Рішення

від 26.12.2024 по справі 904/4981/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4981/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Машінвест", м. Київ

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Жадан К.М., ордер серія АІ №1555453 від 05.11.2024, адвокат

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Мацак О.Ю., ордер серія АН №1544114 від 28.10.2024, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" 1400000,00 грн - основного боргу та 1110666,48 грн - прострочених процентів за користування кредитом за період з 15.09.2023 по 04.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту №25-23/К від 15.09.2023 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити. Відповідач стверджує, що з урахуванням домовленостей між позивачем та відповідачем, які викладені в листі позивача від 03.04.2024 № 0304/24-1 щодо зменшення станом на 31.03.2024 суми боргу на 24818,86 євро, у зв`язку із чим сума боргу за кредитним договором №25-23/К від 15.0.2023 станом на 01.04.2024 складала 2453634,38 грн. Відповідач зазначає, що після 01.04.2024 сплатив за кредитним договором 2100000,00 грн, і залишок боргу за кредитним договором становить всього 353634,38 грн. Також зауважує щодо домовленостей про прощення процентів за кредитним договором №25-23/К від 15.0.2023, а також відсутністю норми закону, яка дає право стягувати проценти після закінчення строку кредитного договору. Витрати на професійну правничу допомогу відповідач вважає не обґрунтованими та не підтвердженими жодними документами.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вказує, що відповідно до листа відповідача вбачається, що сторони домовились, що для настання факту прощення боргу, відповідач зобов`язаний у встановлені графіком строки здійснити повернення всієї суми кредиту за договором. Позивач зазначає, що відповідач порушив домовленості (не виконав свої зобов`язання) для настання передумов прощення боргу, тому вважає, що сторони не уклали відповідного додаткового договору про прощення боргу.

Ухвалою суду від 11.12.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Машінвест".

Від третьої особи надійшли пояснення, у яких зазначає, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває інша справа - №904/4753/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" про стягнення грошових коштів у розмірі 6902037,54 грн, у тому числі 5000000,00 грн (сума боргу) + 386998,63 грн (інфляційна складова) + 145962,27 (3% річних) + 1369 076,64 грн (пеня). У вказаній справі відповідач визнав суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, пені та відсотків річних у повному обсягу, в тому числі відповідачем визнано основну суму боргу у розмірі 5000000,00 грн. Проте відповідач ніяким чином не погашає борг та не повертає отримані грошові кошти.

Від позивача надійшли додаткові пояснення щодо відображення прощення боргу у фінансовій та податковій звітності, у яких зазначає, що у позивача відсутні правові підстави для відображення прощення боргу у фінансовій та податковій звітності, оскільки вважає, що сторони мали укласти додатковий договір щодо прощення боргу. Також позивач вказує, що відповідачем до відзиву на позов не додано доказів щодо відображення прощення боргу у фінансовій та податковій звітності, а також не надано доказів сплати відповідного податку з прибутку, отриманого внаслідок прощення боргу.

У судове засідання 26.12.2024 представник відповідача (ні особисто, ні через систему відеоконференцзв`язку) не з`явився, про день, час та місце розгляду справі повідомлений належним чином. Суд звертає увагу, що судом задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Клопотань про відкладення судового засідання відповідач не подав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу (у тому числі у попередніх судових засіданнях), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, строк дії договору, строк та порядок надання кредиту/повернення кредитних коштів (ліміт кредиту та графік повернення), обставини листування між сторонами щодо прощення відсотків та розподілу збитків, наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором.

Так, судом встановлено, що 15.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" (фінансова установа, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (позичальник) укладено договір про надання фінансового кредиту № 25-23/К, відповідно до умов якого з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.12.2023 фінансова установа згідно положень цього договору надає позичальнику фінансовий кредит на наступних умовах:

- сума кредиту: 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень;

- строк кредиту: 126 (сто двадцять шість) днів, а саме з 15 вересня 2023 року по 19 січня 2024 року;

- цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів позичальника;

- плата за користування кредитом у вигляді процентів (далі процентна ставка) є фіксованою. Річна відсоткова ставка за кредитом складає 29,5 %.

Згідно з п. 3.1 договору кредит надається фінансовою установою позичальнику без забезпечення.

Строк дії цього договору складає 126 днів, починає свій перебіг у момент визначений у п. 47.1 цього договору та закінчується 19.01.2024 (п. 7.2 договору з урахуванням додаткової угоди №1).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань в частині видачі кредиту позивачем надано платіжну інструкцію № 544 від 15.09.2023 на суму 5000000,00 грн.

Згідно з п.2.3 договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі 29,5 % (визначеному в п.1.1.5 договору). При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт". Проценти нараховуються кредитодавцем щоквартально, не пізніше останнього банківського дня кварталу, за період з дати надання кредиту по останній календарний день кварталу, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день кварталу.

Пунктом 2.11 договору встановлено черговість погашення заборгованості, у випадку, якщо сплачені позичальником кошти недостатні для погашення виниклої до цього моменту загальної суми заборгованості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до цього договору.

Згідно з п.2.2 договору (зі змінами), позичальник зобов`язується повністю повернути кошти, отримані за кредитом, та сплатити проценти відповідно до цього договору до 19 січня 2024 року. Погашення провадиться шляхом зарахування відповідної суми на поточний рахунок кредитодавця, визначений розділом 11 договору. Сума коштів вважається поверненою в день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткове повернення коштів на загальну суму 3600000,00 грн, а саме: 1500000,00 грн 21.03.2024; 1500000,00 грн 29.04.2024; 200000,00 грн 24.06.2024; 200000,00 грн 25.06.2024; 200000,00 грн 02.07.2024, що підтверджується платіжними інструкціями.

Таким чином позивач стверджує, що станом на 04.11.2024 прострочена заборгованість відповідача за основною сумою боргу (неповернутого тіла кредиту) за договором становить 1400000,00 грн, а також нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 1110666,48 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав наступні докази:

- договір про надання фінансового кредиту №25-23/К від 15.09.2023;

- додаткову угоду №1 від 15.12.2023 до договору;

- платіжні інструкції про надання кредиту та про часткове повернення кредиту;

- розрахунки основного боргу та нарахованих процентів за користування кредитом;

- претензію №01-1109/24 від 11.09.2024 на суму 2438447,90 грн з доказами направлення;

- лист ТОВ "Бізнес Метал Плюс" №10/04/24 від 10.04.2024.

Натомість, відповідач проти позову заперечує, зазначає, що з урахуванням домовленостей між позивачем та відповідачем, які викладені в листі позивача від 03.04.2024 № 0304/24-1 щодо зменшення станом на 31.03.2024 суми боргу на 24818,86 євро, у зв`язку із чим сума боргу за кредитним договором №25-23/К від 15.0.2023 станом на 01.04.2024 складала 2453634,38 грн. Відповідач зазначає, що після 01.04.2024 сплатив за кредитним договором 2100000,00 грн, і залишок боргу за кредитним договором становить всього 353 634,38 грн. Також зауважує щодо домовленостей про прощення процентів за кредитним договором №25-23/К від 15.09.2023, а також відсутністю норми законів, яка дає право стягувати проценти після закінчення строку кредитного договору.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав наступні докази: лист ТОВ "Схід Фінанс" №0304/24-1 від 03.04.2024.

Однак, позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вказує, що відповідно до листа відповідача вбачається, що сторони домовились, що для настання факту прощення боргу, відповідач зобов`язаний у встановлені графіком строки здійснити повернення всієї суми кредиту за договором. Позивач зазначає, що відповідач порушив домовленості (не виконав свої зобов`язання) для настання передумов прощення боргу, тому вважає, що сторони не уклали відповідного додаткового договору про прощення боргу.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 1056 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №544 від 15.09.2023, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачеві кредит відповідно до умов кредитного договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов договору з урахуванням додаткової угоди строк кредиту: 126 (сто двадцять шість) днів, а саме з 15 вересня 2023 року по 19 січня 2024 року.

Позивач зазначає, що відповідач частково повернув кошти у загальній сумі 3600000,00 грн, а тому станом на 04.11.2024 прострочена заборгованість відповідача за основною сумою боргу становить 1400000,00 грн, а також нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 1110666,48 грн.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, посилаючись на лист позивача від 03.04.2024 № 0304/24-1 вказує про зменшення станом на 31.03.2024 суми боргу на 24818,86 євро, у зв`язку із чим сума боргу за кредитним договором №25-23/К від 15.0.2023 станом на 01.04.2024 складала 2453634,38 грн. Відповідач зазначає, що після 01.04.2024 сплатив за кредитним договором 2100000,00 грн, і залишок боргу за кредитним договором становить всього 353 634,38 грн. Також зауважує щодо домовленостей про прощення процентів за кредитним договором №25-23/К від 15.09.2023, а також відсутністю норми закону, яка дає право стягувати проценти після закінчення строку кредитного договору.

Так, в матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" №0304/24-1 від 03.04.2024 адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс", у якому зазначено, що згідно з домовленостями між Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс":

- нарахована сума відсотків за договором №25-23/К про надання фінансового кредиту від 15.09.2023 станом на 31.03.2024 позичальником (ТОВ "Схід Фінанс") - прощається,

- сторони беруть участь у розподілі збитків за угодою з металобрухтом порівну, у пропорції 50/50, у розмірі 24 818,86 євро (49 637,72 євро /2).

Таким чином, підсумкова сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машінвест" станом на 01.04.2024 складає 7453634,38 грн (8500000,00 грн за вирахуванням 1046365,62 грн (еквівалент 24818,86 євро за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2024 (42,1601 грн/євро)), у т.ч.:

- 2 453 634,38 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс";

- 5 000 000,00 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Машінвест".

Позивач, у свою чергу вказує, що для настання факту прощення боргу відповідач зобов`язаний у встановлені графіком, викладеним відповідачем у листі №10/04/24 від 10.04.2024, строки здійснити повернення всієї суми кредиту за договором. Позивач зазначає, що відповідач порушив домовленості (не виконав свої зобов`язання) для настання передумов прощення боргу, тому вважає, що сторони не уклали відповідного додаткового договору про прощення боргу.

Згідно з п. 8.1 договору всі зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені у формі додаткового договору та підписані сторонами, з обов`язковим посиланням на цей договір.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Суд звертає увагу, що для прощення боргу не потрібно вносити зміни в основний договір. Прощення боргу є не змінами до договору, а є самостійним одностороннім правочином. Також прощення боргу не передбачає волевиявлення іншої сторони.

Звільнення від боргу виражається у формі звільнення кредитором боржника від майнового обов`язку. Кредитор, що здійснив прощення боргу, не може відкликати таке звільнення від боргів, за винятком випадків, коли таке право прямо передбачене.

Кредитор проінформував боржника про односторонній правочин часткового прощення боргу за кредитним договором №25-23/К від 15.09.2023 у формі листа №0304/21-1 від 03.04.2024 про прощення частини основного боргу (зменшення зобов`язання за результатами погодженого сторонами розподілу збитків) та процентів. При цьому вказаний лист підписаний директором позивача та містить посилання на кредитний договір.

Стосовно посилань позивача на лист відповідача №10/04/24 від 10.04.2024 щодо графіку погашення заборгованості як передумову для зміни умов погашення боргу за кредитним договором, суд зазначає, що, по-перше, лист відповідача датований пізніше, ніж лист позивача щодо прощення процентів та зменшення суми основного боргу. По-друге, лист позивача №0304/21-1 від 03.04.2024 щодо прощення процентів та зменшення суми боргу не містить жодних умов для настання наслідків, зазначених у цьому листі. По-третє, у листі №10/04/24 від 10.04.2024 відповідач у відповідь на лист позивача №0304/21-1 від 03.04.2024 зазначає графік планування погашення даної заборгованості.

Таким чином, твердження позивача що наслідки, викладені у листі №0304/21-1 від 03.04.2024 щодо прощення процентів та частини основного боргу за кредитом настануть лише за умови виконання відповідачем графіку погашення боргу, викладеного останнім у листі №10/04/24 від 10.04.2024, є необґрунтованими.

Отже, станом на 03.04.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 2453634,38 грн. Враховуючи надані сторонами докази, суд доходить висновку про наявність боргу відповідача перед позивачем за спірним кредитним договором у розмірі 353634,38 грн (2453634,38 грн (борг погоджений сторонами у листі №0304/24-1 від 03.04.2024) - 1500000,00 грн (сплачені 26.04.2024) 200000,00 грн (сплачені 24.06.2024) 200000,00 грн (сплачені 25.06.2024) 200000,00 грн (сплачені 02.07.2024)).

Строк погашення боргу за кредитним договором, є таким що настав.

Доказів погашення боргу у розмірі 353634,38 грн відповідач не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за кредитним договором №25-23/К від 15.09.2023 у розмірі 353634,38 грн.

Решта заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 викладено правовий висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, право позивача нараховувати передбачені договором проценти припинилось 19.01.2024 (кінцевий строк повернення кредиту та сплати процентів). Нараховані станом на цю дату проценти, позивач простив. Відповідно вимога про стягнення процентів задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4243,61 грн (з урахуванням подання позову в електронній формі).

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Метал Плюс" (49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 40А, офіс №5, ідентифікаційний код 42514124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 42-А, ідентифікаційний код 38421401) заборгованість за кредитом у розмірі 353634,38 грн (триста п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять чотири грн 38 коп) та судовий збір у розмірі 4243,61 грн (чотири тисячі двісті сорок три грн 61 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.12.2024

Суддя О.М. Крижний