ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11966/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію,
В С Т А Н О В И В:
08 жовтня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому позивач просить зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату з врахуванням, що юрисдикція Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України поширювалася на всю територію України, та виплатити індексацію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Є.Б.) від 14 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Є.Б.) від 29 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11966/24, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25 грудня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24.
Згідно з частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року (суддя Супрун Є.Б.) для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 про відвід судді Супруна Є.Б. передано справу №440/11966/24 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу від 26 грудня 2024 року головуючим суддею з розгляду питання про відвід за заявою ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С.
Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24 в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24, дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як на підставу про відвід судді Супруна Є.Б. заявник покликається на приписи статті 36 КАС України щодо наявності обставин, які, за твердженням позивача, викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Супруна Є.Б.
Так, заява про відвід судді Супруна Є.Б. вмотивована тим, що, на думку позивача, суддя Супрун Є.Б. штучно створює підстави для відмови у задоволенні позову та надає можливість відповідачу приховувати обставину, що у нього немає оригіналу наказу на звільнення позивача на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" і немає належних бухгалтерських документів стосовно виплаченої позивачу заробітної плати, оскільки суддя Супрун Є.Б. не вирішив: клопотання від 22.11.2024 про витребування оригіналів документів та продовження строку для подання відповіді на відзив, яке зареєстроване 25.11.2024 за вх. № 69349/24; заяву від 06.12.2024 про відкликання клопотання від 22.11.2024 стосовно продовження строку для подання відповіді на відзив, яка зареєстрована 06.12.2024 за вх. № 72462/24; клопотання від 11.12.2024 про зобов`язання відповідача подати заперечення у порядку ст. 164 КАС України, яке зареєстроване 12.12.2024 за вх. №73579/24 та клопотання від 16.12.2024 про надання дозволу подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, яке зареєстроване 16.12.2024 за вх. № 74214/24
Суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Доводи заяви Онанко Наталії Володимирівни про упередженість та необ`єктивність судді Супруна Є.Б. зводяться до того, що станом на 24.12.2024 судом не вирішено перелічені позивачем у заяві про відвід судді Супруна Є.Б. клопотання та заяви, які були подані позивачем до суду у справі №440/11966/24, що станом на 24.12.2024 перебувала на стадії розгляду по суті.
Станом на даний момент судовий розгляд справи в суді першої інстанції ще не закінчений, рішення по суті позовних вимог ще не ухвалено.
Заявником не надано доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Супруна Є.Б. чи інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Супруна Є.Б.
Доводи позивача у заяві про відвід судді Супруна Є.Б. ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях позивача та не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді Супруна Є.Б., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24 необґрунтована, тому задоволенню не підлягає.
Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/11966/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124121458 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.С. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні