Рішення

від 27.12.2024 по справі 517/1140/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1140/24

Провадження № 2/517/223/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року с-ще Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

представника позивача Короя І.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Затишанської

селищної ради Одеської області Шарабаріної І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Короя Івана Дмитровича поданим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Корой І.Д. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Весела Балка Захарівського району Одеської області померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,86 га, розташовану на території Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, масив НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 .

Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 116176, виданого 28 вересня 2010 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області.

Заповіт щодо свого майна спадкодавець не залишала, а із спадкоємців за законом першої черги був її син ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 29 вересня 2021 року звернувся до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка разом зі своїм сином ОСОБА_2 та позивачем проживала однією сім`єю не менше 5 років до дня своєї смерті. В результаті звернення позивача до майна спадкодавця була заведена спадкова справа за № 172/2021. Син спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

Однак, постановою державного нотаріуса Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області Романової І.С. № 362/02-31 від 18 червня 2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно спадкодавця, оскільки згідно поданих документів неможливо підтвердити факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого порядку встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, його необхідно встановити у судовому порядку.

Отже, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким: встановити факт того, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дружелюбівка Фрунзівського району Одеської області, постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 з 2015 року до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Фрунзівського районного суду від 21 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та вирішено питання про витребування доказів (а.с. 22-23).

Ухвалою Фрунзівського районного суду від 24 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с 70).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Корой І.Д. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити. При цьому позивач пояснив, що він проживає в с. Дружелюбівка Роздільнянського району Одеської області. Родину ОСОБА_4 він знає практично все життя, оскільки його мати та покійна ОСОБА_3 були подругами та завжди допомагали одна одній. З дитинства він часто гостював у ОСОБА_3 та товаришував із її сином ОСОБА_2 . У зв`язку із аварійним станом будинку ОСОБА_3 у с. Весела Балка Роздільнянського району Одеської області він приблизно в 2015 році позвав її з ОСОБА_2 проживати до себе в с. Дружелюбівка Роздільнянського району Одеської області. На протязі всього свого життя він допомагав покійній та її сину та відносився до них як до своєї сім`ї. Під час спільного проживання вони разом харчувалися, купували майно для спільного користування, мали спільні витрати.

Представник відповідача - Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області - Шарабаріна І.С. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та визнала їх повному обсязі. Також, пояснила, що дійсно з 2015 року покійна ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2 почали проживати разом із ОСОБА_1 в його будинку в с. Дружелюбівка Роздільнянського району Одеської області, оскільки їх житло було в аварійному стані. ОСОБА_3 проживала за вказаним місцем до дня своєї смерті, яка настала у 2021 році. Після смерті її похованням займався саме ОСОБА_1 . Зазначила, що покійна ОСОБА_3 , її син ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом вели домашнє господарство та були пов`язані спільним побутом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 27 грудня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, 20 вересня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява, у якій він позовні вимоги визнав, просив розгляд справи провести за його відсутності. У своїй заяві ОСОБА_2 також зазначив, що в 2015 року у зв`язку з непридатністю свого житла у с. Весела Балка, він разом з матір`ю - ОСОБА_3 переїхали проживати в с. Дружелюбівка Роздільнянського району Одеської області до будинку ОСОБА_1 , де мати проживала до дня її смерті. Під час проживання вони спільно приймали участь у веденні підсобного господарства та витратах на утримання житла. У зв`язку з вказаним він подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини матері на користь ОСОБА_1 (а.с. 60).

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, ураховуючи те, що визнання відповідачами пред`явленого до нього позову не суперечить закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13 травня 2021 року, в селі Дружелюбівка Фрунзівського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,86 га з кадастровим номером 5125255400:01:001:0733 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області, масив НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 . Вказана земельна ділянка їй належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 116176, виданого 28 вересня 2010 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі власного розпорядження від 01 грудня 2006 року № 685/2006 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011053600464 (а.с. 6).

Відповідно до пункту 12 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року № 1377-УІІІ, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка.

Відповідно до пункту 15 частини 1 і пункту 15 частини 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Затишанської і Захарівської селищних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район.

22 вересня 2021 року син спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про відмову від спадщини (заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 22.09.2021 за № 492) (а.с. 33). У вказаній заяві ОСОБА_2 відмовляється від прийняття спадщини, що залишилась йому після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь спадкоємця четвертої черги ОСОБА_1 .

Того ж дня позивач ОСОБА_1 звернувся до Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 , як особа яка проживала разом з нею та її сином ОСОБА_2 однією сім`єю не менше 5 років до дня її смерті (заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 22.09.2021 за № 493) (а.с. 34).

Постановою державного нотаріуса Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області Романової І.С. № 362/02-31 від 18 червня 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно спадкодавця, оскільки згідно поданих документів неможливо підтвердити факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 8).

Згідно із довідкою Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 08 травня 2024 року № 563, ОСОБА_3 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 09 жовтня 2000 року були зареєстровані в селі Весела Балка Фрунзівського (з 2016 року Захарівського, з 2020 року Роздільнянського) району Одеської області. Фактично з 2015 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкодавець разом зі своїм сином ОСОБА_2 , у зв`язку з непридатністю свого житла в селі Весела Балка, без реєстрації постійно проживали в селі Дружелюбівка Фрунзівського (з 2016 року Захарівського, з 2020 року Роздільнянського) району Одеської області у домогосподарстві ОСОБА_1 . Вони разом однією сім`єю, вели з ОСОБА_1 спільне господарство (витрати та бюджет), були пов`язані спільним побутом (харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла), приймали спільну участь у ведені підсобного господарства. ОСОБА_1 опікувався ОСОБА_3 та здійснив її поховали після смерті (а.с.9).

Вказана довідка видана на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 08 травня 2024 року, складеного і підписаного селищним головою Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Топольницьким Г.М., депутатом цієї ради Пікуль П.П. та позивачем ОСОБА_1 (а.с.10).

У спадковій справі № 172/2021 заведеній Захарівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32-53), наявні копії зазначених вище заяв ОСОБА_2 про відмову від спадщини № 492 від 22 вересня 2021 року, заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини № 493 від 22 вересня 2021 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13 травня 2021 року та інші документи, зокрема:

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00032712557 від 22 вересня 2021 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Дружелюбівка Фрунзівського району Одеської області, народилася ОСОБА_5 , а її матір`ю зазначена ОСОБА_6 , відомості про батька відсутні (а.с. 41-42);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0032712620 від 22 вересня 2021 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нова Григорівка Фрунзівського району Одеської області, померла ОСОБА_6 (а.с. 42);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00032712238 від 22 вересня 2021 року, згідно якого 19 липня 1980 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_7 , після укладення шлюбу прізвище дружини було змінене на « ОСОБА_4 » (а.с. 43-44);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00032712403 від 22 вересня 2021 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Нова Григорівка Фрунзівського району Одеської області, народився ОСОБА_2 , а його батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 49-50);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00032712308 від 22 вересня 2021 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Весела Балка Захарівського району Одеської області, помер ОСОБА_7 (а.с. 45-46).

Отож, з досліджених матеріалів спадкової справи встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 першої черги за законом є її син ОСОБА_2 , який подав до нотаріальної контори заяву про відмову від її спадщини на користь спадкоємця четвертої черги - ОСОБА_1 . Інші спадкоємці майна ОСОБА_3 першої - третьої черги відсутні.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із статтею 1217 України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно із статтями 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Частиною 2 статті 1274 ЦК України визначено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За визначенням частини 2 і 4 статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Наведене узгоджується з висновком сформульованим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року в справі № 365/455/20.

Отже, ураховуючи наведене, суд вважає, що сукупність зазначених вище доказів, достовірність яких не заперечується представником відповідача та відповідачем, підтверджує факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2015 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать фактичні обставини зазначені у довідці та акті відповідача у справі - Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та підтвердженні в судовому засіданні його представником.

Визначаючи необхідність встановлення зазначеного факту у судовому порядку, суд виходить з того, що ця обставина відносить позивача до кола спадкоємців за законом четвертої черги, від цього залежить виникнення майнових прав позивача щодо спадкування за законом майна спадкодавця і законом не визначено іншого порядку його встановлення.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 141 ЦПК України).

При цьому судом прийнято до уваги, що у відповідності до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, ураховуючи те, що позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору, визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті, а також положення статті 141 і частини 1 статті 142 ЦПК України, з відповідачів в дохід держави пропорційно підлягає стягненню судовий збір в сумі по 302 грн 80 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача - адвоката Короя Івана Дмитровича поданий в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Дружелюбівка Фрунзівського району Одеської області, постійно проживав однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 з 2015 року до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на користь держави судовий збір в сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фрунзівський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 грудня 2024 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Затишанська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379255, місцезнаходження: вул. Суворова, 34, с-ще Затишшя Роздільнянського району Одеської області, 66740.

Суддя: