Ухвала

від 27.12.2024 по справі 420/40022/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/40022/24

УХВАЛА

27 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву компанії DYNAMIC SHIPPING CORP. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом компанії DYNAMIC SHIPPING CORP. до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди,

встановив:

До суду з позовом звернулася компанії DYNAMIC SHIPPING CORP., в особі капітана судна «GOLD LUCKY» Ашиш Катарія (далі - позивач) до Одеської митниці (далі - відповідач ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕР-МЕТ ЛТД (далі - третя особа, ТОВ ФЕР-МЕТ ЛТД), в якому просить :

- визнати бездіяльність Одеської митниці щодо не здійснення митних формальностей стосовно судна «Gold Lucky» IMO 8681410, прапор - Cameroon, протиправною;

- зобов?язати Одеську митницю завершити всі митні формальності щодо судна «Gold Lucky» IMO 8681410, прапор - Cameroon;

- стягнути з Одеської митниці майнову шкоду у формі упущеної вигоди у розмірі 50 000 доларів США, що за курсом курсом НБУ станом на 05.12.2024 (1 долар США 41,66 грн.) 2 083 000 грн.

Разом з позовом, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Одеській митниці та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання судновласнику DYNAMIC SHIPPING CORP. в тому числі, в особі капітана судна «GOLD LUCKY» Ашиш Катарія (ASHEESH KATARIA) вчиняти дії щодо виходу судна «GOLD LUCKY» (IMO 8681410) разом із вантажем з акваторії морського порту Одеса та слідувати далі за маршрутом призначення.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що судно «GOLD LUCKY» (IMO 8681410) завантажено соєю з партії, задекларованої декларацією 24UA500050010783U3 та з 03.11.2024 перебуває в Одеському морському порту. Проте всупереч вимогам митного законодавства більше 30 днів судно «GOLD LUCKY» не може покинути акваторію Одеського морського порту через не завершення митних формальностей, при цьому на всі звернення щодо підстав затримки судна, відповіді Митницею не надано. Оскільки за позицією позивача самостійно захистити свої права не є можливим, вважає, що співмірним є забезпечення позову шляхом заборони Одеській митниці та будь-яким іншим особам вчиняти дії направлені на перешкоджання судновласнику DYNAMIC SHIPPING CORP., в тому числі в особі капітана судна «GOLD LUCKY» Ашиш Катарія (ASHEESH KATARIA) вчиняти дії щодо виходу судна «GOLD LUCKY» (IMO 8681410) разом із вантажем з акваторії морського порту Одеса та слідувати далі за маршрутом призначення.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд вважає за можливим розглянути її в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.( частина 2 статті 150 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено в т.ч. забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (частина 2 ст. 151 КАС України).

Отже, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).

При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах №420/5553/18, №640/868/19, №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21.

Наведений аналіз змісту вказаних норм та правових висновків вказує на те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даному випадку є незгода позивача з бездіяльністю Одеської митниці, яка полягає у незавершені митних формальностей щодо судна «GOLD LUCKY» (IMO 8681410) після пакету документів, без отримання від останньої будь-яких пояснень.

Щодо очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень, дій або бездіяльності та порушення прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, Верховний суд у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі № 640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 дійшов до висновків про те, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt).

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний в тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваної бездіяльності позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

При цьому, важливим є те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення.

У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

А тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

З огляду на вищевказане, суд не може достовірно встановити наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини протиправності оспорюваної бездільності відповідача без розгляду спору по суті.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за вказаних у позовній заяві та заяві про забезпечення позову обставин та доказів, встановлення ознак протиправності оскаржуваної бездіяльності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Таким чином, внаслідок розгляду доданих до заяви про забезпечення позову документів суд вважає, що твердження позивача про очевидну протиправність оскаржуваної бездіяльності Одеської митниці не підтверджується наданими для суду доказами і є передчасним.

Крім того, наявними у додатках до позовної заяви і заяви про забезпечення позову матеріалами не підтверджено поза обґрунтованим сумнівом того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, оскільки жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Таким чином, на момент вирішення вказаної заяви у суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому. Тим більше, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушені у майбутньому. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду. Водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить позивач у своїй заяві про забезпечення позову, несе ризики втручання судом в дискреційні повноваження Одеської митниці і може мати характер вирішення судом наперед питання про протиправність ще не вчиненої бездіяльності. А це суперечить принципам та завданню адміністративного судочинства.

Отже суд вважає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення його позову до відповідача не є відповідними (адекватним) тим позовним вимогам, з якими позивач звернувся до суду.

За таких підстав та враховуючи, що заявник не довів ефективності, співмірності та адекватності запропонованого ним заходу забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

У задоволені заяви компанії DYNAMIC SHIPPING CORP. про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя В.А. Дубровна