Ухвала

від 26.12.2024 по справі 203/6744/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6744/24

Провадження № 2/0203/2366/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Іваницька І.В.,

вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Іванівської селищної ради про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська року надійшли матеріали вищезазначеної позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024, цивільну справу №203/6744/24, провадження №2/0203/2366/2024, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 27.11.2024 року.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

Так, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зроблено висновок, що:

«зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин».

Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати всі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Крім того, слід зазначити, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органів опіки та піклування.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, відповідно до положень ст. 19 Сімейного кодексу України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позивачка, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не надала докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання ним батьківських обов`язків, тобто його винної поведінки, у позові, окрім слів позивача, відсутні також будь - які дані з приводу того, чи зверталась позивачка до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та треті статті 83 цього Кодексу.

У клопотанні, зокрема, повинно бути зазначено вжиті заходи та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Подане позивачем клопотання про витребування у Служби у справах дітей Іванівської селищної ради висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої ОСОБА_2 , не містить обґрунтування щодо вжитих заходів для отримання такого висновку та причини неможливості його отримати самостійно, тому не відповідає п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що принципами цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві неправильно зазначені дата, місяць та рік народження ОСОБА_2 , а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як у свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 від 27.09.2009 зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Іванівської селищної ради про позбавлення батьківських прав залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.В. Іваницька