Ухвала

від 27.12.2024 по справі 200/7472/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

27 грудня 2024 року Справа №200/7472/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо витребування доказів та зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2024 року (12 жовтня 2024 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , як дружині учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошової компенсації за всі дні невикористаної календарної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у кількості 112 календарних дня за період 2015 - 2022 роки;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дружині учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошову компенсацію за всі дні невикористаної календарної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у кількості 112 календарних дня за період 2015 - 2022 роки;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , як дружині учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості неотриманого її чоловіком речового майна під час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 до дня загибелі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дружині учасника бойових дій, ОСОБА_2 , грошову компенсацію вартості неотриманого її чоловіком речового майна під час проходження ним військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України до дня загибелі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 12.02.2015 по 11.03.2022, та загинув в ході бойових дій під час оборони міста Маріуполь 8-10.03.2022. У зв`язку з тим, що її померлий чоловік у 2015 - 2022 роки не використав додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач 02.07.2024 звернулась до відповідача із заявою щодо виплати їй грошової компенсації за невикористану відпустку померлого чоловіка та грошової компенсації вартості неотриманого її чоловіком речового майна під час проходження ним військової служби. Разом з тим, листом від 27.07.2024 відповідач відмовив позивачу у виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 37 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток члена сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), який набрав чинності з дня його опублікування та застосовується у частині виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців у разі їх загибелі лише з 05.10.2023. Оскільки чоловік позивача загинув НОМЕР_3 , то у військової частини відсутні підстави для виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою військової частини, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

13.11.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що виплата грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпусти, як учаснику бойових дій, здійснюється тільки у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, відповідно, право на отримання таких виплат не виникло у військовослужбовця до дня його смерті. Загибель ОСОБА_2 не є підставою для здійснення таких виплат.

Щодо виплати грошової компенсації вартості неотриманого її чоловіком речового майна під час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 до дня загибелі відповідач вказав, що Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31.10.2016 № 1132, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1536/29666, яким затверджена Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та в особливий період (далі Інструкція № 1132).

Відповідно до п. 19 Розділу ІІ Інструкції № 1132 сім`ї військовослужбовців Держприкордонслужби, які загинули під час виконання обов`язків військової служби, забезпечуються речовим майном для поховання. За речове майно, що мав отримати військовослужбовець, який проходив військову службу за контрактом, але не отримав у зв`язку зі смертю, спадкоємцям померлого виплачується грошова компенсація.

Відповідач вказав, що з початку введення на території України воєнного стану, персонал НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 залучений до виконання першочергових завдань з відбиття вторгнення та нападу на територію України збройних сил російської федерації, а також виконання заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного стану.

Оскільки, арматурна картка полковника ОСОБА_2 зберігалась в управлінні НОМЕР_2 прикордонного загону в АДРЕСА_1 , здійснити нарахування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та надати повний перелік, яке саме речове майно було ним отримано, немає можливості у зв`язку з із захопленням та знищенням службових документів та приміщень НОМЕР_2 прикордонного загону у АДРЕСА_1 .

18.11.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає твердження відповідача, що викладені у відзиві необгрунтованими.

Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України 25.06.2018 прийнято наказ № 558, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п.п. 1 п. 6 Розділу V Інструкції № 558 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належні, але не отримані ним до дня смерті (загибелі) посадові оклади, оклади за військовими званнями і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер) передаються членам сім`ї померлого, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначеним особам також виплачуються одноразові види грошового забезпечення та інші виплати, право на отримання яких виникло у військовослужбовця до дня його смерті (загибелі).

Позивач вказала, що ОСОБА_2 , як учасник бойових дій, під час проходження військової служби мав право на отримання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення строком 14 календарних днів на рік, що не заперечується відповідачем, а отже набув право на отримання грошової компенсації за таку невикористану додаткову відпустку.

На час прийняття наказу про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з дружиною померлого ОСОБА_1 усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Також позивач зазначила, що доказів виплати компенсації за неотримане її загиблим чоловіком полковником ОСОБА_2 речове майно за спірний період відповідачем не надано.

21.11.2024 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, аналогічні змісту відзиву на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію довідки, яка підтверджує повний перелік того, яке саме речове майно було отримано (не отримано) полковником ОСОБА_2 за час проходження військової служби за період з 2015 по 2022 роки.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 236 КАС України визначено підстави, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі та підстави.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

В зв`язку з тим, що загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про зупинення розгляду справи для витребування доказів, суд вважає за необхідне, для повного та об`єктивного розгляду справи, застосувати аналогію закону, а саме: в даному випадку застосувати п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Відтак, враховуючи положення ч. 6 ст. 7 КАС України, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати докази та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. 9, 72, 77, 80, 236, 242 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію довідки, яка підтверджує повний перелік того, яке саме речове майно було отримано (не отримано) полковником ОСОБА_2 за час проходження військової служби за період з 2015 по 2022 роки.

Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що за неподання витребуваних доказів без поважних причин або неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази та причин їх неподання, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали засобами електронного зв`язку.

Провадження у справі № 200/7472/24 зупинити до отримання витребуваних доказів.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження.

Суддя О.С. Духневич