Рішення

від 05.12.2024 по справі 280/10147/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2024 року об 11 год. 30 хв.Справа № 280/10147/23 ПР/280/18/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,

представника позивача - Міхно М.Г.,

представника відповідача Рижкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ПАВО ГРУП" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

(1)Приватне підприємство «Паво Груп» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення:

- №00164550709 від 11.11.2021, винесене ГУ ДПС у Запорізхькій області, яким до ПП «Паво Груп» застосовано штрафну санкцію в сумі 812426,21грн.

Обгрунтування:

(2)Спір полягає в порушенні вимог законодавства щодо зберігання та обігу підакцизних товарів після закінчення строку дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями.

І. Рух справи:

(3)Ухвалою суду від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 18.12.2023 було відкрито загальне провадження по справі та враховуючи ухвалу про виправлення описки, призначено розгляд справи на 18.01.2024. Крім того, попереджено сторін, що в підготовчому засіданні буде вирішено питання про поновлення строку звернення до суду. В судовому засіданні 18.01.2024 було оголошено перерву до 19.01.2024. Ухвалою 19.01.2024 у задоволені заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку було відмовлено та позовну заяву залишено без розгляду. 10.06.2024 постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу суду І інстанції без змін. 21.08.2024 постановою ВС попередні судові рішення було скасовано та справу направлено для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою від 02.09.2024 було призначено підготовче засідання на 13.09.2024, в судовому засіданні було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.10.2024. 04.10.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначене на 10.10.2024, про що повідомлено учасників справи. В судовому засіданні 10.10.2024 оголошено перерву до 24.10.2024. За клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено до 28.11.2024. З зв`язку з відрядженням судді, судове засідання було перенесено до 05.12.2024 про що повідомлено сторін. В судовому засіданні 05.12.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. Опис справи:

(4)ПП «Паво Груп» зареєстровано як юридичну особу 19.01.1995. Місце реєстрації: до 28.11.2022, ДОНЕЦЬКА область, місто МАРІУПОЛЬ, пр. Металургів, 64; з 28.11.2022 змінено на місто Київ, вул. В.Васильківська, 72. Основний вид діяльності підприємства в магазинах безмитної торгівлі: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Строк дії ліцензій ПП Паво Груп на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, закінчився 19.11.2020.

(5)ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі Наказу Про проведення фактичної перевірки ПП Паво Груп від 24.09.2021 №2881-п, 28.09.2021, відповідно до ст.19-1, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» проведена фактична перевірка в магазині безмитної торгівлі, у якому здійснює діяльність позивач, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, за результатами якої складено акт від 04.10.2021 №9398/08/01/07/09/01286056 та встановлено порушення ч.56 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних цигарках, та пального».

(6)Перевіркою встановлено факт зберігання у періоді з 20.11.2020 по 23.11.2020 партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 812426,21 грн (згідно з додатком №1 до акту перевірки), у місці зберігання, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підтверджується транзитною митною декларацією від 23.12.2020 №UА110170/2020/000727 на вибуття ТМЦ з господарської одиниці ПІП «Паво Груп», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, аеропорт Україна, до господарської одиниці ПП «Паво Груп», розташованої за адресою: м.Харків, вул.Ромашкіна, 1, аеропорт Україна. Строк дії ліцензій ПП «ПАВО ГРУП» на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, буд. 4, закінчився 19.11.2020.

(7)За розглядом матеріалів перевірки до ПП «ПАВО ГРУП» застосовані штрафні санкції, зокрема (що оскаржується позивачем) 812426,21 грн - за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

11.11.2021 за результатами перевірки, окрім інших, винесено податкове повідомлення-рішення №00164550709, яке є предметом розгляду даної справи та яким до ПП «Паво Груп» застосовано штрафну санкцію 812426,21грн за зберігання партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці зберігання протягом періоду з 20.11.2020 по 23.12.2020 не внесеним до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Не погодившись з винесеними ППР, позивач скористався своїм правом на адміністративне їх оскарження та, керуючись п. 56.2 ст. 56 ПК України, 13.12.2021 звернулось зі скаргою вих. №63 до ДПС України. ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 20.07.2022 №7544/6/99- 00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.11.2021 №00164550709, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з рішенням ДПС України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Короткий виклад позовних вимог та виступ представника позивача.

(8)По-перше, позивач вважає, що ДПС було здійснено ряд порушень при винесенні наказу на проведення перевірки, оскільки фактична перевірка має проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності інформації про порушення вимог законодавства. Позивач звертає увагу, що лист ДПС України від 07.09.2021р. не визначав проведення фактичної перевірки за період часу з 06.08.2020р. та перевірку зберігання товару.

(9)Позивач, також, звертає увагу суду щодо ототожнення ГУ ДПС у Запорізької області понять придбання та зберігання алкогольних та тютюнових виробів. У висновках фактичної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області перевіряючі припустились грубої логічної помилки та підмінили предмет доказування, оскільки у ході перевірки вони жодними належними та допустимими доказами не довели факт зберігання алкогольних та тютюнових виробів, а встановили лише факт наявності таких залишків, що саме собою ще не може служити підставою для висновку про їх зберігання за адресою м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4.

(10)Щодо не можливості встановлення факту фізичного зберігання підакцизних товарів за минулий період. В акті перевірки від 04.10.2021р. №9398/08/01/07/09/01286056 зроблено висновок про зберігання партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 812426,21 грн протягом періоду з 20.11.2020 по 23.12.2020 не внесеним до Єдиного державного реєстру зберігання алкогольних напоїв/тютюнових виробів за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4 на підставі транзитної митної декларації від 23.12.2020 №UA110170/2020/000727 на вибуття ТМ з ПП Паво Груп (Запорізька філія 69013, м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, аеропорт Україна) до ПП Паво Груп (Харківська філія 61031, м.Харків, вул.Ромашкіна, 1, аеропорт Україна).

(11)Наголошує на тому, що виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом державної податкової служби, який його вносив, на підставі письмової заяви суб`єкта підприємницької діяльності, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб`єкту підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення цих підстав. Протягом трьох робочих днів з моменту прийняття розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру орган державної податкової служби видає суб`єкту підприємницької діяльності засвідчену копію письмового розпорядження.

ПП Паво Груп на здійснення господарської діяльності магазину безмитної торгівлі були отримані: Довідка №154784 АП вд 06.07.2018, внесена в ЄДР 06.07.2018 за №08180107458 адреса м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4 прим.літ К3-3; Довідка №154764 від 08.06.2016 внесена в ЄДР 08.03.2016 за №08180107439 адреса м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4 прим.літ Ж.

ПП Паво Груп не отримувало розпоряджень контролюючого органу про виключення м.Запоріжжя, вул. Блакитна, 4 з Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідно до норм законодавства та з якого періоду, не додано такого розпорядження.

Позивач звертає увагу суду, на тому, що місця зберігання підакцизних товарів не виключаються з Єдиного реєстру автоматично, а лише на підставі відповідного розпорядження, при тому що в Наказі №251 передбачені терміни винесення такого розпорядження, які мають лише початкову межу «не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення цих підстав» та не мають кінцевого терміну, а відповідно про таке розпорядження має бути повідомлено підприємство.

На підставі вказаного просить суд визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 11.11.2021 №00164550709.

ІV. Короткий виклад заперечень на позовну заяву та виступ представника відповідача.

(12)Щодо посилань позивача відносно здійснення відповідачем ряду порушень при винесенні наказу на проведення перевірки, останнім зазначено наступне.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Але при цьому, з урахуванням вищезазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки (перевірку проведено в межах діючого законодавства), а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що ця постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі. А тому, навіть якщо допустити факт невідповідності наказу саме як підставу для визнання протиправними та скасування ППР, то з урахуванням вищезазначеного висновку ВС, при розгляді даної справи суд повинен встановити, чи були об`єктивні причини призначення такої перевірки чи ні (виконання контролюючим органом покладних на нього Законом функцій при наявності Листів ДПС та доповідної записки в підтвердження необхідності здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів), а якщо такі причини були, то порушення у вигляді не зазначення у наказі конкретної інформації щодо будь-яких порушень з боку позивача, не може бути підставою для скасування ППР, оскільки це порушення не вплинуло та не могло б вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

(13)Відповідач вважає, що до позивача цілком обґрунтовано було застосовано контролюючим органом штрафні санкції на суму 812426,21грн за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (ППР ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.11.2021 №00164550709), оскільки: відповідно до статті 421 Митного кодексу України, приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе зокрема, склади магазину, в тому числі склади для товарів, що реалізуються в торговельних залах, розташованих у різних пунктах пропуску, та переміщуються між ними виключно під митним контролем, та для майна, яке використовується у таких залах для реалізації зазначених товарів.

Стаття 15 Закону №481 визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Тобто, за певних обставин, місце зберігання та місце реалізації дійсно можуть знаходитись за однією адресою і тоді суб`єкт господарювання відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону України №481 звільняється від обов`язку вносити до Єдиного реєстру таке місце зберігання, якщо в нього є діюча ліцензія. Але в даній справі позивач в період з 20.11.2020 до 23.12.2020 роки здійснював зберігання підакцизної групи товарів у господарській одиниці розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, проте, таке місце не було внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки у позивача взагалі була відсутня у цей період ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів у цей період.

Відповідно до транзитної митної декларацією від 23.12.2020 №UAI 10170/2020/000727 на вибуття ТМЦ з господарської одиниці ПП «Паво Груп», розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, аеропорт Україна, до господарської одиниці ПП «Паво Груп», розташованої за адресою: м.Харків, вул.Ромашкіна, 1, аеропорт Україна було складено інвентаризаційний звіт зберігання товарів у період з 20.11.2020 по 23.12.2020 роки за адресою: м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, який є додатком до акту перевірки та є належним доказом у справі. Факт отримання алкогольних напоїв саме за цією адресою підтверджується вищезазначеною транзитної митної декларацією, яка зазначено в акті фактичної перевірки.

(15)Враховуючи вказане, відповідач вважає, що позивачем не спростовано висновки акту про результати фактичної перевірки, що стали підставою для застосування до позивача штрафних /фінансових санкцій за порушення ч.59 ст.15 Закону № 481, в частині зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а відповідач діяв лише в межах діючого законодавства України. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

V. Правова оцінка суду.

(16)Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом та законами України (п.41.5 ст.41 ПК України). Податкові органи виконують функції, визначені статтею 19-1 ПК України, в т.ч.:

19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою виконання наданих цим Кодексом функцій (зазначених вище), відповідно до статті 20 ПК України, контролюючі органи мають такі права:

1) проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4.);

2) запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп.20.1.6.);

3) вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (пп.20.1.9.);

4) здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (пп.20.1.10.);

5) доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (пп.20.1.13.).

(17)Як вбачається з матеріалів справи, передумовою видання наказу №181-п від 24.09.2021 року слугували листи ДПС. Так, листом ДПС від 17.09.2021 №12833/5/99-00-07-05-02-05 (вх. 4199/8 від 20.09.2021) відповідача повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно розгляду листа Семенівської сільської ради та вжиття відповідних заходів, згідно додатку, листом ДПС України від 07.09.2021 №20452/7/99-00-07-05-02-07 (вх.№4037/8 від 07.09.2021), який стосується позивача, а тому надається лише він, повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з реалізації «Елітних» алкогольних напоїв, реалізація яких передбачена в магазинах безмитної торгівлі, згідно додатку, листом Семенівської сільської ради від 26.08.2021 №2074 (вх. №15476/5 від 30.08.2021) повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, згідно додатку, листом ДПС України від 10.09.2021 №7874/К/99-00-07-05-02-09 (вх. 4093/8/ЗВГ від 10.09.2021) повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно розгляду звернення гр. ОСОБА_1 та вжиття відповідних заходів, згідно додатку, які і дали підставу для аналізу і відпрацюванням зазначеної в них інформації, за результатами чого, з метою виконання своїх функцій з врахуванням листа ДПС України від 07.09.2021 №20452/7/99-00-07-05-02-07, вх.№4037/8 від 07.09.2021 (реалізації «Елітних» алкогольних напоїв), начальник управління податкового аудиту звернувся до заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області з пропозицією призначення фактичної перевірки позивача, оформленою доповідною запискою від 23.09.2023, в тому числі, відносно до позивача.

(18)Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що 24 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області видано наказ №1881-п про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, буд. 4, прим. 317-318, в якому здійснює діяльність ПП Паво Груп (код за ЄДРПОУ 01286056), за період з 06.08.2020 по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; наявності ліцензій та інших документів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в Україні.

Посадовим особам Головного управління ДПС у Запорізькій області було видано направлення на перевірку: №№4647, 4648, 4649 від 24 вересня 2021 року.

Отже, суд вважає, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту виконуючі покладені на нього функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

(19)Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (абз.2 п.75.1 ст.75 ПКУ).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів.

(20)Відповідно до приписів пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи на підставі пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

(21)Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як зазначалось вище, в наказі про проведення фактичної перевірки позивача підставою для її проведення зазначений п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 та ст.191, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України.

Відповідно до вказаного підпункту п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, в нашому випадку це п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

(22)Враховуючи вказане, суд вважає, що відповідач не мав зазначати у наказах на проведення перевірки інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких можливих порушень з боку позивача, саме для цього і призначається проведення фактичної перевірки, щоб з`ясувати чи дійсно були порушення з боку позивача законодавства у сфері виробництва та обіг підакцизних товарів.

Сам же наказ на перевірку відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вимогам, що передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, зокрема містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; адреса об`єкта перевірки; мета перевірки контроль за дотриманням вимог чинного законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом пального, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, зокрема, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, містить підпис першого заступника начальника ДПС та скріплений печаткою контролюючого органу.

Суд дійшов висновку, що посилання позивача стосовно порушень відповідачем законодавства при винесенні наказу на проведення перевірки не знайшли підтверджень.

(23)Однак, суд вважає, що при здійсненні висновків в акті перевірки та застосування штрафних санкцій за порушення, відповідачем не правильно враховані обставини, які були встановлені.

Так, в акті перевірки від 04.10.2021 №9398/08/01/07/09/01286056 зроблено висновок про зберігання партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів загальну суму 812426,21 грн протягом періоду з 20.11.2020 по 23.12.2020 не внесеним до Єдиного державного реєстру зберігання алкогольних напоїв/тютюнових виробів за адресою: м.Запоріжжя. вул.Блакитна,4 на підставі транзитної митної декларації від 23.12.2020 №UA 110170/2020/000727 на вибуття ТМ з ПП "Паво Груп" (Запорізька філія 69013,м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4, аеропорт Україна) до ПП "Паво Груп" (Харківська філія 61031, м.Харків, вул.Ромашкіна, 1, аеропорт Україна).

Як вбачається з пояснень відповідача, останній вважає, що позивач для уникнення застосування до нього штрафних санкцій, повинен був в останній день дії ліцензії до початку дії нової ліцензії звільнити вищезазначене приміщення від підакцизної групи товарів за цією адресою, як це ним було зроблено пізніше 23.12.2020.

Суд погоджується з позицією позивача та зазначає, що зазначений документ лише свідчить про факт відправлення товару та не підтверджує факт зберігання товару. Оскільки, як свідчать матеріали справи, в даному випадку за місцем здійснення господарської діяльності м.Запоріжжя, вул.Блакитна, 4 склалась ситуація, що міжнародний аеропорт Запоріжжя, в якому розміщений магазин безмитної торгівлі ПП Паво Груп не працював та не обслуговував пасажирські рейси у зв`язку із реконструкцією будівель, й тому магазин безмитної торгівлі ПП Паво Груп не здійснював реалізацію будь-якого товару, у тому числі й алкогольних напоїв та тютюнових виробів в період з 19.11.2020 по 18.06.2021, що підтверджується Z-звітами РРО з послідовною нумерацією №72 від 8.11.2020, № 73 від 18.06.2021 та №1 від 26.06.2021.

(24)Також враховуючи, що фактична перевірка була проведена відповідачем з 28.09.2021 по 01.10.2021, тобто майже через рік після відправлення товару (23.12.2020), тому, зазначене не є встановленим фактом наявності ліцензійного товару, а лише припущенням, оскільки довести зазначене можливо лише при фактичному виявлені перевіряючими кількості та вартості пляшок та пачок за місцем їх знаходження.

Суд звертає увагу, що відповідно до зміту ст.80 Податкового кодексу, основним завданням фактичної перевірки є саме виявлення, фіксація та документування порушень податкового законодавства, а також на запобігання незаконної діяльності платників податків. Вона є інструментом державного контролю для забезпечення справедливого податкового середовища.

(25)Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, встановлено, що ПП Паво Груп на здійснення господарської діяльності магазину безмитної торгівлі були отримані:

Довідка №154784 АП вд 06.07.2018 внесена в ЄДР 06.07.2018 за №08180107458 адреса м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4 прим.літ К3-3;

Довідка №154764 від 08.06.2016 внесена в ЄДР 08.03.2016 за №08180107439 адреса м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4 прим.літ Ж.

Проте, перевіряючими встановлено зберігання партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів в приміщенні за адресою: м.Запоріжжя вул.Блакитна, буд.4.

Суд звертає увагу, що за правилами Податкового законодавства місце проведення фактичної перевірки, це місце фактичного здійснення діяльності платника податків, місцезнаходженням господарських або інших об`єктів, які використовуються для ведення господарської діяльності.

Так, вбачається, що перевіряючими в акті перевірки було зазначено загальне приміщення - будинок, без уточнення приміщень, якими користується позивач.

На підставі вище зазначеного суд вважає, що контролюючим органом не доведено порушення ПП Паво Груп податкового законодавства України, а відповідно оскаржуване Податкове повідомлення рішення від 11.11.2021 №00164550709 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ПАВО ГРУП" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.72, код ЄДРПОУ 01286056) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2021 №00164550709, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким до Приватного підприємства "ПАВО ГРУП" застосовано штрафну санкцію в сумі 812426,21 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства "ПАВО ГРУП" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9749,11 грн (дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 11 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 27.12.2024.

Суддя Ж.М. Чернова