Ухвала

від 27.12.2024 по справі 367/13422/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/13422/24

Провадження №1-кс/367/1717/2024

УХВАЛА

Іменем України

26грудня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП № 1 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024111420000477 від 24.12.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 04.01.2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що в провадженні СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024111420000477 від 24.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.12.2024 приблизно о 15 год 15 хв ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, проходивши по вулиці Драгоманова, 2/12-А в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, де біля магазину «Апельсин» помітив автомобіль Cherry Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору, котрий стояв на парковці із запущеним двигуном, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом з метою його використання у власних цілях, а саме поїздки до міста Києва. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч волі власника, з метою заволодіння вказаним автомобілем, без застосування допоміжних засобів для подолання перешкод, підійшовши до автомобіля Cherry Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору, котрий стояв на парковці із запущеним двигуном, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та відсутній власник, відкривши водійські двері, сівши за кермо, розпочав рух заднім ходом на вищевказаному транспортному засобі та проїхавши близько 1 метру, був затриманий власником автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КПК України 25.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - у незаконному заволодінні транспортним засобом. Згідно з вимогами ст. 279 КПК України 26.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 24.12.2024 за адресою: вулиця Драгоманова, 2/12-А в селищі Ворзель Бучанського району Київської області; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що залишив власний автомобіль Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору під магазином «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, а потім виявив, що його автомобіль почав рух, та разом з товаришем ОСОБА_8 вибіг на вулицю і припинив рух автомобіля, витягнувши із за керма незнайомого йому раніше чоловіка, яким виявився ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що являється знайомим ОСОБА_7 .. Так, 24.12.2024 вони приїхали під магазин «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, де залишили автомобіль Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору та пішли всередину приміщення, після чого виявили, що за відсутності власника автомобіль почав рух, після чого вони вибігли на вулицю і припинили рух автомобіля, витягнувши із за керма незнайомого йому раніше чоловіка, яким виявився ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що дійсно бачила, як власник автомобіля Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору залишив його запущеним під магазином «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, а інший, раніше незнайомий їй чоловік, незаконно ним заволодів, та після початку руху був виявлений власником та відсторонений від керування; протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.12.2024; іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження в сукупності.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підставою до винесення клопотання стало те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду існує у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може в подальшому переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки він не одружений, не працює, не навчається, неповнолітні діти на утриманні відсутні, тобто не має сталих соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Окрім того, ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, бо періодично мешкає або за місцем мешкання матері, або бабусі, що свідчить про наявність зазначеного ризику.

При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання. Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час.

Таким чином, ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує у зв`язку з тим, що слідством на даний час не встановлено та не вилучено усі засоби, що використовувались ним для вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх свідків вчиненого кримінального правопорушення, що можуть володіти документами та/або речами підтверджуючими причетність підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілого існує, оскільки підозрюваний, знаючи місце проживання, роботи свідків та потерпілого, зможе впливати на них шляхом обману, вмовляння, погроз, підкупу або іншим чином.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інші кримінальні правопорушення існує на тій підставі, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 04.01.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, тому зможе продовжити злочинну діяльність з метою заробітку грошових коштів для проживання.

Також, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк до восьми років. Інші, більш м`які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть бути застосовані до ОСОБА_5 , виходячи з наступного: запобіжний захід - особисте зобов`язання не може бути обраний стосовно ОСОБА_5 , так як його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що останній буде виконувати покладені на нього обов`язки в слідства не має; запобіжний захід - особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного; запобіжній захід - домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_5 , оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, та перебуваючи за місцем свого мешкання, буде продовжувати свою злочинну діяльність, порушуючи запобіжний захід, оскільки останній мешкає фактично в Житомирській області, що значно утруднить проведення з ним слідчих дій та дасть можливість до переховування. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Беручи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки, наявність ризиків не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю кримінального правопорушення. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали клопотання, вважає, клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.12.2024 за адресою: вулиця Драгоманова, 2/12-А в селищі Ворзель Бучанського району Київської області; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що залишив власний автомобіль Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору під магазином «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, а потім виявив, що його автомобіль почав рух, та разом з товаришем ОСОБА_8 вибіг на вулицю і припинив рух автомобіля, витягнувши із за керма незнайомого йому раніше чоловіка, яким виявився ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що являється знайомим ОСОБА_7 .. Так, 24.12.2024 вони приїхали під магазин «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, де залишили автомобіль Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору та пішли всередину приміщення, після чого виявили, що за відсутності власника автомобіль почав рух, після чого вони вибігли на вулицю і припинили рух автомобіля, витягнувши із за керма незнайомого йому раніше чоловіка, яким виявився ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що дійсно бачила, як власник автомобіля Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору залишив його запущеним під магазином «Апельсин» в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, а інший, раніше незнайомий їй чоловік, незаконно ним заволодів, та після початку руху був виявлений власником та відсторонений від керування; протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.12.2024.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також, судом встановлено, що підозрюваний офіційно не працює, не одружений, дітей на утриманні немає, також, підозрюваний не має постійного місця проживання, тобто не має міцних соціальних зв`язків, а тому може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_5 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Крім того, беручи до уваги початкову стадію досудового розслідування, на переконання суду, сторона обвинувачення не мала достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих дій та призначення експертиз, що стосується предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

Ризик вчинення, підозрюваним, впливу на свідків, існує, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані вже наявних в даному кримінальному провадженні свідків, та можливо й інших осіб, які можуть бути встановлені органом досудового розслідування в майбутньому.

Також, стороною обвинувачення, в судовому засіданні було доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням на даний час не встановлено та не вилучено усі засоби, що використовувались підозрюваним для вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх свідків вчиненого кримінального правопорушення, що можуть володіти документами та/або речами підтверджуючими причетність підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні встановлено наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 04.01.2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, тому зможе продовжити злочинну діяльність з метою заробітку грошових коштів для проживання.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи,що злочину вчиненніякого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким,передбачає покаранняу видіпозбавлення воліна строкдо 8років,та беручидо уваги,що підозрюванийне маєпостійного місцяпроживання,не працевлаштований,не навчається,не одружений,дітей наутриманні немає,з метоюухилення відслідства тасуду маєреальну можливістьзмінити місцесвого перебування,а такожзнищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,здійснити впливна потерпілогочи свідків,можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, домашній арешт не зможе уберегти від ризику переховування від слідства та суду, оскільки останній не має постійного місця проживання. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту його затримання.

Так, враховуючи те, що ОСОБА_5 було затримано 24 грудня 2024 року, то датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою слід вважати 21 лютого 2025 року.

Разом із тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Так, п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, визначає право, а не обов`язок суду, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинуваченого та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-187, 193-203, 205-206, 369-372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024111420000477 від 24.12.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , обчислювати з дня його фактичного затримання - 24.12.2024 року до 21.02.2025 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 116800 (сто шістнадцять тисяч вісімсот) гривень і може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661).

ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки:

1) прибувати до прокурора, слідчого або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або слідчого;

3) повідомляти прокурора чи слідчого про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити, що у разі, якщо підозрюваний ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, слідчого або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 27 грудня 2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1