Рішення

від 14.11.2024 по справі 757/37651/22-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 757/37651/22-ц

Провадження №2/523/2106/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

секретар судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства соціальної політики України (код ЄДРПОУ 37567866, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: служба у справах дітей Одеської міської ради (вул. Косовська, буд.2, корпус Д, м. Одеса) про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: служба у справах дітей Одеської міської ради, в якій просив зобов`язати Міністерство соціальної політики України забезпечити контроль за дотриманням та забезпеченням Службою у справах дітей Одеської міської ради його батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 26.03.2012 серія НОМЕР_1 ) та реалізацію дитиною ОСОБА_3 права на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток шляхом проведення перевірки умов проживання ОСОБА_3 Службою у справах дітей Одеської міської ради. Крім того, просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області від 18.11.2002) відносно дитини ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 26.03.2012 року серія НОМЕР_1 ).

Позов мотивований тим, що позивач разом з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у них народилася спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2020 року сторони проживають окремо.

Позивач вказує на те, що станом на день звернення з даною позовною заявою у нього відсутня інформація про стан здоров`я доньки та її місце перебування. Крім того, дозвіл виїзд за кордон доньки, позивач не надавав.

Посилаючись на те, що аліменти сплачує своєчасно, приймає активну участь у житті дитини, при цьому відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків шляхом вивезення дитини до невідомої країни характеризується тим, що ОСОБА_2 в такий спосіб не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що є основою батьківського піклування дитиною, позивач звернувся з позовом про позбавлення батьківських прав.

В матеріалах справи наявний відзив Міністерства соціальної політики України, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог до Міністерства соціальної політики України в зв`язку з тим, що питання позбавлення батьківських прав не належить до їх повноважень. В даному випадку відповідачем повинна бути служба у справах дітей Одеської міської ради.

Ухвалою Печерського районногосуду м.Києва від 30 березня 2023 року цивільну справу було передано за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Заяв, клопотань не надходило.

В судове засідання представник служба у справах дітей Одеської міської ради не з`явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність (а.с.69)

В судове засідання представник Міністерства соціальної політики України не з`явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у їх відсутність

В судовому засіданні відповідач просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Згідно висновку органу опіки та піклування від 15.04.2024 року, Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради вважає не доцільним позбавлення батьківських батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 100-101)

Відповідно до частини шостоїстатті 19 СК Українисуд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Підстав для сумніву у достовірності висновку спеціалістів, його компетентності або об`єктивності у суду не має.

Як підстави для звернення до суду із даним позовом позивач, зазначає той факт, що відповідач вивезла дитину до іншої країни та невідомо чи була воля дитини на виїзд за межі України, що в свою чергу на думку позивача свідчить про наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача відповідно до ст. 164 СК України.

Заперечуючи проти задоволення позовних відповідач посилається на те, що вона самостійно займається вихованням та утриманням дитини. При цьому відповідач, не цікавиться безпекою дитини та її потребами, не приділяє увагу дитині ні у свята, ні в будні.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 164 СК Українипередбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини 1статті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Тобто сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Посилання позивача на те, що відповідач вивезла дитину до іншої країни та невідомо чи була воля дитини на виїзд за межі України, не підтверджено належними та допустимим доказами. Рішення не може ґрунтуватися на припущенні. Фактично позивач даним позовом намагається підмінити судові спори щодо позбавлення батьківських прав, яке врегульованост. 164 СК України, та спір щодо виїзду дитини за кордон.

Та обставина, що позивач сплачує аліменти вчасно, суд визнає такою, що не свідчать про те, що відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Інших доказів, які б підтверджувати доводи позову позивач суду не надав, не повідомив суду про неможливість подання відповідних доказів, заяв клопотань про їх витребування у разі складнощів в отриманні не заявляв.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення відповідача батьківських прав, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, зважаючи на відмову у позові, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України покладає такі на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити узадоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2024 року.

Суддя