Постанова

від 26.12.2024 по справі 758/4798/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року місто Київ

справа № 758/4798/23

провадження №22-ц/824/ 2944/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»

відповідач - ПП «Універсал-Транс»

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Савчаком Ярославом Олеговичем,

на рішення Подільського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Будзан Л.Д.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Приватного підприємства «Універсал-Транс» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальну шкоду в розмірі 29002,65 грн.; з ПП «Універсал-Транс» матеріальну шкоду в розмірі 62671,36 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 21 жовтня 2021 року о 8 год.35 хв. в м.Києві по вул.Солом`янській, 1-Г, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 6 грудня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Транспортний засіб «Богдан» обслуговував маршрут № 171 в м.Києві, який в свою чергу перебуває в обслуговуванні ПП «Універсал-Транс».

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована згідно з Полісом ОСЦПВ у страхової компанії ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Згідно із полісом СК ПрАТ «УПСК» страхова сума (ліміт відповідальності страхової компанії) за шкоду, заподіяну майну становить 130000 грн.

Позивачем було подано до страхової компанії всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування та отримано страхове відшкодування щодо ДТП за відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві, у розмірі 30015,61 грн. та 7263,44 грн., що, як вважає позивач, не можна вважати належною виплатою страхового відшкодування.

Позивач звернувся до експерта з питанням визначення розміру матеріального збитку. Згідно звіту про оцінку КТЗ № 01-24/12 від 24 грудня 2021 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Тойота Авенсис», дн.з. НОМЕР_2 становить 126203,06 грн.; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті аварійних пошкоджень КТЗ «Тойота Авенсис», днз НОМЕР_2 становить 66281,70 грн.

Згідно з положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22.1, з урахуванням виплаченого страхового відшкодування, страхова компанія зобов`язана здійснити доплату страхового відшкодування у розмірі 29002,65 грн.

Відповідно ПП «Універсал-Транс» повинен відшкодувати різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди, яку зобов`язана сплатити страхова компанія, та вартістю відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу у розмірі 62671,36 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Савчак Я.О. подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, зокрема, про те, що суд першої інстанції , взявши до уваги розрахунок розміру страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу), що здійснило ПрАТ «УПСК», в сумі 39879,05 грн., з яких ПрАТ «УПСК» виплатило позивачу 37279,05 грн., безпідставно не стягнув з ПрАТ «Універсал-Транс» франшизу в сумі 2600 грн.

Судом жодним чином не обґрунтовано, чому відхилена (не взято до уваги) суми, визначені у звіті про оцінку КТЗ № 01-24/12 від 24 грудня 2021 року, у відповідності з яким : вартість відновлювального ремонту КТЗ «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 становить 126203 грн.; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті аварійних пошкоджень КТЗ «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 становить 66281,70 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «УПСК» адвокат Овчаренко Р.В. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Іншій відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 21 жовтня 2021 року о 8.35 год. в м.Києві по вул.Солом`янській, 1-Г, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Богдан», днз НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не обрав безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 , власником якого є позивач, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 12.1, 13.1 ПДР України.

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 6 грудня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КупАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у понесених витратах, пов`язаних із відновлюваним ремонтом пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Транспортний засіб «Богдан», днз НОМЕР_1 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди обслуговував маршрут № 171 в місті Києві.

Згідно листа КМДА від 27 січня 2022 року № 053-1237 автобусний маршрут № 171 перебуває в обслуговуванні ПП «Універсал-Транс» на підставі договору про організацію перевезень по міському автобусному маршруті загального користування м.Києва від 28 січня 2020 року № 15.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автобусу «Богдан» була застрахована згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/0826552 в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, встановлена договором, становить 130000 грн., безумовна франшиза 2600 грн.

22 жовтня 2021 року позивач повідомив ПрАТ «УПСК» про дорожньо-транспортну пригоду.

22 жовтня 2021 року позивачем було подано до ПрАТ «УПСК» заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №63-D/10/65 від 22 лютого 2022 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та ПДВ складає 45188,86 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без урахування ПДВ складає 39879,05 грн.

Згідно платіжних доручень № 24617 від 18 травня 2022 року та № 21378 від 30 листопада 2021 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», як страховик винної особи, здійснило виплату позивачу суми страхового відшкодування у розмірі 7263,44 грн. та 30015,61 грн. відповідно.

Згідно висновку експерта про оцінку КТЗ 01-24/12 від 24 грудня 2021 року, складеного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 становить 126203,06 грн., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику в результаті аварійних пошкоджень КТЗ «Toyota Avensis» становить 66281,70 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УПСК», суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ «УПСК» у відповідності до вимог чинного законодавства оцінило та здійснило виплату страхового відшкодування позивачу. Заперечення щодо неправомірних дій аварійного комісара чи представника страховика під час огляду вказаного автомобіля та визначення розміру страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні, відповідно позивач погодився із сумою відшкодування, встановленою ПрАТ «УПСК».

З огляду на те, що страховик виконав свої зобов`язання перед позивачем в частині визначення розміру шкоди, виплатив цю шкоду і заперечень щодо неправомірних дій аварійного комісара під час огляду автомобіля та визначення розміру страхового відшкодування від позивача не було, суд першої інстанції вважав безпідставними вимоги про стягнення суми різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром шкоди завданої власнику транспортного засобу, визначеної відповідно до Звіт про оцінку КТЗ 01-24/12 від 24 грудня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПП «Універсал-Транс» про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), суд першої інстанції виходив із того, що наданий стороною позивача звіт про оцінку КТЗ № 01-24/12 від 24 грудня 2021 року не містить інформації про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без врахування ПДВ, суд самостійно позбавлений можливості встановити вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без ПДВ. Отже, приймаючи до уваги відсутність доказів про здійснення позивачем відновлювального ремонту ТЗ на зазначену у звіті суму (126203,06 грн), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ПП «Універсал-Транс».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «УПСК». Разом з тим, не може погодитись з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ПП «Універсал -Транс» з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положення цивільного законодавства свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

Згідно статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі №328/2750/18 вказано, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.

Згідно з п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону,- МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Пунктом 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюються безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Установлено, що ПрАТ «УПСК», як страховик винної у ДТП особи, виконав свої зобов`язання перед позивачем, оцінив розмір шкоди, виплатив суму страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу у порядку та спосіб, передбачений Законом.

Заперечення щодо неправомірних дій аварійного комісара чи представника страховика під час огляду вказаного автомобіля та визначення розміру страхового відшкодування від позивача не надходили. Тобто, позивач погодився із сумою відшкодування встановленою ПрАТ «УПСК».

Встановивши, що страховик виконав свої зобов`язання перед позивачем в частині визначення розміру шкоду, виплатив цю шкоду і заперечень щодо неправомірних дій аварійного комісара під час огляду вказаного автомобіля та визначення страхового розміру від позивача не було, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення суми різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром шкоди завданої транспортному засобу, належному позивачу, визначеної відповідно до Звіту про оцінку КТЗ 01-24/12 від 24 грудня 2021 року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до ПП "Універсал-Транс" через те, що позивачем не надано доказів на підтвердження проведення відновлювального ремонту ТЗ на суму 126203,06 коп.; висновок, наданий позивачем на підтвердження вартості відновлювального ремонту не містить інформації про вартість відновлювального ремонту без ПДВ.

Відповідно до 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу , виконаного оцінювачем В.Г.Стрілець, на замовлення ПрАТ «УПСК», вартість відновлювального ремонту складає 83923,658 грн. ( з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали). Виходячи з цієї суми, ПрАТ «УПСК» виплатило позивачу 37279,05 грн. страхового відшкодування.

Правильність звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу , виконаного оцінювачем ОСОБА_3, на замовлення ПрАТ «УПСК», ОСОБА_1 не спростована.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) складає 46644,63 грн. (83923,68 грн. - 37279,05 грн), яку має сплатити ПП «Універсал-Транс», з вини працівника якого була заподіяна шкода позивачеві.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що суд має взяти до уваги звіт про оцінку КТЗ, складений 24 грудня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

2 листопада 2021 року за участю ОСОБА_1 був проведений технічний огляд КТЗ автомобіля «Toyota Avensis», днз НОМЕР_2 . В протоколі технічного огляду КТЗ були зазначений характер пошкоджень транспортного засобу. ОСОБА_1 з актом огляду ознайомився і поставив свій власний підпис, погодившись з тим, що пошкодження вказані вірно ( а.с.154).

Зазначені в акті пошкодження були враховані оцінювачем ОСОБА_4 при складанні звіту.

Натомість у звіті про оцінку КТЗ, складеному на замовлення ОСОБА_1 , міститься акт огляду транспортного засобу, виконаний огляд 24 грудня 2021 року, в якому зазначено значно більше пошкоджень. При цьому, відсутня інформація, що всі пошкодження, зазначені в акті, утворилися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 жовтня 2021 року.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не доведено, що звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, виконаний оцінювачем ОСОБА_4 , є неправильним, а складений на замовлення ОСОБА_1 звіт викликає сумніви в його об`єктивності, колегія суддів не приймає до уваги звіт про оцінку КТЗ, виконаний 24 грудня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 .

Отже, з метою відшкодування ОСОБА_1 реальних збитків, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу, з ПП «Універсал-Транс» підлягає стягненню сума в розмірі 46644,63 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Універсал-Транс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ПП «Універсал-Транс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 192,25 грн. (2767,26 грн. х 68,38% : 100%).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат ПрАТ «УПСК» на професійну правничу допомогу, про стягнення яких представник заявив у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

У п. 135 постанови від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив наступне.

"Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Суд вважав, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.

Представником ПрАТ «УПСК» адвокатом Овчаренком Р.В. до відзиву на апеляційну скаргу договір № 1/07-2023 про надання правничої (правової) допомоги, укладений 10 липня 2023 року між ПрАТ «УПСК» та АО «Ентропія права», акт про надання правової (правничої) допомоги № 139 до договору, платіжна інструкція.

Згідно акту, Адвокатським об'єднанням надано ПрАТ «УПСК» правничу послугу: підготовка та подання до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , на складання якого витрачено 6 годин; загальна вартість послуги за цим актом складає 6 грн. ( а.с.54 т.2).

Колегія суддів враховує відсутність клопотання з боку позивача щодо зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, а відтак застосовує ч.3 ст. 141 ЦПК України, якою визначені критерії, які застосовуються судом незалежно від клопотання іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи надані суду документи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відшкодування заявлених представником відповідача ПрАТ «УПСК» витрат у розмірі 6000 грн. є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, критерії обґрунтованості та пропорційності витрат відповідача до предмету спору (ч.3 ст. 141 ЦПК України), критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, обґрунтованими та справедливими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Савчаком Ярославом Олеговичем, задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Універсал - Транс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з Приватного підприємства «Універсал - Транс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 46644,63 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Універсал - Транс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1892,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає..

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус