Рішення

від 18.12.2024 по справі 466/7420/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7420/23

Провадження № 2/466/411/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Репети К.М.,

справа № 466/7420/23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, АТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

у с т а н о в и в:

17.07.2023 р. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звернувся до суду з позовною заявою до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якій просить суд стягнути з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 56 110, 50 гривень, моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, 3000 гривень витрат за проведення експертизи транспортного засобу, вирішити питання судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він ОСОБА_1 05.01.2023 року рухався по вулиці Шевченка, 23 в напрямку Рясне 2, орієнтовно о 23:40 не доїжджаючи до перехрестя вулиць Шевченка-Величковського з узбіччя дороги впало дерево на його автомобіль «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_2 , яке пошкодило лобове скло, передній бампер, капот, фари, переднє праве крило, передню праву стійку, задній бампер та кришу. Внаслідок чого його транспортний засіб зазнав серйозних пошкоджень.

Ha місці ДТП працівниками поліції були складені схема ДТП та акт обстеження вулично-шляхової мережі. Також інспесктором поліції в нього були взяті пояснення. Працівником поліції було склалено рапорт, в якому зазначено що трапилося, та які дії було здійснено, зокрема в рапорті вказано виклик дорожньої служби для прибирання дорожньої частини.

Оскільки внаслідок ДТП його транспортний засіб «Renault Tralic» д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, ним було повідомлено страхову компанію ПрАТ СК «Граве Україна», однак йому було відмовлено у виплаті коштів на ремонт його автомобіля, мотивуючи це тим, що це не є страховий випадок.

З метою проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу він змушений був звернутися до суб`єкта оціночної діяльності, про що було укладено договір 10.04.2023 р. На проведення експертизи ним було витрачено 3 000, 00 грн.

11.04.2023 року експертом було складено акт огляду колісного транспортного засобу (КТЗ), в якому назначено опис пошкоджень КТЗ та була зроблена фото.

На підставі експертного звіту № ФД-0195 про оцінку вартості відновлювального ремонту встановлено суму з урахуванням зносу в розмірі 56110 грн. 50 коп. Суми за ті чи інші запчастини та роботи детально розписані в ремонтній калькуляції. Таким чином матеріальна шкода йому завдана в сумі 56 110 грн. 50 коп.

Внаслідок цього ДТП він також зазнав моральних страждань, в нього погіршився стан здоров`я, він постійно хвилювався через цю ситуацію, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 10 000, 00 грн.

Окрім того, при поданні позову позивачем понесено судові витрати: сплачено 3000 грн. на проведення експертизи, 3 957, 40 грн. судового збору, які також просить стягнути із відповідачів.

Ухвалою від 19.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на виконання вимог ухвали.

27.07.2023 позивач надав на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою від 27.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі та вирішив проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

25.09.2024 на адресу суду поступило клопотання від позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП, в якості співвідповідача АТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Львівська залізниця».

Ухвалою від 27.07.2023 суд залучив АТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» до участі у справі 466/7420/23 співвідповідачем за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, в останнє судове засідання не прибув.

Представники відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради заперечили позовні вимоги, надавши пісьмові пояснення. Зокрема зазначили, що падіння дерева відбулося за поганої погоди та шквалу вітра, до того ж ділянку, на якій росло дерево обслуговує залізниця. В останнє судове засідання не прибула, подала на адресу суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача АТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» в судовому засіданні також заперечила позовні вимоги, зокрема надала акт обстеження території та викопіювання смуги залізниці,з якого вбачається,що корінь дерева знаходиться на території, що належить до обслуговування райадміністрації, а тому відповідальність можлива ШРА. В останнє судове засідання не прибула.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 11/ власником автомобіля марки «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

З листа Львівського регіонального центру гідрометеорології /Львівський РЦГМ/ скерованого на адресу голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №9912-02-1163/08/05.3 вбачається, що за даними стаціонарного пункту метеорологічних спостережень авіаційно метеорологічної станції цивільної Львів 06.01.2023 р. спостерігалось небезпечне метеорологічне явище І рівня небезпечності (НМЯ1) вітер з 23:48 год. 05.01.2023 до 02:00 год. 06.01.2023 р. з максимальною швидкістю в поривах 19 м/с.

05.01.2023 року на вул.Шевченка, 323 в напрямку Рясне-2, орієнтовно о 23.40 не доїжджаючи до перехрестя вулиць Шеввчека-Величковського з узбіччя дороги на належний позивачу автомобіль марки «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_2 , впало дерево, що розташоване на землях комунальної власності /а.с.10-15/.

Представником райадміністрації надано для дослідження копію топографічно- геодезичних матеріалів (арк спр.89,90) та лист від 23.05.2024 року, де ззаначено, що основа стовбура дерева, яке впало на автомобіль позивача знаходиться на земельній ділянці, що є в обслуговуванні залізниці.

07.11.2024 року представником Львівської залізниці суду надано письмові пояснення з додатками: копія акту обстеження земельної ділянки та викопіювання з Технічного звіту (План земельної ділянки). Так, з акту від 23.10.2024 року обстеження земельної ділянки, складеного комісійно вбачається, що під час обстеження земельної ділянки виявлено пень дерева породи ясень котрий вивернутий у бік проїзної частини дороги вул.Шевченка, який знаходиться у приблизній відстані 67 м. від осі під`їзної колії ВАП "Карєруправління" км 2+100по ходу кілометрів ліва сторона колії.

На даному проміжку колії смуга відведення АТ "Укрзалізниця" регіональна філія "Львівська залізниця" складає 63 м. від осі під`їзної колії.При комісійному обстеженні користувались технічним звітом по виконаних проектно-пошукових роботах з розмежуванням земельних ділянок підприємств Львівської залізниці в межах м.Львова № 96017, виготовлений 1998 році. Отже, комісія дослідила та встановила, що дане дерево зростало за межами смуги відведення залізниці (арк. спр. 171-179).

Ha місці ДТП працівниками поліції були складені схема ДТП від 05.012023 р. та акт обстеження вулично-шляхової мережі від 06.01.2023 р. Також інспектором поліції в позивача були взяті пояснення. Працівником поліції було складено рапорт від 06.01.2023 р., в якому зазначено що трапилося, та які дії було здійснено, зокрема в рапорті вказано виклик дорожньої служби для прибирання дорожньої частини.

Оскільки внаслідок ДТП його транспортний засіб «Renault Tralic» д.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, ним було повідомлено страхову компанію ПрАТ СК «Граве Україна». При цьому СК було відмовлено у виплаті коштів на ремонт його автомобіля, мотивуючи це тим, що це не є страховий випадок.

Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту № ФД 0195 від 13.04.2023 року, вартість відновлювального ремонту з коефіцієнтом фізичного зносу автомобіля «Renault Tralic» д.н.з. НОМЕР_3 , становить 51 110, 50 грн. /а.с. 28-31/.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що згідно із висновком щодо обстеження залишків дерева, таке впало на земельній ділянці перед перехрестям вулиць Т.Шевченка - Величковського І. (поблизу будинку №323 на вул. Т. Шевченка). В результаті обстеження встановлено, що дерево було вивернуте разом з кореневою системою. При огляді нижньої частини стовбура дерева не було виявлено ознак загнивання деревини, плодових тіл дереворуйнівних грибів чи інших зовнішніх ознак пошкоджень дерева, які б могли бути причиною падіння даної особини.

Деревина стовбура на зрізі видимих пошкоджень не має. Під час огляду кореневої системи дерева виявлено деструкцію тканин коренів, що є однією з ознак враження дерева кореневою гниллю.

Кореневі гнилі деревних порід належать до числа найбільш поширених і шкідливих хвороб. Внаслідок поширення інфекції розвиток кореневих гнилей в насадженнях також може мати куртинний характер і проявлятися в груповому ослабленні і відмиранні дерев. Ураження і руйнування коренів впливає на стан дерева, так як порушується надходження в його надземні частини води і поживних речовин. Тому кореневі гнилі призводять до швидкого ослаблення дерев, вітровалів, заселення дерев стовбуровими шкідниками.

Виявити таке захворювання при візуальному обстеженні ростучого дерева неможливо, оскільки збудник хвороби вражає підземну частину дерева. Кореневі гнилі є причиною послаблення механічної стійкості дерев до несприятливих погодньо-кліматичних факторів та підвищення їх вітровальності.

За змістом положень частини третьої ст. 368 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст.1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Подібні правові висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № 14-463цс18 у справі № 210/5258/16-ц та постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року № 61-44173св18 у справі № 336/3665/16-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15, від 01 грудня 2021 року у справі № 127/13341/20 та від 09 вересня 2020 року у справі №761/15111/18/ провадження № 61-6199св19/.

Водночас, із наданих суду доказів вбачається, що причиною падіння дерева на земельній ділянці перед перехрестям вулиць Т.Шевченка - Величковського І. (поблизу будинку АДРЕСА_1 став саме неналежний стан такого дерева та враження дерева кореневою гниллю.

Відповідачами не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що у даному випадку мали місце непереборна сила або умисел потерпілого, самі ж небезпечні метеорологічні явища з 23.48 год. 05.01.2023 року у м. Львові, на які посилається відповідач ШРА ЛМР, як на підставу для звільнення від відповідальності, лише сприяли прояву неналежного утримання даного об`єкту благоустрою (арк.спр. 82). Як зазанчено в рапорті працівника поліції (арк.спр. 14) повідомлення про виклик на місце ДТП надійшло о 23.47 год, отже сама подія мала місце о 23.40 год. як зазначає позивач.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17 (провадження № 61-682св18) викладено правовий висновок, у якому зазначено, що «відповідно до пункту 7 частини першої статті 17Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. У випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримовача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Схожий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 1 лютого 2018 року у справі № 607/17627/15-ц (провадження № 61-1933 св 18).

Відповідно до ст. 12, п. 1 ч. 1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. До об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики, а згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону України елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях, що також закріплено і у п. 3.1, 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року /надалі Правил/.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Аналогічні норми закріплені в підпункті 5.1. розділу 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105.

Згідно із п. 7 ч. 1 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою, а пунктом 10 частини першої статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються особи, винні у неналежному утриманні об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України /надалі - Правила/, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Відповідно до пункту 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з пунктом 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Згідно із п. 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування.

Крім цього, з розділу 9 вказаних Правил випливає, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев. Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно із п. 9.1.12 Правил аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. А згідно із додатком № 1 до п. 9.1.15 Правил усереднена вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин і газонів в зелених насадженнях населених пунктів, а саме швидкоростучих дерев - акація, тополя, береза, верба, тощо на об`єктах зеленої зони - вулиці, проїзди, площі становить 45 років.

Окрім того, відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

З п. 14.1.2., 14.1.3., 14.1.4, 14.1.6, 14.1.9 Правил вбачається, що обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування. Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми, який затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Паспорт об`єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 26.05.2016 року №505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», до структури виконавчих органів Львівської міської ради входить Департамент містобудування Львівської міської ради.

Згідно із п.п. 13 частини 2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року, /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ та згідно із п. 11 ч. 2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» № 1081 від 08.07.2021 до повноважень Департаменту містобудування Львівської міської ради входить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів.

П. 14. частини 2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року, /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ саме на ДМ ЛМР покладався обовязок визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

А згідно із пунктами 11-13 частини 2.1 Розділу VІІ Положення №777 від 14.07.2016 року до повноважень управління екології та ландшафтного планування департаменту містобудування належала розробка та подання на затвердження міською радою Правил благоустрою м. Львова, забезпечення реалізації програм, правил та заходів благоустрою на території м. Львова, здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд і об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до п. 4.2.1. частини 4.2. Розділу VІ Положення №777 від 14.07.2016 року до повноважень районних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства належало забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення.

Рішенням Львівської міської ради № 972 від 27.10.2017 року /чинним на час виникнення спірних правовідносин/ затверджено Положення про Департамент містобудування ЛМР. Цим положенням, а саме п.п. 4.1.51., 4.1.52., 4.1.53. передбачено, що до компетенції Департаменту містобудування ЛМР належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, в тому числі їх озелененням. Таким чином, Львівською міською радою як органом місцевого самоврядування за Департаментом містобудування ЛМР було закріплено обов`язок утримання об`єктів благоустрою комунальної власності. Наведені повноваження також покладені на ДМ ЛМР згідно із п. 4.1.35. Положення про Департамент містобудування ЛМР та його структури, що затверджене рішенням № 566 від 22.07.2022.

Діяльність та повноваження ШРА ЛМР регулювалась на час настання спірних правовідносин Положенням про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням ЛМР № 977 від 01.11.2016 року та на теперішній час Положенням про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням ЛМР № 914 від 08.10.2021, відповідно до п. 4.32 /4.1.37. чинного/ до повноважень такої належить забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення, а згідно із п. 4.44. /4.1.46. чинного/ - підготовка розпоряджень щодо видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб.

Окрім того, рішенням ЛМР № 195 від 14.03.2014 «Про контроль за охороною зелених насаджень у м. Львові» затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у м.Львові, відповідно до п. 2.1.2 якого видалення зелених насаджень здійснюється у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см.

Згідно із п. 2.2. Видалення зелених насаджень на території м.Львова здійснюється: за рішенням управління екології та благоустрою департаменту містобудування (надалі - компетентний орган) на підставі ордера , в тому числі і у разі 2.1.6. Досягнення деревом вікової межі та - за рішенням районних адміністрацій (надалі - компетентний орган) у випадку, в тому числі 2.1.2 - Знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см.

При цьому відповідно до п. 3.17 видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об`єкті благоустрою загального користування (парки, сквери, бульвари, зелені насадження вздовж вулиць та доріг, на прибудинкових і внутрішньодворових територіях шкіл, дитячих садків, багатоповерхових житлових будинків тощо) здійснює балансоутримувач на підставі акта відповідно до пунктів 3.2-3.11 цього Порядку, без ордера.

З наведених вище доказів та обставин судом доведено, що ділянка та дерево що на вул.Шевченка, 323 перебуває на балансі Шевченківської райадміністрації.

Із врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради не виконала покладених на неї обов`язків по визначенню балансоутримувача об`єктів благоустрою, а саме дерева на вул. Шевченка, 323 у м.Львові, окрім того не виконала покладених на неї нормативними актами обов`язків по забезпеченню благоустрою району та території міста відповідно, а також не забезпечили належний контроль за станом благоустрою, не провели обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану, не вжили заходів для прийняття рішення щодо видалення даного дерева, як аварійного і такого, що вражене кореневою гниллю.

Така винна бездіяльність відповідача призвела до пошкодження автомобіля позивача у зв`язку з падінням дерева, відповідальність відповідача розмежувати у даному випадку можливо, а тому суд дійшов висновку про те, що на відповідача Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради слід покласти обов`язок відшкодувати позивачу заподіяну шкоду.

При цьому суд вважає обгрунтованим і таким, що підтверджений належними і допустимими доказами /зокрема висновком експерта/ розмір майнової шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням автомобіля, у сумі 56 110, 50 грн., яку слід стягнути з відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить такого.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 вищевказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилався на те, що ним перенесено моральні та душевні страждання, у зв`язку із фізичним пошкодженням транспортного засобу, змінився звичайний ритм життя, що спричинило неподобства пов`язані із роботою та побутом. Доказів спричинення шкоди здоров`ю, позивач не надав.

Враховуючи характер та ступінь вини відповідача, глибину душевних та фізичних страждань позивача, зміну його звичного способу життя, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн. Саме такий розмір моральної шкоди, на переконання суду, є виваженим та співмірним, не спричинить збагачення позивача за рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви у розмірі 3957, 40 грн.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем для проведення транспортно-товарознавчої експертизи з приводу визначення розміру заподіяної майнової шкоди було залучено експерта, за роботу якого сплачено кошти у сумі 3000 грн., що стверджується квитанцією /а.с.17/.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 56 110, 50 (пятдесят шість тисяч сто десять гривень 50 коп.), моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі гривень 00 коп.), 3000 (три тисячі гривень 00 коп.) витрат за проведення експертизи транспортного засобу, всього в розмірі 61110,50 (шістдесят одну тисячу сто десять гривень 50 коп.), а також 3957,40 (три тисячі девятсот пятдесят сім гривень 40 коп.) сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, юридична адреса: м. Львів, вул. Липинського, 11, ЄДРПОУ 32404600.

Акціонерне Товариство «Укрзалізниця» м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815

Повний текст судового рішення виготовлений 28.12.2024 року.

Суддя П. С. Невойт