Справа № 161/6724/24 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/1245/24 Доповідач: Здрилюк О. І.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Ганжа М. І.,
з участю представника позивача Колачинської Т. В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, за апеляційною скаргою позивача Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2024 року Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що на підставі поданих відповідачкою ОСОБА_2 14.09.2020, 23.03.2021 та 15.09.2021 заяв і Декларацій про доходи та майновий стан, Департаментом соціальної політики (перейменовано в Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради на підставі рішення Луцької міської ради від 31.01.2024 № 55/122), відповідачці було призначено та виплачено допомогу малозабезпеченій сім`ї на період з 01.09.2020 по 31.08.2021, а саме: за період з 01.09.2020 по 30.11.2020 у розмірі 8 645,88 грн; з 01.12.2020 по 31.12.2020 у розмірі 9 145,13 грн; з 01.01.2021 по 28.02.2021 у розмірі 9 372,13 грн; з березня 2021 року по червень 2021 року у розмірі 9 754,31 грн; з липня 2021 року по серпень 2021 року у розмірі 10 502,23 грн; з 01.09.2021 по 28.02.2022 у розмірі 10 001,32 грн.
Згідно із Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», під час проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог було виявлено, що у власності відповідачки є два транспортні засоби: автомобіль марки «Fiat Panda», 2011 року випуску та автомобіль марки «Ford Focus», 2012 року випуску, про що складено відповідний акт від 13.10.2021 № 396.
Відповідно до пп. 4 п. 10 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250, державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності малозабезпеченої сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.
У поданих разом із заявами Деклараціях відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що транспортних засобів у власності та користуванні немає.
На підставі прийнятого рішення 21.10.2021 було припинено виплату відповідачці призначеної державної соціальної допомоги.
Рішенням від 17.11.2021 визначено обсяг надміру виплачених коштів допомоги за період з 01.09.2020 по 31.10.2021 у розмірі 133 851,43 грн.
Крім того, 14.09.2020 відповідачкою було подано до Департаменту заяву про призначення їй допомоги на дитину, як одинокій матері.
Відповідно до поданої заяви та документів відповідачці було призначено допомогу на дочку ОСОБА_3 , як одинокій матері, на період з 01.09.2020 по 31.01.2021.
Відповідно до п. 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001, допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо у власності сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.
Оскільки відповідачка не зазначила про наявність у власності двох автомобілів, рішенням від 17.11.2021 визначено обсяг надміру виплачених коштів допомоги на дітей, як одинокій матері за період з 01.09.2020 по 31.01.2021 у розмірі 3 685,15 грн.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 803, якою запроваджено у 2021 році виплату одноразової грошової допомоги багатодітним сім`ям, які станом на 01.08.2021 є одержувачами державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у сумі 2 000 грн на кожну дитину, відповідачці було здійснено виплату даної допомоги на 4 дітей (віком від 6 до 18 років) у розмірі 8 000 грн.
19.11.2021 і 21.02.2024 на адресу відповідачки було направлено повідомлення про повернення надміру виплачених коштів, однак станом на дату звернення з позовом відповідачкою надміру виплачені кошти не повернуто.
Ураховуючи наведене, Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь надміру виплачені кошти: державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 133 851,43 грн; допомоги на дітей, як одинокій матері у розмірі 3 685,15 грн; одноразової грошової допомоги багатодітним сім`ям у розмірі 8 000 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Представник відповідачки апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з таких підстав.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність зареєстрованих за відповідачем автомобілів не позбавляє малозабезпечену сім`ю, в якій виховується четверо неповнолітніх дітей, права на отримання державної соціальної допомоги на підставі частини другої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Статтями 4, 5 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 14.09.2020, 23.03.2021 та 15.09.2021 подавала позивачу заяви і Декларації про доходи та майновий стан, на підставі яких їй було призначено та виплачено допомогу малозабезпеченій сім`ї за період з 01.09.2020 по 31.08.2021 на загальну суму 133 851,43 грн (а.с.9-23).
Також 14.09.2020 відповідачкою було подано до Департаменту заяву про призначення їй допомоги на дитину, як одинокій матері, на підставі якої їй було призначено і виплачено допомогу на дочку ОСОБА_3 , як одинокій матері, на період з 01.09.2020 по 31.01.2021 у розмірі 3 685,15 грн.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 803, якою запроваджено у 2021 році виплату одноразової грошової допомоги багатодітним сім`ям, які станом на 01.08.2021 є одержувачами державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у сумі 2 000 грн на кожну дитину, відповідачці було здійснено виплату цієї допомоги на 4 дітей (віком від 6 до 18 років) у розмірі 8 000 грн.
У поданих разом із заявами Деклараціях про доходи та майновий стан ОСОБА_2 зазначала, що транспортних засобів сім`я не має.
Разом із тим, із витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_2 має у власності два транспортні засоби автомобіль марки «Fiat Panda», 2011 року випуску, зареєстрований за нею 17.08.2018 та автомобіль марки «Ford Focus», 2012 року випуску, зареєстрований за нею 20.05.2020 (а.с.24).
Як відповідно до пп. 4 п. 10 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250, так і відповідно до п. 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001, ні державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, ні допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо у власності сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.
Недостовірна інформація позивачем виявлена у жовтні 2021 року, що стверджується відповідним актом № 396 від 13.10.2021 (а.с.25-зворот).
Відповідачка не виконала у добровільному порядку надіслані їй позивачем пропозиції щодо повернення коштів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Оскільки у Деклараціях відповідачка зазначила недостовірну інформацію, виплачені їй кошти підлягають стягненню на користь позивача.
Посилання представника відповідачки на ту обставину, що остання фактично у власності та користуванні не має автомобілів, а просто погодилася їх зареєструвати на своє ім`я, що автомобіль марки «Fiat Panda», 2011 року випуску було нею продано 29.10.2018 відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 (у редакції постанови КМУ від 23.12.2009 № 1371, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Спірний автомобіль з власності позивачки не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.
При цьому сам по собі договір купівлі-продажу від 29.10.2018 (а.с.54-55) вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Крім того, оголошення цих автомобілів у розшук, саме як майна відповідачки боржника за виконавчим провадженням (а.с.57, 58), підтверджує, що ці транспортні засоби є власністю саме ОСОБА_2 , яка постанови державного виконавця щодо відсутності свого права власності на них не оскаржувала.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що право відповідачки на отримання допомоги передбачене статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
При цьому суд першої інстанції застосував норму закону, не звернувши увагу, що статтю 7 виключено із Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» № 646-IX від 02.06.2020.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в позові зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням як позовної заяви, так і апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за їх подання у загальному розмірі 6 661,60 грн (3 028 + 3 633,60) підлягають відшкодуванню відповідачкою позивачу.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу позивача Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 133 851 (сто тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн 43 коп державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 15 коп допомоги на дітей, як одинокій матері та 8 000 (вісім тисяч) грн одноразової допомоги багатодітним сім`ям.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн 60 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124115618 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Здрилюк О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні