З 7 червня 2010 року по 5 березня 2020 року між сторонами було укладено додаткові угоди б/н до кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_4 укладено договори поруки б/н від 7 серпня 2007 року, 7 червня 2010 року та 5 березня 2020 року. 19 січня 2021 року АТ «Універсал Банк» скеровував на адресу відповідачів вимоги від 5 січня 2021 року №9/Д3, №10/ДЗ та №6/ДЗ про дострокове повернення кредиту у повному обсязі та повідомлено, що у випадку невиконання цих вимог, термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з дня отримання вимоги. Зазначені вимоги залишені відповідачами без реагування. Вказує, що загальна сума заборгованості за кредитним договором №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року станом на 21 січня 2022 року становить 97 253,31 доларів США. Стверджує, що відповідачі не вживають жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов`язання, передбачені кредитним договором. Просить позов задовольнити.

20 квітня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АТ «Універсал Банк» про зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань. Просив зобов`язати АТ «Універсал Банк» провести обов`язкову реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року, укладеним між ним ( ОСОБА_3 ) та АТ «Універсал Банк», відповідно до п.п. 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». В обґрунтування позову посилається на те, що у п.5.1.1.1 додаткової угоди б/н від 5 березня 2020 року до кредитного договору передбачено дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, в тому числі кредиту, сплата процентів та інших платежів, які підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за кредитним договором. Така вимога може бути пред`явлена кредитором, однак встановлено, що її виконання повинно відбутись впродовж 60 днів з дня одержання від кредитора на адресу позичальника відповідного листа - повідомлення (вимоги). У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року передбачено часткове списання та реструктуризацію заборгованості по споживчих кредитах, які за заявою позичальника повинен провести кредитор у відповідності до вимог цього Закону. Зазначає, що наявні всі правові підстави для проведення АТ «Універсал Банк» обов`язкової реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року, які полягають в тому, що кредит отриманий в іноземній валюті, є споживчим, а предмет іпотеки використовується, як єдине і постійне місце проживання його, як позичальника, дружини, як майнового поручителя та його дітей (членів його сім`ї). Зазначає, що у нього та його членів сім`ї відсутнє будь-яке інше житло, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності поручителю - ОСОБА_4 . Зазначає, що на день подання заяви відсутня будь-яка прострочена заборгованість за кредитним договором. Заява про обов`язкову реструктуризацію була подана ним 21 липня 2021 року до банку, однак листами № 42999 від 30 серпня 2021 року та №2739 від 17 вересня 2021 року банк йому відмовив в проведенні обов`язкової реструктуризації споживчого кредиту. Банк посилається на те, що у власності ПП «Транс Ком», власником та директором якого є він ( ОСОБА_3 ), наявне житлове нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 125, 7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідності до акту від 5 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаю він та члени його сім`ї. Квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить юридичній особі, яка здійснює підприємницьку діяльність, а саме: ПП «Транс Ком». Наявність житлового приміщення, власником якого є юридична особа, а саме ПП «Транс Ком», яке не є позичальником, не може служити підставою для відмови в проведенні реструктуризації, так як такими власниками повинні бути сам позичальник чи майновий поручитель. Вважає, що банк мав вчинити дії у відповідності до п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Просить задовольнити його позов.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 26 липня 2024 року відмовлено у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Позов ОСОБА_3 до АТ «Універсал Банк» про зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань задоволено. Зобов`язано АТ «Універсал Банк» провести обов`язкову реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та АТ «Універсал Банк», відповідно до п.п. 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Вирішено питання судових витрат.

Рішення судуоскаржує АТ«Універсал Банк». Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову АТ «УніверсалБанк»;відмовити узадоволенні позову ОСОБА_3 .Вказує, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване у належній ПП «Транс Ком» квартирі АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 є одноосібним засновником (учасником /директором/ кінцевим бенефіціарним власником підприємства, уособлює собою та своїми рішеннями діяльність підприємства, фінансове та матеріальне благополуччя якого насамперед забезпечує задоволення особистих потреб ОСОБА_3 , а майнова основа такого підприємства, зокрема вказана квартира (житлова, не призначена для використання у підприємницькій діяльності та не відповідає критеріям основних фондів у сфері господарювання), фактично знаходиться у власності та користуванні позичальника, хоча юридично і оформлена за приватним підприємством. Зазначає, що приватне підприємство зареєстровано 4 жовтня 2016 року, а вказана квартира придбана 25 жовтня 2016 року та в період дії боргових зобов`язань за кредитним договором №11 - 1/532к-07 від 7 серпня 2007 року. Такий незначний строк (21 день) між датою реєстрації приватного підприємства та датою купівлі квартири може свідчити про наміри приховати майно від кредитора у разі настання ризиків погашення боргів за рахунок цієї квартири. Наявність у власності приватного підприємства квартири АДРЕСА_3 , яка фактично перебуває у користуванні ОСОБА_3 , дає підстави для висновків про відсутність всіх складових умов, що можуть бути підставами для проведення реструктуризації. Відмова АТ «Універсал Банк» у задоволенні заяви ОСОБА_3 про реструктуризацію боргу є правомірною, оскільки відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризації підлягають борги позичальників, майнові статки яких закон визначає недостатніми для виконання зобов`язань.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 7 серпня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11-1/532к-07, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 200 000 доларів США, строком користування до 6 серпня 2023 року зі сплатою 11,95 % річних.

7 червня 2010 року та 5 березня 2020 року між АТ «Універсал Банк» (ВАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом, а саме з 7 червня 2010 року до 9 лютого 2012 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується процентна ставка в розмірі 10,95% річних, понад встановлений строк - 18,95% річних; починаючи з 10 лютого 2012 року за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується процентна ставка в розмірі 11,95% річних, понад встановлений строк - 19,95% річних; починаючи з 5 березня 2020 року по 9 лютого 2021 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова процентна ставка в розмірі 6 % річних, понад встановлений строк - 14 % річних; починаючи з 5 березня 2020 року по 9 лютого 2021 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова процентна ставка в розмірі 6 % річних, понад встановлений строк - 14 % річних; починаючи з 5 березня 2021 року за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова у розмірі вищевказаної базової процентної ставки, збільшеної на 5,95 % річних, понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі базової підвищеної процентної ставки, збільшеної на 5,95 % річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року, між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 укладено договори поруки від 7 серпня 2007 року, 7 червня 2010 року та від 5 березня 2020 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 6328 від 7 серпня 2007 року, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100,5 кв.м, яка складається з 4 кімнат та кухні.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» посилався на те, що ОСОБА_3 має непогашену заборгованість перед банком за кредитними договором №11-1/532к-07 від 7 серпня 2007 року, яка станом на 21 січня 2022 року становить 97 253,31 доларів США.

Оскаржуване рішення мотивоване наступним.

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.2Закону України«Про споживчекредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3Закону України«Про споживчекредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у звязку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Встановлено, що 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.

Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 7 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року .

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5Закону України«Про іпотеку» увигляді майна,віднесеного дооб`єктів житловогофонду (далі-житлове нерухомемайно),або об`єктанезавершеного житловогобудівництва,або майновихправ нанього,або садовогобудинку,або земельноїділянки длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),а загальнаплоща такогонерухомого майна(об`єктанезавершеного житловогобудівництва)не перевищуєдля квартири140квадратних метрів,для житловогобудинку -250квадратних метрів,для садовогобудинку -250квадратних метрів,для земельноїділянки -площі,визначеної пунктом«г» ч.1ст. 121 ЗК України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 7 Закону України«Про споживчекредитування» законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов`язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили: заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IVЗакону України«Про споживчекредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.

Закон України«Про споживчекредитування» встановлює позичальникові додатковий строк - до двох місяців на звернення із заявою про реструктуризацію і не обмежує його права на звернення із такою заявою у тримісячний термін з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

Згідно із підпунктом 12 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Встановлено, що заява про обов`язкову реструктуризацію ОСОБА_3 подана банку 21 липня 2021 року, у строк, передбачений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Ця заява відповідає вимогам підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» (наявність непогашеного грошового зобов`язання перед кредитором, відсутня станом на 1 січня 2014 року прострочена заборгованість, виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки - квартирою загальною площею 100,5 кв.м, яка складається з 4 кімнат та кухні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до об`єктів житлового фонду, і використовується позичальником та членами його сім`ї, як місце постійного проживання, про що свідчить акт ЛКП «Львівський ліхтар» від 5 липня 2021 року.

ОСОБА_3 довів, що він своєчасно направив заяву про реструктуризацію боргу до кредитора.

Листом №2739від 17вересня 2021року АТ «Універсал Банк» відмовлено ОСОБА_3 у реструктуризації згідно із Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо споживчихкредитів,наданих віноземній валюті»,з поясненням,що у власності ПП «Транс Ком», власником та директором якого є позичальник, наявне інше житлове нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 125, 7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира належить ПП «Транс Ком», що згідно із ст. 115 ЦК України вважається майном господарського товариства, набутим на підставах, що не заборонені законом (договір купівлі - продажу квартири Серія та номер 1149, виданий 25 жовтня 2016 року).

Нерухоме майно ПП «Транс Ком» придбане господарським товариством не на кошти споживчого кредиту, а тому не може братися до уваги судом як підстава банку для відмови у проведенні реструктуризації ОСОБА_3 .

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції про неправомірність відмови у проведенні ОСОБА_3 провести реструктуризацію та задоволення вимоги позичальника про реструктуризацію його зобов`язань відповідно до Закону України «Про споживче кредитування»; відмову в позові «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, колегія суддів також зазначає наступне.

Згідно із постановами Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16 ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ.

Норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є нормою імперативною.

У питанні реструктуризації заборгованості суд у кожній окремій справі, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, перевіряє виконання умов пункту 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 22 червня 2023 року у справі № 593/1509/21 Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у справі з подібними правовідносинами, виходив з того, що на момент подання позивачем заяви про реструктуризацію заборгованості (16 липня 2021 року) на праві власності у неї перебувала лише квартира загальною площею 76,5 кв. м, інше житлове нерухоме майно у позивача було відсутнє. Отже, враховуючи, що на момент підписання заяви позивач мала у власності лише один об`єкт житлової нерухомості, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що нею було дотримано усіх вимог пункту 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим її заборгованість за кредитним договором № 014/09-02/1246/05 від 21 жовтня 2005 року підлягала реструктуризації відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, відмовивши позивачці у реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 014/09-02/1246/05 від 21 жовтня 2005 року, яка підлягала реструктуризації відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», допустив протиправну та незаконну бездіяльність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічні обставини встановлені у цій справі.

Підставою неможливості проведення реструктуризації у відповідності до вимог цього Закону суд першої інстанції зазначив те, що відповідач мав у власності інше нерухоме майно станом на час подачі заяви про реструктуризацію. Однак, на час звернення позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості інше нерухоме майно у його власності було відсутнє, оскільки наявність у власності суб`єкта господарювання житла не означає перебування цього житла у власності ОСОБА_3 .

Зобов`язання позивача перед відповідачем підлягають обов`язковій реструктуризації з огляду на те, що у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки, відсутнє інше житлове нерухоме майно на час його звернення із заявою про реструктуризацію.

Постановою ВерховногоСуду від 25вересня 2023року усправі №756/19574/21залишено без задоволення касаційну скаргу АТ «Універсал Банк», а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, якими зобовязано АТ «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договоромз урахуваннямположень пункту7розділу IV«Прикінцевих таперехідних положеннь»Закону України«Про споживчекредитування»,залишено беззмін. У цій справі Верховний Суд зробив наступні висновки: «Як встановлено судами попередніх інстанцій на час подання позивачкою заяви про реструктуризацію заборгованості (19 липня 2021 року) на праві власності у неї перебувала лише квартира, інше житлове нерухоме майно у позивачки було відсутнє, оскільки 25 червня 2021 року на підставі договору дарування вона відчужила житловий будинок загальною площею 81,8 кв. м та земельну ділянку, площею 0,077 га, кадастровий №3224955300:01:001:0027, для будівництва та обслуговування житлового будинку. Заяву про реструктуризацію позивач подала відповідачу 19 липня 2021 року і на момент підписання цієї заяви вона мала у власності лише один об`єкт житлової нерухомості, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що нею було дотримано усіх вимог пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у звязку з чим її заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 053-2008-1767 підлягала реструктуризації відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи принцип розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов`язки інших учасників цивільних відносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, відмовивши у проведенні реструктуризації, не обґрунтував свою відмову з посиланням на положення Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки Закон України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є нормою імперативною, відмова АТ «Універсал Банк» від проведення реструктуризації без достатніх правових підстав свідчить про його ухилення від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом.

Згідно із постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 569/18312/21 оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», яка підписана представником Задорожним Антоном Геннадійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року.

Головуючий_-

---

Т.І.Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк