Ухвала

від 10.12.2024 по справі 755/17872/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/17872/24

Провадження №: 2/755/9474/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва - Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей на сім`ї Дніпровської в місті Києві районної державної адміністрації, про визначення місця проживання та утримання дитини з батьком , -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Служби у справах дітей на сім`ї Дніпровської в місті Києві районної державної адміністрації про визначення місця проживання та утримання дитини з батьком.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд визначити самостійне виховання, місце проживання та утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Дану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу було запропоновано подати до суду позовну заяву в новій редакції, з викладенням обставин щодо порушення відповідачем прав позивача, зазначенням доказів такого порушення та долученням таких доказів до позовної заяви, а також долучити документ на підтвердження доплати судового збору в сумі 1 211,20 грн, оскільки позовна заява фактично містила три самостійні вимоги немайнового характеру. Також долучити копії позовної заяви в новій редакції з новими додатками (посвідченими належним чином) для направлення учасникам справи.

Копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року було доставлено до електронної скриньки позивача 11 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

18 листопада 2024 року позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій навів розгорнуте обґрунтування щодо незгоди з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, проте несплата позивачем судового збору, про необхідність доплати якого було вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху свідчить про невиконання позивачем вимог ухвали суду та положень Закону України «Про судовий збір», оскільки об`єднання в одному абзаці прохальної частини трьох самостійних позовних вимог: про визначення самостійного виховання, про визначення місця проживання та про визначення утримання неповнолітньої доньки сторін не нівелює обов`язку сплати судового збору за кожною заявленою у позові вимогою.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивачем не доплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, суд убачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 8, 14, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей на сім`ї Дніпровської в місті Києві районної державної адміністрації, про визначення місця проживання та утримання дитини з батьком - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: