Рішення

від 27.11.2024 по справі 758/5123/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5123/24

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 листопада 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (надалі за текстом - позивач) звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 19.09.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії/позики за № ID0628892 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № ID2764687. За умовами вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені умовами цих договорів. 27.01.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії/позики за № IU9450829 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № IU6132790. За умовами вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені умовами цих договорів. Однак, відповідач належним чином зобов`язання за укладеним договором не виконав, в зв`язку з чим, має заборгованість перед позивачем, а саме: за кредитним договором № IU5772865 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № IU7401030 в сумі 16 716 грн. та за кредитним договором № IU9450829 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № IU6132790 в сумі 12 680 грн. Посилаючись на викладене, а також з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом, та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену заборгованість в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив у встановлений строк не подав, у судові засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.09.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії/позики за № ID0628892 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № ID2764687.

За умовами вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені умовами цих договорів.

За вказаним кредитним договором у відповідача виникла заборгованість за кредитом на суму 16 716 грн., яка складається з: 12 000 грн. - тіло кредиту, 4 716 грн. - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами.

27.01.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії/позики за № IU9450829 в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії за № IU6132790.

За умовами вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути у строки, визначені в договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені умовами цих договорів.

За вказаним кредитним договором у відповідача виникла заборгованість за кредитом на суму 12 680 грн., яка складається з: 5 300 грн. - тіло кредиту, 2 928 грн. - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами, 4 452 грн. - заборгованість за платою (плата за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за кредитом № ID0628892 на суму 16 716 грн., яка складається з: 12 000 грн. - тіло кредиту, 4 716 грн. - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами та за кредитом № IU9450829 на суму 12 680 грн., яка складається з: 5 300 грн. - тіло кредиту, 2 928 грн. - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами, 4 452 грн. - заборгованість за платою (плата за організацію продовження, якщо сплачується на умовах післяплати), а всього 29 396 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що відповідач порушив умови кредитних договорів, а тому, з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 29 396 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., оскільки, стороною позивача надано суду достатні та належні докази, які свідчать про отримання та фактичну оплату позивачем правової допомоги, наданої адвокатом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 206, 265-267, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованість у розмірі 29 396 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто шість) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень;

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, код ЄДРПОУ 43449827);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії;

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк