Ухвала

від 27.12.2024 по справі 520/5267/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2024 р.Справа № 520/5267/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного сервісного центру МВС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

17.12.2024 Головний сервісний центр МВС подав до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 24.12.2024.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що 08 листопада 2024 року Другим апеляційним адміністративним судом було прийнято ухвалу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24 закрито оскільки, на думку суду, регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС та не є окремою юридичної особою, тому відповідно до ст. 43 КАС України не має адміністративної процесуальної дієздатності та не має повноважень на самостійне звернення до суду. Вказана ухвала надійшла до електронного кабінету ЄСІТС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) 18 листопада 2024 року. Зазначає, що рішення суду першої інстанції до Головного сервісного центру МВС та його структурного підрозділу не надходило. Ознайомившись з даним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень, заявник вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів електронної справи, оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження 25.04.2024, тоді як апеляційна скарга подана 17.12.2024, тобто поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Як убачається з матеріалів електронної справи, 29.08.2024 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях подав апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито, оскільки регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС та не є окремою юридичної особою, тому відповідно до ст. 43 КАС України не має адміністративної процесуальної дієздатності та не має повноважень на самостійне звернення до суду.

Відповідно до відомостей, які містяться в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", копію вищезазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях 18.11.2024 о 02:24.

В свою чергу, лише 17.12.2024 Головний сервісний центр МВС подав апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції до Головного сервісного центру МВС та його структурного підрозділу не надходило та з рішенням було ознайомлено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки апеляційна скарга Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, який є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС, була подана у серпні 2024 року представником, який також є представником і Головного сервісного центру МВС.

Окрім того, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги за період з 18.11.2024 (отримання представником заявника копії ухвали про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС)) по 17.12.2024 (день подачі апеляційної скарги Головним сервісним центром МВС) заявником апеляційної скарги не зазначено.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку.

Так, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції (25.04.2024) до звернення з апеляційною скаргою (17.12.2024), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Поновлення судом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.04.2022 у справі №380/3597/21, від 29.09.2022 у справах № 640/1896/21, № 340/2274/22.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного сервісного центру МВС про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/5267/24, наведені Головним сервісним центром МВС.

Клопотання Головного сервісного центру МВС про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.