Ухвала

від 20.12.2024 по справі 320/378/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 грудня 2024 року справа № 320/378/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

21.12.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа», в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» (код ЄДРПОУ: 43063891, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, 23) штраф в сумі 34 000 грн в дохід державного бюджету згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення від 27.01.2021 №6.

11.01.2023 вказану позовну заяву зареєстровано в КП «Діловодство спеціалізованого суду» відділом канцелярії Київського окружного адміністративного суду та передано судді Кушновій А.О. для розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів, - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами, у зв`язку з тим, що докази усунення недоліків позовної заяви суду не надані.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року про повернення позовної заяви скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10.05.2023 матеріали адміністративної справи №320/378/23 повернулись на адресу Київського окружного адміністративного суду та були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано від позивача та відповідача докази, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області при поданні позову, не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску.

Проте, в позовній заяві Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду посилається на обставину введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 та зазначає, що рішення про застосування адміністративно-господарської санкції оскаржувалось відповідачем у справі №320/1647/21 та про наявність ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 за результатами розгляду справи №320/1647/21 позивачу стало відомо в кінці листопада 2022 року.

Щодо посилання скаржника на обставину введення на території України воєнного стану з 24.02.2022, суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення до адміністративного суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, позивач не надає належного обґрунтування, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, вплинуло на пропуск строку звернення до адміністративного суду.

Стосовно доводів позивача про, те що Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області стало відомо в кінці листопада 2022 року про ухвалу Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №320/1647/21, суд зазначає наступне.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №320/1647/21, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «РЕФОРМА» відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення №6 від 27 січня 2021 року про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, набрало законної сили 30.11.2021 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №320/1647/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2023 у справі №640/2003/22, де сформовано висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії, суд зауважує наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини першої статті 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V) та іншими законами.

Законом №877-V визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 12 Закону №877-V визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Отже, за загальним правилом у суб`єкта господарювання є 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа на добровільне виконання застосованої до нього штрафної санкції. Невиконання у добровільному порядку цього припису є підставою для суб`єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми штрафної санкції.

При цьому конструкція вказаної норми містить виключення із загального правила - якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі.

У статті 10 Закону №877-V серед прав суб`єкта господарювання є право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

У частині 3 статті 12 Закону №877-V враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.

Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина 3статті 12 Закону №877-V висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.

З метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині 3 статті 12 Закону №877-V, яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, суд вважає, що перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

У зв`язку з цим, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Суд виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на звернення до адміністративного суду, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та вказати інші обґрунтовані підстави для поновлення строку.

Також, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами тринадцятою-п`ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.