Рішення

від 26.12.2024 по справі 120/6178/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2024 р. Справа № 120/6178/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участі третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_2 , про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходів за період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

З метою зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку додаткову винагороду, та стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, представник в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду доказів щодо відмови відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів.

17.05.2024 представник позивача подав заяву на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 24.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Цією ж ухвалою залучено Військову частину НОМЕР_2 як третю особу на стороні відповідача, та останній установлено строк для надання письмових пояснень з приводу заявлених вимог.

Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 та зобов`язано у відповідний строк надати докази, а саме інформацію про те, чи направлялись військовою частиною НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 повідомлення про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях протягом періоду з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, якщо так, - надати копії таких повідомлень.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. Відповідач вказав, що дійсно Позивач у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09.04.2022 року №7-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

У подальшому, позивач, вважаючи що у нього наявне право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом.

Відповідач зазначив, що 26.04.2024 за вхідним №3803-24-Вх на адресу Військової частини НОМЕР_1 з Військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист №10/4017-24-Вих від 25.04.2024 (долучено позивачем), додатком до якого додано довідку у формі, встановленій додатком 2 до Наказу №392-АГ, де зазначено інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 01.08.2022 по 30.11.2022.

Відповідач зауважив, що формально Військовою частиною НОМЕР_2 виконано рішення суду, проте в ході вивчення долученої до вказаного листа Довідки, відносно ОСОБА_1 встановлено, що вона складена з порушенням вимог пунктів 4, 11 Наказу №392-АГ та без зазначення визначених обов`язкових елементів.

Довідка у формі, встановленій додатком 2 до Наказу №392-АГ, повинна містити сукупну інформацію про участь військовослужбовця з посиланням на: Бойовий наказ (бойове розпорядження) + Журнал бойових дій (далі - ЖБД) підрозділу + Рапорт (донесення) командира.

Відповідач, заперечуючи проти позову, долучає довідку від 04.06.2024, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, а саме журнал службових дій приккшр 24 прикз №114 (розпочато 08.04.2022, закінчено 12.10.2022, прошитий пронумерований на 102 арк); журнал службово бойових дій приккшр НОМЕР_3 прик № НОМЕР_4 (розпочато 08.08.2022, закінчено 22.11.2022, прошитий пронумерований на 102 арк) журнал службово-бойових дій приккршр НОМЕР_3 прикз № НОМЕР_5 (розпочато 23.11.2022, закінчено 15.01.2023, прошитий пронумерований на 102 арк) у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 встановлено, що відносно ОСОБА_1 , обліковано факт прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах 07.10.2022. Витяг з журналу службово-бойових дій додається.

Щодо судових витрат на правничу допомогу, то відповідач зазначає, що такі витрати мають бути підтверджені відповідними та допустимими доказами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюються судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З приводу складності справи, то відповідач вважає, що вказана категорія справ відноситься до справ незначної складності, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні, без проведення судових засідань.

Вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. В своїх доводах відповідач покликається на практику Європейського Суду в світлі статті 41 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

Третій особі копію ухвали від 24.05.2024 надіслано в її електронний кабінет та доставлено 24.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте, правом на подання письмових пояснень військова частина НОМЕР_6 не скористалася та не надала витребувану судом інформацію.

Ухвалою від 19.11.2024 суд повторно витребував у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_2 ) та зобов`язав надати суду у відповідний строк з дня отримання цієї ухвали інформацію про те, чи направлялись військовою частиною НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 повідомлення про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях протягом періоду з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, якщо так, - надати копії таких повідомлень.

Також суд витребував у військової частини НОМЕР_2 копії рапортів коменданта ПКШР 24, які відображені у довідці згідно з Додатком 2 до наказу Адміністрації ДПС України від 30.07.2022 № 392-АГ (пункт 11), а саме від 01.12.2022 Вх. №1904; від 01.12.2022 Вх. №1905; від 01.12.2022 Вх. №1906; від 01.12.2022 Вх. №1903; копії (витяги із них) бойових наказів, бойових розпоряджень, журналів бойових дій (службово-бойових дій) тощо, рапорти начальника (командира) підрозділу про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів його участі у таких діях та заходах за період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

Крім того цією ухвалою, з урахуванням висновків Верховного Суду, враховуючи повідомлені відповідачем обставини про перевірку наявної інформації у військової частини НОМЕР_1 , суд витребував у останнього відомості про виконувану у період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 роботу/завдання ОСОБА_1 , який направлений відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2022 у відрядження з метою прийняття участі з виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; копії цих документів про підтвердження виконуваної роботи за спірний період, а також відомості чи відкликався ОСОБА_1 з відрядження та на який період.

В разі, якщо ОСОБА_1 не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000,00 грн, ухвалою від 19.11.2024 постановлено надати відомості про завдання які він виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час (а.с. 101-102).

На виконання ухвали третя особа направила до суду письмові пояснення від 11.12.2024 із долученими витягами з рапортів за серпень-листопад 2022, довідку про військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який брав безпосередню участь у бойових діях або заходах за серпень -листопад 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 із відомостями про ОСОБА_1 .

Відповідач ухвалу від 19.11.2024 отримав 20.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 104 зворотній бік). Проте витребувані судом докази не надав.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09.04.2022 року №7-вв позивача направлено у службові відрядження на підставі бойового розпорядження.

Під час проходження військової служби у відряджені, Позивачу військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка № 5094 від 02.03.2023 у якій вказано, що старший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 01.08.2022 по 30.08.2022; з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф) (а.с. 19).

Позивач вважаючи, що у вказаний вище період він мав право на виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 позов задоволено частково та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) - задоволено частково та визначено рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) скласти та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 списки, передбачені додатками 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

На виконання рішення суду у справі № 620/8879/23, 25.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було направлено до військової частини НОМЕР_1 довідку за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації ДПС України від 30.07.2022 № 392-АГ.

Однак, у листі від 07.05.2024 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що довідка у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 392-АГ відносно ОСОБА_1 відпрацьована з порушенням пунктів 4, 11 Наказу № 392-АГ та без зазначення встановлених обов`язкових елементів, тому підстави для видання наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70000,00 грн стосовно позивача відсутні.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ст. 1 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За ч. 2 статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.ч. 1-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та № 573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року строк дії воєнного стану продовжувався та діє дотепер.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) (у редакції чинній на дату прийняття), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 19.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року до Постанови № 168 від 28.02.2022 року внесені відповідні зміни та доповнення.

Згідно з п. 1 Постанови № 168 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146, яка застосовується з 01.09.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 30.07.2022 року № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ №392-АГ) та від 09.12.2022 року № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ №628-АГ), яким скасовано дію Наказа № 392-АГ.

Спірним у досліджуваному випадку є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови №168 та наказу від 30.07.2022 року № 392-АГ.

Як на підставу для задоволення заявлених вимог позивач вказує, що на виконання рішення судів у справі №620/8879/23, 25.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було направлено до військової частини НОМЕР_1 довідку за формою, наведеною у додатку 2 наказу Адміністрації ДПС України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ. Проте, не дивлячись на отриману інформацію та наявне рішення суду, відповідач у листі від 07.05.2024 повідомив про відсутність підстав для видачі наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди.

Натомість, відповідач вважає, що довідка не відповідає Формі встановленій Додатком №2 до Наказу №392-АГ. Інформація до військової частини НОМЕР_1 відповідно до абз. 2 п. 11 наказу № 392-АГ від Військової частини НОМЕР_2 не надходила. Відтак, у відповідача відсутні об`єктивні дані щодо участі військовослужбовця у бойових діях, пропорційно дням на місяць, за які необхідно нарахувати кошти.

Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає таке.

Обов`язковою умовою для виплати передбаченої додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100 000 грн. є: період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; наявність наказу командира.

У спірний період діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (з подальшими змінами).

На його заміну наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений Наказом (із змінами), Сумська та Чернігівська область віднесені до цих територій.

Відповідно до п.1 Наказу №392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі-органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів

Згідно з п. 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

За змістом п. 5 Наказу №392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, крім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Пункт 11 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачає, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Відповідно до п.12 Наказу №392/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах

Згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) скласти та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 списки, передбачені додатками 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

На виконання рішення суду у справі № 620/8879/23, 25.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 було направлено до військової частини НОМЕР_1 довідку (а.с. 43).

Відповідно до довідки вказано, що вона видана згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації ДПС України від 30.07.2022 № 392-АГ (пункт 11).

Довідкою надається інформація про військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який брав участь у бойових діях або заходах за серпень - листопад 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до даних старшого сержанта ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 30.08.2022 вказані підстава: б/р АДПС від 02.04.2022, б/р НОМЕР_7 прикз від 09.04.2022, рапорт коменданта ПКШР 24 від 01.12.2022 Вх. №1904; за період з 13.09.2022 по 30.09.2022 - б/р АДПС від 02.04.2022, б/р НОМЕР_7 прикз від 09.04.2022, рапорт коменданта ПКШР 24 від 01.12.2022 Вх. №1905; за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 - б/р АДПС від 02.04.2022, б/р НОМЕР_7 прикз від 09.04.2022, рапорт коменданта ПКШР 24 від 01.12.2022 Вх. №1906; за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 - б/р АДПС від 02.04.2022, б/р НОМЕР_7 прикз від 09.04.2022, рапорт коменданта ПКШР 24 від 01.12.2022 Вх. №1903.

З приводу того, що довідки не містить сукупності інформації про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме відсутня інформація з журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), то суд зазначає, що вказана довідка є чинною, невідкликаною та не скасованою.

В разі, якщо довідка, на думку військової частини НОМЕР_1 , не містить інших даних, то останній вправі витребувати їх у військової частини НОМЕР_2 .

Оцінюючи зміст довідки, суд зазначає, що вона видана військовою частиною НОМЕР_2 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 620/8879/23, що підтверджується супровідним листом (а.с. 42).

Відповідно до довідки згідно з Додатком до наказу Адміністрації ДПС України від 30.07.2022 № 392-АГ (пункт 11) відображені рапорти коменданта коменданта ПКШР 24 від 01.12.2022 Вх. №1904; від 01.12.2022 Вх. №1905; від 01.12.2022 Вх. №1906; від 01.12.2022 Вх. №1903.

Третя особа на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 долучила витяги з рапортів за серпень-листопад 2022, довідку про військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який брав безпосередню участь у бойових діях або заходах за серпень-листопад 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 із відомостями про ОСОБА_1 .

Відповідач, заперечуючи проти позову, долучає довідку від 04.06.2024, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, а саме журнал службових дій приккшр НОМЕР_3 прикз №114 (розпочато 08.04.2022, закінчено 12.10.2022, прошитий пронумерований на 102 арк); журнал службово бойових дій приккшр НОМЕР_3 прик № НОМЕР_4 (розпочато 08.08.2022, закінчено 22.11.2022, прошитий пронумерований на 102 арк) журнал службово-бойових дій приккршр НОМЕР_3 прикз № НОМЕР_5 (розпочато 23.11.2022, закінчено 15.01.2023, прошитий пронумерований на 102 арк) у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 встановлено, що відносно ОСОБА_1 , обліковано факт прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах 07.10.2022. Витяг з журналу службово-бойових дій додається.

В світлі наведеного, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 (також у справі № 520/690/23 від 22.11.2023) зазначив про необхідність з`ясувати основні питання, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував військовослужбовець відповідного прикордонного загону (військова частина), якого, згідно з бойовим наказом, було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування іншого прикордонного загону упродовж всього спірного періоду та чим це підтверджується. Адже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, перебуваючи у відрядженні в прикордонному загоні, але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000,00 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

З метою установлення дійсних обставин, суд ухвалою від 19.11.2024 витребував у відповідача відомості про виконувану у період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 роботу/завдання ОСОБА_1 , який направлений відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2022 у відрядження з метою прийняття участі з виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; копії цих документів про підтвердження виконуваної роботи за спірний період, а також відомості чи відкликався ОСОБА_1 з відрядження та на який період. В разі, якщо ОСОБА_1 не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000,00 грн, надати відомості про завдання які він виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

Відповідач в установлений строк витребувані докази не надав, відомості щодо перебування позивача у відрядженні, де останній приймав безпосередню участь з виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не спростував.

У вимірі подібних обставин практика Верховного Суду, зокрема у справі №620/10937/23 у постанові від 01.10.2024 вказує, що власне завданням суду є з`ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.

Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

В контексті цього, суд вказує, що документи щодо участі військовослужбовця у бойових діях оформляє командир військової частини, а у спірному випадку комендант прикордонної комендатури в складі загону швидкого реагування, в якому позивач прибув у відрядження. Такі документи не можуть бути в розпорядженні позивача, більш того, останній не може контролювати повноту їх заповнення та відображення інформації, яка не входить в його повноваження.

З огляду на вищевикладене, ураховуючи докази здобуті у цій справі, суд робить висновок, що позивач у спірний період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 перебував у службовому відряджені у складі окремого угрупування, брав безпосередню участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями про ОСОБА_1 відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_2 (а.с. 43).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022. Тому слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, то суд зазначає таке.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).

Згідно зі статтями 1- 3 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону № 2050-III Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок № 159. Порядок № 159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19 зроблено висновок саме про наявність підстав для одночасного задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця, так і компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасністю його виплати.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для визначення конкретної суми компенсації, оскільки це відноситься до компетенції відповідача при нарахуванні доходу позивача за визначений період. Тому вимоги про стягнення з військової частини компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 14 379,68 грн не підлягають задоволенню. Натомість з метою захисту прав позивача слід зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки, а саме за період з 01.08.2022 по день фактичної виплати.

Отже, в цій частині вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судового збору у справі, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не підлягають розподілу.

Щодо судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до матеріалів справи між позивачем та адвокатом укладений Договір про надання правової допомоги від 23.04.2024 № 126 (а.с. 48).

Згідно із абз. 4 Договору, ОСОБА_1 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити Адвокатському об`єднанню "Кушнеренко та партнери" гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, підготовка та складання документів та складає 6000,00 грн.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2024 Адвокат надав позивачу наступні послуги:

- консультування щодо підстав та порядку подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати додаткової щомісячної винагороди військовослужбовцям - 1 година;

- написання та подання адвокатських запитів - 1 година;

- аналіз законодавства та судової практики - 2 години;

- написання та подання позовної заяви - 4 години.

Усього витрачено 8 годин (а.с. 49).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.04.2024 № 126 позивач сплатив гонорар адвоката у заявленому розмірі.

Таким чином понесені витрати Позивачем на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, суд, оцінивши надані докази, доходить висновку, що заявлена сума до відшкодування є завищеною з огляду на те, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали справи не містять великого обсягу, а відтак заявлена до відшкодування сума є не співмірною із складністю справи.

З огляду на викладене, беручи до уваги заперечення відповідача з приводу визначеного розміру витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн, що відповідає критеріям розумності та співмірності

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що спір задоволений частково, зважаючи на приписи ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 28.08.2022, з 13.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки з 01.08.2022 по день фактичної виплати.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 )

Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 , АДРЕСА_3 ).

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна