Рішення

від 26.12.2024 по справі 541/3781/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3781/24

Номер провадження 2-др/541/19/24

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 грудня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області та зобов`язання припинити будівництво споруд, третя особа Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в особі Миргородського управління експлуатації газорозподільної системи акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 24.04.2024 №190 «Про надання в оренду елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та зобов`язання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 припинити будівництво споруд по АДРЕСА_1 , провадження закрите, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення, в частині вирішення питання про судові витрати які складаються із судового збору за подання позовної заяви - 2422,40 гри. та заяви про забезпечення позову - 605,60 грн., оплати за проведення судової будівельно- технічної експертизи - 8708,72 грн. і витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі - 18000,00 грн. і 10000 грн. Всього 39 647,72 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник Скокової Т.В. подав заяву, просив проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі та участі позивача.

Представник Миргородської міської ради Полтавської області просив зменшити розмір судових витрат, вказував, що розмір правничої допомоги є неспівмірним з наданими та виконаними послугами адвоката. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Критеріями визначення та розподілу судових витрат є: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Щодо витрат пов`язаних з оплатою за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8 708,72 грн, вказував, що відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із проведенням експертизи. Натомість, позивач наполягає на відшкодуванні витрат на складення висновку експерта, підготовленого на замовлення особи до відкриття провадження у справі, що є порушенням вимог статті 139 ЦПК України. Оскільки замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом та не вивчався під час судового розгляду, то підстави для відшкодування витрат на складення такого експертного висновку відсутні. Щодо витрат пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422, 40 грн, зазначав, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, необхідно відмовити ОСОБА_1 у стягнені витрат пов`язаних зі сплатою судового збору та витрат на проведення експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Грищенко Є.С. просив відмовити у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення та проводити розгляд даного клопотання у його відсутність та відсутність відповідача. Вказував, що повернення судового збору у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), передбачена п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір». Крім того вказував, що предметом спору було рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 24.04.2024 №190 «Про надання в оренду елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», до якого ОСОБА_3 відношення не мала. Розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципах доведеності, співрозмірності та пропорційності, оскільки зазначена справа є незначної складності і суд прийняв рішення ще під час підготовчого провадження, навіть не розпочавши розгляд по суті.

Відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч..5, 8 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У частині третійстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто,ЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, а й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 28000,00 грн., що підтверджується договором укладеного між позивачем та адвокатом Самусенко Н.В. про надання правової допомоги від 23.07.2024, додатковою угодою від 10.10.2024 до Договору про надання правової допомоги від 23.07.2024, додатковою угодою від 12.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 23.07.2024, квитанцією від 23.10.2024 про оплату витрат в розмірі 10000,00 грн та квитанцією від 12.12.2024 про оплату витрат в розмірі 8000,00 грн, актом здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 12.12.2024, договором укладеного між позивачем та адвокатом Ковжогою О.І. про надання правової допомоги від 08..08.2024, додатковою угодою від 08.08.2024 до Договору про надання правової допомоги від 08.08.2024, квитанцією від 08.08.2024 про оплату витрат в розмірі 10000,00 грн, актом прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 211-221).

Враховуючи складність справи, предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом та принципи справедливості та розумності, на думку суду витрати на правничу допомогу є співмірними та оскільки при ухваленні судом рішення, не вирішено питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу понесених позивачем шляхом стягнення з відповідачів, тому суд вважає за необхідне стягнути з Миргородської міської ради Полтавської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 28000,00 грн.

Щодо витрат на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із проведенням експертизи.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою, до відкриття провадження у справі, звернулася до судового експерта Шимка В.М. для проведення судової будівельної експертизи.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача Миргородської міської ради щодо відмови у стягненні витрат на проведення експертизи, оскільки вона була проведена на замовлення позивача до відкриття провадження у справі зважаючи на наступне.

У постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 Велика Палата ВС зазначила, що, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, витрати на проведення експертизи в розмірі 8708,072 грн, що підтверджені відповідною платіжною інструкцією №510 від 27.09.2024 (а.с.61), підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 провадження закрите, в зв`язку із відсутністю предмету спору, тому судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №543 від 21.10.2024, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Суд не вирішує питання щодо повернення судового збору в розмірі 605,60 грн сплаченого відповідно до платіжної інструкції №544 від 21.10.2024 (а.с.97) за заяву про забезпечення позову, оскільки ухвала Миргородського міськрайонного суду від 22.10.2024 про задоволення заяви позивача про забезпечення позову не набрала законної сили та перебуває на розгляді в Полтавському апеляційному суді.

Керуючисьст.133,141,142, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Миргородської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 21051131) за рахунок бюджетних асигнувань, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з кожного по 12236 (дванадцять тисяч двісті тридцять шість) гривень 24 копійки судових витрат, які складаються із: витрат за проведення судової будівельно - технічної експертизи в розмірі 8708,72 грн; витрати на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), сплачену суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок по платіжній інструкції №543 від 21.10.2024АТ КБ «ПриатБанк» на рахунок UA768999980313181206000016305, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37959255, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. А. Городівський