Постанова

від 07.11.2024 по справі 502/2167/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7249/24

Справа № 502/2167/21

Головуючий у першій інстанції Маслеников О.В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач Одеської обласної державної адміністрації в інтересах якої діє Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача, адвокат Кочуров Андрій Олександрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року

за клопотанням представника ОСОБА_1 адвоката Кочурова Андрія Олександровича про призначення експертизи у цивільній справі за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

В ході підготовчого провадження у справі, 28.08.2024 року представником відповідача Кочуровим А.О. було подане клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що прокурором в обґрунтування позову подано в якості додатків до нього висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної та оціночної-земельної експертизи від 28.04.2022 року, проведеної в межах кримінального провадження № 4202116000000331. Наданий прокурором висновок експерта містить відомості про те, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» - квартал 1 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року; площа накладання складає 100%. Однак матеріали лісовпорядкування 2013 року в матеріалах цивільної справи відсутні.

Представником відповідача до суду подані матеріали технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». За проведеною інвентаризацією земель лісогосподарського призначення на замовлення Одеської обласної державної адміністрації, сформована земельна ділянка кадастровий номер 5122310300:01:001:0145 площею 2188,2707 гектарів, категорія земель: землі лісогосподарського призначення.

Зазначена сформована земельна ділянка є офіційним публічним підтвердженням належності такого масиву земель до фонду земель лісогосподарського призначення поблизу розташування земельної ділянки відповідача 5122383000:01:002:0040.

Як зазначив у клопотанні представник відповідача, питання накладення земельної ділянки відповідача на інші земельні ділянки можуть вирішуватись лише за умови їх формування, як окремих об`єктів цивільних прав.

Матеріали лісовпорядкування 2013 року, на які посилається прокурор, не визначають межі, площу, конфігурацію земель лісогосподарського призначення, не відображають змін в подальшому, відтак, відповідач вважає наданий прокурором доказ у вигляді висновку експерта сумнівним.

У зв`язку з цим з метою належного з`ясування обставин справи представник відповідача просив суд призначити судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої пропонував поставити наступні питання:

1. Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:01:002:0040 на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310300:01:001:0145, сформовану відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ?

2. Чи змінились межі земель лісогосподарського призначення Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року щодо земельних ділянок постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» квартал 1, квартал 40, у порівнянні з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ?

З метою проведення експертизи представник відповідача просив суд витребувати від ДСГП «Ліси України» матеріали лісовпорядкування 2013 року щодо земельних ділянок постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» квартал 1, квартал 40.

Проведення експертизи представник відповідачів просив доручити експертам установи: ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 04.09.2024 року постановлено клопотання представника відповідача задовольнити. Призначити у справі № 502/2167/21 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:01:002:0040 на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310300:01:001:0145, сформовану відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»?

2. Чи змінились межі земель лісогосподарського призначення Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року щодо земельних ділянок постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» квартал 1, квартал 40, у порівнянні з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»?

Проведення експертизи доручити експертам ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» (ЄДРПОУ 35199654, Україна, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, оф. 7).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, за завідома неправдивий висновок експерта, складений для надання суду та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у суді.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .

З метою проведення експертизи витребувати від ДСГП «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство» (код ЄДРПОУ: 45052263, юридична адреса: 68606, Україна, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Першотравнева, 8) матеріали лісовпорядкування 2013 року щодо земельних ділянок постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» квартал 1, квартал 40.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала суду вмотивовано тим, що поставлені представником відповідача на вирішення експертизи питання мають суттєве значення для правильного вирішення справи, зокрема, встановлення факту наявності/відсутності накладення меж належної співвідповідачу земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення та можливої зміни меж цих земель, також судом першої інстанції враховано, що відповідач ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження у якому була проведена експертиза, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, тобто вона не мала можливості у ньому ставити питання про проведення експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області, яка діє в інтересах держави Одеської обласної державної адміністрації, а саме керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Тактаров Р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу про призначення експертизи скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також, просить стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 3028 грн за подачу апеляційної скарги.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував необхідність проведення земельно-технічної експертизи в справі, а висновок експерта який може бути складений за питаннями, що пропонує представник відповідача, не буде стосуватися предмета спору. На думку прокурора призначення експертизи у вказаній справі, у якій підготовче засідання триває вже майже три роки, не відповідає принципам цивільного судочинства, щодо розумності строків розгляду справи судом.

Також в скарзі, наголошується, що предметом спору у даній справі є зокрема питання накладання земельної ділянки відповідача на землі лісогосподарського призначення за матеріалами лісовпорядкування. Прокурором та жодним з інших учасників процесу не оспорюється той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0145 не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:002:0040. Прокурор вважає, що є недоцільним під час розгляду цієї справи дослідження питання, щодо змінення (або не змінення) меж земель лісогосподарського призначення Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року, щодо земельних ділянок постійного користування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» квартал 1, квартал 40, у порівнянні з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на території Кілійського району Одеської області (за межами населених пунктів) 2019 року, яка розроблена державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Якщо представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Від представника Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Тіткової С.В. надійшла заява в якій просять проводити судовий розгляд без їх участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Однією з засад судочинства, регламентованих п 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною четвертою, п`ятою статті 103 ЦПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Верховний Суд 13 серпня 2021 року в справі №917/1196/19 наголосив, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для правильного з`ясування усіх обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог наявні підстави для задоволення клопотання про призначення судової земельно - технічної експертизи і наявні підстави для призначення судової земельно технічної експертизи в межах цієї справи.

Крім того, суд правильно звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження у якому була проведена експертиза, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, тобто вона не мала можливості у ньому ставити питання щодо проведеної експертизи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доцільність призначення судової земельно-технічної експертизи у цій справі як спосіб здобуття доказів кореспондується з предметом заявлених вимог, встановленням фактичних даних, що входять до предмета доказування, чи надана спірна земельна ділянка відповідачу зі земель лісогосподарського призначення.

Категорія справ про припинення права власності вимагає детального дослідження, адже фактично пов`язана з втручанням у гарантоване Конституцією України право власності. Тому слід враховувати докази кожної сторони.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є затягуванням судового процесу, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Жук проти України (Заява N 45783/05) від 21 жовтня 2010 р. (пункт 25) Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі Ноймайстер проти Австрії (1968 рік), кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення при відмові у можливості представити певні докази (справа Мантованеллі проти Франції 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа Бьоніш проти Австрії (п. 32 рішення від 06 травня 1985 року).

Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приписами частини 1 статті 1 Закону України Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів (Dombo Beheer B. V.v. the Netherlands) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України зупиняється на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду призначено експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, що унеможливлює в цей період проведення процесуальних дій, місцевий суд скористався своїм законним правом, передбаченим частиною першою статті 252 ЦПК України, зупинити провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені прокурором витрати пов`язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, залишити без задоволення.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В.Кострицький