Постанова

від 23.12.2024 по справі 521/10435/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2719/24

Номер справи місцевого суду: 521/10435/24

Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці Ревенко Т.А., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Селіхової Г.В., розглянувши апеляційну скаргу , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2024, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, код ЄДРПОУ 43916151), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів, а саме 1740473,74 на користь держави без конфіскації товарів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Встановлено, що 23.06.2022 року між ТОВ «Хола інвест» (ЄДРПОУ 43916151) в особі директора гр. України ОСОБА_1 та компанією «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ) в особі директора Iurii Nironca було укладено зовнішньоекономічний договір №2306-22 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного договору до Одеської митниці з Туреччини на умовах поставки «СРТ UA Oдеса» прибув вантажний транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з товаром у асортименті, загальною вагою брутто 18883,82 кг (згідно СМR від 15.08.2022 №832083).

19.08.2022 року директором ТОВ «Хола інвест» гр. ОСОБА_1 була підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером № UA500110/2022/006701. Разом з митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: договір поставки №2306-22 від 23.06.2022 року, інвойс від 15.08.2022 року №220072, пакувальний лист від 15.08.2022 року до інвойсу, СMR від 15.08.2022 року №832083 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500110/2022/006701 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем є компанія «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ), відправником є компанія «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Хола інвест».

Відповідно граф МД № UA500110/2022/006701, було заявлено 34 найменувань товару в асортименті (трикотажні полотна, текстильні вироби, шкіра, вироби санітарно-технічного призначення, меблі з пластмаси та інше). Країна виробництва TR» загальною вагою брутто 18883,82 кг. Вартість вищевказаного товару, відповідно до інвойсу компанії «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ) від 17.08.2022 року №220073 складає 71741,76 доларів США. Вищевказаний товар після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.

09.02.2024 року до Одеської митниці надійшла відповідь митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини від 20.11.2023 року №29980007-724.01.03/UA-90457185-90830349. Під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично вантажний транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (згідно СМR від 15.08.2022 №832083) з товаром оформлений у Одеській митниці за МД № UA500110/2022/006701 від 19.08.2022 року оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортними митними деклараціями та інвойсами:

- МД №22341300ЕХ00665762 від 15.08.2022 року на умовах поставки «FОВ Istanbul», відправник компанія «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi» (Туреччина), одержувач ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 27 найменувань товару, загальною вагою брутто 7873 вартістю 11994,77 доларів США (згідно інвойсу №VGT202200000000028 від 15.08.2022);

- МД №22341300ЕХ00658598 від 12.08.2022 року на умовах поставки «EXW Istanbul», відправник компанія «Alize pazarlama tekssan ve.tic.ltd.sti.», одержувач компанія ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 33 найменування товару, загальною вагою брутто 6737,82 кг, вартістю 58875 доларів США (згідно інвойсу №ALZ202200000000145 від 12.08.2022);

- МД №22341300ЕХ00665866 від 15.08.2022 року на умовах поставки «EXW FОВ Istanbul», відправник компанія «Mavis tekstil ticaret ltd.sti.», одержувач компанія ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 2 найменування товару, загальною вагою брутто 4273 кг, вартістю 24319,75 доларів США (згідно інвойсу №ІNR20220000000499 від 15.08.2022 року.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів, згідно вищевказаних експортних декларацій складала 95189,52 доларів США (3480947,49 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення). Тобто, різниця між вартістю товарів зазначеної у наданій до Одеської митниці МД та інвойсі компанії «Textile Fairplay exim F.Z.E.» та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України, складає 23447,76 доларів США (або 857 451,76 грн.).

Так, за результатами опрацювання інформації, наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «Хола інвест» (ЄДРПОУ 43916151) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним, зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно відправників товару, умов поставки та вартості товарів.

За даним фактом співробітниками Одеської митниці відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 0262/50000/24 від 01.03.2024 року про порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що митним органом не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про наявність інших інвойсів від інших відправників з якими у нього відсутні договірні відносини та наявність у нього прямого умислу на вчинення дій відповідальність за які передбачена ст. 483 МК України. Вказує, що жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів підробленими або одержаними незаконним шляхом або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.

Погоджуючись з рішенням районного суду представник Одеської митниці Ревенко Т.А. подала заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначила, що постанова суду першої інстанції є законною та вмотивованою, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Селіхову Г.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка заперечувала проти задоволення скарги, прихожу до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції всупереч вимогам статей 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, статей 486, 489 МК України належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернув уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про порушення митних правил № 0262/50000/24 від 01.03.2024 року; доповідною запискою; МД типу «ІМ 40 ДЕ» № UA500110/2022/006701 від 19.08.2022 року; копією інвойсу; копією пакувального листа; листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби від 09.02.2024 року; листом митної служби Республіки Туреччини, копією пакувального листа; копією інвойсу, митною декларацією; копією контракту, копією доповнення до контакту.

Однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати достатніми, належними та такими, що доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Положеннями ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до матеріалів справи, а саме протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 23.06.2022 року між ТОВ «Хола інвест» (ЄДРПОУ 43916151) в особі директора гр. України ОСОБА_1 та компанією «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ) в особі директора Iurii Nironca було укладено зовнішньоекономічний договір №2306-22 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного договору до Одеської митниці з Туреччини на умовах поставки «СРТ UA Oдеса» прибув вантажний транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з товаром у асортименті, загальною вагою брутто 18883,82 кг (згідно СМR від 15.08.2022 №832083).

19.08.2022 року директором ТОВ «Хола інвест» гр. ОСОБА_1 була підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500110/2022/006701. Разом з митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: договір поставки №2306-22 від 23.06.2022 року, інвойс від 15.08.2022 року №220072, пакувальний лист від 15.08.2022 року до інвойсу, СMR від 15.08.2022 року №832083 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500110/2022/006701 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем є компанія «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ), відправником є компанія «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Хола інвест».

Відповідно граф МД № UA500110/2022/006701, було заявлено 34 найменувань товару в асортименті (трикотажні полотна, текстильні вироби, шкіра, вироби санітарно-технічного призначення, меблі з пластмаси та інше). Країна виробництва TR» загальною вагою брутто 18883,82 кг. Вартість вищевказаного товару, відповідно до інвойсу компанії «Textile Fairplay exim F.Z.E.» (ОАЄ) від 17.08.2022 року №220073 складає 71741,76 доларів США. Вищевказаний товар після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.

09.02.2024 року до Одеської митниці надійшла відповідь митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини від 20.11.2023 року №29980007-724.01.03/UA-90457185-90830349. Під час перевірки документів, які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично вантажний транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (згідно СМR від 15.08.2022 №832083) з товаром оформлений у Одеській митниці за МД № UA500110/2022/006701 від 19.08.2022 року оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортними митними деклараціями та інвойсами:

- МД №22341300ЕХ00665762 від 15.08.2022 року на умовах поставки «FОВ Istanbul», відправник компанія «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi» (Туреччина), одержувач ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 27 найменувань товару, загальною вагою брутто 7873 вартістю 11994,77 доларів США (згідно інвойсу №VGT202200000000028 від 15.08.2022);

- МД №22341300ЕХ00658598 від 12.08.2022 року на умовах поставки «EXW Istanbul», відправник компанія «Alize pazarlama tekssan ve.tic.ltd.sti.», одержувач компанія ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 33 найменування товару, загальною вагою брутто 6737,82 кг, вартістю 58875 доларів США (згідно інвойсу №ALZ202200000000145 від 12.08.2022);

- МД №22341300ЕХ00665866 від 15.08.2022 року на умовах поставки «EXW FОВ Istanbul», відправник компанія «Mavis tekstil ticaret ltd.sti.», одержувач компанія ТОВ «Хола інвест» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська), 2 найменування товару, загальною вагою брутто 4273 кг, вартістю 24319,75 доларів США (згідно інвойсу №ІNR20220000000499 від 15.08.2022 року.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів, згідно вищевказаних експортних декларацій складала 95189,52 доларів США (3480947,49 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення). Тобто, різниця між вартістю товарів зазначеної у наданій до Одеської митниці МД та інвойсі компанії «Textile Fairplay exim F.Z.E.» та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України, складає 23447,76 доларів США (або 857 451,76 грн.).

Так, за результатами опрацювання інформації, наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «Хола інвест» (ЄДРПОУ 43916151) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним, зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно відправників товару, умов поставки та вартості товарів.

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ «Хола Інвест» (керівником якого був ОСОБА_1 ) не мало договірних відносин з компаніями «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi», «Alize pazarlama tekssan ve.tic.ltd.sti.», «Mavis tekstil ticaret ltd.sti.», а поставка спірного товару здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного з компанією «Textile Fairplay exim F.Z.E.». Доказів зворотного митницею не наведено.

«Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi» було відправником товару, що вбачається з поданої до митного оформлення СМR №832033, та відомості про що зазначені у МД №UA500110/2022/006701, проте ТОВ «Хола Інвест» не має жодних договірних відносин з цією компанією.

Згідно з п. 2 Розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерствафінансів Українивід 30.05.2012року №651 (далі Порядок № 651), поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі Графа 2 «Відправник/Експортер», якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника. Якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, в графі зазначаються відомості про особу, яка є відправником згідно з першим із зазначених документів. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Декларантом ОСОБА_1 з урахуванням положень пункту вказаного Порядку в доповненні до графи 2 МД наведені відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору «Textile Fairplay Exim F.Z.E.», а у графі 2 МД зазначені відомості про відправника товару - «Vegateks tekstil urunleri ithalat ihracat sanayi ve ticaret limited sirketi», з яким ТОВ «Хола Інвест» не має договірних стосунків.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано митним органом, що митне оформлення товарів проведено у відповідності до вимог Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, на підставі документів, отриманих від продавця товарів - компанії «Textile Fairplay Exim F.Z.E.», відповідно до умов укладеного контракту.

Наявні в матеріалах справи документи не спростовують те, що сторонами експортно-імпортної операції були компанії «Textile Fairplay Exim F.Z.E.» як продавець, та ТОВ «Хола Інвест» як покупець.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зовнішньоекономічний договір №2306-22 від 23.06.2022 року, укладений між компаніями «Textile Fairplay Exim F.Z.E.» та ТОВ «Хола Інвест» є домовленістю двох, належним чином зареєстрованих суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів, які б спростовували чинність зовнішньоекономічного договору №2306-22 від 23.06.2022 року, укладеного «Textile Fairplay Exim F.Z.E.» та ТОВ «Хола Інвест», а відтак і інвойс №220072 від 15.08.2022 р. на суму 71741,76 доларів США, який видано на виконання його умов, є чинним.

Таким чином, декларування товарів відбулося на підставі товаросупровідних документів відповідно до ст. 335 МК України.

Відтак, слід констатувати відсутність підстав вважати, що митному органу як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника вищевказаних товарів, умов поставки, а також відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Оскільки не існує доказів того, що поданий до митного оформлення контракт №2306-22 від 23.06.2022 року та інвойс №220072 від 15.08.2022 р., визнані недійсними, тому вони визнаються апеляційним судом як належні та допустимі докази.

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України встановлено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.458МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

За диспозицією ч. 1 ст.483МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Митним органом не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про наявність інших інвойсів від інших відправників, з якими у нього відсутні договірні відносини, та наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ст. 483 Митного кодексу України.

При митному оформленні товару ОСОБА_1 були подані всі документи, передбачені митним законодавством як обов`язкові, та визначено митну вартість товару у відповідності до розділу ІІІ Митного кодексу України «Митна вартість товарів та методи її визначення».

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

До митного оформлення було подано той інвойс, що був виданий контрагентом, та підстав для сумніву щодо достовірності інформації, яку він подає у ОСОБА_1 не було.

Будь-яких однозначно достовірних даних про оригінальність інвойсів №VGT202200000000028 від 15.08.2022 р., №ALZ202200000000145 від 12.08.2022 р., №ІNR20220000000499 від 15.08.2022 р., надісланих митними органами Республіки Туреччина, а не інвойсу №220072 від 15.08.2022 р., митними органами не встановлено.

Отже, будь-які дії ОСОБА_1 , які б були спрямовані на подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару та утворювали б об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відсутні та апеляційному суду не надані.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумнісумніви,а наявністьсумнівів неузгоджується із стандартомдоказування «позарозумним сумнівом»(рішеннявід 18січня 1978року у справі«Ірландія протиСполученого Королівства»(Irelandv.theUnitedKingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожихнеспростовних презумпції факту».

В силупринципу презумпціїневинуватості,що підлягаєзастосуванню усправах про адміністративніправопорушення,всі сумнівищодо подіїпорушення тавинності особи,що притягуєтьсядо відповідальності,тлумачаться наїї користь.Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, статтями 472, 529, 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов