Рішення

від 27.12.2024 по справі 420/27067/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27067/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса), в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд. 10 ЄДРПОУ: 24983020) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27 серпня 2017 по 28 лютого 2018 року;

2. Зобов`язати Військову академію (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд. 10 ЄДРПОУ: 24983020) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 27 серпня 2017 року до 28 лютого із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб;

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд. 10 ЄДРПОУ: 24983020) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року (індексації різниці) з урахуванням абз.3, 4, 5, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року;

4. Зобов`язати Військову академію (м.Одеса) (65009, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд. 10 ЄДРПОУ: 24983020) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням абз.3, 4, 5, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) та зауважує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та проведення якої у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Втім, за доводами позивача, у період проходження ним військової служби у військовій академії з 27.08.2017 по 10.08.2024 відповідачем не у повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація його грошового забезпечення.

Так, згідно листа відповідача від 15.08.2024, ним протиправно у період з 27.08.2017 по 28.02.2018 включно, індексація грошового забезпечення позивачу взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та порушує права позивача на отримання у належному розмірі грошового забезпечення з урахуванням також індексації, яка є складовою грошового забезпечення.

Крім того, позивач звертає увагу, що у період з 27.08.2017 по 28.02.2018 востаннє посадові оклади військовослужбовців підвищувались у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294. Наступна зміна окладів була здійснена відповідно до постанови КМУ №103 від 28.02.2018 року. При цьому, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) для військовослужбовців з огляду на приписи Порядку №1078, є саме місяць підвищення посадових окладів. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період служби з 27.08.2017 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів січень 2008р.

Також, за твердженнями позивача, він має право на отримання за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації різниці з урахуванням приписів п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Обґрунтовуючи такі вимоги, позивач зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 умовою для отримання суми індексації-різниці є те, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. В спірному випадку, як стверджує позивач, його грошове забезпечення після 01.03.2018 склало 13177,28 грн, а до підвищення (до 01.03.2018) становило - 12262,07 грн., тобто підвищилось на 915,21 грн. При цьому, за розрахунками позивача, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 фіксована сума індексації (індексація різниця) в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації належної до виплати у лютому 2018 року і розміром підвищення доходу, та становить у спірному випадку (4 258,75 грн. 915,21 грн.) - 3 343,54 грн. Втім, такої різниці відповідач у спірному періоді починаючи з 01.03.2018 протиправно не виплачував позивачу.

Ухвалою суду від 13.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи на хибність та необґрунтованість позовних вимог просить відмовити у задоволенні цього позову.

У своїх доводах відповідач вказує, що з прийняттям Постанови КМ України від 09.12.2015 №1013, Урядом фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року). З тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Крім того, Постановою №1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.

Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 року №248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію). В подальшому, наказом Міністерства оборони України № 4 від 27.01.2016 року "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України №60 від 08.02.2016 року "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 року № 44" врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони України від 15.02.2017 року №1223/3/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у 2017 році здійснювалась на рівні 2016 року. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 29.01.2018 року №248/3/9/172, розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року - набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб - чергового підвищення грошового забезпечення). Тобто, підвищення у грудні 2015 року місячного грошового забезпечення за рахунок постійних складових, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в 2,7 рази перевищило суму ймовірної індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року. Таким чином, відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.

Відповідач зазначає, що відповідно до вимог абз.9 п.5 Порядку №1078 та додатку 5 до порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексації споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалось перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходів у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року лютий 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Тому з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачу за період з серпня 2017 року по березень 2018 року, 01.03.2018 року по 31.12.2023 року відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 становить 0,00 грн. щомісячно.

З огляду на приписи Постанови №1013 та Порядку №1078, відповідач вважає спростованими доводи позовної заяви про необхідність застосування в якості базового місяця січня 2008р. за період з 27.08.2017 по 28.02.2018. Поряд з цим, відповідач звертає увагу й на те, що позивача зараховано до списків особового складу Військової академії (м. Одеса) у 2017 році, а отже, посилання позивача на те, що січень 2008 року є базовим, не відповідає фактичним обставинам справи.

Окремо, відповідач зауважує й про те, що позовна заява не містять доказів оскарження наказу про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а відтак станом на момент видання наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) позивачем погоджено проведення усіх необхідних розрахунків та звертає увагу на приписи Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», якими було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м.Одеса) з 27.08.2017 по 10.08.2014.

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №665-РС від 28.05.2024, позивача було звільнено з військової служби .

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 10.08.2024 №243, ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу академії.

12.08.2024 позивач звернувся до Військової академії (м.Одеса) із запитом на інформацію, у якому просив надати: довідку щодо суми індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 26.08.2017 по день виключення зі списків військової частини, з вказанням базових місяців застосованих при здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення; довідку розрахунок належної та не виплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2017 по день виключення зі списків військової частини, з вказанням базових місяців та підстав її невиплати.

У відповідь на указане звернення позивача, відповідач надав лист від 15.03.2024 №6/21/933, а також була надана довідка №6/67/790 від 14.08.2024 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.08.2017 по 10.08.2024, з яких вбачається, що за період з 27.08.2017 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не проводилась та дорівнює 0,00 грн. щомісячно (базовий місяць січень 2016); з березня 2018 року проводилась індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця березень 2018р. та виплачувалась з грудня 2018 по січень 2023 та у серпні 2024 року (базовий місяць грудень 2023). Індексація-різниці у відповідності до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 відсутня.

Також, на запит позивача листом Військової академії (м.Одеса) від 15.08.2024 №6/21/932 були надані картки особового рахунку за період проходження служби за 2017-2018, за 2019-2022, за 2023-2024, інформація у яких підтверджує невиплату позивачу індексації грошового забезпечення у період служби у Військовій академії (м.Одеса) з 27.08.2017 по 28.02.2018, та невиплату індексації-різниці починаючи з березня 2018 року у відповідності до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка виразилась у не виплаті позивачу за період з 27.08.2017 року по 28.02.2018 включно індексації грошового забезпечення у повному обсязі та з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, а також індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч.ч.1-3 ст.9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

У силу вимог ч.1 ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За правилами ч.1 ст.2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно ч.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), який, як визначено у п.1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

До об`єктів індексації, у розумінні п.2 Порядку № 1078 віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх роботодавців.

Водночас, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду застосування законодавства у правовідносинах щодо виплати індексації грошового забезпечення, обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення, у зв`язку із чим відповідні доводи відповідача про відсутність фінансування для виплати індексації судом відхиляються за необґрунтованістю.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 27.08.2017р. по 28.02.2018р. позивачу відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Отже, враховуючи те, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078 чітко визначені правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, у тому числі і на відповідача, суд вважає, що позивач має право на виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 27.08.2017р. по 28.02.2018р., у зв`язку із чим вбачає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.08.2017р. по 28.02.2018 включно.

Що стосується застосування в якості базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, суд зазначає, що виходячи з приписів п. 5 Порядку № 1078, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців є місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Водночас, постановою КМ України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Отже, відповідно до чинного у період спірних правовідносин законодавства, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, а початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.

Нарахування ж індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п.10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

За вказаного, саме місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.05.2022 справа № 200/3859/21 та від 23.03.2023 справа № 400/3826/21 та інш.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294), затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим.

Ця Постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

Лише 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Отже, визначення базового місяця залежить тільки виключно від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року, - місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року та не змінювалось до набрання чинності (а саме до 01.03.2018р.) постановою КМ України №704 від 30.08.2017р.

З січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався не підвищувався, та відповідачем такої обставини не спростовано, не доведено іншого.

Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою позивача у період з 27.08.2017 по 28.02.2018 відбулось у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ №1294, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю у цьому періоді має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року по 28.02.2018 включно, а з 01.03.2018 після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

З огляду на викладене вище, для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 27.08.2017р. по 28.02.2018р.- є січень 2008 року.

Між тим, відповідно до встановлених обставин справи, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б доводили нарахування та виплату позивачу у період з 27.08.2017 по 28.02.2018 року включно індексації грошового забезпечення у належному розмірі з урахуванням вірно застосованого базового місяця січня 2008р., що свідчить про обґрунтованість вимоги позивачки у цій частині.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 27.08.2017 по 28.02.2018 з урахуванням також місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008.

Суд оцінює критично посилання відповідачів на приписи постанови КМ України №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», адже з прийняттям цієї Постанови №1013, посадові оклади військовослужбовців не змінились.

Слід зазначити, що згідно з п.3 Постанови № 1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Разом з цим, виходячи з викладених приписів слідує, що обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. лише за умов виконання абзацу 1 пункту 3 Постанови № 1013, тобто за умов вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).

Суд зауважує, що хоча абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013 і установлено необхідність вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р., зокрема, розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), однак, відповідного збільшення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) з 1 грудня 2015 р. військовослужбовців не відбулось.

Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців після 01.01.2008 року відбулась лише з 01.03.2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відтак, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися, та продовжували визначатись відповідно до Постанови №1294.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність у нього дискреції у питанні визначення базового місяця для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.08.2017 по 28.02.2018, позаяк відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень стосовно визначення базового місяця індексації, адже не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених законом межах. При цьому, наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Стосовно індексації-різниці, суд зазначає таке.

З аналіз приписів Порядок № 1078 слідує, що ним передбачено можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, в тому числі «індексації-різниці».

Так, у відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Окрім того, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

У разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.

Враховуючи викладене суд звертає увагу, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд звертає увагу на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 14.09.2023 у справі №560/3097/22 та враховує, що буквальний спосіб тлумачення вказаних норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Згідно наданої відповідачем картки особового рахунку військовослужбовця №9660 за 2017-2018рр. ОСОБА_1 вбачається, що у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення становив 11706,89грн., у березні 2018 року складав 12262,07 грн.

Отже, грошове забезпечення позивача за березень 2018 року збільшилось на 555,18 грн (А).

Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.

В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 року) становить 253,3%, що неодноразово досліджувалася, встановлювалась та підтверджувалась у послідовній практиці Верховного Суду під час розгляду аналогічних справ.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 р. складав - 1762,00 грн.

Отже, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Суд також враховує, що такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21 та інш.

Виходячи з викладеного, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн., яка склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Таким чином, в період з 1 березня 2018 року по 31.12.2022 позивач мав право на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 555,18 грн. =3907,97 грн.

Разом з цим, як видно з установлених обставин справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період.

Указане в свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачеві «індексації-різниці» в розмірі 3907,97грн. щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Відтак, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в цій частині, визнання оскаржуваної бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення, у сумі 3907,97 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум та пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідачем у відзиві на позов не зазначено ґрунтовних аргументів, які б спростовували наявність у позивача права на отримання індексації-різниці починаючи з 01.03.2018.

Вказані відповідачем обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку здійснити нарахування та виплату у належному розмірі та у встановленому законом порядку індексації грошового забезпечення позивача за спірні періоди, адже в силу приписів чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 було зупинено дію ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» суд не приймає до уваги, оскільки указаний період не є спірним у межах цієї справи.

З приводу вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

За приписами п.1 Порядку №44, він визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Згідно з п.168.5 статті 168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції/у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно, на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

У відповідності до положень п.2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Наведені вище норми Порядку № 44 свідчать про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Інші доводи та заперечення відповідача також спростовуються викладеним вище.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень у спірному випадку не доведено правомірності своєї поведінки, відтак вбачає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення вимоги ОСОБА_1 .

Оскільки позивач в силу приписів ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27 серпня 2017 по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.

Зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 серпня 2017 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року (індексації різниці) з урахуванням абз.3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, у фіксованій величині 3907,987 грн в місяць.

Зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до по 31.12.2022 року з урахуванням абз.3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року у фіксованій величині 3907,987 грн в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум та пропорційно відпрацьованому часу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Військова академія (м. Одеса), код ЄДРПОУ 24983020, адреса: вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА