Рішення

від 18.12.2024 по справі 911/2275/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2275/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради про стягнення 805 369,11грн, за участі представників від:

позивача Мордатенко К.Л. (довіреність від 17.01.2024 №74);

відповідача Мамаєв Д.Ю. (ордер АА №0045904 від 27.09.2024)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі позивач, ТОВ «Газорозподільні мережі України») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (далі відповідач, КП «Тетіївтепломережа») про стягнення 805 369,11грн, з яких: 728 831,39грн заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з грудня 2023 року по червень 2024 року; 5559,35грн 3% річні за період з 11.01.2024 по 16.07.2024; 20 022,90грн втрати від інфляції за період з 11.01.2024 по 16.07.2024; 50 955,47грн пеня за період з 11.01.2024 по 16.07.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 01.09.2023 №04490ООF7UZT018 розподілу природного газу в частині оплати послуг з розподілу природного газу у встановлений договором строк (т.1 а.с.1-20).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 судом відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 30.09.2024 о 14:00, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.1 а.с.129-131).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 09.09.2024 о 15:13, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (т.1 а.с.132-133).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам - 09.09.2024.

27.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 30.09.2024, на іншу дату, з посиланням на неможливість участі представника адвоката Мамаєва Д.Ю. у підготовчому засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (т.1 а.с.134-135).

Також, 30.09.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 27.09.2024), з пропущенням встановленого судом строку, відповідач подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних відмовити повністю (т.1 а.с.142-146).

Частково відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що його вини у неможливості виконання зобов`язання з оплати послуг розподілу природного газу у спірний період не має, невиконання відповідного зобов`язання зумовлено постійним зростанням окремих складових витрат, важким фінансовим станом через надання послуг теплопостачання населенню за збитковими тарифами, відсутністю фінансування субсидій, пільг державою, наявністю боргу у третіх осіб перед підприємством за надані послуги теплопостачання.

Окрім того, до змісту поданого відзиву відповідач включив клопотання про зменшення пені на 90%, у разі доведення вини відповідача у несвоєчасній оплаті послуг з розподілу природного газу, яке мотивовано скрутним фінансовим становищем відповідача та відсутності відшкодування різниці у тарифах.

30.09.2024 судом прийнято ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.190-191), якою задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 16.10.2024 о 15:20.

Судом відкладено підготовче засідання на підставі п.п.1, 3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які мали бути вирішені у підготовчому засіданні, розглянуті, враховуючи неможливість без представника відповідача вирішити питання про прийняття відзиву на позовну заяву, у зв`язку із необхідністю з`ясувати причини пропуску строку на його подання, неможливість явки представника відповідача в підготовче засідання з причин, які визнані судом поважними.

Ухвалою від 30.09.2024 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 16.10.2024 о 15:20 (т.1 а.с.193).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача та його представника адвоката Мамаєва Д.Ю. 30.09.2024 о 18:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.194-195).

16.10.2024 відповідачем подано клопотання про поновлення строків для подання відзиву, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що пропущення встановленого судом строку відбулося через те, що повноваження на підписання відзиву від імені відповідача представник отримав лише 26.09.2024 (т.1 а.с.196).

16.10.2024 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: продовжено строк для подання відзиву та прийнято його; на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15:30 06.11.2024.

Строк для подання відзиву на позов продовжено судом з власної ініціативи відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, враховуючи обставини пропущення такого строку, вказані у клопотанні відповідача, а також те, що судом встановлено мінімальний строк для подання відзиву, який в силу ч.8 ст.165 ГПК України, не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Також судом враховано, що позивач не заперечував щодо прийняття відповідного відзиву та не вказував на те, що прийняття відзиву на позов, який подано з пропущенням встановленого строку, буде порушувати його права.

Перерва в підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оскільки судом не завершено всі необхідні дії для підготовки справи до судового розгляду по суті, у т.ч. враховуючи встановлення сторонам строків для реалізації права на подання заяв по суті та заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду з дотриманням встановленого строку (т.1 а.с.202-205), позивач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:

- посилання відповідача на відсутність його вини в утвореній заборгованості, у зв`язку із недофінансуванням органами місцевого самоврядування різниці у тарифах не є підставою для звільнення відповідача від сплати коштів за отримані послуги з розподілу природного газу;

- відповідач не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки відсутні докази включення такої особи до реєстру для участі в процедурі врегулювання заборгованості, або укладання договору реструктуризації.

06.11.2024 на електронну пошту суду та через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 06.11.2024, на іншу дату, у зв`язку із вирішенням питання про погашення основного боргу та неможливості подання доказів, що свідчать про його сплату (т.1 а.с.222; 226-227).

06.11.2024 від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, з метою врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди (т.1 а.с.230).

Ухвалою від 06.11.2024, яка занесена до протоколу підготовчого засідання: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:00 04.12.2024.

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об`єктивного вирішення спору, у тому числі, реалізації права на врегулювання спору сторонами.

Ухвалою від 06.11.2024 відповідача повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14:00 04.12.2024 (т.1 а.с.235).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача та його представника адвоката Мамаєва Д.Ю. 06.11.2024 о 23:21, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.236-237); позивач повідомлений про дату, час та місце засідання суду під розписку (т.1 а.с.234).

04.12.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач фактично вказує на погашення основного боргу та просить провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 728 831,39грн закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору у відповідній частині (т.1 а.с.238-239); до клопотання долучено платіжну інструкцію від 15.11.2024 №1 на суму 1 200 000грн (т.1 а.с.241).

Окрім того, 04.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення письмового доказу - платіжної інструкції від 06.11.2024 №1 на суму 1 200 000грн на підтвердження сплати суми основного боргу у повному обсязі (т.1 а.с.243-245).

04.12.2024 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: відмовлено у задоволені клопотання відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2024 о 14:00 (т.1 а.с.249-251).

Судом відмовлено у задоволенні клопотання КП «Тетіївтепломережа» про оголошення перерви у підготовчому засіданні, оскільки відповідач не навів обставин, що є підставою для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви згідно ст.183 ГПК України, вичерпання строку підготовчого провадження.

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав в частині стягнення 3% річних, втрат від інфляції, пені та просив їх задовольнити, а в частині основного боргу провадження у справі закрити, представник відповідача в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.12.2022 №1839 ТОВ «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Порядок укладення договорів з розподілу природного газу визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494, що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

01.09.2023 КП «Тетіївтепломережа» (далі - споживач) приєдналося до умов типового договору №04490ООF7UZT018 розподілу природного газу (далі договір, т.1 а.с.33-37) шляхом підписання заяви-приєднання (далі заява-приєднання, т.1 а.с.32).

Відповідно до положень п.п.1, 4 заяви-приєднання відповідачу наданий персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу - 56XQ0000OOF7U00G, а величина річної замовленої потужності об`єкта споживача на перший та другий календарний рік з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем визначена у розмірі 312 115,68м3.

Так, відповідно до п.1.1 договору цей договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п.1.3 договору визначено, що: цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) на невизначений строк; фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Як визначено п.6.1 договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ; якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти; остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6 договору).

Відповідно до абз.2 п.6.7 договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно з п.8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з п.12.1 договору, такий договір укладається на невизначений строк.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.09.2023 №ОГ00130219, який підписаний сторонами, річна замовлена потужність на 2023 рік становить 936 347,02м3 з розрахунку місячної потужності у розмірі 78 028,92м3, а на 2024 рік 729 047,54м3 з розрахунку місячної потужності у розмірі 60 753,96м3 (т.1 а.с.53).

У період з грудня 2023 року по червень 2024 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату у відповідності з п.6.6 договору на загальну суму 791 284,24грн, а саме від:

- 03.11.2023 №1608 за розрахунковий період 1-31 грудня 2023 року на суму 139 515,71грн (т.1 а.с.54);

- 01.12.2023 №3309 за розрахунковий період 1-31 січня 2024 року на суму 108 628,10грн (т.1 а.с.55);

- 05.02.2024 №2623 за розрахунковий період 1-29 лютого 2024 року на суму 108 628,10грн (т.1 а.с.56);

- 05.03.2024 №4414 за розрахунковий період 1-31 березня 2024 року на суму 108 628,07грн (т.1 а.с.57);

- 05.03.2024 №4414 за розрахунковий період 1-30 квітня 2024 року на суму 108 628,10грн (т.1 а.с.58);

- 03.05.2024 №8178 за розрахунковий період 1-31 травня 2024 року на суму 108 628,08грн (т.1 а.с.59);

- 03.06.2024 №9359 за розрахунковий період 1-30 червня 2024 року на суму 108 628,08грн (т.1 а.с.60).

На підтвердження надання послуг з розподілу природного газу за період з листопада 2023 року по червень 2024 року позивач надав акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 930 799,95грн, а саме від:

- 30.11.2023 №8202 за листопад 2023 року на суму 139 515,71грн, який підписаний сторонами (т.1 а.с.64);

- 31.12.2023 №11697 за грудень 2023 року на суму 139 515,71грн, який підписаний сторонами (т.1 а.с.65);

- 31.01.2024 №1936 за січень 2024 року на суму 108 628,10грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.66);

- 29.02.2024 №4919 за лютий 2024 року на суму 108 628,10грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.67);

- 31.03.2024 №9439 за березень 2024 року на суму 108 628,07грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.68);

- 30.04.2024 №11269 за квітень 2024 року на суму 108 628,10грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.69);

- 31.05.2024 №14994 за травень 2024 року на суму 108 628,08грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.70);

- 30.06.2024 №18623 за червень 2024 року на суму 108 628,08грн, який підписаний позивачем та направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист (т.1 а.с.71).

Відповідач у період з 20.10.2023 по 16.05.2024 оплатив послуги позивача з розподілу природного газу, надані як у спірний період, так і у інші періоди на умовах відповідного договору, на загальну суму 481 000грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме від:

-20.10.2023 №131 на суму 50 000грн (т.1 а.с.40);

-08.11.2023 №147 на суму 50 000грн (т.1 а.с.41);

-27.12.2023 №175 на суму 50 000грн (т.1 а.с.42);

-26.01.2024 №182 на суму 50 000грн (т.1 а.с.43);

-07.02.2024 №2887 на суму 50 000грн (т.1 а.с.44);

-16.02.2024 №5 на суму 73 000грн (т.1 а.с.45);

-13.03.2024 №197 на суму 25 000грн (т.1 а.с.46);

-22.03.2024 №2960 на суму 40 000грн (т.1 а.с.47);

-01.04.2024 №2967 на суму 20 000грн (т.1 а.с.48);

-13.04.2024 №11 на суму 25 000грн (т.1 а.с.49);

-23.04.2024 №12 на суму 30 000грн (т.1 а.с.50);

-01.05.2024 №13 на суму 10 000грн (т.1 а.с.51);

-16.05.2024 №19 на суму 8 000грн (т.1 а.с.52).

Окрім того, у підтвердження виконання зобов`язань долучено акти приймання-передачі природного газу, складені сторонами щодо обсягу розподілу природного газу та виробничо-технологічних втрат за договором за період з грудня 2023 року по квітень 2024 року (т.1 а.с.72-76, 211, 213, 216, 218).

Відповідно до акту звірки №2, який підписано сторонами, за період з вересня по грудень 2023 року борг за послуги з розподілу природного газу, надані на умовах договору, станом на 31.12.2023 складає 408 062,86грн (т.1 а.с.38).

Як вбачається з акту звірки №1181, який підписаний сторонами, взаєморозрахунків за відповідним договором за період ІІІ квартал 2024 року сальдо на початок періоду складало 728 831,39грн, а борг на кінець періоду звіряння 30.09.2024 складав 1 054 715,65грн (т.1 а.с.219).

Відповідно до претензій від 15.04.2024 №KoF/100.9.4-СЛ-208-2024, 03.05.2024 №KoF/100.9.4-СЛ-247-2024 про сплату заборгованості позивач вимагав від відповідача сплатити суму боргу за послуги з розподілу природного газу відповідно у розмірі - 495 947,13грн та 529 575,23грн (т.1 а.с.61-62). Отримання вказаних претензій підтверджено відмітками на їх перших аркушах щодо їх реєстрації.

Також, листом від 01.07.2024 №KoF/100.2.1-СЛ-358-24 позивач вимагав від відповідача сплатити суму боргу за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 728 831,39грн (т.1 а.с.63); в якості доказів направлення вказаної вимоги надано фіскальний чек від 01.07.2024 (т.1 а.с.63,зворот).

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідно до протоколу від 28.09.2021 №3 засідання територіальної комісії з узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах визначено, що через невідповідність тарифів фактичній вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води утворилася заборгованість перед КП «Тетіївтепломережа» - загальний обсяг різниці в тарифах складає 24 232 949грн, у т.ч,: для населення 12 780 226грн; установ, організацій, що фінансуються з державного місцевого бюджетів 11 452 723грн (т.1 а.с.147-148).

За результатами засідань територіальної комісії з питань узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах щодо заборгованості перед відповідачем, яка виникла за період з 01.06.2022 по 30.06.2024, прийнято рішення у формі протоколу, а саме від:

- 07.11.2022 №2 за період з 01.06.2021 по 30.06.2022 узгоджений загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах у розмірі 10 917 453грн у т.ч,: для населення 4 659916грн; установ, організацій, що фінансуються з державного місцевого бюджетів 6 143 459грн; інших споживачів 114 078грн (т.1 а.с.150-153);

- 24.03.2023 №1 за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 узгоджений загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах у розмірі 2 655 066грн у т.ч,: для населення 1 502364грн; установ, організацій, що фінансуються з державного місцевого бюджетів 1 152 702грн (т.1 а.с.154-156);

- 16.05.2023 №4 за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 узгоджений загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах у розмірі 3 151 008,06грн, у т.ч,; для населення 1 678 339,32грн; установ, організацій, що фінансуються з державного місцевого бюджетів 1 472 668,74грн (т.1 а.с.157-159);

- 08.08.2023 №7 за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 узгоджений загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах у розмірі 2 132 876грн, у т.ч,; для населення 503 986,98грн; установ, організацій, що фінансуються з державного місцевого бюджетів 1 578 001,04грн; інших споживачів 50 887,62 (т.1 а.с.160-163);

- 28.03.2024 №1 за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 узгоджено загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах для населення - 1 683 969,36грн (т.1 а.с.164-166);

- 21.05.2024 №7 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 узгоджено загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах для населення - 2 278 625,07грн (т.1 а.с.167-169, 170-172);

- 23.08.2024 №12 за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 узгоджено загальний розмір заборгованості з різниці в тарифах для населення - 867 801,02грн (т.1 а.с.173-175).

За твердженнями позивача, у КП «Тетіївтепломережа» на момент звернення з відповідним позовом до суду за послуги з розподілу природного газу з грудня 2023 року по червень 2024 за договором наявний борг у розмірі 728 831,39грн.

Разом з тим, до прийняття судом рішення у даній справі відповідач в рахунок оплати послуг з розподілу природного газу за договором сплатив 1 200 000грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.11.2024 №1. Відповідним платежем погашено не лише борг за спірний період, але й за інші періоди, що вбачається також із акту №1373, який підписано сторонами за період січень 2024 рік жовтень 2024 рік (т.1 а.с.246).

Позивач у даній справі підтвердив отримання оплати та зазначив, що спору в частині основного боргу у розмірі 728 831,39грн між сторонами не має.

В силу п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 728 831,39грн основного боргу вичерпано, провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення зобов`язання з оплати послуг за розподілу природного газу у встановлений строк.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст правовідносин, що склалися між сторонами за умовами укладеного договору, його предмет, права й обов`язки сторін за ним, суб`єктний склад за договором, відносини сторін за таким договором врегульовані як загальними нормами, так і спеціальними нормами, враховуючи, що предметом договору є надання послуг з розподілу природного газу.

Так, як передбачено п.39 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.

Відповідно до п.4 гл.1 розд.І Кодексу газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі Кодекс ГРМ) закріплено наступні терміни, а саме: договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; доступ до газорозподільної системи право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу (абз.3 п.5 гл.3 розд.І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника (абз.2 п.6 гл.3 розд.І Кодексу ГРМ).

Відповідно до п.п.1,2 гл.1 розд.VI Кодексу ГРМ: суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу; доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 30.09.2015 №2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Пунктом 1 гл.3 розд.VI Кодексу ГРМ установлено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Отже, за умовами наведених положень спеціального законодавства господарські правовідносини щодо розподілу природного газу між суб`єктом розподілу, яким може бути виключно суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з розподілу природного газу та, у даному випадку, не побутовим споживачем (юридичною особою) здійснюються виключно на договірних засадах, на підставі типового договору, що затверджений уповноваженим на те органом НКРЕКП.

Згідно з п.1 гл.6 розд.VI Кодексу ГРМ: розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року; місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Газовий рік, згідно із п.4 гл.1 розд.І Кодексу ГРМ, є періодом часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до п.6 гл.6 розд.VI Кодексу ГРМ періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Пунктом 7 гл.6 розд.VI Кодексу ГРМ передбачено, що: оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання; споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг; споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг; у випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством (абз.1, 2 п.10 гл.6 розд.VI Кодексу ГРМ).

З урахуванням умов договору, що укладений у відповідності з вказаними нормами, враховуючи виконання позивачем зобов`язання з надання послуг з розподілу природного газу, що підтверджується актами, та не заперечується відповідачем, КП «Тетіївтепломережа» мало здійснити остаточний розрахунок за надані у звітному періоді послуги з розподілу природного газу, у строк, встановлений 6.6 договору до 10 числа місяця наступного за звітним, а саме за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від:

-31.12.2023 №11697 за період грудень 2023 року до 10.01.2024 включно;

-31.01.2024 №1936 за період січень 2024 року до 10.02.2024 включно;

-29.02.2024 №4919 за період лютий 2024 року до 10.03.2024 включно;

-31.03.2024 №9439 за період березень 2024 року до 10.04.2024 включно;

-30.04.2024 №11269 за період квітень 2024 року до 10.05.2024 включно;

-31.05.2024 №14994 за період травень 2024 року до 10.06.2024 включно;

-30.06.2024 №18623 за період червень 2024 року до 10.07.2024 включно.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, не виконавши зобов`язання в частині оплати наданих послуг з розподілу природного газу у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов`язань.

У даній справі позивач просить стягнути з відповідача 5 559,35грн 3% річних за період з 11.01.2024 по 16.07.2024; 20 022,90грн втрат від інфляції за період з 11.01.2024 по 16.07.2024.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у відповідності з ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, як установлено ч.1 ст.625 ЦК України, яка є спеціальною, оскільки порушене відповідачем зобов`язання є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Отже, посилання відповідача на відсутність його вини у не виконанні зобов`язань за договором, не змінює висновку суду про те, що відповідач, який порушив грошове зобов`язання, має нести за це відповідальність навіть за відсутності вини.

Відповідно до ст.617 ЦК України, ч. 2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати послуг з розподілу природного газу, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, які нараховані на суму боргу, є обґрунтованими.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних за заявлений період здійснено позивачем вірно, з урахуванням розміру боргу за кожним платежем, періоду прострочення, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 559,35грн - 3% річних.

Разом з тим, за розрахунком суду, враховуючи період прострочення, розмір боргу за кожним місячним платежем, встановлені індекси інфляції у заявленому періоді, втрати від інфляції за період з 11.01.2024 по 16.07.2024 складають 19 933,80грн.

Розбіжності у розрахунках втрат від інфляції пов`язані із застосуванням позивачем сукупного індексу інфляції без його округлення до десятої (наприклад, у розрахунку за січень 2024 року фактично застосовано 103,844522% замість 103,8%). Між тим, офіційний індекс інфляції встановлюється як за місяць, так і за рік в процентах саме до десятої, тому сукупний індекс інфляції мав визначатись в процентах саме з округленням до десятої.

За таких обставин, вимоги про стягнення втрат він інфляції суд задовольняє у розмірі 19 933,80грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 89,10грн втрат від інфляції суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 50 955,47грн пені, яка нарахована ним за період з 11.01.2024 по 16.07.2024.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне..

В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, встановлений п.8.2 договору, не перевищує розмір пені відповідно до вищевказаних положень законодавства.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань у вигляді прострочення оплати послуг з розподілу природного газу за період з грудня 2023 року по червень 2024 року, позивач набув права вимагати сплати пені, передбаченої п.8.2 договору.

Однак, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, протягом якого кредитор має право нараховувати пеню і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено за згодою сторін; перебіг відповідного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі №907/65/18 від 12.03.2020, у справі №916/1777/19 від 10.09.2020, у справі №911/858/22 від 27.02.2024).

Поряд з цим, нарахування пені позивачем здійснено понад строк, встановлений ч.6 ст. 232 ГК України, однак, договором або окремою угодою його сторони за взаємною згодою не передбачили, що пеня за відповідне порушення нараховується понад відповідний період часу, тобто без врахування строку, встановленого вищевказаною нормою.

Положення договору про сплату пені за кожен день прострочення платежу не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, строку, за закінченням якого нарахування штрафних санкцій припиняється, або відсутності такого строку.

Отже, позивач міг нараховувати пеню на борг у розмірі 77062,86грн з оплати послуг з розподілу природного газу за грудень 2023 року за відповідним договором у період з 11.01.2024 по 10.07.2024 включно, нарахування пені на такий борг по 16.07.2024 є безпідставним.

За розрахунком суду, враховуючи розмір боргу, період прострочення, обмеження нарахування, визначені ч.6 ст.232 ГПК України, розмір облікових ставок НБУ у певному періоді прострочення, розмір пені за період з 11.01.2024 по 16.07.2024 (загальний період за боргом, що виник у спірний період) складає 50 627,01грн.

Отже, вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими на суму 50 627,01грн, водночас, вимоги в частині стягнення пені у розмірі 328,46грн є такими, що заявлені безпідставно.

Разом з тим, у поданому відзиві відповідач просив зменшити розмір пені у разі доведеності вини відповідача на 90%.

При розгляді заявлених вимог суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому, ч.2 ст.233 ГК України установлено, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання; завданням неустойки є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником, після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку або несвоєчасного виконання робіт тощо; такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 наведено висновок, за яким, відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення; він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним; у таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків; тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд оцінює: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання; наслідки порушення зобов`язання, відповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер; категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №910/10934/23).

У даній справі суд вважає, що розмір пені, яка заявлена до стягнення позивачем в частині, що обгрунтовано ним нарахована, підлягає зменшенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу встановлені економічно необгрунтовані тарифи на послуги з теплопостачання для окремих категорій споживачів, внаслідок чого протягом 2021-2024 років неодноразово здійснювалось відшкодування різниці в тарифах, що сприяло виникненню заборгованості. Прострочення виконання зобов`язання у заявлений у даній справі період відбулось у період введення на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022, який продовжено і який наразі триває, що спричиняє негативні наслідки для всіх учасників, що здійснюють господарську діяльність на території України, у т. ч. сторін у справі, а саме може спричиняти непередбачувані об`єктивні обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язання у строк.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань основним видом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та території України від 07.09.2022 №167 «Про затвердження секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги», який втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 21.07.2023 №79/ДСК та наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 08.07.2024 №611 «Про затвердження Переліку підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, які є операторами об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, згідно з Секторальним переліком об`єктів», відповідач відноситься до суб`єкта, що включений до сектору системи життєзабезпечення постачання теплової енергії та гарячої води. Тобто, постачання теплової енергії та гарячої води, які є видами комунальних послуг, здійснюється, серед іншого населенню, у даному випадку, відповідач виступає суб`єктом господарювання у сфері теплопостачання, що зобов`язує відповідача забезпечувати безперебійне підтримання в належному стані інфраструктури населеного пункту, надання послуг, що є критично важливим в умовах воєнного стану. Отже, стягнення з відповідача всієї нарахованої позивачем суми пені може призвести до негативних наслідків не лише для відповідача, але й для третіх осіб - мешканців відповідної територіальної громади; застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені у заявленому розмірі, що є значним, може мати негативні наслідки для платоспроможності відповідача та його можливості належним чином продовжувати надавати життєво необхідні комунальні послуги населенню.

Поряд з цим, у даній справі судом не встановленого того, що позивачу заподіяно збитків у певному конкретному розмірі у зв`язку саме з порушення відповідачем таких зобов`язань і розмір таких збитків є таким, що дорівнює або перевищує розміру нарахованої пені; позивач не надав доказів понесення ним збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку з оплати послуг з розподілу природного газу.

Окрім того, судом враховано й поведінку сторін під час розгляду справи, а саме те, що відповідач не заперечував факт наявності у нього боргу за відповідні послуги, сприяв погашенню такого боргу в процесі розгляду справи; на момент вирішення спору у даній справі основний борг сплачено, а також здійснено оплату послуг за відповідним договором за інший період надання послуг.

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, визначені п.6 ч.1 ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, зважаючи на те, розмір нарахованої пені є надмірним, пеня нарахована позивачем у розмірі, який встановлений договором, що є максимально можливим для грошових зобов`язань (подвійна облікова ставка НБУ), а під час розгляду справи не доведено того, що позивачу заподіяно збитків саме внаслідок порушення зобов`язань відповідачем, суд вважає за можливе розмір пені зменшити до 5000грн. При цьому, суд враховує, що втрати від інфляції та інших негативних процесів компенсуються заявленими позивачем вимогами про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, що задоволені судом за заявлений позивачем період в частині, яка нарахована обґрунтовано.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000грн пені за порушення строків оплати послуг з розподілу природного газу; в частині стягнення 45 955,47грн пені суд відмовляє.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 9 664,43грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 913,44грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи, що пеня у сумі 50 627,01грн нарахована обґрунтовано, однак, суд вирішив зменшити її розмір /(50 627,01+19 933,80+5 559,35)* 9 664,43: 805 369,11/.

Водночас, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Провадження у даній справі судом закрито в частині основного боргу у розмірі 728 831,39грн, однак, клопотання про повернення судового збору у розмірі 8 745,98грн (728 831,39:100*1,5*0,8) позивачем на момент прийняття рішення не подано, тому відповідне питання судом не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 728 831,39грн основного боргу закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» (ідентифікаційний код 24879282; 09801, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 19-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ідентифікаційний код 44907200; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ідентифікаційний код 45385755; 08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка Т., буд. 178) 19 933,80грн втрат від інфляції, 5 559,35грн - 3% річних, 5 000грн - пені, а також 913,44грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. В частині стягнення 89,10грн втрат від інфляції та 45 955,47грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.12.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова