Постанова

від 12.12.2024 по справі 335/10356/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 335/10356/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2024 року (головуючий суддя Соболєва І.П.)

в адміністративній справі №335/10356/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 13.09.2024 до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідача Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради, в якому просила:

- скасувати постанову від 07.11.2023 №2138 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП та провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2023 інспектором відділу охорони громадського порядку КП «Муніципальна варта» ЗМР Головченко Н.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000467 стосовної неї, за змістом якого 27.10.2023 о 09:17 год. ОСОБА_1 порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила продаж ОСОБА_2 винний ігристий напій «Фраголіно» в магазині «Лепрекон» вартістю 129,90 грн, чим порушила чим порушила Наказ Запорізької обласної військової адміністрації №571 від 29.09.2023. 07.11.2023 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Запорізької міської ради винесено постанову № 2138 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та накладено на неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, у виді штрафу розміром 6 800 грн. Постанова винесена за відсутності позивачки. Про існування постанови позивачці стало відомо після ознайомлення представника позивача з матеріалами адміністративної справи, а саме 05.09.2024. Позивачка вважає постанову незаконною, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Введення заборони торгівлі алкогольними напоями відповідно до закону є виключним повноваженням сільських, селищних і міських рад, які не можуть бути делеговані. Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачає порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі, зокрема алкогольними напоями, а саме: торгівля алкогольними напоями у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивачка є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, а отже, при винесенні оскаржуваної постанови не з`ясовано, чи є ОСОБА_1 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідок, пояснення якої містяться у справі, не зазначає стать продавця та інші ознаки, які б надавали змогу ідентифікувати позивача, як особу, яка здійснила продаж алкогольного напою. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить номерів відеозаписів або іншої ідентифікуючої інформації, що б пов`язувала відеозаписи, додані до матеріалів справи з цим протоколом щодо позивача.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2024 року позов залишено без задоволення, а постанову від 07.11.2023 № 2138 про накладення адміністративного стягнення без змін.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що мав місце факт допуску ОСОБА_1 до роботи та виконання відповідних функцій продавця. Можливе не оформлення з позивачем трудових відносин може свідчити лише про порушення вимог ст. 265 КЗпП України з боку роботодавця, однак не звільняє позивача від відповідальності за вчинення нею неправомірних дій, які охоплюються складом ч. 2 ст. 156 КУпАП. Вказав, що не зазначенні у касовому чеку особи продавця у даному випадку не є вирішальним для визначення доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Сукупність інших доказів у справі, як-то пояснення свідка, відеозапис, здійснений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та який не містить даних про наявність у магазині інших осіб-продавців, окрім позивача, свідчить про підтвердження факту здійснення продажу алкогольного напою у заборонений час доби саме ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вказує, що чек, долучений до матеріалів адміністративної справи не є фіскальним чеком у розумінні п.1 Розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували статус позивачки як працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. Зауважує, що судом першої інстанції не оцінено доводи позивача щодо пояснень свідка.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови від 07.11.2023 № 2138, 27.10.2023 о 09:17 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, б. 26, ОСОБА_1 , порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила громадянці ОСОБА_3 , а саме продала винний ігристий напій «Fragolino» (Фраголіно Фантазія Б`янко) в магазині «Лепрекон», вартістю 129,90 грн, зазначеному на фіскальному чеку № ОЕ 11-463359, кількість оборотів 7,5%, чим порушила наказ голови Запорізької обласної державної адміністрації № 571 від 29.09.2023, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП. Цією постановою позивачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 6 800грн (а.с. 63).

Позивачка вважає протиправною вказану постанову.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою від 07.11.2023 №2138 встановлено, що 27.10.2023 о 09:17 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, б. 26, ОСОБА_1 , порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила громадянці ОСОБА_3 , а саме продала винний ігристий напій «Fragolino» (Фраголіно Фантазія Б`янко) в магазині «Лепрекон», вартістю 129,90 грн, зазначеному на фіскальному чеку № ОЕ 11-463359, кількість оборотів 7,5%, чим порушила наказ голови Запорізької обласної державної адміністрації № 571 від 29.09.2023, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Цією постановою позивачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 6 800грн (а.с. 63).

Позивачка вважає протиправною вказану постанову.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Рішенням Запорізької міської ради № 45 від 10.09.2021 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території м. Запоріжжя», обмежено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Запоріжжя, з 22:00 год. до 08:00 год. (а.с. 61).

Рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 № 101 «Про внесення доповнень до рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя» доповнено пункт 1 рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 № 45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя» абзацом наступного змісту:

«На час дії правового режиму воєнного стану на території України керуватись наказами Запорізької обласної військової адміністрації щодо обмеження продажу алкогольних напоїв» (а.с. 62).

29.09.2023 головою Запорізької обласної державної адміністрації видано наказ №571 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області», яким заборонено торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями на території Запорізької області на час воєнного стану в Україні (п. 1), дозволено всім суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10:00 до 22:00 виключно на території Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Широківської сільської територіальних громад (п. 2) (а.с. 60).

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, 27.10.2023 о 09:17 год. ОСОБА_1 порушила правила торгівлі алкогольними напоями, а саме здійснила продаж ОСОБА_2 винного ігристого напою «Фраголіно» в магазині «Лепрекон» вартістю 129,90 грн, тобто в заборонений час доби, чим порушила Наказ голови Запорізької обласної військової адміністрації № 571 від 29.09.2023 (а.с. 60).

З протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 також вбачається, що ОСОБА_1 була повідомленою про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Запорізької міської ради стосовно неї 07.11.2023, про що свідчить її особистий підпис в повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Статтями 1 і 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 цього Закону, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1457 затверджено Порядок заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, який визначає особливості запровадження заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Указу Президента України про введення воєнного стану, затвердженого Верховною Радою України.

При цьому, пунктами 3, 5, 6 Постанови КМУ від 29.12.2021 № 1457 передбачено, що заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.

Наказ військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) доводиться до виконання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, МВС, Міндовкіллю, Національній поліції, ДПС. Військові адміністрації (у разі їх утворення), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації забезпечують негайне інформування про запровадження заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, зокрема через засоби масової інформації, суб`єктів господарювання та населення на відповідній території.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції з урахуванням викладених положень чинного законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вважає неспроможними посилання позивачки на незаконність застосування відповідачем у спірних правовідносинах Наказу голови Запорізької обласної військової адміністрації №571 від 29.09.2023 оскільки введення заборони торгівлі алкогольними напоями відповідно до закону є виключним повноваженням сільських, селищних і міських рад, які не можуть бути делеговані.

Предметом спору у даній справі є протиправність/правомірність постанови від 07.11.2023 №2138 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

При цьому, відповідач має довести належними та допустимими доказами правомірність свого рішення.

Водночас, позивачка має спростувати належними та допустимими доказами правомірність вказаної постанови, та підтвердити відсутність допущених нею порушень правил торгівлі алкогольними напоями у заборонений час доби.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем на підтвердження правомірності прийняття постанови від 07.11.2023 №2138 надано до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 № 000467.

Вказаний протокол містить інформацію щодо особи ОСОБА_1 , її дату народження, місце реєстрації та проживання, що встановлені на підставі даних паспорту № НОМЕР_1 , місце роботи, номер телефону, та виклад обставин скоєння правопорушення (а.с. 66).

Тобто протокол містить інформацію, що чітко ідентифікує особу ОСОБА_1 .

При цьому, вказана інформація отримана особисто від ОСОБА_1 під час складання протоколу.

Також відповідачем надано пояснення свідка ОСОБА_2 , яка підтвердила факт придбання в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » алкогольного напою у вказаний в протоколі день та час (а.с. 72).

Водночас, матеріали справи містять:

відеозаписи з боді-камер муніципальної варти, що міститься на лазерному диску, що підтверджує факт здійснення позивачем продажу алкогольних напоїв у заборонений час доби свідку ОСОБА_2 , разом з фототаблицею (а.с. 67 69, 78);

чек №ОЕ 11-463359 від 27.10.2023 о 09:17 на суму 129,90 грн з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо продажу «ШампФантзіяФраголіноБ`янко біле» 1 шт. (а.с. 70).

Факт продажу ОСОБА_1 алкогольного напою у зазначений в протоколі день, час та місце, підтверджується чеком №ОЕ 11-463359 від 27.10.2023 о 09:17 на суму 129,90 грн з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо продажу «ШампФантзіяФраголіноБ`янко біле» 1 шт.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказані докази є належними та допустимими, надають можливість встановити, що позивачкою дійсно вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування зазначених доказів, спростовання вини позивачки у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Як наслідок, адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради під час розгляду адміністративної справи надано належну оцінку змісту зібраних доказів, та з дотриманням вимог чинного законодавства правомірно прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачка зазначає, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки не є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, тому вважає, що при винесенні постанови не з`ясовано, чи є ОСОБА_1 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, також вважає, що постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення..

Водночас відповідач зазначає, що позивачка при складанні протоколу сама вказала, що є продавцем-консультантом. Зокрема, в своїх письмових поясненнях від 27.10.2023 ОСОБА_1 зазначила, що 27.10.2023 заходила дівчина, запитувала про «шапманське», вона надавала інформацію щодо його наявності, тобто ОСОБА_1 вчиняла дії, притаманні посаді продавця-консультанта та не могла бути клієнткою магазину в цей день та час (а.с. 71).

Відеозапис, та фототаблиця, долучені до матеріалів справи, також містять дані, що позивачка фактично виконувала роботу за даною посадою за прилавком магазину, а інші особи в магазині відсутні.

Крім того, відповідно до п. 7.1.9 Статуту КП «Муніципальна варта» має право здійснювати відповідно до чинного законодавства фото, відеозйомки, звукозапис, як допоміжний засіб для запобігання порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, поводження з відходами, захисту прав споживачів, публічної безпеки та порядку.

Отже, в даному випадку мав місце факт допуску ОСОБА_1 до роботи та виконання відповідних функцій продавця.

Не оформлення з працівником (позивачкою) трудових відносин може вказувати на порушення вимог ст.265 КЗпП України з боку роботодавця, натомість не звільняє позивачку від відповідальності за вчинення нею неправомірних дій, які охоплюються складом ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Не зазначенні у касовому чеку особи продавця у даному випадку не є вирішальним для визначення доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Сукупність інших доказів у справі, як-то пояснення свідка, відеозапис, здійснений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та який не містить даних про наявність у магазині інших осіб-продавців, окрім позивачки, свідчить про підтвердження факту здійснення продажу алкогольного напою у заборонений час доби саме ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 12.12.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова