Ухвала

від 03.12.2024 по справі 932/7222/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1980/24 Справа № 932/7222/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м.Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2024 року за скаргою військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про поновлення процесуального строку. Повернуто Військовій частині НОМЕР_1 скаргу на бездіяльність слідчого яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя зазначив на тривалість процесуального строку у десять днів, час, який минув з дати завершення процесуального строку більше року, відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку.

Із вказаним судовим рішенням не погодився представник військової частини та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати направити скаргу на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує, що 15.09.2023 року направлено заяву про вчинення злочину щодо ряду солдат, лише 16.08.2024 року на адресу військової частини надійшов лист відповідно до якого відмовлено внесені відомостей до ЄРДР.

Зазначає, що командуванню військової частини стало відомо про бездіяльність ТУ ДБР лише з моменту надходження листа, 16.08.2024 року, інших відповідей з 15.09.2023 року на адресу військової частини не надходило. Отже, саме слідчим ТУ ДБР порушено строки розгляду повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, чому слідчий суддя не надав оцінки.

В судове засідання сторони не з`явилися, належним чином повідомленні про день, місце та час судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні матеріали провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала про повернення скарги, постановлена 01.10.2024 року, без виклику сторін.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Отже, строк на оскарження даної ухвали обчислюється з дня отримання копії. Як вбачається з офіційного порталу Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2024 року надіслано для оприлюднення 18.10.2024 року, забезпечено надання загального доступу 21.10.2024 року, отже представник військової частини мав можливість отримати оскаржуване рішення не раніше його виготовлення, при цьому апеляційну скаргу представником військової частини подано 21.10.2024 року, тобто без порушення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.

При цьому завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Висновки слідчого судді про відсутність підстав для поновлення строку та повернення скарги, колегія суддів вважає правильними.

Так, відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першоюстатті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з матеріалів провадження, 15.09.2023 року № 694/4835 командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорськ, із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Судовим розглядом встановлено, що станом на час подання скарги до суду першої інстанції відомості до ЄРДР за заявою представника військової частини НОМЕР_1 не внесені, у зв`язку з чим представник військової частини звернувся до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою від 26 серпня 2024 року на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. У своїй скарзі представник військової частини просить поновити строк на оскарження бездіяльності ТУ ДБР.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.08.2024 року повернуто скаргу військової частини.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 року скасовано вищенаведену ухвалу слідчого судді та направлено скаргу на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду слідчим суддею розглянуто питання щодо поновлення строку на звернення із скаргою на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР та прийнято рішення про відмову в поновлені процесуального строку, оскільки клопотання про поновлення строку мотивовано помилковим трактування вимог закону щодо початку перебігу строку на оскарження бездіяльності.

Так, колегією суддів становлено, що зі змісту скарги представника військової частини від 26.08.2024 року вбачається, що останній просить поновити строк на звернення зі скаргою на бездіяльність, однак не вказує причин та належного обґрунтування такого значного пропуску строку, зокрема майже рік.

Натомість, представник військової частини у своїй скарзі зазначає, що десятиденний строк на оскарження повинен рахуватися саме з дня отримання ним повідомлення ТУ ДБР про невнесення відомостей в ЄРДР, зокрема 16.08.2024 року. Однак такі твердження не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Тобто, бездіяльність посадових осіб розпочинається з дня наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.

Враховуючи вимоги діючого законодавства України, десятиденний строк подачі скарги на бездіяльність посадових осіб, в даному випадку починається з 16.09.2023 року, враховуючи 24-годинний строк для реєстрації відомостей, а закінчився 26.09.2024 року.

Разом з цим, представником військової частини НОМЕР_1 подано скаргу до слідчого судді на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР, лише 26.08.2024 року, тобто із зачином пропуском строку звернення із скаргою до слідчого судді із помилковим трактуванням початку перебігу строку оскарження.

Колегія суддів звертає увагу, що представник військової частини у своїй скарзі до слідчого судді зазначив формальне клопотання про поновлення строку, оскільки жодного обґрунтування поновлення строку ним не наведено, а лише зазначено про інший порядок відрахування такого строку, що не узгоджується з вимогами КПК України.

Згідно з частиною 1 статті 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Тобто, можливість поновлення вищезазначеного строку кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим, чи були причини його пропуску поважними.

Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами необхідно розуміти ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому про поважність причин для поновлення процесуального строку може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася зі скаргою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 30 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим суддею обґрунтовано та законно відмовлено в поновлені строку на звернення зі скаргою, оскільки представник військової частини не навів жодних належних обґрунтувань пропуску такого строку, проте помилково трактував вимоги закон щодо обчислення такого строку.

На підставі викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 376, 404-407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2024 року за скаргою військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді