Ухвала

від 26.12.2024 по справі 200/6955/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

26 грудня 2024 року №200/6955/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали справи та позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київської міської ради щодо позбавлення позивача права користуватись у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який встановлений в будинку за проєктом та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1;

- визнати протиправним та скасувати п.7 рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 березня 20 року, оформленого протоколом №13, в частині дії на загально будинкове неподільне майно співвласників будинку АДРЕСА_1 ,) Києва, який застосовано до власності співвласників та споживачів комунальних послуг без повідомлення мешканцям про п.7 протоколу №13 та без згоди мешканців будинку про їх позбавлення складової комунальної послуги та їх неподільної власності співвласників, шляхом заварювання та заборону користування загально будинковим сміттєпроводом, як власністю;

- зобов?язати відповідача, до встановлення (будівництва) для будинку №16/1 між будинком 16/1 та 16/52 по вул. Азербайджанська в м. Києві підземного контейнера підземного контейнера, згідно Розпорядження КМДА від 23.10.2017р. №1315 «Про внесення згіндо розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.02.2017р. №194 «Про встановлення підземних контейнерів для побктових відходів у місті Києві в 2017 році», повернути до будинку №16/1 сміттеві контейнери, які є складовою сміттепроводу та були забрані біля будинку без згоди співвласників, для можливості користуватися щоденною обов?язковою комунальної послугою;

- зобов?язати відповідача усунути наявні несправності у роботі сміттєпроводу та відновити експлуатацію сміттєпроводу у будинку №16/1 по бул. Азербайджанська в м. Києві шляхом розварювання та відкриття сміттєпроводу для користування;

- визнати незаконним заварювання та заборону користування сміттєпроводом в будинку №16/1 по вул. Азербайджанська в м. Києві, як факт неналежного надання обов?язкової комунальної послуги, якою є загально будинковий сміттепровід як загально будинкове обладнання в будинку, та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку;

- стягнути з відповідача на користь позивача 500 000 (п?ятсот тисяч) грн у відшкодування моральної шкоди, які перерахувати на рахунок для підтримку ЗСУ.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 адміністративну справу №200/6955/23 передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано 02.12.2024 на розгляд судді Парненко В.С.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суд враховує, що згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Судом встановлено, що позивачем, зокрема, заявлена вимога про визнання протиправними дій Київської міської ради щодо позбавлення позивача права користуватись у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який встановлений в будинку за проєктом та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1.

Суд зазначає, що вказана вимога пов`язана із захистом права позивача на користування у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1.

Отже, вказаний спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За таких підстав, враховуючи те, що спірні правовідносини в даній справі пов`язані з реалізацією права користування і розпорядження майном, суд доходить висновку, що існує спір про право, тобто спір має приватноправовий характер, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права позивача, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи «компетентним судом», «судом встановленим законом», на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, розгляд вказаної вимоги про визнання протиправними дій Київської міської ради щодо позбавлення позивача права користуватись у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який встановлений в будинку за проєктом та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1 має здійснюватись місцевим судом в порядку цивільного судочинства.

Додатково, суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви (ч. 2 ст. 170 КАС України).

Частиною 6 ст. 170 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Таким чином, позовна заява в частині пред`явленої позовної вимоги про визнання протиправними дій Київської міської ради щодо позбавлення позивача права користуватись у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який встановлений в будинку за проєктом та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1 має бути пред`явлена до місцевого суду за місцезнаходженням відповідача.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії до провадження судді Парненко В.С.

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій Київської міської ради щодо позбавлення позивача права користуватись у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковим сміттєпроводом, який встановлений в будинку за проєктом та є неподільною власністю співвласників багатоквартирного будинку №16/1.

Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесено до загальної юрисдикції місцевого суду та він повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Парненко В.С.