Номер провадження: 11-кп/813/2196/24
Справа № 511/1665/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.07.2024 у кримінальному провадженні №12024162390000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024 відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с Новоборисівка, Роздільнянського району, Одеської області, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працюючої, студентки 2 курсу Міжнародного гуманітарного університету, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України і призначено покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.
Відповідно до вимог ст. 59-1, 101 КК України покладено на обвинувачену ОСОБА_9 такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Пробаційний нагляд за засудженою ОСОБА_9 доручено Роздільнянському районному сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Вироком також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
Вказаним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винною у томі, що вона 05.02.2024 року, о 10:20 годин ОСОБА_9 перебуваючи в приміщенні магазину «ЕУА № 494», розташованого за адресою: вул. Привокзальна, б/н, у місті Роздільна Одеської області, у відділі з косметичними засобами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала тюбик стайлер-гелю для фіксації брів «GlаmВее»,вартістю 49,30грн, автоматичний олівець для контурів губ «Мейбеллін Нью Йорк Колор Сенсейшнл», вартістю 187,63грн., пензлик для рум`яна «Sovагt» Аngled Соntour, вартістю 26,38грн., пензлик для рум`яна «KOS» Аngled Соntour, вартістю 126,38грн., пензлик для рум`яна «KOS» Аngled Foundationr, вартістю 125,21грн., 2 спонжика бірюзового кольору «Соbарt», вартістю 67,39грн., помаду для губ «Мейбелін Блиск-плампер Ліфтер Пламп 005», вартістю 301,27грн., помаду для губ «Мейбелін Блиск-плампер Ліфтер Пламп 002», вартістю 301,27грн., взявши їх зі стелажу та сховавши у праву зовнішню кишеню куртки, не оплативши вказаний товар через касу, винесла з магазину та розпорядилась на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_9 завдала майнову шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 1184 гривні 83 копійки.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції прокурор ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій обвинуваченої у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Доводи обґрунтовує тим, що крадіжку обвинувачена вчинила в магазині «EVA №494» у відділу з косметичними засобами, шляхом вільного доступу.
Просить вирок суду першої інстанції змінити та виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку поєднане з проникненням в приміщення.
До початку судовогорозгляду захисник ОСОБА_7 подала клопотання,в якомупросила скасувативирок судута закритикримінальнепровадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування вимог клопотання захисник посилається на положення ст. 58 Конституції України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, ч. 1-3 ст. 479-2 КПК України та вказує, що вироком місцевого суду ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду, а сума спричинених збитків відповідно до вироку становить 1184, 83 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та обвинуваченої, які підтримали клопотання про закриття кримінального провадження, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи клопотання; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Частина 1 статті 5 Кримінального Кодексу України регламентує, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип гарантований ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
За приписами ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).
Законом № 3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом №3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), суд касаційної інстанції зробив правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнана винуватою за вчинення крадіжки в умовах воєнного стану, яка мала місце 05.02.2024 року.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону №3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2024 році - 2920 гривень.
За таких обставин у даному кримінальному провадженні вартість викраденого обвинуваченою майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2920 грн. - станом на 2024 рік, а отже до цього діяння мають застосуватись положення ст. 5 КК і на теперішній час інкриміноване обвинуваченій діяння не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 479-2 КПК за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Враховуючи той факт, що в даному кримінальному провадженні обвинуваченою ОСОБА_9 надана згода на закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, апеляційний суд керується положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 479-2 КПК.
Згідно із абз.5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, враховуючи надання обвинуваченою згоди на закриття провадження, керуючись положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 479-2, ст. 417 КПК, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 417, 419, 424, 479-2, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.07.2024 у кримінальному провадженні №12024162390000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024, яким ОСОБА_9 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.
Закрити кримінальне провадження №12024162390000096, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експертів, а саме: за проведення судово-товарознавчих експертиз: №887/24 від 16.02.2024 року - 260грн. та №888/24 від 16.02.2024 року 260 грн., на загальну суму 520 грн. віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.02.2024 року на тимчасове вилучене в ході огляду на відкритої ділянки місцевості за адресою: вулиця Сотніченко, біля будинку № 60, село Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, майно, а саме: тюбик стайлер-гелю для фіксації брів 13г «GlamBee», Мейбеллін Нью Йорк Колор Сенсейшнл автоматичний олівець для контурів губ 1г, пензлик для румян «Sovart» Angled Contour, пензлик для румян «KOS» Angled Contour, пензлик для румян «KOS» Angled Foundation, два спонжика бірюзового кольору, які видав ОСОБА_8 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.02.2024 рокуна тимчасове вилучене в ході огляду на столі в кабінеті для проведення слідчих дій Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області (вулиця Ярослава Мудрого, 5, місто Роздільна Одеської області) майно, зокрема: Мейбелін Блиск-плампер для губ Ліфтер Пламп 005, Мейбелін Блиск-плампер для губ Ліфтер Пламп 002.
Речові докази:
- «Мейбелін Блиск-плампер для губ Ліфтер Пламп 005», «Мейбелін Блиск-плампер для губ Ліфтер Пламп 002», які упаковані до сейф пакету ICR0193443, який зберігається в камері зберігання речових доказів Роздільнянського РВП - вважати повернутими потерпілій особі ТОВ «Руш»;
- тюбик стайлер-гелю для фіксації брів 13г «GlаmВее», поміщений до сейф пакету CR11201689; автоматичний олівець для контурів губ 1г «Мейбеллін Нью Йорк Колор Сенсейшнл», поміщений до сейф пакету CR11201692; пензлик для рум`яна «Sovагt» Аngled Соntour, пензлик для рум`яна «KOS» Аngled Соntour, пензлик для рум`яна «KOS» Аngled Foundationr, поміщені до сейф пакету ІCR0193454; два спонжика бірюзового кольору «Соbарt», поміщені до сейф пакету ІCR0031803, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Роздільнянського РВП, - вважати повернутими потерпілій особі ТОВ «Руш»;
- флеш носій марки «goodram» об`ємом пам`яті 32 gb, на якому маються відео-файли зняті на камери відеоспостереження з торгівельної зали магазину «ЕVА № 494», що розташований за адресою: вул. Привокзальна, б/н, м. Роздільна, Одеська обл. На якому мається відео- запис вчинення кримінального правопорушення а саме крадіжки - зберігати в матеріалах справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124110873 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Журавльов О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні