Рішення

від 26.07.2024 по справі 465/1234/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1234/22

2/465/787/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2024 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

за участю секретаря Кондрашин В.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства«УНІВЕРСАЛ БАНК» про зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань

в с т а н о в и в:

24.02.2024 року представник позивача Акціонерного товариства«Універсал Банк» звернувся в суд з позовом про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства«Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року в сумі 97253,31 доларів США та судові витрати.

В обґрунтування вимог Акціонерне товариства«УніверсалБанк» покликаєтьсяна те,що 07серпня 2007року міжВАТ «УніверсалБанк»,правонаступником якогоє АТ«Універсал Банк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в сумі 200 000 доларів США, строком користування до 06 серпня 2023 року, із платою 11,95 % річних.

В подальшому, 07 червня 2010 року по 05 березня 2020 року між сторонами було укладено додаткові угоди б/н до кредитного договору, якими змінювались розмір плати за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки від 07 серпня 2007 року, договір поруки б/н від 07 червня 2010 року та між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки б/н від 05 березня 2020 року.

19.01.2021 року АТ «Універсал Банк» скеровував на адресу відповідачів вимоги від 05.01.2021 року №9/Д3, №10/ДЗ та №6/ДЗ, відповідно до яких було повідомлено, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з дня отримання вимоги, однак дані вимоги залишені відповідачами без реагування.

Загальна сумазаборгованості заКредитним договором№11-1/532к-07від 07серпня 2007року станомна 21.01.2022року становить 97253,31 доларів США.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не вживають жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов`язання передбачені Кредитним договором, ухилитися від виконання зобов`язань перед Банком. У зв`язку з чим, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.02.2022 рокуу задоволеннізаявипредставника позивача про забезпечення позову по цивільній справі відмовлено.

Ухвалою судді від 21.03.2022 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати таку в порядку загального позовного провадження.

20.04.2022 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву, до якого просив зобов`язати Акціонерне товариство«Універсал Банк» провести обов`язкову реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором №11-1/532к-07 від 07.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 таАкціонерним товариством«Універсал Банк»відповідно до п.п. 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування».

Позивач зазустрічним позовом ОСОБА_2 свої вимоги мотивують тим, що у відповідності до п.5.1.1.1 Додаткової угоди б/н від 05.03.2020 року до Кредитного договору передбачено дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, в тому числі кредиту, сплату процентів та інших платежів, які підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за кредитним договором. Така вимога може пред`явлення кредитором, однак встановлено, що її виконання повинно відбутись впродовж 60(шістдесяти) днів з дня одержання від кредитора на адресу позичальника відповідного листа повідомлення(вимоги).

Проте,у відповідностідо ЗаконуУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актіУкраїни щодоспоживчих кредитів,наданих віноземній валюті»від 13квітня 2021року№ 1381-ІХпередбачено частковесписання тареструктуризацію зазаборгованості по споживчих кредитах,які зазаявою позичальникаповинен провестикредитор увідповідності до вимог вищевказаного Закону.

Зазначає, що наявні всі правові підстави для проведення АТ «Універсал Банк» обов`язкової реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 11-1/532к-07 від 07.08.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Універсал Банк», які полягають в тому, що кредит отриманий в іноземній валюті є споживчим, а предмет іпотеки використовується, як єдине і постійне місце проживання його, як позичальника, дружини, як майнового поручителя та його дітей(членів його сім`ї). У нього та його членів моєї сім`ї відсутнє будь-яке інше житлове нерухоме майно, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., яке належить на праві власності поручителю - ОСОБА_4 .

Окрім цього зазначає, що на день подання заяви відсутня будь-яка прострочена заборгованість за кредитним договором № 11-1/532к-07 від 07.08.2007 року.

Заява про обов`язкову реструктуризацію була подана ним 21.07.2021 року до банку, Однак, листами № 42999 від 30.08.2021 року та №2739 від 17.09.2021 року банк йому відмовив в проведенні обов`язкової реструктуризації споживчого кредиту зважаючи на те, що у власності Приватного підприємства «Транс Ком», власником та директором якого він є наявне житлове нерухоме майно, а саме квартира загальною площею 125, 7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до акту від 05.07.2021 року за адресою: АДРЕСА_1

фактично проживаювін тайого членийого сім`ї.Натомість квартираза адресою: АДРЕСА_2 неналежить аніпозичальнику аніпоручителю заКредитним договором№11-1/532к-07від 07.08.2007року,а юридичнійособі,яка здійснюєпідприємницьку діяльність,а саме:Приватномупідприємству «Транс Ком».

Таким чином наявність житлового приміщення, власником якого є юридична особа, а саме ПП «Транс Ком», яке не є позичальником не може служити підставою для відмови в проведенні такої реструктуризації позивачем у справі, так як такими власниками повинні бути сам позичальник чи майновий поручитель.

Відтак вказує, що банк мав вчинити дії у відповідності до п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Однак не виконавши вимоги законодавства щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № 11-1/532к-07 від 07.08.2007 року, що призвело б до зменшення вдвічі зобов`язання за вказаним кредитним договором та визначено було б зобов`язання у гривневому еквіваленті, а відповідно стягнення суми коштів без урахування можливої проведення реструктуризації зобов`язання за таким договором, є грубим порушення його права, як споживача за даним споживчим кредитом, ставить його в невигідне становище та створює додаткові зобов`язання, які згідно чинного законодавства мають бути здійсненні. У зв`язку з чим, просить зустрічний позов задовлити.

20.04.2022 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому навів аналогічні підстави, які зазначені у зустрічній позовній заяві. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства«Універсал Банк» в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року узадоволенні заявипредставника позивача про забезпечення позову по цивільній справі відмовлено.

23.08.2022року представникпозивача Акціонерноготовариства«Універсал Банк» подав відповідь на відзив на позовну заяву, який мотивує тим, що ОСОБА_2 вказує,що нимбули наданідо Банкувсі необхіднідокументи тазаява прореструктуризацію булаподана 21.07.2021р.та те,що АТ«Універсал Банк»листами №42999 від 30.08.2021р. та №2739 від 17.09.2021р. відмовив йому у проведені реструктуризації, оскільки у власності ПП «Транс Ком», власником та директором якого він є, наявне житлове нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 125,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Однак не зважаючи на незгоду з вищезазначеним рішенням Банку, ОСОБА_2 у судовому порядку його не оскаржив, а отже, вважати його хибним та таким, що стало підставою для помилкового визначення розміру поточної заборгованості підстави - відсутні. Крім цього, зазначає ОСОБА_2 були порушені прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором, АТ «Універсал Банк» 19.01.2021р. відповідачам були направлені вимоги, в яких Банк, з моменту отримання їх отримання, вимагав негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язань. Також, було зазначено, що у випадку не виконання цих вимог, термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на 61-й день з моменту їх отримання. Однак, відповідачами не було вчинено дій, спрямованих на погашення заборгованості, що виникла у наслідок порушення позичальником термінів платежів, встановлених Кредитним договором, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

15.09.2023 року ухвалою,постановленої судом,не виходячидо нарадчоїкімнати,занесеної дожурналу судовогозасідання, прийнято зустрічну позовну заяву до розгляд, та вимоги за зустрічним позовом об`єднані і в одне провадження з первісним позовом.

27.09.2023року представникпозивача Акціонерноготовариства«Універсал Банк» подав відзив на зустрічну позовну заяву, який мотивує тим, що ОСОБА_2 є одноосібнимзасновником /учасником/директором/кінцевим бенефіціарнимвласником приватногопідприємства,уособлює собоюта своїмирішеннями діяльністьПриватного підприємства«Транс Ком»,фінансове таматеріальне благополуччяякого насампередзабезпечує задоволенняособистих потреб ОСОБА_2 ,а майноваоснова такогопідприємства,зокрема,квартира АДРЕСА_3 (житлова,не призначенадля використанняу підприємницькійдіяльності),фактично знаходитьсяу власностіта користуванніпозичальника,хоча юридичноі оформленаза приватнимпідприємством.Крім цього, зазначає зареєстроване місцепроживання ОСОБА_2 знаходиться у належній ПП «Транс Ком» квартирі АДРЕСА_3 . При цьому, приватне підприємство зареєстровано 04 жовтня 2016 року, а вказана вище квартира придбана 25 жовтня 2016 року та в період дії боргових зобов`язань за кредитним договором №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року. Такий незначний строк (11 днів) між датою реєстрації приватного підприємства та датою купівлі квартири може свідчити про наміри в юридичний спосіб приховати майно від кредитора у разі настання ризиків погашення боргів за рахунок цієї квартири. Таким чином вважає, що відмова АТ «Універсал Банк» в задоволенні заяв ОСОБА_2 про реструктуризацію боргу є правомірною, оскільки відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризації підлягають борги позичальників, майнові статки яких закон визначає недостатніми для виконання зобов`язань, у зв`язку із чим відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ «Універсал Банк» про зобов`язання провести обов`язкову реструктуризацію.

31.10.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, дав аналогічні пояснення викладеним у первісному позові. Просить первісний позов задоволити. Проти зустрічного позову заперечує з підстав, які зазначені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив повністю позов Акціонерного товариства«Універсал Банк» та просив відмовити в задоволенні такого позову. Зустрічний позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові та до відзив на позовну заяву. Просив зустрічний позов задоволити

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, однак по справі подали клопотання про проведення судових засідань без їх участі.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позови та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спорів по суті, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні первісного позову та зустрічний позов слід задоволити, з таких підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та другастатті 14 ЦК України).

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Судом установлено,що 07серпня 2007року міжВАТ «УніверсалБанк»,правонаступником якогоє АТ«Універсал Банк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року, відповідно до якого, відповідач отримав кредит в сумі 200 000 доларів США, строком користування до 06 серпня 2023 року зі платою 11,95 % річних.

В подальшому,07.06.2010року та05.03.2020року міжАТ «УніверсалБанк»(ВАТ«Універсал Банк»)та ОСОБА_2 укладено додаткові угоди до вищевказаного кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом, а саме з 07.06.2010 року та до 09.02.2012 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується процентна ставка в розмірі 10,95% річних, понад встановлений строк 18,95% річних; починаючи з 10.02.2012 року за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується процентна ставка в розмірі 11,95% річних, понад встановлений строк 19,95% річних; починаючи з 05.03.2020 року по 09.02.2021 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова процентна ставка в розмірі 6,00% річних, понад встановлений строк 14,00 % річних; починаючи з 05.03.2020 року по 09.02.2021 року включно за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова процентна ставка в розмірі 6,00% річних, понад встановлений строк 14,00 % річних; починаючи з 05.03.2021 року за користування кредитними коштами без порушень встановленого строку, нараховується базова у розмірі вищевказаної базової процентної ставки, збільшеної на 5,95 % річних, понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі базової підвищеної процентної ставки, збільшеної на 5,95 % річних.

Для забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору №11-1/532к-07 від 07 серпня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки від 07 серпня 2007 року та договір поруки б/н від 07 червня 2010 року, а також між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки б/н( з фізичною особою-поручителем) від 05 березня 2020 року.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 11-1/532к-07 від 07.08.2007 між Банком та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 6328 від 07.08.2007 року, предметом якого є квартира загальною площею 100,5 кв.м., яка складається з 4 кімнат та кухні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із первісним позовом АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості вказує, що ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитними договором№11-1/532к-07від 07серпня 2007року,яка станомна 21.01.2022року становить 97253,31 доларів США та долучає до позову розрахунок заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3Закону України«Про споживчекредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено термін «споживач» - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-IX).

Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5Закону України«Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:

- у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;

- у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

- у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.

У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Таким чином, відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 7 Закону України«Про споживчекредитування» законодавець встановив два варіанти строків для позичальника на звернення до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов`язань у випадку наявності у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили: заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності пунктом пунктом 7 розділу IVЗакону України«Про споживчекредитування» або не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.

Абзац підпункту 3 пункту Закону України«Про споживчекредитування» встановлює позичальникові додатковий строк - до двох місяців на звернення із заявою про реструктуризацію і не обмежує його права на звернення із такою заявою у тримісячний термін з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Заява про обов`язкову реструктуризацію подана Банку позичальником ОСОБА_2 подана у строк, передбачений Законом № 1381-IX - 21.07.2021 року, що не заперечується сторонами у справі.

Подана позичальником Банку заява про проведення реструктуризації відповідає критеріям підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про споживчекредитування» (наявність непогашеного грошового зобов`язання перед кредитором, відсутня станом на 01 січня 2014 року прострочена заборгованість, виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки квартирою загальною площею 100,5 кв.м., яка складається з 4 кімнат та кухні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до об`єктів житлового фонду, і використовується позичальником та членами його сім`ї, як місце постійного проживання, що свідчить акт ЛКП «Львівський ліхтар» від 05.07.2021 року.

Таким чином, у справі, ОСОБА_2 довів факт своєчасного направлення заяви про реструктуризацію боргу до кредитора.

Натомість листом№2739від 17.09.2021рокуна звернення ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Універсал Банк» прийняло рішення про відмову реструктуризації згідно Законоу №1381-IX посилаючись на те, що у власності Приватного підприємства «Транс Ком», власником та директором якого є позичальник, наявне інше житлове нерухоме майно, а саме квартира загальною площею 125, 7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Доводи Банку щодо наявності у позивача за зустрічним позовом (позичальника) іншого житла квартири АДРЕСА_3 не беруться судом до уваги, оскільки така квартира належить приватному підприємству «Транс Ком», що в силу положень ст. 115 Цивільного кодексу України вважається майном господарського товариства, набутим на підставах, що не заборонені законом (договір купівлі продажу квартири серія та номер 1149, виданий 25.10.2016, видавник: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу).

Слід також зазначити, що нерухоме майно приватного підприємства «Транс Ком» придбавалося господарським товариством не на кошти споживчого кредиту, а тому не може братися до уваги судом як підстава Банку для відмови у проведенні реструктуризації ОСОБА_2 .

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на підставі Закону № 1381-IX.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 вказав, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Згідно зіст.5ЦПК Україниздійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.16ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушували право, примусового виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/1).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно зіст.263ЦПК України,судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом.При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованих обставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидосліджені всудовому засіданні.

Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09.12.1994 року №18390/91, §29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27.09.2001 року №49684/99, §2).

Отже,відмова Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_2 у проведенні реструктуризації із зазначених підстав є протиправною, а тому належними способом захисту підлягає поновленню права шляхом зобов`язання вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновкуу справізі схожимиправовідносинами дійшовВерховний Суду постановівід 07.09.2022по справі№ 274/6004/21(провадження № 61-4935св22) та у постанові від 27 вересня 2023 року в справі № 722/479/22 (провадження № 61-6429св23).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки норма Закону України«Про споживчекредитування» щодообов`язковоїреструктуризації зобов`язань,передбачених договоромпро споживчийкредит,наданий віноземній валютіє нормоюімперативною,а відповідачбез достатньоїправової підставиухиляється відпроведення реструктуризації,суд приходитьдо висновкупро задоволеннязустрічного позовуповністю,а відтакслід обов`язатиАкціонерне товариство«УНІВЕРСАЛ БАНК»провести обов`язковуреструктуризацію зобов`язаньза кредитнимдоговором №11-1/532к-07від 07.08.2007року,укладеного між ОСОБА_2 таАкціонерним товариством«УНІВЕРСАЛ БАНК» відповіднодо п.п.6,7,8,9,11,12,13,14п.7Прикінцевих таперехідних положень Закону України « Про споживче кредитування».

За вказаних обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, оскільки вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити у задоволенні первісного позову.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, у даній справі у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовлено, тому судовий збір покладається на позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Натомість ОСОБА_2 при поданні зустрічної позовної заяви сплатив 992,40 гривень судового збору, що підтверджується квитанцією від 18.04.2022 року №42415310-1.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з Акціонерного товариства«Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 гривень, сплачений за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13,19,76-80,83, 95, 141, 258-259, 263-265,268,273, 353 ЦПК України -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань задовольнити.

Зобов`язати Акціонернетовариство «УНІВЕРСАЛБАНК» провестиобов`язкову реструктуризаціюзобов`язань закредитним договором№11-1/532к-07від 07.08.2007року,укладеного між ОСОБА_2 таАкціонерним товариством«УНІВЕРСАЛ БАНК»відповідно доп.п.6,7,8,9,11,12,13,14п.7Прикінцевих таперехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Стягнути Акціонерного товариства«УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 992,40 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонернетовариство«УНІВЕРСАЛ БАНК», Код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження м. Київ вул. Автозаводська, 54/19.

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Дата складення повного судового рішення - 05.08.2024 року.

Суддя Мартинишин М.О.