Постанова

від 27.12.2024 по справі 520/13260/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 р. Справа № 520/13260/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., по справі № 520/13260/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпласт ЛТД»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіпласт ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Профіпласт ЛТД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області) Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 23.04.2024 №10946414/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2023 №31; від 23.04.2024 №10946429/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 №32; від 23.04.2024 №10946435/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.03.2024 №33; від 23.04.2024 №10946440/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2024 №34; від 23.04.2024 №10946442/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.03.2024 №35;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 19.03.2024 №31, від 21.03.2024 №32, від 25.03.2024 №33, від 27.03.2024 №34, від 29.03.2024 №35 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що позивачем не надано до податкового органу первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема документів щодо підтвердження якості поставленої продукції, отже рішення комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним.

Також, вважає позовну вимогу про зобов`язання податкового органу зареєструвати ПН/РК в ЄРПН неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача, а вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є передчасною.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ДПС України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 03.01.2024 між ТОВ «ПРОФІПЛАСТ ЛТД» (постачальник) та ТОВ «ПОЛІГРАФПАК НТ ПЛЮС» (покупець) було укладено договір поставки №3-01/24, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні плівку в асортименті та інші подібні товари (товар), а покупець зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму і прийняти вказаний товар. (а.с.92-93)

ТОВ «ПРОФІПЛАСТ ЛТД» складено та направлено на реєстрацію податкові накладні :

№31 від 19.03.2024 (а.с. 12) на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі сума ПДВ 50000,00 грн., за першою подією відвантаження товару на підставі видаткової накладної №30 від 19.03.2024 (а.с 98).

№32 від 21.03.2024 (а.с. 14) на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі сума ПДВ 50000,00 грн., за першою подією відвантаження товару на підставі видаткової накладної №31 від 21.03.2024 (а.с 99).

№33 від 25.03.2024 (а.с. 16) на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі сума ПДВ 50000,00 грн., за першою подією відвантаження товару на підставі видаткової накладної №32 від 25.03.2024 (а.с 100).

№34 від 27.03.2024 (а.с. 18) на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі сума ПДВ 50000,00 грн., за першою подією відвантаження товару на підставі видаткової накладної №33 від 27.03.2024 (а.с 101).

02.04.2024 ГУ ДПС у Харківській області складено квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024 та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. (а.с. 20-27)

ТОВ «ПРОФІПЛАСТ ЛТД» 08.04.2024 направлено контролюючому органу пояснення та копії документів (а.с.28-45), щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме: договір поставки №2112/1 від 21.12.2023; калькуляцію собівартості продукції №9,11,12,14 від 18,20,22,26 березня 2024 року; договір поставки №3-01/24 від 03.01.2024; додаткову угоду №1 від 29.12.2023; рахунки №01-2602 від 26.02.2024; акт №01-2602 від 29.02.2024; платіжна інструкція №292 від 27.02.2024; банківська виписка; договір поставки №01-03/23 від 03.01.2022; договір оперативної оренди обладнання №01 від 01.01.2020; акт приймання-передачі від 01.01.2020; рахунки №СФ-0000079,80,99 від 06,18 березня 2024 року; видаткові накладні та ТТН №РН-0000073,74,94 від 11,21 березня 2024 року; платіжні інструкції №307,308,316; виписки банку від 11,19 березня 2024 року; рахунок №7 від 06.02.2024; видаткова накладна та ТТН №8 від 09.02.2024; платіжна інструкція №282 та виписка банку від 09.02.2024; договір оперативної суборенди обладнання №01-01 від 01.01.2020 та додаткова угода; акт приймання-передачі від 01.01.2020; договір оренди нерухомого майна №7-12 від 01.12.2019; акт приймання-передачі від 01.01.2020; рахунки №28-31 від 19,21,25,27 березня 2024 року; видаткові накладні №30-33 від 19,21,25,27 березня 2024 року; платіжні інструкції №3713,3198,3201 від 22.03.2024; 01,02 квітня 2024 року; виписки банку; договір 05-30-04 від 30.04.2020; рахунок №02-2903 від 29.03.2024; акт №02-2903 від 29.03.2024; платіжна інструкція №327 та виписка банку від 02.04.2024; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач направив повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 15.04.2024, а саме: складських документів, розрахуноквих документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено: банківські виписки, складські документи. (а.с.46-57)

У відповідь, позивачем було надано додаткові пояснення та копії документів (а.с.58-71), а саме: договір оперативної оренди нерухомого майна №7-12 від 01.12.2019 та акт приймання- передачі об`єктів оренди, додаткові угоди; додаткова угода до договору оперативної суборенди обладнання №01-01 від 31.03.2022; договір оперативної оренди обладнання №01 від 01.01.2020 та акт приймання- передачі об`єктів оренди, додаткова угода від 31.03.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку 26; договір оперативної суборенди обладнання №01-01 від 01.01.2020 та акт приймання-передачі об`єктів суборенди, додаткова угода від 31.03.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201; акт надання послуг №16-18 від 29.02.2024, №28-30від 31.03.2024; платіжна інструкція №299, 335 та виписка банку від 06.03.2024, від 16.04.2024; додаткова угода до договору оперативної оренди нерухомого майна №7-12 від 31.12.2021, №01 від 31.03.2022.

За наслідками розгляду додатково поданих документів, 23.04.2024 Комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення: №10946414/43300884, №10946429/43300884, №10946435/43300884, №10946440/43300884 яким відмовила у реєстрації податкових накладних №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024. (а.с.72-79)

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Разом з цим, в графі додаткової інформації не зазначено які конкретні документи не було надано.

За наслідками оскарження позивачем рішень комісії в адміністративному порядку, рішеннями ДПС України від 03.05.2024 №28225/43300884/2, №28224/43300884/2, №28190/43300884/2, №28189/43300884/2, скарги підприємства залишені без задоволення, а спірні рішення - без змін. (а.с. 84-91)

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішень відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем під час реєстрації ПН подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, по якій вони складені, а відповідачами не наведено мотивів неврахування поданих підприємством документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024, операції, які в них відображені, відповідають п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

До критеріїв ризиковості здійснення операцій пунктом 1 віднесено обставини того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Отже, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію належить навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 із змінами, внесеними наказом від 12 січня 2023 року №19, який набрав чинності 08 березня 2023 року, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-10 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520 (додаток 1 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Проте, у вказаних рішеннях не зазначено яких саме документів не було надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з огляду на подання позивачем контролюючому органу пояснень та документів, що стосувалися господарських операцій за наслідками яких складено спірні податкові накладні.

З приводу таких мотивів прийняття оскаржуваних рішень, варто зазначити те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У спірному випадку, контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення, не лише не зазначив яких саме документів не було надано позивачем, а і не надав оцінки поданим позивачем поясненням та документам.

З цього приводу варто звернути увагу на те, що у зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024, подавались контролюючому органу пояснення та документи, що підтверджують виникнення податкового зобов`язання на дату складання податкової накладної, зокрема: договір поставки №2112/1 від 21.12.2023; калькуляцію собівартості продукції №9,11,12,14 від 18,20,22,26 березня 2024 року; договір поставки №3-01/24 від 03.01.2024; додаткову угоду №1 від 29.12.2023; рахунки №01-2602 від 26.02.2024; акт №01-2602 від 29.02.2024; платіжна інструкція №292 від 27.02.2024; банківська виписка; договір поставки №01-03/23 від 03.01.2022; договір оперативної оренди обладнання №01 від 01.01.2020; акт приймання-передачі від 01.01.2020; рахунки №СФ-0000079,80,99 від 06,18 березня 2024 року; видаткові накладні та ТТН №РН-0000073,74,94 від 11,21 березня 2024 року; платіжні інструкції №307,308,316; виписки банку від 11,19 березня 2024 року; рахунок №7 від 06.02.2024; видаткова накладна та ТТН №8 від 09.02.2024; платіжна інструкція №282 та виписка банку від 09.02.2024; договір оперативної суборенди обладнання №01-01 від 01.01.2020 та додаткова угода; акт приймання-передачі від 01.01.2020; договір оренди нерухомого майна №7-12 від 01.12.2019; акт приймання-передачі від 01.01.2020; рахунки №28-31 від 19,21,25,27 березня 2024 року; видаткові накладні №30-33 від 19,21,25,27 березня 2024 року; платіжні інструкції №3713,3198,3201 від 22.03.2024; 01,02 квітня 2024 року; виписки банку; договір 05-30-04 від 30.04.2020; рахунок №02-2903 від 29.03.2024; акт №02-2903 від 29.03.2024; платіжна інструкція №327 та виписка банку від 02.04.2024; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачами під час судового розгляду справи, ТОВ «ПРОФІПЛАСТ ЛТД» та ТОВ «ПОЛІГРАФПАК НТ ПЛЮС» уклали договір поставки №3-01/24 від 03.01.2024 про те, що постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні плівку в асортименті та інші подібні товари (товар), а покупець зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму і прийняти вказаний товар.

Постачальником надано покупцю рахунки на оплату №28 від 19.03.2024, №29 від 21.03.2024, №30 від 25.03.2024, №31 від 27.03.2024 на умовах вищеназваного договору для оплати за стрейч-плівку, всього сума з ПДВ 300000,00 грн., кожний.

Постачальник поставив стрейч-плівку покупцю, що підтверджується видатковими накладними №30 від 19.03.2024, №31 від 21.03.2024, №32 від 25.03.2024, №3327.03.2024, і постачальником подано на реєстрацію податкові накладні №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024 реєстрацію яких було зупинено.

Дослідивши зміст документів, наданих позивачем контролюючому органу разом з поясненнями, суд доходить висновку, що такі підтверджують інформацію, наведену у поданих на реєстрацію податкових накладних, та, на переконання колегії суддів, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість, за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 15.04.2024 в яких запропонувала надати копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній, а саме: складських документів, розрахуноквих документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено: банківські виписки, складські документи.

Разом з цим, стверджуючи про необхідність надання позивачем складських документів та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, відповідачем-1 не зазначено підстав не врахування наданих позивачем контролюючому органу: договір оперативної оренди нерухомого майна №7-12 від 01.12.2019 та акт приймання- передачі об`єктів оренди, додаткові угоди; додаткова угода до договору оперативної суборенди обладнання №01-01 від 31.03.2022; договір оперативної оренди обладнання №01 від 01.01.2020 та акт приймання- передачі об`єктів оренди, додаткова угода від 31.03.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку 26; договір оперативної суборенди обладнання №01-01 від 01.01.2020 та акт приймання-передачі об`єктів суборенди, додаткова угода від 31.03.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201; акт надання послуг №16-18 від 29.02.2024, №28-30від 31.03.2024; платіжна інструкція №299, 335 та виписка банку від 06.03.2024, від 16.04.2024; додаткова угода до договору оперативної оренди нерухомого майна №7-12 від 31.12.2021, №01 від 31.03.2022

Також контролюючим органом не обґрунтовано неможливості зареєструвати в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної за відсутності складських та розрахункових документів.

Варто зазначити, що в постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Тож, дослідження реальності (товарності) здійснення господарських операцій, за результатами яких позивач склав податкові накладні №31 від 19.03.2024, №32 від 21.03.2024, №33 від 25.03.2024, №34 від 27.03.2024 може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції та правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем-1 не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення та погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 23.04.2024 №10946414/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2023 №31; від 23.04.2024 №10946429/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 №32; від 23.04.2024 №10946435/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.03.2024 №33; від 23.04.2024 №10946440/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2024 №34; від 23.04.2024 №10946442/43300884 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.03.2024 №35 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 19.03.2024 №31, від 21.03.2024 №32, від 25.03.2024 №33, від 27.03.2024 №34, від 29.03.2024 №35 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних, суд зазначає таке.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, чинній на дату розгляду справи в суді першої інстанції, надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних скасовано, з урахуванням положень пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 19.03.2024 №31, від 21.03.2024 №32, від 25.03.2024 №33, від 27.03.2024 №34, від 29.03.2024 №35 датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 520/13260/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко