Постанова

від 27.12.2024 по справі 520/19718/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 р. Справа № 520/19718/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 09.09.24 у справі № 520/19718/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "ГІС Кепітал") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також відповідач), в якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС від 21.06.2023 за № 254/20-40-04-05-16 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку;

2) зобов`язати ГУ ДПС прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків ТОВ «ГІС Кепітал» свого податкового обов`язку;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ГІС Кепітал» витрати з оплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із ненаданням належної оцінки усім істотним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що Харківський окружний адміністративний суд не надав оцінку відповідності оскаржуваного рішення ГУ ДПС законодавчо визначеним критеріям законності та обґрунтованості; висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, суперечать приписам Порядку № 225.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог ТОВ ГІС Кепітал. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІС Кепітал», зареєстровано 20.01.2014, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Місцезнаходженням ТОВ «ГІС Кепітал» є: Україна, 63601, Харківська область, Куп`янський район, селище міського типу Шевченкове, вулиця Покровська, будинок 84А. Основний вид економічної діяльності надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

Фактична адреса знаходження нерухомого майна, що надавалось в оренду ТОВ «ГІС» (код ЄДРПОУ 37352840) згідно з Договором оренди № 01/01/20ОН від 18.01.2021: Україна, 63601, Куп`янський район, смт. Шевченкове, вул. Покровська, буд. 84А. Оригіналу договору, актів приймання-передачі майна в оренду, додаткових угод, актів наданих послуг та інших документів, що стосуються орендних правовідносин знаходяться в смт Дворічна.

У період з 24.02.2022 по 08.09.2022 смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області було тимчасово окуповане збройними формуваннями Російської Федерації, а з 08.09.2022 - належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, що підтверджується Переліком територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309.

В позовній заяві позивачем зазначено, що через окупацію та активні бойові дії, підприємство тривалий час не отримувало доходів з оренди, та за настанням деокупаційного періоду змушено відновлювати майно для можливості його використання орендарем. У свою чергу, бухгалтерія, а відповідно і всі документи відносно господарської діяльності підприємства у паперовій та електронній формі (на відповідних електронних носіях інформації), серверне та комп`ютерне обладнання, що містить регістри бухгалтерського обліку ТОВ «ГІС Кепітал» розміщуються за адресою: 62702, Куп`янський район, смт. Дворічна, вул. Сонячна, 38, де підприємство орендує приміщення на підставі договору суборенди № 01/02/2022СО від 01.02.2022, укладеного з ТОВ «ГІС Полімер». Через окупацію смт. Дворічна та триваючі активні бойові дії ТОВ «ГІС Кепітал» позбавлено доступу до приміщень у смт Дворічна, у яких розміщено всі документи, що стосуються господарської діяльності підприємства та комп`ютерне і серверне обладнання.

29.05.2023 позивачем до ГУ ДПС подано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок № 5 (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 31.05.2023 за № 39545/6/ЕКП).

До заяви позивачем надано такі документи:

1. Копію Договору оренди №01/01/20ОН від 18.01.2021, укладеного з ТОВ «ГІС» (код ЄДРПОУ 37352840) на 5 аркушах;

2. Копію Наказу ТОВ «ГІС КЕПІТАЛ» № 2-од від 24.03.2022 про призупинення дії трудових договорів з працівниками Товариства на 1 арк.;

3. Копію Наказу ТОВ «ГІС КЕПІТАЛ» № 3-од від 18.10.2022 про скасування призупинення дії трудових договорів з працівниками Товариства на 1 аркушах (поновлення діяльності);

4. Копію повідомлення ТОВ «ГІС КЕПІТАЛ» про неможливість вивезення первинних документів за вих.№3 від 09.05.2023 на 3 аркушах;

5. Інформацію з електронного кабінету платника податків про прийняття повідомлення ТОВ «ГІС КЕПІТАЛ» про неможливість вивезення первинних документів за вих.№3 від 09.05.2023, зареєстрованого за № 34127 від 10.05.2023, реєстраційний індекс 34127/6/ЕКП у формі скріншоту на 1 аркуші.

За результатами розгляду заяви контролюючим органом прийнято попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 07.06.2023 за № 244/20-40-04-05-16, яке направлене до Електронного кабінету платника 08.06.2023 та запропоновано надати документи, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, відповідно до Порядку № 225.

16.06.2023 позивачем, у відповідь на попереднє рішення, надіслано до Головного управління ДПС у Харківській області пояснення № 8, додаткових документів надано не було.

За результатами розгляду заяви та наявних документів Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», винесено рішення щодо можливості виконання платником податків обов`язків від 21.06.2023 за № 254/20-40-04-05-16 та надіслано на електронний кабінет платника 22.06.2023.

Підставою для винесення рішення від 21.06.2023 за №254/20-40-04-05-16 було те, що до заяви не надано достатнього переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за №225.

Позивач, убачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та правомірності винесення оскаржуваного рішення, оскільки платник податків при здійсненні господарської діяльності не надав документи на підтвердження неможливості виконувати податкові зобов`язання.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Правовідносини між сторонами стосуються періоду, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Введений вказаним Указом воєнний стан триває і досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року.

Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в іншій редакції.

Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац четвертий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 2260-IX також викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року законодавець шляхом внесення змін до ПК України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій. Натомість, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних (зокрема, але не виключно, аналогічні висновки вже викладались Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 240/27062/22, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23).

Тобто ті платники податків, які вважають, що у них відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, подання податкової звітності, своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо, та претендують на звільнення від відповідальності на умовах, визначених абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, повинні заявити податковому органу про такі обставини за встановленим законодавцем алгоритмом.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України, був затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.

Так, у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 225 наведено вичерпний перелік підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів), серед яких, зокрема вказано: втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (підпункт 1); перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації (підпункт 6).

Пункт 3 розділу ІІ Порядку № 225 встановлює, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.

Так, за змістом пункту 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд (зокрема, але не виключно, у постановах від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 280/6527/22) за результатами аналізу наведених вище положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225 сформулював наступні висновки. Затвердження Порядку № 225 обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, податкової звітності тощо. Метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку з об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків тощо. Платник податків, який у зв`язку з проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що за наявності підстав, передбачених пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 225, платник податків, який на дату набрання чинності указаним Порядком має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, подає таку заяву у строк до 30 вересня 2022 року. Вичерпний перелік документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку, приведений у Переліках документів (для юридичних і фізичних осіб відповідно). Поряд з цим платник податків не позбавлений права надати інші документи / інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок і які разом із документами, наведеними у Переліках документів, підлягають дослідженню та оцінці податковим органом.

В тому випадку, якщо контролюючий орган за результатами розгляду долучених платником податків до заяви документів вважатиме, що їх недостатньо для прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків, він приймає Попереднє рішення, в якому пропонує додатково надати конкретні документи, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення по суті заяви. Після спливу встановленого Порядком № 225 строку на надання додаткових документів податковий орган розглядає заяву платника податків (з урахуванням додаткових документів, якщо платник податків скористався правом на їх подання). При цьому протягом усього строку розгляду заяви платника податків, поданої відповідно до Порядку № 225, контролюючий орган наділений правом самостійного звернення до компетентних органів з метою додаткового підтвердження наведених у такій заяві обставин.

Отже, визначена розділом ІІІ Порядку № 225 процедура розгляду заяви платника податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок передбачає, що у разі достатності долучених до заяви документів для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися внаслідок збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку, контролюючий орган приймає рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. У такому випадку обов`язку із прийняття попереднього рішення у контролюючого органу не виникає.

Якщо ж контролюючий орган вважає, що долучених платником податків до заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків документів недостатньо для прийняття позитивного рішення за результатами розгляду такої заяви, то в такому випадку контролюючий орган обов`язково приймає попереднє рішення із пропозицією платнику податків надати конкретні додаткові документи (копії документів) протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Ненадання або несвоєчасне надання платником податків документів, перелічених у попередньому рішенні контролюючого органу, має наслідком прийняття рішення на підставі наявних у контролюючого органу документів. У разі ж надання платником податків за пропозицією контролюючого органу відповідних документів контролюючий орган приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, залежно від наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними у заяві обставинами та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви контролюючим органом прийнято попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 07.06.2023 за № 244/20-40-04-05-16, яким запропоновано позивачу надати документи, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, відповідно до Порядку № 225.

Так, у попередньому рішенні від 07.06.2023 за № 244/20-40-04-05-16 зазначено: «У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків ***.» і наведено перелік документів відповідно до Порядку № 225.

В оскаржуваному рішенні від 21.06.2023 за №254/20-40-04-05-16 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку підставою його прийняття зазначено: «У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків» і також наведено перелік документів відповідно до Порядку № 225.

Тобто відповідачем не зазначено конкретних документів, які необхідно надати позивачу на підтвердження наявності у нього підстав неможливості виконання податкових обов`язків, передбачених пунктом 1 розділу II Порядку.

Колегія суддів зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на Порядок № 225, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Разом з цим, як зазначалося раніше, за приписами пункту 1 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Колегія суддів зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Водночас суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

У постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 380/4746/22 Верховний Суд, серед іншого, вирішував питання вмотивованості рішення податкового органу про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та дійшов наступних висновків. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У розрізі обставин цієї справи суд апеляційної інстанції зазначає, що процитований вище абзац восьмий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає обов`язок керівника контролюючого органу прийняти саме вмотивоване рішення за результатами розгляду відповідної заяви. Слід зазначити, що приписи Порядку № 225 покладають обов`язок із доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок на контролюючий орган, що реалізується шляхом встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, спричиненими збройною агресією російської федерації та про які вказує платник податків у заяві, та можливістю виконання платником податків податкового обов`язку станом на відповідну дату.

Відповідно до Додатку до Порядку № 225 затверджено форму Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Так, зі змісту вказаної форми вбачається, що вона є єдиною у разі прийняття як рішення по суті заяви, так і попереднього рішення. Серед іншого, ця форма містить незмінний блок наступного змісту: «У зв`язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків ***» із можливістю заповнення відповідних граф. Поряд з цим у примітках до форми Рішення / Попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зазначено, що «*** інформація не зазначається у разі прийняття Рішення / попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку».

У блоці «Прийнято рішення» посадова особа контролюючого органу повинна проставити відповідну відмітку навпроти прийнятого рішення. У наступному блоці «Підстави» контролюючий орган має відобразити мотиви, якими він керувався при прийнятті відповідного рішення (позитивного чи негативного для платника податків).

Враховуючи викладені вище підходи Верховного Суду та нормативно-правове регулювання спірного питання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку має бути належним чином вмотивоване шляхом відображення таких мотивів у блоці «Підстави». Обов`язковою вимогою, що висувається Порядком № 225, є оцінка тих обставин і документів, що зазначені платником податків у заяві, та встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та можливістю виконання податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

За матеріалами справи заява № 5 про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок обґрунтована тим, що у період з 24.02.2022 по 08.09.2022 смт Шевченкове Куп`янського талону Харківської області було тимчасово окуповане збройними формуваннями Російської Федерації, відповідно, - через окупацію, ТОВ «ГІС Кепітал» тривалий час не отримувало доходів з оренди, та за настанням деокупаційного періоду змушено відновлювати майно для можливості його використання орендарем; у позивача з 24.02.2022 відсутній доступ до об`єкту нерухомості у смт Дворічна та відповідно до майна і документації, які в ньому знаходяться, що обумовлено тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації смт Дворічна в період з 24.02.2022 по 11.09.2022 та триваючими з 11.09.2022 активними бойовими діями на зазначеній території, спричиненими військовою агресією Російської Федерації проти України.

Також позивачем у заяві № 5 зазначалося, що факт окупації та триваючий станом на день подання цієї заяви характер активних бойових дій у смт Дворічна підтверджується інформацією, внесеною до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або досі перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15.04.2022 за №75 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 25.04.2022 за №453/37789 та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 21.06.2023 за №254/20-40-04-05-16 убачається, і на цьому наполягає позивач в апеляційній скарзі, що підставою для прийняття негативного для ТОВ «ГЕС Кепітал» рішення слугувало те, що платник податків у 2022 році виконує податкові обов`язки, в тому числі подає податкову звітність (30.12.2022 надано податковий розрахунок 4 ДФ за І кв 2022; 14.01.2023 надано податковий розрахунок 4 ДФ за ІІ та ІІІ кв 2022; 27.01.2023 та 02.02.2023 надано податковий розрахунок 4 ДФ за IV кв 2022; 02.05.2023 надано податковий розрахунок 4 ДФ за І кв 2023 року). Фактично, вказані у заяві № 5 обставини та докази податковим органом не досліджувались.

Разом з цим у заяві № 5 позивачем зазначалося, що ТОВ «ГЕС Кепітал» не мало/не має можливості виконувати свої податкові обов`язки, а саме:

1. Розрахувати та сплатити податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з січня 2022 року по травень 2023 року включно;

2. Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік;

3. Сплатити податок на землю за 2022 рік;

4. Розрахувати та сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік;

5. Розрахувати та сплатити податок на землю за 2023 рік;

6. Сплатити податок на прибуток за 2021 рік, розрахувати та сплатити податок на прибуток за 2022 рік;

7. Реєструвати податкові накладні за період з лютого 2022 року по травень 2023 року включно;

8. Здавати фінансову звітність, річну та квартальну за 2022 рік та звітність за 2023 рік, а саме:

- звіт малого підприємства (Форма 1, Форма 2), квартальні за 2022 рік та 2023 рік та річна за 2022 рік

- податкову декларацію з податку на прибуток (квартальна за 4 квартали 2022 року та річна за 2022 рік, квартальні за 2023 рік;

- декларацію з податку на додану вартість за період з лютого 2022 року по травень 2023 року включно;

- податкову декларацію з плати за землю 2022 рік та на 2023 рік;

- податкову декларацію з рентної плати за 4 квартали 2022 року та квартальні за 2023 рік;

- податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023 рік.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 36.1 статті 36 ПК України встановлює, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Отже, одним із елементів належного виконання платником податків податкового обов`язку є своєчасність його виконання (тобто, у встановлені законом строки).

За таким обставин суд апеляційної інстанції критично сприймає посилання контролюючого органу на те, що ТОВ «ГІС Кепітал» здійснює господарську діяльність та, відповідно, може виконувати своєчасно податкові обов`язки як на підставу для прийняття негативного рішення за результатами розгляду заяви № 5. Такий висновок податкового органу жодним чином не вказує на те, що платник податків мав можливість вчиняти такі дії своєчасно.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення від 21.06.2023 за №254/20-40-04-05-16 не містить достатніх і переконливих мотивів для відхилення доводів позивача про неможливість своєчасного виконання окресленого ним у Заяві № 354 переліку податкових обов`язків. Водночас в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня і будь-яка вмотивована оцінка й указаних позивачем в заяві обставин.

З огляду на викладене наявні підстави для висновку, що всупереч приписів абзацу восьмого пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225 та внаслідок неналежного розгляду та ненадання оцінки усім долученим до заяви № 5 документам рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про можливість ТОВ «ГІС Кепітал» своєчасно виконати свій податковий обов`язок є необґрунтованим та неналежним чином вмотивованим.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС від 21.06.2023 за № 254/20-40-04-05-16 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та правомірність винесення оскаржуваного рішення є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються колегією суддів у якості належних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків ТОВ «ГІС Кепітал» свого податкового обов`язку, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до змісту Рекомендації №R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

З системного аналізу положень ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Як убачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою позивачем надано до суду письмові докази, що підтверджують неможливість виконання ним своїх податкових обов`язків відповідно до приписів розділу ІІ Порядку № 225, та які було додано до заяви № 5.

Проте вказані документи під час розгляду питання неможливості виконання позивачем податкових обов`язків відповідно до приписів розділу ІІ Порядку № 225 податковим органом під час прийняття оскаржуваного рішення не враховувалися та не досліджувались.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву № 5 ТОВ «ГІС Кепітал» про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 31.05.2023 за № 39545/6/ЕКП), з урахуванням висновків суду.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал".

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів виходить з того, що судові витрати, які були понесені позивачем під час розгляду справи, складаються із витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальній сумі 6056,00 грн (2422,40 грн - за подання позовної заяви та 3633,60 грн - за подання апеляційної скарги).

Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково, враховуючи, що задоволені вимоги охоплюють обсяг порушених прав та законних інтересів позивача, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, колегія суддів уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6 056,00 грн.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 520/19718/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.06.2023 за № 254/20-40-04-05-16 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал", датовану 29.05.2023 (вхідний ГУ ДПС у Харківській області від 31.05.2023 за № 39545/6/ЕКП), з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Кепітал" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк