Постанова

від 14.11.2024 по справі 523/13086/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2443/24

Справа № 523/13086/23

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчева Марія Андріївна

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11 серпня 2023 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У липні 2023 року до Суворовського районного суду м. Одеси звернувся із заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особа: ОСОБА_2 , Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту народження дитини.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається, на те, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила ІНФОРМАЦІЯ_3 дитину жіночої статі, котру за спільною згодою назвали ОСОБА_3 . Народження відбулось в м. Керч Автономної Республіки Крим.

Заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 матері дитини було видано «родовой сертификат» (видається під час вагітності, заповнюється після народження дитини). Згідно із цим документом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 народила дівчинку зростом 51 см та вагою 3640 гр.

Як вказав заявник, батьки дитини є громадянами України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 20 квітня 2001 р. Керченським МУГУ МВС України в Криму (батько), та паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 08 жовтня 2012 р. Керченським МВ ГУДМС України в АР Крим (матір). Факт того, що дитина була народжена у шлюбі, підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 01.09.2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Також, ОСОБА_1 вказав, що встановлення факту народження дитини необхідно заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року ухвалено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (49001, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 10) про встановлення факту народження - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду вмотивовано тим, що досліджені докази по справі свідчать про те, що відомості про громадянство заявника, які зазначені у заяві про встановлення факту народження, не співпадають з відомостями, які зазначені в свідоцтві про народження дитини. Також в рішенні зазначено, що законодавство України виключає можливість наявності подвійного громадянства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ганчева М.А. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість ухваленого рішення та порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити повністю, встановивши факт народження дитини, жіночої статі, громадянки України - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Керч Автономної Республіки Крим, Україна, а також встановити дані про її батьків: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції посилався на ст.19 ЗУ «Про громадянство України» (Підстави для втрати громадянства України є), відповідно до якої добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, але одночасно із цим суд проігнорував норму, закріплену в п.6 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства.

Наголошується, що документи, які б підтверджували набуття заявником і його дружиною громадянства іншої держави, суду не надавались і в заяві про встановлення факту народження їхньої дитини про це не зазначалось. Натомість, на підтвердження громадянства України суду першої інстанції було надано фотокопії (не ксерокопії, як зазначено в оскаржуваному рішенні) паспортів громадянина України та РНОКПП скаржника та його дружини. Більш того, суду першої інстанції було також надано фотокопію свідоцтва про шлюб батьків дитини - громадян України. Свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 17 листопада 2020 р.; видане «Керченским городским отделом записи актов гражданского состояния Департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Республики Крым», було надано до суду виключно як доказ народження дитини від заявника та його дружини. Окремо звертається увага на те, що на сторінці 3 паспорту громадянина України ОСОБА_2 - матері дитини - вклеєне фото, яке вклеюється при досягненні особою 25-річного віку. Цього віку ОСОБА_2 досягла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто коли АР Крим вже була окупована російською федерацією. Ця обставина вкотре підтверджує, що сторони дотримувались всіх встановлених законодавством України норм і процедур, і втрачати громадянство України не мали та не мають наміру. Ще одним доказом, що, зокрема, скаржник протягом всього часу окупації АР Крим не планував відмовлятись від громадянства України чи набувати громадянство іншої держави, є отримані ним у 2019 році наступні українські документи: свідоцтво фахівця, видане 05.02.2019 р. капітаном Херсонського морського порту, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий 19.02.2019 р.. Дані документи можуть бути оформлені тільки на підставі паспорту громадянина України та видані тільки громадянину України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 адвокат Ганчева М.А. просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Заявник та заінтересовані особи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання та не направили своїх представників.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила ІНФОРМАЦІЯ_3 дитину жіночої статі, котру за спільною згодою назвали ОСОБА_3 . Народження відбулось в м. Керч Автономної Республіки Крим.

Згідно матеріалів справи, батьки дитини є громадянами України, що, як зазначив заявник, підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 20 квітня 2001 р. Керченським МУГУ МВС України в Криму (батько), та паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 08 жовтня 2012 р. Керченським МВ ГУДМС України в АР Крим (матір). Факт того, що дитина була народжена у шлюбі, підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 01.09.2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Відповідно до «Свидетельства о рождении», серії НОМЕР_5 , від 17 листопада 2020 року, виданого Керченським міським відділом записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану міністерства юстиції Республіки Крим ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась « ОСОБА_4 ».

Батьками у вказаному свідоцтві зазначені: батько - (рос.) « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, мати - (рос.) « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка російської федерації.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загально обов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України встановлені статтею 317 ЦПК України.

Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку про те, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт народження.

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Підставою для здійснення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У пункті 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

Згідно з підпунктом «в» пункту 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила № 52/5 не містять чітких норм щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що призводить до складнощів у встановленні факту народження та здійснення державної реєстрації народження у позасудовому порядку.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, медичній довідці, як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними на території України, вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.

Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).

Зазначене узгоджується із змістом частини другої статті 319 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

За змістом частини другої статті 1 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

Звертаючись до суду із цією заявою заявник вказував що встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України необхідне для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

Аналіз та оцінка вказаних документів доданих до заяви дає підстави для висновку, що зазначені у них відомості об`єктивно й достовірно підтверджують факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником, з урахуванням підстав, якими обґрунтовано заяву про встановлення факту народження дитини, доведено, що встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки наявні докази, які дають підстави вважати, що заявник обмежений отримати свідоцтво про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.

Європейський суд з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia») з посиланням на Консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case) наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального, процесуального й міжнародного права, а також враховуючи, що надані заявником документи на підтвердження факту народження дитини на тимчасово окупованій території України є належними та достатніми, встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, апеляційний суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що згідно зі статтею 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ганчева Марія Андріївна задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м . Одеси від 11.08.2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт народження дитини, жіночої статі, громадянки України - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Керч Автономної Республіки Крим, Україна.

Встановити дані про батьків дитини: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко