Ухвала

від 20.02.2025 по справі 320/378/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 лютого 2025 року справа № 320/378/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

21.12.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа», в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» (код ЄДРПОУ: 43063891, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, 23) штраф в сумі 34 000 грн в дохід державного бюджету згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення від 27.01.2021 №6.

11.01.2023 вказану позовну заяву зареєстровано в КП «Діловодство спеціалізованого суду» відділом канцелярії Київського окружного адміністративного суду та передано судді Кушновій А.О. для розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

30.01.2023 відповідачем подано до суду клопотання про повернення позовної заяви, в якому просив визнати підстави, вказані позивачем у позовній заяві про поновлення пропущеного строку неповажними та повернути позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів, - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами, у зв`язку з тим, що докази усунення недоліків позовної заяви суду не надані.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року про повернення позовної заяви скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10.05.2023 матеріали адміністративної справи №320/378/23 повернулись на адресу Київського окружного адміністративного суду та були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано від позивача та відповідача докази, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.07.2023 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду посилалося на обставину введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 та зазначало, що рішення про застосування адміністративно-господарської санкції оскаржувалось відповідачем у справі №320/1647/21 та про наявність ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 за результатами розгляду справи №320/1647/21 позивачу стало відомо в кінці листопада 2022 року.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на звернення до адміністративного суду, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №320/378/23 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

03.01.2025 позивач через підсистему «Електронний Суд» подав заяву про усунення недоліків до позовної заяви (далі - заява).

Вказана заява від 03.01.2025 зареєстрована судом 06.01.2025.

Позивач мотивує свою заяву на поновлення строку звернення до суду тим, що в період з 24.02.2022 по 20.04.2024 службові приміщення Головного управління разом зі всіма службовими документами, зокрема й судовими справами, електронно-цифровими ключами, комп`ютерами та іншою оргтехнікою, що там знаходилися, були зайняті силами територіальної оборони.

Після звільнення військовими приміщень Головного управління робочий процес відновився не одразу, оскільки залишені до початку повномасштабного вторгнення документи співробітникам Головного управління доводилося збирати по частинам в різних приміщеннях та знаходити в інших різних справах.

Також, позивач зазначає, що станом на 20.04.2024, в провадженні відділу правового забезпечення Головного управління знаходилися більше трьохсот судових справ, відновлення яких потребувало певного часу. Водночас, з урахуванням кадрового ресурсу повне відновлення претензійно-позовної роботи було здійснено лише в 2023 році. У зв`язку зі значною кількістю судових справ, які потребували опрацювання та відсутністю в деяких з них певних необхідних документів, Головне управління не мало можливості своєчасно складати процесуальні документи, зокрема і позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів.

Також, Головне управління просить суд прийняти до уваги, що повітряна тривога в 2022 році на Київщині лунала 487 разів, а в м. Києві - 643, це також посприяло несвоєчасній подачі адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів представника позивача, суд враховує наступне.

Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

За змістом частини першої статті 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V) та іншими законами.

Законом №877-V визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 12 Закону №877-V визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Отже, за загальним правилом у суб`єкта господарювання є 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа на добровільне виконання застосованої до нього штрафної санкції. Невиконання у добровільному порядку цього припису є підставою для суб`єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми штрафної санкції.

При цьому конструкція вказаної норми містить виключення із загального правила - якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі.

У статті 10 Закону №877-V серед прав суб`єкта господарювання є право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Правові висновки щодо застосування положень статті 12 Закону №877-V викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.

Водночас Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 вказав, що у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.

Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.

Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 також зауважив, що з метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині третій статті 12 Закону №877-V, яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

У подальшому вказані правові висновки також застосовані Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22, від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21 та від 11 липня 2024 року у справі №620/4425/23.

Як вже зазначалось в ухвалі суду від 20.12.2024 про залишення позову без руху, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №320/1647/21, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «РЕФОРМА» відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення №6 від 27 січня 2021 року про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення у справі №320/1647/21 набрало законної сили 30.11.2021 при ухваленні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.

Згідно відомостей з КП ДСС Шостого апеляційного адміністративного суду Шостий апеляційний адміністративний суд направив завірену копію постанови суду від 30.11.2021 у справі № 320/1647/21 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Реформа" (вул. Лобановського Валерія, б. 23, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135) супровідним листом від 09.12.2021 року № 02.3-08/320/1647/21/106790/2021.

Таким чином, відлік тримісячного строку на звернення до суду із даним позовом розпочався після спливу 15-денного строку з дня одержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Реформа" постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №320/1647/21, якою залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 про відмову у задоволенні позову ТОВ «Керуюча Компанія «Реформа» про визнання протиправним та скасування рішення №6 від 27 січня 2021 року про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, тобто не раніше ніж 24.12.2021.

Проте до Київського окружного адміністративного суду Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось через підсистему «Електронний Суд» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» тільки 21.12.2022, тобто з пропуском тримісячного строку після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №320/1647/21, яке набрало законної сили.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Київський окружний адміністративний суд не припиняв, не призупиняв свою діяльність та продовжував здійснювати правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 дійшла висновку, що:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Натомість, представником позивача не наведено жодних конкретних доводів та не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у вищенаведений період саме у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

Щодо покликання представника позивача та те, що у зв`язку зі значною кількістю судових справ, які потребували опрацювання та відсутністю в деяких з них певних необхідних документів, Головне управління не мало можливості своєчасно складати процесуальні документи, зокрема і позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення коштів, суд зазначає, що труднощі в організації роботи позивача та велике навантаження на працівників не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають зверненню до суду в межах встановленого законодавством строку.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що перелічені в заяві від 03.01.2025 про поновлення пропущеного процесуального строку обставини поважності поновлення строку звернення до суду вже були предметом дослідження судом в ухвалі від 20.12.2024, а інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнані неповажними, то суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущений з причин, які виникли з волі позивача, а отже, не є поважними.

Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.

Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи виявлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.

Керуючись статтями 240, 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви позивача від 03.01.2025 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення штрафу в сумі 34 000 грн в дохід державного бюджету згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення від 27.01.2021 №6 - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Кушнова А.О.