Постанова

від 27.12.2024 по справі 480/2245/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 р. Справа № 480/2245/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 30.09.24 у справі № 480/2245/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр" (далі також - позивач, ТОВ "Автоімпорт Укр") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (далі також - відповідач), в якій просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2024/000002/2 від 29.01.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2024/000022.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805000/2024/000002/2 від 29.01.2024.

Визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2024/000022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр" судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, Сумський окружний адміністративний суд не надав належної оцінки доказам у справі та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 27.01.2024 до структурного підрозділу відповідача подано митну декларацію №24UA805020000803U9, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення імпортований легковий автомобіль, що був у користуванні, марка DACIA, модель DUSTER, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення 2015, тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1598 см3, тип кузова універсал (далі - ТЗ), опис та характеристики якого зазначалися у графі 31 цієї МД.

Разом з МД позивачем подано копії таких документів:

1 - (код 4100) зовнішньоекономічного договору - Рамкового договору від 28.03.2023 за № 6120400 між компанією «AUTO1 European Cars B.V.» (Нідерланди) (Продавець) та ТОВ «АВТОІМПОРТ УКР» (Україна) (Покупець);

2 - (код 4103) додатків № 1 та № 2 від 28.03.2023 до Рамкового договору від 28.03.2023 за № 6120400, в яких описано процедуру купівлі-продажу ТЗ;

3 - (код 0380) рахунку-проформи № BEPR00260718 від 11.01.2024, в якому вартість ТЗ визначена в сумі 4040,00 євро;

4 - декларації митної вартості із проставленими відмітками у відповідних графах;

5 - (код 2800) Свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорту) від 28.08.2015 за № 455004764, в якому зазначено технічні характеристики ТЗ;

6 - (код 3002) платіжного документа, що підтверджує вартість товару - платіжної інструкції № NJBKLO1CO8L6C6L від 18.07.2023 на суму 6251,00 євро про здійснення оплати за 2 (два) придбані ТЗ згідно з рахунками № BEPR00260733 від 11.01.2024 та № BEPR00260718 від 11.01.2024, ціна яких склала 2210,00 євро та 4040,00 євро, усього - 6251,00 євро;

7 - (код 0730) автотранспортної накладної від 19.01.2024 з інформацією про переміщення 2 (двох) придбаних ТЗ -Dacia Duster та Renault Fluence із відповідним зазначенням їх VIN-номерів;

8 - (код 9000) сертифікату відповідності від 02.03.2015, в якому вказано технічні характеристики імпортованого ТЗ;

9 - (код 7017) сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.014.5455-24 від 26.01.2024 про відповідність ТЗ вимогам щодо індивідуального затвердження та можливість державної реєстрації і допуск до участі в дорожньому русі;

10 - (код 4301) договору про надання послуг перевезення № 18012024 від 04.01.2024, відповідно до якого вартість перевезення вантажів позивача визначається рахунком-фактурою польської компанії EUROPA 24 JOANNA PATER;

11 - (код 3004) рахунку-фактури № 4/01/2024/GTU_13 від 22.01.2024 про надання послуг, згідно з яким загальна вартість перевезення чотирьох ТЗ Позивача становить 1200,00 євро, а вартість перевезення 1 ТЗ відповідно 300,00 євро (на зворотному боці цього рахунку-фактури вказано друком перелік переміщуваних ТЗ, серед яких відповідно і DACIA DUSTER);

12 - (код 3001) платіжного документа, що підтверджує вартість перевезення товару - платіжної інструкції № NJBKLO1MO8MWIZU від 22.01.2024 на суму 1200,00 євро про здійснення оплати вартості перевезення 4-х ТЗ позивача згідно з рахунком-фактурою № 4/01/2024/GTU_ 13 від 22.01.2024;

13 - (код 9610) - митної декларації країни відправлення № 24PL401010E0022780 від 24.01.2024, в якій вартість імпортованого ТЗ вказана в розмірі 17510 польських злотих, що в перерахунку за курсом валют (4,33410) становило 4040,00 євро і співпадало із вказаною в рахунку-проформі вартістю імпортованого ТЗ.

Заявлений розмір митної вартості ТЗ було обчислено на підставі статті 58 МК України за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору щодо імпортованого товару (вартістю операції) у розмірі 4340,00 євро, до складу якої увійшли вартість ТЗ у фактично оплаченому розмірі (4040 євро) та вартість його транспортування до місця ввезення на митну територію України (300 євро).

Після прийняття митної декларації до митного оформлення посадовою особою відповідача 29.01.2024 декларантові направлено електронне повідомлення, в якому зазначено таку інформацію:

- в надані до митного оформлення CMR від 17.01.2024 країна відправлення вантажу гр.4 - Бельгія Milmort, країна призначення гр.3- Польща (37625), відправник HODLMAYR (гр. 2 МД AUTO1 European Cars B.V.); відповідно до гр. 18 декларації 24PL401010E0022780 від 24.01.2024 транспортний засіб при виїзді 1JKS923, в той же час у гр.18, гр. 21 МД міститься інформація про інший транспортний засіб -BM8433CT/BM2278XF, яким вантаж транспортувався;

- рахунок на оплату транспортних витрат від 22.01.2024 за № 4/01/2024/GTU_13, виданий «EUROPA 24 JOANNA PATER», не підтверджує транспортування транспортного засобу «DACIA DUSTER, 2015, VIN НОМЕР_1 », бо не містить інформацію про маршрут перевезення, транспортний засіб, яким здійснено перевезення та товар (КТЗ), які їм доставлялись;

- наданий платіжний документ № NJBKLO1CO8L6C6L від 12.01.2024 на суму 6251 євро не може підтвердити оплату за товар, бо не піддається обчисленню;

- згідно з рахунком від 11.01.2024 за № BEPR00260718 показник одометра становить 158 638 км, проте в Акті митного огляду від 27.01.2024 № 24UA805020000803U9 158 766 км.

У зв`язку з викладеним та з посиланням на ч. 5 ст. 54 та ч. 2 ст. 53 МК України відповідачем запитано у позивача додатково такі документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відстань між Krowica Sama (37-625) та митниця на кордоні «Смільниця-Кросценко», витрати на навантаження, згідно умов поставки EXW не включені в митну вартість).

У відповідь на вказане електронне повідомлення 29.01.2024 позивачем направлено лист № 1, в якому повідомлялося, що:

1) подана до митного оформлення автотранспортна накладна (CMR) заповнена відправником і перевізником ТЗ і в ній зазначається, що країною відправлення вантажу у гр.4 вказано Бельгію (Milmort), країною призначення у гр.3 - Польщу (37625). Імпортований автомобіль Dacia Duster (VIN: НОМЕР_2 ) транспортувався до пункту призначення разом із автомобілем Renault Fluence (VIN: НОМЕР_3 ); автомобіль Dacia Duster 2015 р.в. (VIN: НОМЕР_1 ) був вивантажений на пункті перетину кодону в «Смільниці-Кросценко» (відповідно до положень пункту 1.2. Договору про транспортні перевезення № 6120400 від 28.03.2023), після чого відбувся фактичний перетин митного кордону в пункті пропуску «Смільниця-Кросценко» Львівської області згідно ПД: 24UA805000900169U2 та ЗДП: 24UA1410000786860Z5 (прим., після вивантаження ТЗ продовження його транспортування територією України відбулося власним автотранспортом позивача);

2) відправник HODLMAYR є логістичним центром, куди AUTO1 European Cars B.V. згідно з підпунктом VI пункту В Додатку № 2 до Рамкового договору № 6120400 від 28.03.2023 доставив придбаний нами автомобіль (Продавець залишає за собою право перемістити транспортний засіб до логістичного центру, найближчого до поточного розташування транспортного засобу);

3) в графі 18 експортної митної декларації № 24PL401010E0022780 від 24.01.2024 зазначений державний номерний знак імпортованого ТЗ країни експорту (Бельгії) - 1JK$923 (Бріф № 455004764 від 13.01.2015 надано, тому документально ці відомості підтверджено);

4) відповідно до платіжного документу № NJBKLO1CO8L6C6L від 12.01.2024 на суму 6251 євро проведена оплата за два автомобіля: Dacia Duster (VIN: НОМЕР_1 ) та Hyundai i30 (VIN: НОМЕР_4 ), про що зазначено в призначені платежу (invoice BEPR00260718, BEPR00260733 from 11.01.2024) (інвойси додаються). Вартість автомобілів Dacia Duster (VIN: НОМЕР_5 ) та Hyundai i30 (VIN: НОМЕР_4 ) згідно з інвойсами складає відповідно 4040 євро та 2211 євро;

5) різниця в показниках одометра (у рахунку від 11.01.2024 за № BEPR00260718 - 158638 км, а в акті митного огляду - 158766 км.) зумовлена тим, що продавець AUTO1 European Cars B.V. залишає за собою право доставити автомобіль до найближчого логістичного центру як власним ходом, так і на автовозі (прим., в даному конкретному випадку ТЗ був «на ходу», тому його транспортування до логістичного центру в Milmort відбувалося власним ходом і витрати на ручне керування в розмірі 249 євро були включені до рахунку-фактури);

6) стосовно витрат на навантаження ТЗ на автовоз перевізника, то вони згідно з умовами EXW та договору про надання послуг № 18012024 включені у вартість доставки автомобіля (прим., імпортований ТЗ заїхав на автовоз власним ходом, тому спеціальних витрат часу та/або ресурсів і відповідно тарифікації послуг це не потребувало).

29.01.2024 позивачем отримано електронне повідомлення відповідача, в якому повідомлялося, що митний орган проводить процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та зазначалося, що митна вартість подібного (аналогічного) легкового автомобіля DACIA DUSTER , календарний рік виготовлення 2015, об`єм двигуна 1598 см3, потужність 77 кВт. Країна виробник - RO, митне оформлення якого здійснене за основним методом визначення митної вартості, складає 6 100 євро за одиницю транспортного засобу (митна декларація від 03.01.2024 за № UA205050/2024/003868).

У відповідь на це електронне повідомлення позивачем направлено заяву № 2901 від 29.01.2024 про незгоду із запропонованою митним органом митною вартістю ТЗ на рівні 6100,00 євро.

29.01.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2024/000002/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість скориговано за 3 (третім) методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і її розмір підвищено з 4340,00 євро (177575,87 грн) до 6100,00 євро (249612,00 грн), що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 28 619,49 грн (які сплачено до Держбюджету України на підставі поданої МД № 24UА805020000949U9 від 31.01.2024).

Також 29.01.2024 відповідачем сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805020/2024/000022.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень Сумської митниці, оскільки вони не відповідають критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Аналізуючи наведені вище положення, суд приходить до висновку, що документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Однак частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Bказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Водночас сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15.

Слід зазначити, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для надсилання позивачу повідомлення щодо числового значення заявленої митної вартості Сумська митниця фактично визначила таке:

- в надані до митного оформлення CMR від 17.01.2024 країна відправлення вантажу гр.4 - Бельгія Milmort, країна призначення гр.3 - Польща (37625), відправник HODLMAYR (гр. 2 МД AUTO1 European Cars B.V.); відповідно до гр. 18 декларації 24PL401010E0022780 від 24.01.2024 транспортний засіб при виїзді 1JKS923, в той же час у гр. 18, гр. 21 МД міститься інформація про інший транспортний засіб BM8433CT/BM2278XF, яким вантаж транспортувався;

- рахунок на оплату транспортних витрат від 22.01.2024 за № 4/01/2024/GTU_13 виданий EUROPA 24 JOANNA PATER не підтверджує транспортування даного транспортного засобу DACIA DUSTER, 2015, VIN НОМЕР_1 , бо не містить інформацію про маршрут перевезення, транспортний засіб, яким здійснено перевезення та товар (КТЗ), які їм доставлялись;

- наданий платіжний документ № NJBKLO1CO8L6C6L від 12.01.2024 на суму 6251 євро не може підтвердити оплату за товар, бо не піддається обчисленню;

- згідно з рахунком від 11.01.2024 за № BEPR00260718 показник одометра становить 158638 км., проте в акті митного огляду від 27.01.2024 за № 24UA805020000803U9 - 158766 км.

Крім того, відповідач уважає, що рівень заявленої митної вартості нижчий порівняно з митною вартістю аналогічних транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено.

Разом з цим із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем у листі №1 на повідомлення Сумської митниці від 29.01.2024 детально повідомлено про всі процеси транспортування та оплати придбаного ТЗ, зокрема зазначено, що подана до митного оформлення автотранспортна накладна (CMR) заповнена відправником і перевізником ТЗ і в ній вказано, що країною відправлення вантажу у гр.4 вказано Бельгію (Milmort), країною призначення у гр.3 - Польщу (37625); імпортований автомобіль Dacia Duster (VIN: НОМЕР_2 ) транспортувався до пункту призначення разом із автомобілем Renault Fluence (VIN: НОМЕР_3 ), автомобіль Dacia Duster 2015 р.в. (VIN: НОМЕР_1 ) вивантажений на пункті перетину кодону в Смільниці-Кросценко (відповідно до положень пункту 1.2. Договору про транспортні перевезення № 6120400 від 28.03.2023), після чого відбувся фактичний перетин митного кордону в пункті пропуску Смільниця-Кросценко Львівської області згідно ПД: 24UA805000900169U2 та ЗДП: 24UA1410000786860Z5, а після вивантаження ТЗ продовження його транспортування територією України відбулося власним автотранспортом позивача.

Позивачем також зазначалося, що відправник HODLMAYR є логістичним центром, куди AUTO1 European Cars B.V. згідно з підпунктом VI пункту В Додатку № 2 до Рамкового договору № 6120400 від 28.03.2023 доставив придбаний нами автомобіль (Продавець залишає за собою право перемістити транспортний засіб до логістичного центру, найближчого до поточного розташування транспортного засобу).

У графі 18 експортної митної декларації № 24PL401010E0022780 від 24.01.2024 зазначений державний номерний знак імпортованого ТЗ країни експорту (Бельгії) - 1JKS923 (Бріф № 455004764 від 13.01.2015 було надано, тому документально ці відомості підтверджено).

Крім того, позивачем зазначалося, що відповідно до платіжного документу № NJBKLO1CO8L6C6L від 12.01.2024 на суму 6251 євро проведена оплата за два автомобіля: Dacia Duster (VIN: НОМЕР_1 ) та Hyundai i30 (VIN: НОМЕР_4 ), про що зазначено в призначені платежу (invoice BEPR00260718, BEPR00260733 from 11.01.2024) (інвойси додаються). Вартість автомобілів Dacia Duster (VIN: НОМЕР_5 ) та Hyundai i30 (VIN: НОМЕР_4 ) згідно з інвойсами складає відповідно 4040 євро та 2211 євро.

Щодо різниці в показниках одометра (у рахунку від 11.01.2024 за № BEPR00260718 - 158638 км, а в акті митного огляду - 158766 км.) позивач вказав, що вона зумовлена тим, що продавець AUTO1 European Cars B.V. залишає за собою право доставити автомобіль до найближчого логістичного центру як власним ходом, так і на автовозі (прим., в даному конкретному випадку ТЗ був на ходу, тому його транспортування до логістичного центру в Milmort відбувалося власним ходом і витрати на ручне керування в розмірі 249 євро були включені до рахунку-фактури).

Стосовно витрат на навантаження ТЗ на автовоз перевізника позивач зазначав, що вони згідно з умовами EXW та договору про надання послуг № 18012024 включені у вартість доставки автомобіля, імпортований ТЗ заїхав на автовоз власним ходом, тому спеціальних витрат часу та/або ресурсів і відповідно тарифікації послуг це не потребувало. Для заїзду-з`їзду імпортованого ТЗ власним ходом не було залучено ані техніку, ані додаткову робочу силу. Відтак у силу цих особливостей товару, витрати на його навантаження-вивантаження на автовоз/з автовозу відсутні.

Вказані обставини залишилися поза увагою митного органу, який не надав відповідної оцінки цим обставинам у своєму рішенні.

Щодо коригування відповідачем заявленого розміру митної вартості імпортованого позивачем ТЗ за митною вартістю аналогічного ТЗ, задекларованого в МД від 03.01.2024 за № UA205050/2024/003868, колегія суддів зазначає таке.

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 810/4194/15.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 826/16046/16, від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що таке не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем указано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА805000/2024/000002/2 від 29.01.2024, оскільки таке не відповідає критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України, є обґрунтованим і законним.

З огляду на те, що саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Сумською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17).

Доводи апеляційної скарги відповідача не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 480/2245/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк