Постанова

від 23.12.2024 по справі 382/1451/24

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1451/24

Провадження № 3/382/938/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М.М., при секретарі Матвієнко Ю. Л., за участю захисника Воробей І. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До суду від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного правління Національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 789251 від 06.08.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 06.08.2024 року о 00 год. 30 хв. в Київській області, м. Яготин по вул. В. Мономаха, ОСОБА_1 керував автомобілем "ВАЗ 21154" д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в Яготинській ЦРЛ за адресою м. Яготин, вул. Незалежності, 71 у лікаря нарколога, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, до суду Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного правління Національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 789312 від 12.10.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому вказано, що 12.10.2024 року о 12 год. 27 хв. в м. Яготин, вул. Почтова водій ОСОБА_1 керував ТЗ марки ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування таким ТЗ протягом року вчинив повторне правопорушення згідно А/П БАД 998245 від 06.08.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою від 25.11.2024 року за клопотанням захисника об`єднано адміністративні матеріали за № 382/1451/24 (провадження № 3/382/938/24), № 382/1340/24 (провадження № 3/382/852/24) та № 382/1863/24 (провадження № 3/382/1085/24) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених. ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, в одне провадження під загальним № 382/1451/24 (провадження № 3/382/938/24).

ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.11.2024 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, зазначив, що він 06.08.2024 не керував транспортним засобом, а керувала інша особа, яка вийшла з автомобіля і пішла в невідомому напрямку. Працівники поліції безпідставно відвезли його в лікарню на проходження огляду та склали протокол. Щодо правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП вину також не визнав, зазначив, що запис про визнання вини він не писав.

Захисник в судовому засіданні заперечив щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначив, що матеріали справи не містять акту огляду лікаря, наявний лише висновок щодо результатів. Немає підтвердження, що лікар може проводити такий огляд. Вважає даний висновок недійсним з огляду на п. 20 Інструкції; висновок не містить підпису особи, щодо якої проводився огляд; відсутні дані щодо апарату, на якому було проведено огляд. Також в матеріалах справи відсутнє направлення в лікарню. Крім цього зазначив, що у висновку містяться розбіжності в часі. Також звертає увагу, що з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля. Відеозаписи не є безперервними та перериваються. Із відеозапису вбачається, що коли відчинилися двері автомобіля, за кермом нікого не було і сам ОСОБА_1 з самого початку стверджував про те, що була інша особа. З матеріалів справи не вбачається законності зупинки транспортного засобу. Також зазначив, що розписка про зобов`язання не керувати транспортним засобом була написана під підтекстовку. Докази, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 також відсутні. Вважає, що матеріали справи необхідно направити на дооформлення, оскільки у суду не достатньо доказів для винесення постанови. Також вважає, що оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, то відсутні підстави для позбавлення його права керування. Щодо правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зазначив, що в протоколі відсутнє посилання на технічний прилад, на який здійснювався відеозапис, а тому він не може бути беззаперечним доказом у справі. Щодо запису в протоколі про "визнання вини", зазначив, що навіть визнання вини особою без належного доведення не може слугувати для притягнення його до відповідальності. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо винуватості ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що він є лікарем Яготинської ЦРЛ та проводить огляди осіб на стан сп`яніння. Зазначив, що точно освідування за участю ОСОБА_1 не пам`ятає. Пояснив, що зазвичай він спочатку оглядає особу, одяг, потім вже проводиться огляд на алкотестері, який підтверджує чи вживала особа алкоголь. Особа дихає в трубку і апарат показує результати в проміле. Який був результат в ОСОБА_1 не пам`ятає. Зазначив, що ним також заповнюється акт щодо проходження огляду в якому результати записуються в проміле, а у висновку вже зазначається заключення щодо стану. Висновок складається на підставі акту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він працює у Відділенні поліції № 2 в м. Яготин. Того дня, точної дати не пам`ятає, в них був виклик за пів години до того, як зупинили ОСОБА_1 . Сусіди викликали поліцію, оскільки хтось шумів та сварився. Коли приїхавши на виклик, там перебував ОСОБА_1 та ще деякі люди. Провели бесіду та поїхали в сторону магазину на вул. Мономаха. Перебуваючи біля магазину, вони помітили, що з вулиці виїжджає автомобіль, увімкнули маячки та під`їхали до даного авто. В них велася постійна відеозйомка і було помітно, як ОСОБА_4 переліз на заднє сидіння автомобіля відразу після зупинки транспортного засобу. В автомобілі був ОСОБА_1 й жінка. Авто зупинили, оскільки воно рухалося в комендантську годину. Чи возили ОСОБА_1 в лікарню на огляд точно не пам`ятає. Якщо були в лікарні, то на підставі висновку лікаря був складений протокол. Чи з`ясовували кому належить транспортний засіб не пам`ятає. Зазначив, що Яготинська ЦРЛ має право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Заслухавши доводи захисника, пояснення особи, яка притягується до відповідальності (25.11.2024), покази свідків, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 789251 від 06.08.2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду або згода і факт проходження огляду.

Судом, досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи, відеозаписи події. Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 06.08.2024 транспортним засобом, виходячи із наступного.

Як вбачається з відеофайлу "0GRPP_00000020240806002913_0001A": відеозапис розпочинається з того, що з повороту виїжджає транспортний засіб (дата та час зафіксований на відеозаписі поліцейських "2024/08/06 00:29:17"), після цього працівники поліції розпочали рух, в подальшому ввімкнувши проблискові маячки та попрямували за даним транспортним засобом. Далі як вбачається з цього ж відеозапису на відрізку часу 00:29:39 транспортний засіб зупиняється, з нього ніхто не виходить (жодна особа транспортний засіб після його зупинки не покидала).

Далі, як вбачається із відеозапису "0GRPP_00000020240806002948_0002A", він розпочинається на 00:29:48, територія освітлюється фарами, жодних сторонніх осіб на вулиці біля автомобіля немає (жодна особа транспортний засіб не покидала). Далі працівник поліції підходить до автомобіля, який продовжує перебувати у заведеному стані, двигун працює, фари увімкнені, панелі приборів світяться, на місці водія особа відсутня; в автомобілі перебувають дві особи, жінка на пасажирському сидінні, ОСОБА_1 на задньому сидінні. Далі поліцейський просить вийти ОСОБА_1 з транспортного засобу та пред`явити водійське посвідчення. На що ОСОБА_1 відповідає "я не керував" (при цьому не зазначає, хто ж саме керував автомобілем, в якому він перебував і який тільки що зупинився). Далі знов на прохання поліцейського пред`явити посвідчення водія та документи на автомобіль ОСОБА_1 відповідає "немає". Далі на відрізку часу 00:31:04-00:31:40 на запитання поліцейських чи вживав ОСОБА_1 сьогодні алкогольні напої, останній відповідає "так, вживав". Після цього поліцейський пропонує пройти тест на алкогольне сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповідає "я не водій, водій пішов в ту сторону" (при цьому він показує в сторону від автомобіля; однак із відеозапису чітко вбачається, що жодна особа транспортний засіб після його зупинки не покидала, тому поліцейський мав підстави вважати, що ОСОБА_1 після зупиники автомобіля перемістився на його заднє сидіння ("пересів"), адже від зупинки автомобіля до підходу поліцейського до транспортного засобу минуло біля 10 секунд).

Як вбачається із цього ж відеозапису на відрізку часу 00:31:44-00:31:48 ОСОБА_1 говорить "шукайте водітеля, я не знаю, я не водій, це не моя машина". Далі на проміжку часу 00:32:09-00:32:19 поліцейський знов пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповідає "транспортним засобом я не керував". Далі на запитання поліцейського "хто керував транспортним засобом?" ОСОБА_1 відповідає "водій пішов в ту сторону" (тобто не вказує на пасажира (жінку), яка перебувала в автомобілі, а зазначає про іншу особу, при цьому жодним чином її не називає, не ідентифікує).

Фактично під час розмови з поліцейським ОСОБА_1 , заперечуючи факт керування, жодного разу не зазначає яка ж саме особа (її ім`я, стать, ознаки зовнішності, ідентифікуючі ознаки тощо) керувала транспортним засобом, в якому сам ОСОБА_1 й перебував. Як вже зазначалося, жодна особа транспортний засіб з моменту його зупинки не покидала.

Також суд враховує, що під час розгляду справи сторона захисту також жодним чином не назвала (жодним чином не ідентифікувала) особу, яка за її твердженням керувала транспортним засобом; стороною захисту не було заявлено клопотання щодо допиту такої особи, яка по версії сторони захисту керувала транспортним засобом. При цьому, доказів незаконного заволодіння транспортним засобом у відповідний день та час матеріали справи не містять. Натомість, крім зазначеного, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується й показами свідка ОСОБА_5 , попередженого про кримінальну відповідальність. Суд також враховує, що факт використання ОСОБА_1 автомобіля "ВАЗ 21154" д.н.з. НОМЕР_2 у своїй життєдіяльності підтверджується й матеріалами, складеними за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Тож версія сторони захисту розцінюється як така, що спрямована на уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

В якості доказу керування транспортним засобом суд враховує у сукупності відеозаписи до початку руху та зупинку транспортного засобу (за допомогою проблискових маячків), момент руху транспортного засобу та його зупинки на узбіччі, що зафіксовано на відео, продовження розвитку події під час спілкування із працівниками поліції, а також дорожню обстановку, з якої вбачається, що автомобіль після своєї зупинки розташований на узбіччі дороги, поліцейські підійшли до автомобіля через незначний проміжок часу, інших осіб крім поліцейських, ОСОБА_1 та жінки яка перебувала разом із ОСОБА_1 , в транспортному засобі не було, поведінку ОСОБА_1 , який заперечуючи факт керування, не вказує на пасажира жінку, а стверджує про існування іншої "невідомої" особи, при цьому не називає (не ідентифікує) таку особу, натомість існування якої на місці події спростовується відеозаписом. Також, відсутні й докази оскарження ОСОБА_1 постанови серії БАД №998245 від 06.08.2024 р., якою його в цей же день притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом та непред`явлення посвідчення водія (ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Слід відмітити, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.

У зв`язку з викладеним, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо некерування ОСОБА_1 06.08.2024 року транспортним засобом "ВАЗ 21154" д.н.з. НОМЕР_2 безпосередньо перед початком спілкування з працівниками поліції, вважаючи їх такими, що спростовуються іншими матеріалами справи, в тому числі й відеозаписами, а також такими, що направлені на уникнення відповідальності.

Крім вищенаведених відеозаписів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в цілому підтверджується у своїй сукупності:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789251 від 06.08.2024 року;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №19 від 06.08.2024 року (який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень чи заперечень) (далі Висновок);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в яких зазначено, що "06.08.2024 р приблизно о 00 год. 30 хв бачили, як ОСОБА_8 сідав за кермо автомобіля ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 та рухався по вул. Володимира Мономаха";

- розпискою ОСОБА_1 від 06.08.2024 року, в якій зазначено, що "я, ОСОБА_1 24.09.2000, залишаю свій автомобіль ВАЗ 21154 днз НОМЕР_2 на місці зупинки працівниками поліції м. Яготин вул. Володимира Мономаха, 68 і зобов`язуюсь не керувати ним до повного витверезвення. Розписка написана власноруч та добровільно";

- копією постанови серії БАД №998245 від 06.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (доказів оскарження суду не надано);

- довідкою про не отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 06.08.2024;

- довідка про належність транспортного засобу ВАЗ 21154 днз НОМЕР_2 ОСОБА_9 ;

- відеозаписами події, долучених поліцейськими на DVD-диску.

Судом неприймаються доводисторони захисту,що висновокщодо результатівмедичного оглядуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції№19від 06.08.2024року єнедійсним зогляду нап.20Інструкції пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції(далі-Інструкція),оскільки доматеріалів справине доданоакт огляду.Оскільки відповіднодо п.п.19,20Інструкції актмедичного оглядуособи складаєтьсяв одномупримірнику,який залишаєтьсяв закладіохорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Судом було поставлено на обговорення та роз`яснено стороні захисту право заявити клопотання про витребування акту обстеження від 06.08.2024 року, проте сторона захисту не вважала за необхідне його витребовувати.

Доводи сторони захисту, що Висновок не підписаний особою щодо якої здійснювався огляд також спростовуються, оскільки у Висновку в графі "11. Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатом огляду" міститься підпис ОСОБА_1 . Жодних заперечень чи не згоди з результатом зазначеним у висновку не міститься.

Доводи сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду, оскільки це не спростовує самого факту ініціювання проходження огляду на стан сп`яніння саме в закладі охорони здоров`я (Яготинській ЦРЛ).

Також судом не приймаються доводи, що в матеріалах справи відсутні дані щодо апарату на якому ОСОБА_1 проходив огляд, оскільки як вбачається з відеозапису "0GRPP_00000020240806011449_0005A" на відрізку часу 0:12:01-0:14:02 ОСОБА_1 перед початком огляду, на його ж вимогу, було надано для ознайомлення сертифікат та інші документи щодо алкотестеру на якому він пройшов огляд. Крім цього йому було надано запакований мундштук, який він особисто відкрив, пройшов огляд, результат показав 1,4 проміле. При цьому, зауважень до проходження огляду у нього не було.

Суд звертає увагу, що відеофайли з боді камер поліцейських в своїй сукупності відображає вищезазначені події. Як вбачається з переглянутих в судовому засіданні відеофайлів на них зафіксовано обставини події із якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, встановлення поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння та факт проходження огляду в медичному закладі. Крім цього, ОСОБА_1 на відеозаписі визнав факт вживання алкогольних напоїв.

Також судом не приймаються доводи сторони захисту, що розписка ОСОБА_1 була написана підтекстовку, оскільки відповідно до відеозапису розписка відібрана у встановленому законом порядку, містить необхідні реквізити, підписана ОСОБА_1 та в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що вказана розписка відібрана внаслідок незаконного тиску на нього.

Поряд з цим, суд погоджується зі стороною захисту в частині того, що матеріали справи не містять відомостей щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак на переконання суду це не дає підстав вважати, що всі дії працівників поліції, пов`язані з виявленням ознак та подальшим оформленням матеріалів справи, є незаконними, і твердження захисника про те, що процесуальні документи є недопустимими доказами, є його власною інтерпретацією вимог чинного законодавства.

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції долучено відеозапис, який був здійснений на невідомий пристрій, не можуть бути взяті до уваги, оскільки даний відеозапис відображає обставини події, яка мала місце 06.08.2024 року, крім цього, з відеозапису вбачається рух автомобіля ВАЗ 21154 днз НОМЕР_2 , на тому самому місці, за тих же обставин, що зазначені в протоколі та відображені на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затверджену наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року. Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов`язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки. Тому доводи захисника щодо недопустимості відеозапису, як доказу, не знайшли свого підтвердження.

Посилання сторони захисту щодо розбіжність в часі в висновку суд до уваги не бере, оскільки вочевидь допущені розбіжності у часі в висновку не можуть бути визнані підставою для закриття провадження у адміністративній справі, оскільки не спростовують обставин, за яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Розбіжності часу, який зазначений у висновку із іншими доказами не свідчать про те, що надані докази є неналежними. Такі розбіжності не свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення та не впливає на можливість встановлення усіх обставин справи. Тож, незважаючи на допущену описку, протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо протоколу серія про адміністративне правопорушення серія ААД № 789312 від 12.10.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України "Про дорожній рух" та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 2.1.а ПДР України зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Рішенням по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд вважає доведеним, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими у своїй сукупності письмовими доказами, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789312 від 12.10.2024 року, який підписаний ОСОБА_1 без заперечень (зазначені пояснення особи: "вину визнаю"); розпискою ОСОБА_10 про отримання транспортного засобу; карткою обліку адміністративного правопорушення; довідкою про належність транспортного засобу ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 ; довідкою про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 15.10.2024 року; відеозаписами події, долучених поліцейськими на DVD-диску.

Також судом досліджено відеозаписи події правопорушення, що відображені на диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, зокрема з відеозапису "0GRPP_00000020241012122422_0005A" вбачається факт керування 12.10.2024 року ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 . На цьому ж відеозаписі на проміжку часу 0:01:10-0:01:15 на прохання поліцейського пред`явити посвідчення водія ОСОБА_1 зазначив "нема, взагалі не отримував". Далі поліцейський повідомляє, що відносно ОСОБА_1 06.08.2024 року вже був винесений штраф, на що ОСОБА_1 повідомив, що даний штраф вже сплачений.

Як вбачається із відеозапису "0GRPP_00000020241012123922_0006A" відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом протягом року. На проміжчку часу 0:08:50-0:09:05 на запитання поліцейського чи визнає ОСОБА_1 свою вину, останній відповів "ну да", та зазначене написав в протоколі.

Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП підтверджується постановою серії БАД № 998245 від 06.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн (доказів оскарження даної постанови та скасування цього рішення суду не подано).

Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції долучено відеозапис, який був здійснений на невідомий пристрій, не можуть бути взяті до уваги, оскільки даний відеозапис відображає обставини події, яка мала місце 12.10.2024 року, крім цього, з відеозапису вбачається рух автомобіля ВАЗ 21154 днз НОМЕР_2 , на тому самому місці, за тих же обставин, що зазначені в протоколі та відображені на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затверджену наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року. Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов`язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки. Тому доводи захисника щодо недопустимості відеозапису, як доказу, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено та доведено, що ОСОБА_1 12.10.2024 року о 12 год. 27 хв. в м. Яготин, вул. Почтова керував транспортним засобом марки ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом протягом року вчинив повторне правопорушення згідно А/П БАД 998245 від 06.08.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також суд зазначає, що право сторони захисту щодо виклику свідків суд забезпечив; судом було задоволено клопотання про виклик свідків в судове засідання, допитав свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інші свідки в судове засідання не з`явилися. Сторона захисну не наполягала на їх повторному виклику, а їх привід КУпАП не передбачено. Інших клопотань щодо виклику свідків чи витребування доказів стороною захисту заявлено не було. Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд в повному обсязі надав можливість стороні захисту та ОСОБА_1 реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, шляхом їх виклику до суду; забезпечена можливість бути присутнім в суді під час розгляду справи; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката; надавати пояснення і користуватися іншими, передбаченими ст. 268 КУпАП, правами; подавати докази, заявляти клопотання, подавати заперечення тощо.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми. При цьому, матеріали справи, в тому числі й відеозаписи, не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду тощо) суду не надано. Обставини, які зазначені в протоколах, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, долученими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 06.08.2024 та 12.10.2024 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінив в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, надані до суду протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в них зазначено факт керування ОСОБА_1 в алкогольному сп`янінні (06.08.2024) та керування без посвідчення водія (12.10.2024), що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, висновком, розписками.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними факти керування особою транспортним засобом, встановлення ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факт проходження огляду в медичному закладі, факт повторного керування протягом року без посвідчення водія, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях особи елементів правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративні правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушень і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та самих подій, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.

Даючи оцінку доводам, викладеним стороною, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Наведені стороною захисту аргументи не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зокрема, вони не спростовують дані, в тому числі й відеозапис, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також повторно протягом року керував транспортним засобом без права керування, та відомості, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, які, як вже зазначалося, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння безпосередньо та повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про направлення (повернення) справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення (доопрацювання).

Суд також враховує, що відсутність у особи на момент вчинення правопорушення отриманого у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами не може бути підставою для не призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, відповідно до правового висновку, викладеного у рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20, провадження 51-944 кмо 23).

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Посилання сторони захисту щодо неможливості призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Відтак, накладаючи на нього адміністративне стягнення, суд дотримується загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП. Більш того, санкції ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативими; у законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами; відсутність у особи посвідчення водія не виключає застосування до нього такого стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчинених правопорушень, ступінь суспільної небезпеки, дані правопорушення є грубими порушеннями Правил дорожнього руху та потенційно небезпечними для суспільства, а також становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини поданій справі, суд вважає призначити адміністративні стягнення у виді штрафів (з позбавленням права керування транспортними засобами); з урахуванням ст. ст. 33, 36 КУпАП, необхідно призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу 40800 грн та позбавити права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу (в матеріалах справи відсутні докази належності транспортного засобу ОСОБА_1 ; відповідно до відомостей протоколів та довідок про належність транспортного засобу його власником є ОСОБА_9 ; доказів того, що власник транспортного засобу передав автомобіль ОСОБА_1 для керування знаючи, що він не має посвідчення водія, до протоколу не додано).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу та стягнути з нього 40800(сороктисяч вісімсот) грн (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300, код ЄДРПОУ- 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку (ІВАN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавитиправа керуваннятранспортними засобамина строк5(п`ять)років безвилучення транспортногозасобу. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписано 27.12.2024.

Суддя М. М. Нарольський